Справа № 227/2605/24

(3/199/403/25)

ПОСТАНОВА

іменем України

14.01.2025                                                                        місто Дніпро

Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська Дяченко І.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця, який притягується до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.130 КУпАП

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Вищої Ради Правосуддя № 2797/0/15-24 від 24.09.2024 з 07.10.2024 змінено територіальну підсудність судових справ Добропільського міськрайонного суду Донецької області шляхом її передачі до Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа про адміністративне правопорушення № 227/2605/24 відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП передана в провадження судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська 30.12.2024.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 109141 від 08.08.2024 слідує, що 08.08.2024 о 03:30 годині за адресою: Донецька область, м. Добропілля, пр. Перемоги, 87, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ВАЗ 2106», державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння. Від проходження на місці зупинки за допомогою технічного пристрою та проходити медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку ОСОБА_1 відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.

ОСОБА_1 до суду не з`явився, був сповіщений про дату, час і місце судового розгляду справи судовою смс-повісткою, яку він не отримав, у зв`язку із тимчасовою недоступністю абонента. Також останній повідомлявся через офіційний веб-сайт судової влади, тобто судом прийнято вичерпні заходи для його повідомлення про дату, час і місце розгляду справи, забезпечивши можливість з`явитися до суду і висловити своє відношення до складеного відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення.

Заяв чи клопотань від останнього про розгляд справи за його участю не надходило.

24.02.2022 Рада Суддів України відповідно до статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Положення про Раду суддів України, затвердженого Х позачерговим з`їздом суддів України 16.09.2010 (із подальшими змінами) прийняла рішення № 9 щодо вжиття невідкладних заходів для забезпечення сталого функціонування судової влади в Україні в умовах припинення повноважень Вищої ради правосуддя та воєнних дій з боку російської федерації. Серед іншого, Рада Суддів України вирішила: Звернути увагу усіх судів України, що навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану робота судів не може бути припинена.

02.03.2022 Рада Суддів України надала рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану, у яких зазначила, що особливості роботи суду визначаються виходячи з поточної ситуації у відповідному регіоні, а при визначенні умов роботи суду у воєнний час необхідно керуватися реальними поточними обставинами, що склалася в регіоні.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту. В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника. Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та добросовісно виконувати процесуальні обов`язки (див., mutatismutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява N8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява N50966/99 від 14.10.2003).

За вказаних обставин, враховуючи реальні поточні обставини, що склалися у місті Дніпрі, а також те, що робота Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська не припинена, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та враховуючи, що ОСОБА_1 не з`явився в судове засідання, тобто добросовісно не виконав процесуальні обов`язки, вважаю можливим розгляд справи здійснювати у його відсутність.

Вивчивши матеріали справи, вважаю, що провадження по справі підлягає закриттю на підставі п. 1) ч. 1 ст. 247 КУпАП, виходячи з наступного.

У відповідності до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

Правилами ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну оцінку, з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

У зв`язку з цим слід зазначити, що згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ) як джерело права.

Зокрема, в контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (рішення від 15.05.2008, заява N7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.

Для притягнення особи до відповідальності за ст. 130 КУпАП необхідно встановити або: 1) керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також 2) передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само 3) відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП, вважають закінченим з того моменту, коли транспортний засіб почав рухатись, на що звертав свою увагу Пленум Верховного Суду України в п. 27 Постанови від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті».

Відповідно до п. п. 3, 4 Розділу І Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 № 1452/735, ознаками алкогольного сп`яніння є:  запах алкоголю з порожнини рота  , порушення координації рухів  , порушення мови , виражене тремтіння пальців рук  , різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя , поведінка, що не відповідає обстановці. Ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є:  наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота) , звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло  , сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови , почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Так, відповідно до протоколу про адміністративне серії ЕПР 1 № 109141 від 08.08.2024 слідує, що 08.08.2024 о 03:30 годині за адресою: Донецька область, м. Добропілля, пр.Перемоги, 87, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ВАЗ 2106», державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння. Від проходження на місці зупинки за допомогою технічного пристрою та проходити медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку ОСОБА_1 відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.

Відповідно до п.п. 2, 3 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09.11.2015 (далі — Інструкція) огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі – поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Як слідує з протоколу про адміністративне правопорушення поліцейським не вказана жодна з ознак алкогольного сп`яніння відносно ОСОБА_1 , як і не відображено у направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 08.08.2024 складеного на ім`я ОСОБА_1 , у графі «У результаті огляду, проведеного поліцейським, виявлених ознаки сп`яніння» відповідних ознак алкогольного сп`яніння притаманних Інструкції.

При цьому суд звертає увагу, що вказане направлення було складено майже через 4 години, з моменту виявлення даної пригоди за участю вищевказаного подія.

На переконання суду,  ознаки алкогольного сп`яніння у водія ОСОБА_1 працівниками поліції ніяким не встановлювались, як і не було висловлено про те, що у них є підстави вважати, що водій перебуває у стані сп`яніння.

Крім вказаного суд зазначає, що вимогами ст. 266 КУпАП передбачено, що під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

У зв`язку з чим, у суда виникають сумніви щодо упередженості поліцейського під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, що випливає з невиконання працівниками поліції чинного законодавства, що встановлює підстави для складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

На переконання суду, підстав застосування до водія ОСОБА_1 п. 2.5 Правил дорожнього руху до обставин викладених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 109141 не убачається.

Стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема у справах «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002, неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпції.

Отже, на переконання суду, не доведено поза розумним сумнівом вини ОСОБА_1 та наявності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, тоді як, відповідно до ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до висновку про відсутність поставленого у вину працівником патрульної поліції в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв`язку з чим справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1) ч. 1 ст. 247КУпАП, за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись п. 1) ч. 1 ст. 247, ст.ст. 283, 284 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

На підставі п. 1) ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП – закрити, за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. 

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст.287 КУпАП.

Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська.

Суддя:                                 І.В. Дяченко