ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ  

13 січня 2025 року Справа №  280/9906/24   м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр. Соборний, 158-Б, м. Запоріжжя, 69057) про  визнання  дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1  (далі – позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області  (далі – відповідач), в якій позивач просить суд:

визнати протиправними дії та бездіяльність відповідача, стосовно не виплати поточної пенсії позивача з 12 березня 2019 року та недоотриманої пенсії з 22.12.2014 по 11.03.2019 року включно на його особистий банківський рахунок № НОМЕР_1 відкритий в АТ КБ “Приватбанк”;

зобов`язати відповідача здійснювати виплату поточної пенсії Позивача, в тому числі суму недоотриманої пенсії з 12 березня 2019 року та недоотриманої пенсії з 22.12.2014 по 11.03.2019 року включно, з урахуванням масових перерахунків та з компенсацією втрати частини доходів, на визначений ним банківський рахунок № НОМЕР_1 відкритий в АТ КБ “Приватбанк”.

Ухвалою суду від 18.11.2024 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам повідомлено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні),  протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

В обґрунтування позовних вимог вказано на протиправність дій та бездіяльність відповідача щодо не виплати пенсії на його особистий банківський рахунок № НОМЕР_1 відкритий в АТ КБ “Приватбанк”. Позивач вважає дії відповідача протиправними та такими, що порушують його конституційні права у зв`язку з чим звернувся до суду із вказаним позовом.

23.12.2024 відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що  на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21.10.2019 у справі №280/4528/19 після набрання законної сили, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснено поновлення виплати пенсії ОСОБА_1 , починаючи з 12.03.2019 року. Загальна сума нарахованих коштів склала 178 745,33 грн. На виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16.11.2020 у справі № 280/4528/19 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснено поновлення виплати пенсії за віком ОСОБА_1 з 22.12.2014 по 11.03.2019. Загальна сума нарахованих коштів склала 218 962,08 грн. Згідно з отриманою Головним управлінням в червні 2021 інформацією щодо відсутності діючої довідки ВПО ОСОБА_1 в ЄІБД ВПО, виплату пенсії призупинено з 1 липня 2021 року. Для поновлення пенсії позивачу необхідно особисто звернутися до територіального органу Пенсійного фонду України за місцем тимчасового проживання з відповідною заявою про поновлення та виплату пенсії, надавши оновлену довідку про взяття на облік ВПО. З наведених підстав просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

31.12.2024 до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач не погоджується із позицією відповідача, зазначає, що преюдиціальними рішеннями суду від 21.10.2019 року та від 16.11.2020 по справі №280/4528/19 встановлено факт постійного проживання Позивача починаючи з 2014 року за кордоном в Ізраїлі. Тобто на позивача ще з 2014 року не поширюється дія Постанови Кабінету Міністрів України від 10.11.2021 №1165 «Про затвердження Порядку виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), не виплачених за період до місяця відновлення їх виплати внутрішньо переміщеним особам та особам, які відмовилися відповідно до пункту 1 частини першої статті 12 Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб” від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і зареєстрували місце проживання та постійно проживають на контрольованій Україною території», а тому і дія особливого порядку відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» від 05.11.2014 № 637 відповідно. А отже відповідач неправомірно затримав проведення виплати поновленої пенсії позивача ще починаючи з 22.12.2014 року. Просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідно до приписів  Кодексу адміністративного судочинства України   (далі -   КАС України), справу розглянуто судом в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, встановив наступні обставини.

З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував на пенсійному обліку в Запорізькому приміському об`єднаному УПФУ та отримував пенсію за віком, що підтверджується довідкою від 26.02.2019 №01-13/234.

З 22.12.2014 ОСОБА_1 виїхав з України до Ізраїлю на постійне місце проживання де був прийнятий на консульський облік в консульському відділі посольства України в Державі Ізраїль

З 22.12.2014 позивачу припинено виплату пенсії.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 21.10.2019 у справі №280/4528/19 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково, зокрема, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області провести поновлення, нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком з 12 березня 2019 року.

В подальшому, рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 16.11.2020 у справі №280/ 4528/19 (провадження ПР/280/26/20) позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково, зокрема, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області провести поновлення, нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком з 22.12.2014 по 11.03.2019 включно, відповідно до положень Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Виплата пенсії позивача проводилася через банківську установу АТ “Ощадбанк”.

Пізніше позивач відкрив рахунок у ПАТ КБ "Приватбанк" та 12.10.2021 через свого представника звернувся до Пенсійного фонду України з заявою про виплату пенсії на його банківський рахунок № НОМЕР_1 , надавши при цьому нотаріально посвідчену довіреність разом із заявою позивача, з апостилем.

За результатами розгляду звернення відповідач відмовив у виплаті пенсії на вказаний банківський рахунок, посилаючись на те, що зазначену заяву позивач зобов`язана подати до пенсійного органу особисто.

Вказані обставини і слугували підставою для звернення до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що склалися в даній адміністративній справі, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування регламентовані Законом України від 09.07.2003 №1058-IV"Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-IV).

Згідно зіст.51 Закону №1058-IV у разі виїзду пенсіонера на постійне місце проживання за кордон пенсія, призначена в Україні, за заявою пенсіонера може бути виплачена йому за шість місяців наперед перед від`їздом, рахуючи з місяця, що настає за місяцем зняття з обліку за місцем постійного проживання. Під час перебування за кордоном пенсія виплачується в тому разі, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч.1 ст.47 Закону №1058-VI пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України незалежно від задекларованого або зареєстрованого місця проживання пенсіонера організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Частиною 2 ст. 47 Закону №1058-VI передбачено, що пенсія може виплачуватися за довіреністю, порядок оформлення і строк дії якої визначаються законом. Виплата пенсії за довіреністю здійснюється протягом усього періоду дії довіреності за умови поновлення пенсіонером заяви про виплату пенсії за довіреністю через кожний рік дії такої довіреності.

Стаття 49 Закону №1058-VI регулює питання припинення та поновлення виплати пенсії. Так, виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.

Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому ч.3 ст.35 та ст.46 цього Закону. Цей перелік підстав припинення виплати пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду є вичерпним та передбачає можливість припинення виплати пенсії з інших підстав лише у випадках, передбачених законом.

Водночас п.2.8 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління ПФУ від 25.11.2005 №22-1 (у редакції постанови правління ПФУ від 07.07.2014 № 13-1) (далі - Порядок №22-1) визначено, що поновлення виплати пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюються за документами, що є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії.

Відповідно до п. 1.1 Порядку № 22-1 (в редакції Постанови ПФУ станом на 20.04.2023) заява про призначення, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший; заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання; заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування; заява про виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію).

Заява про призначення, перерахунок пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера може подаватись заявником разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України (далі - веб-портал) або засобами Єдиного державного веб-порталу електронних послуг (далі - Портал Дія) з використанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 липня 2015 року № 13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 серпня 2015 року за № 991/27436.

У разі подання заяви засобами Порталу Дія та за умови реалізації технічної можливості щодо її формування та подання, формування заяви здійснюється засобами Порталу Дія відповідно до відомостей, зазначених в додатках до цього Порядку. Відомості, необхідні для формування заяви, можуть бути отримані шляхом електронної інформаційної взаємодії з інформаційно-комунікаційними системами та публічними реєстрами органів державної влади.

Суд зазначає, що жоден з пунктів Порядку №22-1 не містить обов`язку пенсіонера звертатися із заявою про виплату пенсії шляхом зарахування на поточний рахунок пенсіонера в банку особисто. Вжитий термін «заявник» на переконання суду, дає підстави стверджувати, що таким заявником може бути і представник за довіреністю.

Порядком виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженим Постановою КМУ від 30.08.1999 №1596 (зі змінами) (далі - Порядок №1596), визначено механізм виплати пенсій та грошової допомоги їх одержувачам управліннями Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, об`єднаними управліннями, головними управліннями Пенсійного фонду України в областях, м. Києві та структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад, а також інших грошових виплат, що фінансуються органами соціального захисту населення за рахунок відповідних бюджетів, шляхом зарахування на поточні рахунки одержувачів пенсії та грошової допомоги в уповноважених банках.

Відповідно до п.6 Порядку №1596 одержувачі самостійно вибирають уповноважений банк для відкриття поточного рахунку.

Згідно з п.10 Порядку №1596 заява про виплату пенсії або грошової допомоги або заява про виплату пенсії або грошової допомоги з відкриттям рахунка подається одержувачем особисто до органу Пенсійного фонду України або органу соціального захисту населення за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання одержувача в населеному пункті в межах України. Заява про виплату пенсії або грошової допомоги може прийматися органом Пенсійного фонду України або органом соціального захисту населення через установи уповноваженого банку, зокрема, в електронній формі з використанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, одержувача та уповноваженого працівника банку.

Разом з тим, вищезазначені норми не містять вказівок про те, що одержувач пенсії повинен саме прибути до органу ПФУ особисто та позбавлений можливості подати заяву та належні документи поштою або через електронний кабінет чи через уповноваженого представника.

Пунктом 1.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005р. № 22-1, передбачено, що заява про виплату пенсії шляхом зарахування на поточний рахунок пенсіонера в банку подається заявником згідно з Порядком виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 року № 1596.

З аналізу вищенаведеного вбачається, що органи Пенсійного фонду України уповноважені здійснювати виплату пенсії через поточні рахунки в банках у разі наявності заяви про виплату пенсії.

Як уже зазначено судом вище, 12.10.2021 адвокат позивача, маючи на те відповідні повноваження згідно з довіреністю від 12.10.2021, через веб-портал Пенсійного фонду України звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області з заявою, в якій просив перераховувати пенсію позивача на особистий банківський рахунок, реквізити якого вказано в її особистій заяві про виплату пенсії на поточний банківський рахунок. Саме звернення адвоката було скріплено електронним підписом.

На вищевказане звернення відповідачем надано відповідь, що для зміни виплатних реквізитів  ОСОБА_1 необхідно особисто звернутися до будь якого сервісного центру Пенсійного фонду.

Так, відповідно до пункту 10 Порядку №1596 (в редакції Постанови КМУ від 25.03.2022) заява про виплату пенсії може подаватися до органу Пенсійного фонду України в електронній формі через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України з використанням засобів кваліфікованого електронного підпису.

Суд зазначає, що під особистим зверненням пенсіонера згідно з пунктом 10 Порядку №1596 слід розуміти особисте підписання ним заяви про виплату пенсії, а не фізичне переміщення із заявою до органу пенсійного фонду.

Крім того, вимога щодо особистого подання пенсіонером заяви до Пенсійного фонду не просто звужує конституційне право позивача на звернення до пенсійного органу через уповноваженого представника, а й взагалі унеможливлює/нівелює право пенсіонера, який проживає за кордоном, на отримання пенсії.

Виходячи із правової, соціальної природи пенсій, право громадянина на одержання призначеної йому пенсії не може пов`язуватися з такою умовою, як постійне проживання в Україні.

В даному випадку, відсутність чіткого законодавчого механізму щодо відновлення виплати пенсій особам, які виїхали на постійне проживання за межі України, призвела до ситуації, за якої громадяни України позбавлені можливості отримувати належні їм пенсійні виплати без повернення до України.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що існуючі норми матеріального права, не повинні тлумачитися Пенсійним фондом з надмірним формалізмом, позбавляючи громадян України гарантованого права на отримання пенсії з формальних підстав.

До того ж, врегульований на законодавчому рівні порядок відкриття рахунків у національній та іноземній валюті покладає на банк відповідальність за достовірність даних, внесених уповноваженим працівником банку до заяви про виплату пенсії щодо проведення у повному обсязі ідентифікації одержувача під час відкриття рахунку.

Так, відповідно до абз.6 пункту 10 Порядку №1596 (в редакції Постанови КМУ №4098 від 11.11.2020) уповноважений банк може відмовити у відкритті поточного рахунка одержувачу з підстав, визначених законодавством та/або нормативно-правовими актами Національного банку, або у разі надання не в повному обсязі та/або недостовірної інформації чи документів, що містять недостовірну/неправдиву інформацію, та/або будь-яких інших відомостей, необхідних уповноваженому банку для відкриття поточного рахунка згідно з вимогами законодавства та/або нормативно-правових актів Національного банку, про що повідомляє відповідному органу Пенсійного фонду України або органу соціального захисту населення із зазначенням причин відмови у відкритті рахунка для інформування одержувача або подання відсутньої/уточнювальної інформації, відсутніх відомостей та/або документів.

Також, суд звертає увагу, що і Закон №1058-ІVне встановлює обов`язку пенсіонера подавати заяву, зокрема, про поновлення виплати пенсії особисто.

В даному випадку, на чому наголошує суд, волевиявлення позивача щодо виплати пенсії на відкритий нею поточний рахунок в уповноваженому банку оформлено письмово особисто, подано через представника, що не суперечить жодній нормі діючого законодавства.

При вирішенні цього спору, суд також бере до уваги правовий висновок Верховного Суду у постанові від 20.01.2022 року у справі №280/4551/21, згідно якого:

«подання заяви про поновлення виплати пенсії пенсіонеру, який виїхав на постійне проживання за межі України, у період дії Порядку №22-1 у редакції постанов правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 №13-1тавід 16.12.2020 №25-1допускається, у тому числі, представником такого пенсіонера за довіреністю і така заява повинна бути розглянута Пенсійним органом з урахуванням інших вимог Порядку №22-1».

Вказаний правовий висновок розповсюджується і на порядок виплати грошових коштів на карткові рахунки пенсіонерів, які фактично перебувають за кордоном (постанова Верховного Суду від 24.07.2023 року по справі №280/6637/22).

У вказаній постанові Верховний Суд зазначив, що «колегія суддів вважає за можливе проводити виплату пенсії громадянам, які виїхали на постійне проживання за кордон, шляхом її перерахунку на діючі карткові рахунки, відкриті в українських банках. При цьому, відповідну заяву із зазначенням реквізитів рахунку може подавати представник пенсіонера за довіреністю. Особиста присутність пенсіонера під час подання такої заяви чинним законодавством не вимагається».

Очевидним є те, що необхідність приїзду людей похилого віку, які виїхали на постійне проживання за межі України, виключно з метою особистого звернення до Пенсійного органу задля виправлення помилки, допущеної державою, є додатковим тягарем для таких осіб і не сприяє відновленню їх порушеного права. Такий підхід суперечить тезам, покладеним Конституційним судом України в основу рішення від 07.10.2009 №25-рп/2009.

Такий правовий висновок сформовано Верховним Судом у постанові від 20.01.2022 року у справі № 280/4551/21, який ураховуються судом при розгляді цієї справи.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що відмова відповідача про виплату пенсії за віком на визначений позивачем банківський рахунок за його заявою, поданою представником, є протиправною, а тому позовні вимоги в даній частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині проведення виплати пенсії з компенсацією втрати частини грошових доходів, суд зазначає наступне.

Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом № 2050-ІІІ та Порядком № 159.

Згідно з нормами статей1,2 Закону № 2050-ІІІ, підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

У відповідності до статті 3 Закону № 2050-ІІІ, сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але невиплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

За приписами статті 4 Закону № 2050-ІІІ, виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Пунктом 2 Порядку № 159 передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.

Згідно з п. 3 Порядку № 159, компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, зокрема, соціальні виплати (допомога сім`ям з дітьми, державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, матеріальна допомога по безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах, щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, допомога дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності, тощо).

Отже, основною умовою для виплати громадянину компенсації, передбаченоїстаттею 2 Закону № 2050-ІІІта Порядком № 129, є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).

Верховний Суд у постанові від 16 квітня 2020 року у справі № 200/11292/19-а дійшов правового висновку про те, що системний аналіз наведених вище положень дає змогу дійти висновку, що основними умовами для виплати суми компенсації є: порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії) та виплата нарахованих доходів. При цьому виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу.

Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 16.05.2019 у справі № 134/89/16-а, від 10.02.2020 у справі № 134/87/16-а, від 05.03.2020 у справі № 140/1547/19.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, позивачу не був нарахований та виплачений дохід у вигляді пенсійних виплат, а тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги про зобов`язання нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів є передчасними, а відтак правові підстави для їх задоволення відсутні.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування у спорі покладається на відповідача - суб`єкта владних повноважень, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Згідно з частиною 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень

Зважаючи на фактичні обставини справи, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Частиною третьою статті 139 КАС України передбачено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору ..

Як вбачається з матеріалів справи, при звернення до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 968,96 грн.

Оскільки предметом позову є одна вимога немайнового характеру, яка хоч і задоволена частково, але розмір компенсації за сплачений судовий збір суд визначає, виходячи з кількості (а не з розміру) задоволених/незадоволених позовних вимог.

Такий механізм розподілу витрат зі сплати судового збору застосовано Верховним Судом у рішенні від 16.06.2020 у справі №620/1116/20.

З огляду на викладене, сплачений позивачем судовий збір у 968,96 грн. підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст.  2,  5,  9,  72,  77,  139,  241,  243-246,  255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги   ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр. Соборний, 158-Б, м. Запоріжжя, 69057, код ЄДРПОу 20490012) про  визнання  дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, – задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області стосовно не виплати поточної пенсії ОСОБА_1 з 12 березня 2019 року та недоотриманої пенсії з 22.12.2014 по 11.03.2019 року включно на його особистий банківський рахунок № НОМЕР_1 відкритий в АТ КБ “Приватбанк”.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснювати ОСОБА_1 виплату поточної пенсії,  в тому числі суму недоотриманої пенсії з 12 березня 2019 року та недоотриманої пенсії з 22.12.2014 по 11.03.2019 року включно, з урахуванням масових перерахунків, на визначений ним банківський рахунок № НОМЕР_1 відкритий в АТ КБ “Приватбанк”.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь  ОСОБА_1 968,96  грн. судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 13.01.2025.

Суддя                                                                                                                А.В. Сіпака