Справа № 303/321/25

Провадження № 3/303/105/25

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 січня 2025 року     м. Мукачево

Суддя Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області Сідун В.М., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Бар Барського району Вінницької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не працюючого,

за ч. 1 ст. 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ № 251295 від 10 січня 2025 року, 10.01.2025 близько 09 год. 00 хв. уповноваженою посадовою особою старшим офіцером відділу активних заходів ГОРВ НОМЕР_1 прикордонного загону ОСОБА_2 , під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану в районі залізничного вокзалу м. Мукачево, був виявлений громадянин України ОСОБА_1 , який в умовах воєнного стану здійснив спробу незаконного перетинання державного кордону України поза встановленими пунктами пропуску через державний кордон України. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги ст. 9, ст.12 Закону України «Про державний кордон України».

Вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.1 ст.204-1КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, до матеріалів справи долучена його заява про розгляд справи без його участі.

Дана категорія справ, відповідно до статті 277 Кодексу України про адміністративні правопорушення, розглядається протягом доби.

Слід зазначити, що рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Наразі вжито всі необхідні заходи для забезпечення участі у судовому засіданні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило, у зв`язку з чим причини неявки правопорушника до суду визнані неповажними.

Таким чином, відповідно до вимог статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, суд вважає за можливе провести розгляд справи у його відсутності на підставі наявних матеріалів.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Стаття 251 КУпАП передбачає, що наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи орган (посадова особа) встановлює у визначеному законом порядку на основі будь-яких фактичних даних, тобто доказів. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення).

Згідно вимог статті 280 Кодексу України про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Досліджуючи докази по даній справі, суд повинен встановити, чи перетинала особа, стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, державний кордон України у незаконний спосіб, та чи вчинив він ці незаконні дії навмисно.

Слід зазначити, що диспозиція частини 1 статті 204-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення передбачає накладення адміністративного стягнення у випадку перетинання або спроби перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.

Склад правопорушення - це наявність об`єктивних та суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу в цілому.

Слід зазначити, що об`єктивна сторона правопорушення виражається у перетинанні або спробі перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або за документами, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади (формальний склад). Суб`єктивна сторона характеризується наявністю прямого умислу.

Державний кордон України - це лінія і вертикальна поверхня, що проходить по цій лінії, визначає межі державної території України, просторові рубежі дії державного суверенітету України. Охороною Державного кордону України займається Державна прикордонна служба України.

Охорона державного кордону України є невід`ємною складовою загальнодержавної системи захисту державного кордону і полягає у здійсненні Державною прикордонною службою України на суші, морі, річках, озерах та інших водоймах, а також Збройними Силами України у повітряному та підводному просторі відповідно до наданих їм повноважень заходів з метою забезпечення недоторканності державного кордону України.

У ході розгляду даної справи встановлено, що особа, стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, була виявлена в районі залізничного вокзалу у місті Мукачеві, тобто у громадському місті на відстані майже за п`ятдесят кілометрів від кордону.

Слід зазначити, що місце, де було виявлено зазначену вище особу, не є територією прикордонної зони, а відтак знаходження (переміщення) людей в ній не заборонено.

При цьому, матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять будь-які посилання або інші відомості, які б вказували на те, що особа, стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, намагалася незаконно перетнути державний кордон з України поза встановленими пунктами пропуску через державний кордон, до протоколу не надано жодного належного чи допустимого доказу на підтвердження того, що останній вчиняв будь-які дії щодо незаконного перетинання Державного кордону України.

       З пояснень ОСОБА_1 від 10.01.2025 року, які долучені до матеріалів справи вбачається, що останній прибув до м. Мукачево з метою відпочинку з дружиною, наміру перетинати кордон не має.

Таким чином, враховуючи відсутність доказів, що безсумнівно б вказували на вину ОСОБА_3 у порушенні ним правил перетинання державного кордону України, що є обов`язковою складовою об`єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого даною статтею, суд доходить висновку про відсутність в його діях складу даного правопорушення.

Відповідно до пункту "а" частини 3 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення повинен бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього.

Як вбачається з практики Європейського суду з прав людини, положення Конвенції стосуються й обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення. Вказана судова інстанція приймає до свого провадження і заяви щодо рішень судів про накладення на осіб адміністративних стягнень, оскільки вважає, що в силу суворості санкцій такі справи за суттю є кримінальними, а адміністративні покарання фактично носять кримінальний характер з усіма гарантіями статті 6 Конвенції (пункту 55 рішення у справі «Гурепко проти України»; пункту 21 рішення у справі «Надточій проти України»).

Виходячи з вимог статті 62 Конституції України, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише у разі доведення її вини в установленому законом порядку належними та допустимим доказами, що є складовою справедливого правосуддя у розумінні статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод.

В зв`язку з цим суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 204-1 КУпАП.

У відповідності до п.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 9, ст. 204-1, ст. 247, 256, 277, 278, 280, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,

П О С Т А Н О В И В :

Провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Термін звернення постанови до виконання три місяці з дня винесення.

Суддя Мукачівського                

міськрайонного суду                        Владислав СІДУН