ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У  Х  В  А  Л  А

14 січня 2025 року м. Дніпросправа № 215/4290/24

          Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

          головуючого - судді  Лукманової О.М. (доповідач),

          суддів:  Божко Л.А., Дурасової Ю.В.,     

перевіривши на відповідність нормам КАС України апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2024 року у справі № 215/4290/24 за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради про визнання протиправним та скасування рішення, встановлення наявності компетенції (повноважень) та зобов`язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в:

Дніпропетровським окружним адміністративним судом ухвалою від 12.08.2024 року відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради про визнання протиправним та скасування рішення, встановлення наявності компетенції (повноважень) та зобов`язання вчинити певні дії в частині позовних вимог про встановлення наявності компетенції (повноважень).

ОСОБА_1 , не погодившись з ухвалою, подав 05.12.2024 року за допомогою засобів поштового зв`язку, до суду, апеляційну скаргу.

Відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Перебіг строку для подання апеляційної скарги починається з моменту складання повного тексту ухвали або з моменту проголошення ухвали, будь-яких винятків нормами КАС України не передбачено. Повний текст ухвали від 12.08.2024 року складено у день винесення ухвали.

Апеляційна скарга подана до суду 05.12.2024 року за допомогою поштового зв`язку.

Для встановлення поважності підстав пропуску строку апеляційного оскарження ухвали суду першої інстанції, залишено апеляційну скаргу без руху та зобов`язано надати до суду апеляційної інстанції докази та підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 13.12.2024 року апеляційну скаргу залишено без руху, надано строк для усунення недоліків у строк десять днів з дня отримання ухвали, протягом якого заявник може надати докази на підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою. Також ухвалою зобов`язано надати до суду докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Ухвала направлена на поштову адресу ОСОБА_1 , на адресу, яка вказана у апеляційній скарзі. Після направлення ухвали, до суду повернувся конверт з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

У рішенні від 07.07.1989 у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Сторони по справі зобов`язані проявляти зацікавленість ходом її розгляду.

Суд звертає увагу, що ухвала Третього апеляційного адміністративного суду від 13.12.2024 року була направлена до Єдиного реєстру судових рішень 16.12.2024 року, оприлюднена, тобто заявник може цікавитись рухом апеляційної скарги. Подібної позиції щодо дотримання розумних строків дотримується Верховний Суд, зокрема у постанові від 14.02.2018 року у справі № 910/33054/15. Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Судом в ухвалі від 13.12.2024 року вказано заявнику апеляційної скарги, що строк подання апеляційної скарги може бути поновлено у разі коли заявник дізнався про наявність ухали, або отримав її пізніше, ніж її ухвалено. При цьому, строк подання апеляційної скарги обраховується від дати отримання ухвали чи від дати коли заявник про неї дізнався або повинен був дізнатись.

Разом з апеляційною скаргою, заявник заявляє клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, обґрунтоване тим, що копію ухвали отримала пізніше, вказує, що ухвалу отримала засобами поштового зв`язку 18.11.2024 року, вказує, що пропуск строку зумовлено тим, що має поганий стан здоров`я.

Не надано доказ отримання ухвали суду 18.11.2024 року. У заявника апеляційної скарги наявний обов`язок разом з скаргою подати докази отримання ухвали, яку оскаржує.

Суд пропонував надати докази щодо отримання ухвали невчасно (супровідний лист, копію конверту, поштового повідомлення, довідку від АТ «Укрпошта» тощо). Заявник не надає до суду докази на підтвердження поважності пропуску строку.  

          Суд нагадує, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (рішення Європейського суду, справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).

          У  рішенні Європейський Суд з прав людини від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України» Європейський суд зробив висновок про те, що у разі якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку.  Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.  У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

Як зазначив Європейський Суд з прав людини в ухвалі щодо прийнятності заяви від 30.08.2006 (справа «Каменівська проти України»), право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.

Передбачено, що учасник справи може розраховувати на поновлення пропущеного строку у разі коли апеляційну скаргу подано протягом тридцяти (п`ятнадцяти) днів з дня вручення йому рішення (ухвали), у цьому випадку має бути подана заява разом з доказами.

          Доказів на підтвердження своїх тверджень, що строк подання апеляційної скарги порушено з поважних підстав, не надано.

Згідно ч.2 ст. 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Сторони по справі повинні розумно користуватись своїми правами у тому числі щодо строку звернення до суду.

Заявник апеляційної скарги не надає докази, не доводить підстави, які завадили звернутись до суду з апеляційною скаргою у відведений строк.

В ухвалі від 18.09.2020 року у справі № 11-119сап20 Велика Палата Верховного Суду вказує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

Повертаючись до практики Європейського суду з прав людини, варто вказати, що суд неодноразово вказував, що право на доступ до судочинства, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення ЄСПЛ від 21.12.2010 року у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України», пункту 53 рішення ЄСПЛ від 08.04.2010 року у справі «Меньшакова проти України»). За висновком, викладеним в рішенні від 18.10.2005 року у справі «МПП «Голуб» проти України», право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги, оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними меж.

Суд звертає увагу, що ухвала від 12.08.2024 року винесена, направлена заявнику 12.08.2024 року. Апеляційна скарга подана 03.12.2024 року, тобто з порушенням п`ятнадцятиденного строку подання апеляційної скарги.

На підтвердження поважності пропуску строку доказів не надає, не наводить підстави та не долучає докази щодо обставин, які завадили подати апеляційну скаргу до суду раніше.  Суд ухвалою від 13.12.2024 року зобов`язував надати разом з заявою про поновлення строку звернення з апеляційною скаргою й докази на підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою. Таких доказів заявник апеляційної скарги не надає.

Відповідно до п. 4 ч. 1, ч. 3 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними. Питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

У зв`язку з пропуском заявником строку на апеляційне оскарження та відсутністю підстав для поновлення такого строку, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне застосувати положення пункту 4 частини 1 статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України та відмовити у відкритті апеляційного провадження.

Заявником апеляційної скарги не усунуто інші недоліки апеляційної скарги.

Керуючись ст. 298, ст. 299 КАС України, суд, -

у х в а л и в:

Відмовити у задоволенні заяви про поновлення строку звернення з апеляційною скаргою на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2024 року у справі № 215/4290/24 та визнати неповажними підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, вказані ОСОБА_1 .

Відмовити ОСОБА_1 у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2024 року у справі № 215/4290/24.

Ухвала Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду відповідно до ст., ст. 328- 329 КАС України.

Головуючий - суддя                                                                      О.М. Лукманова

                               суддя                                                                      Л.А. Божко

                               суддя                                                                      Ю. В. Дурасова