Справа № 139/751/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2025 року с-ще Муровані Курилівці

Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області в особі судді Коломійцевої В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Профіт Файненс» до ОСОБА_1 про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Профіт Файненс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, мотивуючи його тим, що 30 липня 2013 року Публічне акціонерне товариство «ДЕЛЬТА БАНК» надало кредит  ОСОБА_1  в розмірі 5552,00 грн. згідно заяви №002-01785-300713. У відповідності до умов Кредитного договору клієнту надано кредитні кошти на 50 місяців, шляхом перерахування на поточний рахунок відповідача, що підтверджується меморіальним ордером №1 від 31.07.2013, за користування якими клієнт зобов`язується сплатити проценти у розмірі 9,99% річних та комісію у розмірі 3,49% кожного місяця за обслуговування кредитної заборгованості. 02.06.2020 між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Профіт Файненс» укладено договір №2253/К про відступлення прав вимоги, відповідно до якого право вимоги до позичальника за кредитним договором №002-01785-300713 від 30.07.2013 було відступлено позивачу. Станом на дату звернення до суду з позовом, розмір заборгованості  ОСОБА_1 за кредитним договором становить 19211,38 грн., з яких: 4399,82 грн. - основна сума заборгованості; 1522,29 грн. - заборгованість за нарахованими процентами по кредиту; 12981,92 грн. сума заборгованості по комісіях; 228,34 грн. сума 3% річних від основної суми заборгованості за період прострочення повернення кредиту та 79,01 грн. сума 3% річних від суми процентів за період прострочення повернення відсотків, а тому просить суд стягнути з відповідача на свою користь вказану заборгованість, а також судові витрати.

Ухвалою від 28.10.2024 позовну заяву було прийнято до розгляду судом та відкрито провадження у справі. Розгляд проводиться в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін.

З 16.12.2024 по 12.01.2025 суддя Коломійцева В.І. перебувала на лікарняному.

Відповідач копію ухвали та матеріали позовної заяви отримала 06.11.2024 (а.с.37), відзив до суду не направила. Жодних заяв чи клопотань від неї не надходило.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов до таких висновків.

Судом встановлено, що 30 липня 2013 року ОСОБА_1 звернулася до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» із заявою № 002-01785-300713, згідно з якою отримала кредит в сумі 5552,00 грн., з розміром процентної ставки 9,99% річних, з розміром комісії за обслуговування кредитної заборгованості 3,49% в місяць, терміном на 50 місяців. Дана заява підписана особисто ОСОБА_1 (а.с. 6).

Згідно умов кредитного договору погашення кредитної заборгованості має здійснюватися щомісячно не пізніше 30 числа кожного місяця, шляхом зарахування суми грошових коштів в сумі 330,00 грн. у відповідності до графіку платежів.

Графіком платежів визначено дати погашення кредиту, суму платежів, їх складових частин. Кінцевою датою погашення кредиту є 30.09.2017 (а.с.7).

Із заяви про надання/перерахування кредитних коштів від 30 липня 2013 року встановлено, що ОСОБА_1 просила здійснити надання кредитних коштів відповідно до умов кредитного договору № 001-01785-300713 від 30.07.2013 у сумі 5552,00 грн шляхом їх зарахування на рахунок № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ), який відкритий в ПАТ «КБ «Надра» (а.с.8).

Меморіальним ордером №1 від 31 липня 2013 року стверджується, що ОСОБА_1 отримала кредитні кошти в сумі 5552,00 грн. згідно з умовами кредитного договору №002-01785-300713 (а.с.11)

02.06.2020 між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Профіт Файненс» укладений Договір №2253/К про відступлення прав вимог з додатками до нього, відповідно до якого право вимоги до позичальника ОСОБА_1 за кредитним договором відступлено позивачу.

Відповідно до п. 1 Договору про відступлення, банк відступає новому кредитору належні банку, а новий кредитор набуває права вимоги банку до: позичальників фізичних осіб, зазначених у додатку № 1 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, за кредитними договорами (договорами про надання кредиту (овердрафту) тощо, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно з реєстром у Додатку № 1 до цього Договору.

З Витягу з Додатку №1 до Договору 2253/К про відступлення права вимоги від 02.06.2020 року слідує, що ОСОБА_1 є боржником за кредитним договором №001-01785-300713, сума заборгованості станом на 02.06.2020 становить 18904,03 грн., яка складається з: 4399,82 грн. суми заборгованості за основною сумою боргу; 1522,29 грн. заборгованості за нарахованими процентами за кредитом; 12981,92 грн. – заборгованість по комісіях.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.1 ст.516 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (частина 1 статті 1078 ЦК України).

Отже, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Профіт Файненс» на підставі договору №2253/К про відступлення прав вимоги від 02.06.2020 року перейшло право вимоги до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №001-01785-300713.

Згідно зі статтями 525 та 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор – прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту (ст. 527 ЦК України).

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З позовної заяви суд вбачає, що станом на дату звернення до суду, розмір заборгованості  ОСОБА_1 за кредитним договором становить 19211,38 грн., з яких: 4399,82 грн. - основна сума заборгованості; 1522,29 грн. - заборгованість за нарахованими процентами по кредиту; 12981,92 грн. – заборгованість по комісіях; 228,34 грн. - сума 3% річних від основної суми заборгованості за період прострочення повернення кредиту; 79,01 грн. - сума 3% річних від суми процентів за період прострочення повернення відсотків.

Як вбачається із наданого представником ТОВ «Профіт Файненс» розрахунку 3% річних від простроченої суми кредиту та процентів за користування кредитом, нарахування зазначених вище сум здійснювалось позивачем після набуття ним права вимоги до відповідача ОСОБА_1 з 02 червня 2020 року до 23 лютого 2022 року (тобто до дати введення в Україні воєнного стану) у відповідності до ч.2 ст.625 ЦК України (зворот а.с.3).

У постанові від 27 липня 2021 року, прийнятої у справі №910/18943/20 (пункти 35, 42, 43, 45) Верховний Суд зазначив про те, що оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма ч.1 ст.1048 ЦК України і охоронна норма ч.2 ст.625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та ч.1 ст.1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про правомірність нарахування позивачем процентів за прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання на підставі ч.2 ст.625 ЦК України після спливу строку кредитування.

Згідно ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що банк повністю виконав умови кредитного договору та надав відповідачу ОСОБА_1 кредит.

Однак, боржник не сплачувала заборгованість за кредитним договором, унаслідок чого за нею утворилася заборгованість, загальний розмір якої становить 19211,38 грн., з яких: 4399,82 грн. - основна сума заборгованості; 1522,29 грн. - заборгованість за нарахованими процентами по кредиту; 12981,92 грн. – заборгованість по комісіях; 228,34 грн. - сума 3% річних від основної суми заборгованості за період прострочення повернення кредиту; 79,01 грн. - сума 3% річних від суми процентів за період прострочення повернення відсотків, суд вважає, що вимоги позивача є доведеними, при цьому, вони в жодній мірі не спростовані належними та допустимими доказами відповідача.

За таких обставин, з відповідача на користь позивача слід стягнути вказану суму заборгованості за кредитним договором № 002-01785-300713 від 30 липня 2013 року.

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За змістом ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до платіжної інструкції в національній валюті №1450 від 24 жовтня 2024 року позивачем по справі ТОВ «Профіт Файненс» був сплачений судовий збір у розмірі 3028 грн. 00 коп. (а.с.31).        

У зв`язку з тим, що позов задоволено повністю з відповідача на користь позивача слід стягнути 3028, 00 грн. судових витрат.

Щодо вирішення питання про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.

У позовній заяві представник позивача ТОВ «Профіт Файненс» просив стягнути із ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу, розрахунок яких буде ним наданий відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 525, 526, 549-552, 611-612, 625, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 2, 10, 12, 13, 81, 89, 263 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Профіт Файненс» заборгованість у розмірі 19211 (дев`ятнадцять тисяч двісті одинадцять) гривень 38 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Профіт Файненс» 3028,00 гривень судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Профіт Файненс», місцезнаходження: м. Львів, вул. Богдана Хмельницького, 212, офіс.413, код в ЄДРПОУ: 43160452.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Рішення складено 14.01.2025.

Суддя: