копія

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" січня 2025 р. Справа № 608/2802/24

Номер провадження2/608/21/2025

       Чортківський районний суд Тернопільської області в складі:

       головуючої судді                                Коломієць Н. З.

       з участю секретаря                                Смаглій О. Р.,

       розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чорткові справу за позовом  ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Окленд», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, приватний виконавець виконавчого округу Тернопільської області Кондратюк Руслан Вікторович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, 

                                                          ВСТАНОВИВ:          

В листопаді 2024 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Окленд» (далі ТОМ «ФК Окленд»), треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Н. С., приватний виконавець виконавчого округу Тернопільської області Кондратюк Р. В. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. В позовній заяві вказав, що 04.06.2024 звернувся в АТ КБ «Приватбанк» з приводу того, що його розрахункові рахунки та кошти на них арештовані приватним виконавцем Кондратюком Р. В. відповідно до постанови про арешт коштів боржника № 65273152 від 17.08.2023. 11.06.2024 ОСОБА_1 звернувся до приватного виконавця виконавчого округу Тернопільської області Кондратюка Р. В. для отримання інформації щодо накладення арешту на його кошти, що знаходяться на рахунках відкритих в АТ КБ «Приватбанк». Приватним виконавцем було повідомлено про те, що арешт накладено у зв`язку із тим, що в нього на примусовому виконанні знаходиться виконавче провадження № 65273152 з примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хари Н. С. № 11319 від 15 березня 2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК Окленд» заборгованості в розмірі 31 263,50 гривень. Позивач вважає, що виконавчий напис, виданий приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н. С., вчинений з порушенням вимог чинного законодавства України, зокрема, Закону України «Про нотаріат». Тому, просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Наталією Станіславівною, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Окленд» заявленої заборгованості; стягнути витрати, пов`язані з розглядом справи.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, подав письмове клопотання, в якому просить слухати справу за його відсутності. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач – представник ТОВ «ФК Окленд» в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце слухання справи про що свідчить поштове повідомлення про отримання повістки. Про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов не подав.

Третя особа - приватний виконавець виконавчого округу Тернопільської області Кондратюк Р. В. в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

       Третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Н. С. в судове засідання не з`явилася. На адресу суду повернулася судова повістка, ухвала про відкриття провадження у справі, копія позовної заяви та додатки до неї з відміткою листоноші на конверті «адресат відсутній за вказаною адресою».

В подальшому ОСОБА_2 про час і місце розгляду справи було повідомлено через оголошення на веб-порталі судової влади України, що відповідає вимогам частин 11, 12 ст.128 Цивільного процесуального кодексу України.

Суд, ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України, в письмовому провадженні та без фіксування судового процесу, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України.

       Дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 04.06.2024 позивач ОСОБА_1 звернувся в АТ КБ «Приватбанк» з приводу того, що його розрахункові рахунки та кошти на них арештовані приватним виконавцем Кондратюком Р. В. відповідно до постанови про арешт коштів боржника № 65273152 від 17.08.2023. 11.06.2024 ОСОБА_1 звернувся до приватного виконавця виконавчого округу Тернопільської області Кондратюка Р. В. для отримання інформації щодо накладення арешту на його кошти, що знаходяться на рахунках, відкритих в АТ КБ «Приватбанк». Приватним виконавцем було повідомлено про те, що арешт накладено у зв`язку із тим, що в нього на примусовому виконанні знаходиться виконавче провадження № 65273152 з примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хари Н. С. № 11319 від 15 березня 2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК Окленд» заборгованості в сумі 31 263,50 гривні.

За загальним правилом статей 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один зі способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Вчинюючи виконавчі написи, нотаріус відповідно до закону встановлює та офіційно визнає факт наявності певної безспірної заборгованості та викладає такий свій висновок у відповідному нотаріальному акті - документі (виконавчому написі), що одночасно є підставою для примусового виконання (пункт 3 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження»).

Нотаріус у межах реалізації наданих йому юрисдикційних повноважень не вирішує спорів про право, але в результаті розгляду нотаріальної справи та вчинення нотаріальної дії правова невизначеність все ж припиняється. Отже, здійснюючи повноваження у сфері безспірної юрисдикції, нотаріус має встановлювати наявність або відсутність певного юридичного складу, щоб покласти його у підставу нотаріального акта в межах вчинюваної ним відповідної нотаріальної дії.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється  Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 цього Закону). Таким актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше.

Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником. При цьому безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку і на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі Перелік).

Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною - стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 глави 16 розділу ІІ цього Порядку).

Згідно з підпунктом 1.1 пункту 1 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

Підпунктом 1.2 пункту 1 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій вчинення нотаріальних дій перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Пунктом 1 Переліку передбачено, що для одержання виконавчого напису нотаріуса за нотаріально посвідченими договорами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно (крім випадку, передбаченого пунктом 1-1 цього Переліку), подаються: оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

26 листопада 2014 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».

Зазначеною постановою були внесені зміни в розділ «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами» та доповнено новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».

Тобто, нотаріус міг вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису кредитор мав би надати нотаріусу оригінал кредитного договору, засвідчену стягувачем виписку з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Однак, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14 постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, в частині доповнення Переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» було визнано незаконною та не чинною.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року у справі №826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року було залишено без змін.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року було відмовлено в задоволенні заяви ПАТ «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року.

Пленум Вищого адміністративного суду України у п. 10.2 Постанови від 20 травня 2013 року №7 «Про судове рішення в адміністративній справі» роз`яснив, що визнання акта суб`єкта владних повноважень не чинним, означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого, визначеного судом моменту після прийняття такого акта. Суд визначає, що рішення суб`єкта владних повноважень є не чинним, тобто втрачає чинність з певного моменту лише на майбутнє, якщо на підставі цього рішення виникли правовідносини, які доцільно зберегти.

Тобто, на сьогоднішній день, редакція Переліку передбачає можливість вчинення виконавчого напису лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору.

За таких обставин, оспорюваний виконавчий напис вчинено після набрання законної сили вказаним вище судовим рішенням про скасування положень, на підставі яких його було вчинено, а саме: пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

З приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису. Така ж позиція вказана в постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі №754/9711/14-ц.

Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 17 травня 2018 року в справі №916/3006/17, вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

З наведеного встановлено, що основні умови, за яких нотаріус може вчинити виконавчий напис такі: подані стягувачем документи мають підтверджувати (доводити) безспірність заборгованості боржника; правовідносини стягувача і боржника не можуть бути кредитними; перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений Постановою КМУ від 29.06.1999 №1172, взагалі не передбачає стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин. Це неодноразово встановлено судами вищих інстанцій.

Договір, що передбачає сплату грошових сум, передачу або повернення майна, має бути посвідчений нотаріально. На дату вчинення виконавчого напису має минути не більше трьох років з дня виникнення права вимоги до боржника. Цей строк може бути збільшено, якщо законом передбачено інший строк давності.

Також, відповідно до п.95 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2021 у справі №910/10374/17: порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

При вчиненні виконавчого напису відповідачем та третьою особою приватним нотаріусом не дотримано жодної із перелічених вище умов, чим порушено норми чинного законодавства України.

Відтак, суд приходить до висновку, що нотаріус не мав належних і достатніх підстав вважати, що вимоги стягувача і борг, для стягнення якого кредитор просив вчинити виконавчий напис, є безспірними.

Безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, з якою останній погоджується, що, відповідно, виключає можливість спору щодо її розміру, строку, за який вона нарахована тощо, а відтак, і документи, які підтверджують її безспірність, і на підставі яких нотаріусами здійснюються виконавчі написи, мають бути однозначними, беззаперечними, та такими, що містять вираз волі стосовно наявності певної заборгованості не тільки кредитора, а й самого боржника, або ж стовідсотково підтверджують наявність у боржника перед кредитором заборгованості саме в такому розмірі.

Враховуючи усі вищевикладені обставини, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є підставними, порушене право позивача підлягає захисту шляхом визнання виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н. С. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК Окленд» таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

Отже, документально підтверджений сплачений судовий збір (квитанція до платіжної інструкції на переказ готівки №14-1943775/1/С АТ «РВС Банк» від 14.11.2024) в сумі 1211,20 гривень підлягає стягненню з відповідача в користь позивача.

Згідно ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, в тому числі, на професійну правничу допомогу.

До матеріалів справи долучено договір про надання правничої допомоги від 11.09.2024, укладений між адвокатом Дядиком Я. Б. та ОСОБА_3 , акт прийому-передачі наданих послуг адвокатом Дядиком Я. Б. на загальну суму 6000 гривень та квитанція до прибуткового касового ордеру № 39 від 14.11.2024 на підставі договору про надання правничої допомоги від 11.09.2024 про оплату позивачем послуг адвоката в розмірі 6000 гривень.

Отже, вказана сума також підлягає стягненню з відповідача в користь позивача.

Керуючись Законом України «Про нотаріат», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, ст. ст. 15, 16, 18 Цивільного кодексу України, ст. ст. 76, 81, 89, 133, 137, 263, 280-282, 289 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

           Позов ОСОБА_1 , жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Окленд» (код ЄДРПОУ 44048193, вул. Ризька, 73-Г, м. Київ), треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна (вул. Тарасівська, 18/12, м. Київ, 01033), приватний виконавець виконавчого округу Тернопільської області Кондратюк Руслан Вікторович (вул. Шевченка, 19-Б, офіс 1С) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, задоволити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 11319 від 15 березня 2021 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Наталією Станіславівною про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Окленд» заборгованості в розмірі 31 263,50 гривень.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Окленд» (код ЄДРПОУ 44048193, вул. Ризька, 73-Г, м. Київ) в користь ОСОБА_1 , жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 судовий збір в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Окленд» (код ЄДРПОУ 44048193, вул. Ризька, 73-Г, м. Київ) в користь ОСОБА_1 , жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 – 6000 (шість тисяч) гривень витрат на правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуто судом за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Згідно з оригіналом

Суддя:/підпис/

Оригінал заочного рішення знаходиться в матеріалах справи № 608/2802/24.

Заочне рішення набрало законної сили «         »                         року.

Суддя:                                                                         Н. З. Коломієць

Копію заочного рішення видано « »                        р.

Секретар: