Справа № 22-а-282/11 Головуючий у 1 інстанції: Головатий В.Я.
Доповідач в 2-й інстанції: Мацей М. М.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 червня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
Головуючого: Мацея М.М.
Суддів: Цяцяка Р.П., Курій Н.М.
При секретарі: Панчуку І.С.
розглянувши у в порядку письмового провадження у м. Львові справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова на рішення Сихівського районного суду м. Львова від 6 серпня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова про стягнення недоплаченої щомісячної надбавки «дітям війни»,
в с т а н о в и л а:
Рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 6 серпня 2010 р. задоволено частково позов ОСОБА_2: визнано неправомірними дії управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова в частині відмови в перерахунку пенсії ОСОБА_2 на підставі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»; зобов’язано відповідача провести перерахунок та виплату позивачу пенсію з 09.07.2007 по 31.12.2007 р. та з 22.05.2008 р. по 31.12.2009 р. у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
В апеляційній скарзі УПФ у Франківському районі м. Львова, посилаючись на порушення місцевим судом норм матеріального та процесуального права, просить судове рішення скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.
Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи, межі та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення таких підстав.
Відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Як було встановлено судом першої інстанції, позивач є дитиною війни в розумінні ст. 1 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” і відповідно до ст. 6 цього ж Закону має право на державну соціальну підтримку у вигляді підвищення до пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком.
Згідно з п. 12 ч. 1 ст. 71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” призупинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, з урахуванням ст. 111 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік”.
Статтею 111 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії відповідно ст.. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, виплачується особам, які є інвалідами ( крім тих, на яких поширюється дія Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6 - рп/2007 визнані такими, що не відповідають Конституції України, зокрема, положення ст. 71 Закону України „Про Державний бюджет на 2007 рік” щодо зупинення дії ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.
Відповідно до п. 41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” текст ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” викладено в такій редакції: „Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів”.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10 - рп/2008 визнані такими, що не відповідають Конституції України, зокрема, положення п. 41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”.
Зазначені рішення Конституційного Суду України є обов’язковими до виконання на території України , остаточними і не можуть бути оскарженими, крім того, вони мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 року спірні відносини регулюються відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” в редакції Закону, яка діяла до 1 січня 2007 року.
За таких підстав суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позовні вимоги щодо зобов’язання відповідача щомісячно підвищувати пенсію з 9 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня по 31 грудня 2009 року є обґрунтованими.
На час виникнення спірних правовідносин розмір мінімальної пенсії за віком визначався лише ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” і згідно з цією нормою мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України „Про прожитковий мінімум” прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Таким чином, при визначенні розміру підвищення відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” застосовується розмір мінімальної пенсії за віком, визначений ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.
Колегія суддів також звертає увагу на те, що відсутність бюджетного фінансування передбачених Законом України „Про соціальний захист дітей війни” доплат до пенсії не може бути причиною невиконання покладених на управління Пенсійного фонду України зобов’язань, оскільки реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується, на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно - правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду та встановлених обставин справи.
Однак, колегія суддів не погоджується з висновком суду в частині стягнення з відповідача судового збору у розмірі 8 грн. 50 коп.
Оскільки пунктом 37 ст. 4 Закону України «Про державне мито» передбачено, що Пенсійний фонду України звільнений від сплати державного мита, то слід виключити з резолютивної частини посилання суду про стягнення з Управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова на користь держави 8,50 грн. судового збору.
Керуючись ч. 2 ст. 20 КАС України, Законом України від 02 грудня 2010 р. № 2748/УІ „Про внесення змін до розділу ХІІ „Прикінцеві положення Закону України „Про судоустрій і статус суддів” щодо передачі справ, пов’язаних із соціальними виплатами, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст.ст. 206, 211, 212 КАС України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України у Франківському районі м. Львова –задовольнити частково.
Рішення Сихівського районного суду м. Львова від 6 серпня 2010 року змінити, виключивши з резолютивної частини вказівку суду про стягнення з Управління Пенсійного Фонду України в Галицькому районі м. Львова на користь держави 8,50 грн. судового збору.
В решті рішення залишити без змін.
. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів до Вищого Адміністративного Суду України.
Головуючий:
Судді: