Справа № 203/633/24

Провадження № 1-кс/0203/319/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 січня 2025 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

слідчого судді                         ОСОБА_1 ,

за участі секретаря                         ОСОБА_2 ,

прокурора                         ОСОБА_3 ,

підозрюваного                         ОСОБА_4 ,

захисника                         ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі клопотання старшого слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту до:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кам`янське Дніпропетровської області, громадянина України, із середньою освітою, який розлучений, малолітніх, неповнолітніх, непрацездатних осіб на утриманні не має, не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий,

заявленого у кримінальному провадженні № 42023040000000174, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07 березня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, - 

ВСТАНОВИВ:

03 січня 2025 року під наглядом Дніпропетровської обласної прокуратури за проведенням цього досудового розслідування Третім СВ (з дислокацією у місті Дніпрі) ТУ ДБР, розташованого у місті Полтаві, слідчий клопочить застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту в межах строку досудового розслідування до ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Дане клопотання за формою та змістом відповідає вимогам ст. 184 КПК України, враховуючи добровільну згоду підозрюваного отримати копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу 02 січня 2025 року о 21:40 год.

Клопотання обґрунтоване наявністю достатніх підстав вважати, що ОСОБА_4 у разі незастосування запобіжного заходу, не пов`язаного з запобіжниками у спілкуванні та залишенні місця проживання, може вчинити дії, передбачені п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, і лише застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, на думку сторони обвинувачення, відповідатиме завданням охороні прав та інтересів суспільства. Зокрема, підозрюваний, отримавши повідомлення про підозру та усвідомлюючи невідворотність можливого покарання може переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Також маючи зв`язки в правоохоронних органах підозрюваний обізнаний і питаннях розшуку злочинців та відповідних способів та заходів переховування та уникнення від розшуку, та, розуміючи невідворотність покарання, ОСОБА_4 може використати наявні знання переховування від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності. Окрім цього, підозрюваний, як у спосіб погроз, так і реально може незаконно впливати на свідків з метою зміни їх показань, з огляду на те, що наразі органом досудового розслідування не встановлено та не допитано всіх осіб, яким відомі обставини вчинення кримінального правопорушення. Окрім цього, оскільки ОСОБА_4 має тісні зв`язки у правоохоронних органах, не виключені ризики вчинення дій, спрямованих на перешкоджання явки осіб (зокрема свідків) до органу досудового розслідування та суду як шляхом безпосереднього впливу на зазначених осіб (залякування, тиск), так і шляхом ігнорування співробітниками поліції належного виконання забезпечення розшуку та приводу свідків, з огляду на що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню у інший спосіб.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, наполягав на його задоволенні з наведених у ньому підстав.

Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні заперечували проти клопотання слідчого тим, що підозра є явно не обґрунтованою, а заявлені ризики недоведеними і є лише припущеннями. Окрім цього, захисник зазначила, що домашній арешт по АДРЕСА_1 , де слідчий просить встановити підозрюваному цілодобовий домашній арешт не може бути застосованим, оскільки підозрюваний не проживає за цією адресою чотири роки, а лише зареєстрований за цією адресою, а фактично винаймає інше жило. Таким чином, захисник просила застосувати до підозрюваного більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час за адресою: АДРЕСА_2 .

Вислухавши думку прокурора та слідчого, заперечення підозрюваного та його захисника, дослідивши клопотання та додані до нього докази в їх сукупності, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

ОСОБА_4 відповідно до ст. 276 КПК України обґрунтовано підозрюється у незаконному придбанні, зберіганні та збуті особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, що стороною обвинувачення кваліфіковано за ознаками тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, за який санкція ч. 2 ст. 307 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років з конфіскацією майна.

02 січня 2025 року ОСОБА_4 повідомлено відповідно до ст. ст. 277-278 КПК України про підозру в тому, що за версією з`ясованих стороною обвинувачення і викладених письмово у цьому повідомленні обставин, що у начальника сектору ВКП Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_7  у невстановлений органом досудового розслідування час, але не пізніше 27 червня 2023 року, виник злочинний умисел на покращення статистичних показників роботи із розкриття злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, шляхом незаконного придбання, зберігання та збуту особливо небезпечної психотропної речовини PVP, обіг якої заборонено, за попередньою змовою групою осіб, з метою реалізації якого ОСОБА_7 не пізніше 27 червня 2023 року вступив у злочинну змову з ОСОБА_4 на вчинення злочину у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, шляхом незаконного придбання, зберігання та збуту особливо небезпечної психотропної речовини PVP, обіг якої заборонено. Далі, ОСОБА_7 та ОСОБА_4 домовились, що останній мав незаконно придбати та зберігати особливо небезпечну психотропну речовину PVP, обіг якої заборонено, а також незаконно збувати її особі, яка виявить бажання на її придбання, тоді як ОСОБА_7 мав вжити заходи для затримання особи, яка придбає у ОСОБА_4 вказану наркотичну речовину. В подальшому, за невстановлених органом досудового розслідування обставин, ОСОБА_4 придбав та почав зберігати з метою подальшого збуту особливо небезпечну наркотичну психотропну речовину PVP вагою не менше 0,7067 г., обіг якої заборонено. 27 червня 2023 року приблизно о 15:14 год. ОСОБА_4 повідомив раніше знайомому ОСОБА_8 , який є особою схильною до вживання наркотичних засобів, що у нього є в наявності вищевказана речовина та запропонував придбати її, на що ОСОБА_8 погодився та вони домовилися про спосіб передачі грошових коштів та місце, в якому ОСОБА_4 мав залишити психотропну речовину. Далі, 27 червня 2023 року приблизно о 16:56 год. ОСОБА_4 , діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_7 , біля гаражів поряд з будинком № 55 по вул. Гетьманській у м. Самар Дніпропетровської області між закопаними в землю автомобільними шинами заховав пачку з-під сигарет «HEETS» зі сліп-пакетом з кристалічною речовиною блакитного кольору, яка є особливо небезпечною наркотичною психотропною речовиною PVP, вагою не менше 0,7067 г. Після цього, засобами телефонного зв`язку ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_7 про місце, де останній зможе затримати ОСОБА_8 . Цього ж дня, тобто 27 червня 2023 року о 17:13 год. ОСОБА_9 зустрівся з ОСОБА_8 поблизу зупинки «Карат» у м. Самар та останній заплатив 600 грн. за наркотичну речовину, а ОСОБА_4 повідомив місце, де знаходиться наркотична речовина. Одразу після цього, ОСОБА_4 зателефонував ОСОБА_7 та повідомив прикмети ОСОБА_8 , а також те, що останній попрямував за наркотичною речовиною. Після цього, 27 червня 2023 року у проміжок часу з 17:13 год. по 17:20 год. ОСОБА_8 забрав наркотичну речовину на обумовленому раніше з ОСОБА_4 місці, після чого ОСОБА_8 було затримано працівниками поліції, серед яких був ОСОБА_7 та працівники поліції посадили ОСОБА_8 в службовий автомобіль, де ОСОБА_7 запропонував йому прийняти умови, зокрема дочекатися слідчо-оперативну групу, визнати вину у вчиненому кримінальному правопорушенні, за що ОСОБА_7 пообіцяв ОСОБА_8 наркотичний засіб, в обмін на вилучену речовину. В подальшому 27 червня 2023 року приблизно о 18:01 год. працівники слідчо-оперативної групи вилучили у ОСОБА_8 сліп-пакет з кристалічною речовиною блакитного кольору, вагою 0,7067 г., яка відповідно до висновку експерта № СЕ-19/104-23/21852-НЗПРАП від 29 червня 2023 року є особливо небезпечною наркотичною речовиною, обіг якої заборонено, маса PVP (1-феніл-2піролідин-1-іл-пентан) в речовині становить 0,3640 г. Таким чином, дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 2 ст. 307 КК України.

Як вбачається з клопотання та матеріалів кримінального провадження, сторона обвинувачення обґрунтовує підозру у незаконному придбанні, зберіганні та збуті особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено, вчиненому за попередньою змовою групою осіб фактичними даними рапорту Дніпровського УВБ НП України та матеріалами виконаних доручень Дніпровського УВБ НП України; протоколами допитів ОСОБА_8 , що сукупно з протоколами НС(Р)Д аудіо-відеоконтролю від 02 серпня 2023 року, від 03 серпня 2023 року, протоколу тимчасового доступу до матеріалів кримінального провадження № 12023046350000176 від 27 червня 2023 року, а також висновком експерта № СЕ-19/104-24/16633-ВЗ від 07 травня 2024 року, викривають роль ОСОБА_4 у поставленому йому за вину злочині.

Прокурором наведені достатні докази для підтвердження фактів, які є причиною виникнення підозри, що за практикою тлумачення обґрунтованості підозри Європейським Судом з прав людини, mutatis mutandis, в рішенні від 28.10.94 у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (скарга № 14310/88) не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що безсумнівно доводять винуватість у злочині до ступеня, необхідного для засудження обвинувальним вироком чи, принаймні, висунення обвинувачення в формі обвинувального акта, що складає процесуальну мету вже наступних стадій кримінального провадження.

Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об`єктивний зв`язок підозрюваного із вчиненням кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.

Поставлена під сумнів вагомість доказів викриття ОСОБА_4 на початковому етапі розслідування у поєднанні із спірною попередньою правовою кваліфікацією скоєного заохочує сторону захисту до обстоювання своєї правової позиції, щонайменше з іншими менш тяжкими наслідками кримінально-правового характеру, проте слідчий суддя, констатуючи наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 , не вправі до висунення обвинувачення наперед розв`язувати питання за ч. 3 ст. 190 КПК України, а обстоювана стороною захисту позиція невинуватості підозрюваного в інкримінованому злочині підлягає ретельній перевірці, після чого прокурор вправі буде змінити обсяг підозри або прийняти інше рішення, передбачене ст. 283 КПК України.

За змістом статей 131, 132, 176, частини 2 статті 177, частин 1, 2 статті 181 КПК запобіжний захід, різновидом якого є домашній арешт, застосовується під час досудового розслідування до особи на підставі ухвали слідчого судді за клопотанням слідчого, погодженого з прокурором, за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні такою особою кримінального правопорушення, а також за наявністю хоча б одного з ризиків вчинення особою дій, передбачених частиною 1 статті 177 КПК.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Відповідно до частини 1 статті 177 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

За практикою тлумачення ризику втечі в рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах «Ілійков проти Болгарії» слідчий суддя приймає до уваги, що суворість міри покарання, яка загрожує на випадок можливого засудження в межах повідомленої підозри є суттєвим елементом при оцінюванні ризику втечі, який сукупно з обставинами оголошеного в країні воєнного стану, проведення воєнних дій на кордонах міста Дніпра та Дніпропетровщини, та часткової окупації військами російської федерації територій на сході та півдні України, збільшує ризик переховування з переходом лінії фронту, а сама по собі наявність у підозрюваного місця мешкання, за обставин відсутності роботи та утриманців, не виключає вказаного ризику і не переважає над обставинами суворості міри покарання, яка загрожує підозрюваному у вигляді реального позбавлення волі до 10 років.

Відповідно, враховуючи наведені встановлені обставини в судовому засіданні знайшов підтвердження ризик можливого переховування від органів розслідування та суду, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Також слідчий суддя вважає доведеним ризик за п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки підозрюваний може, як у спосіб погроз так і умовляннями впливати на свідків вчиненого кримінального правопорушення до надання завідомо неправдивих показів, а також впливати на інших свідків, які ще не встановлені, а також не допитані, що, як наслідок, потягне за собою можливість уникнення підозрюваним ОСОБА_4 кримінальної відповідальності.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слідчий суддя враховує, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях свідків, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України. Тому, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Також слідчий суддя вважає доведеним ризики за п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки наразі досудове розслідування у зазначеному кримінальному провадженні триває та органом досудового розслідування встановлено не всі обставини кримінального правопорушення.

За змістом статей 131, 132, 176, частини 2 статті 177, частин 1, 2 статті 181 КПК запобіжний захід, різновидом якого є домашній арешт, застосовується під час досудового розслідування до особи на підставі ухвали слідчого судді за клопотанням слідчого, погодженого з прокурором, за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні такою особою кримінального правопорушення, а також за наявністю хоча б одного з ризиків вчинення особою дій, передбачених частиною 1 статті 177 КПК.

Так, в судовому засіданні знайшли підтвердження ризики, передбачені п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України переховування від органів розслідування та суду, під усвідомленням тяжкості та невідворотності можливого покарання, незаконного впливу на свідків та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

Прокурором у засіданні надані переконливі докази того, що на цьому етапі досудового розслідування наявні достатні підстави вважати існуючими ризики перешкоджання встановленню об`єктивної істини у кримінальному провадженні, запобігання чому складає легітимну мету за п.п. 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК України, на які вказує слідчий у своєму клопотанні, виправдовуючи за загальними правилами заходів забезпечення ступінь втручання у права і свободи підозрюваного.

Таким чином, оцінивши в судовому засіданні в сукупності обставини за ст. 178 КПК України з урахуванням повідомленої підозри в нетяжкому злочинному посяганні, для забезпечення належної поведінки підозрюваного відповідно до ст. 177 цього Кодексу необхідно обмежитися забороною залишати житло цілодобово з метою запобігання зазначеним у клопотанні наявним процесуальним ризикам ухилення від виконання процесуальних рішень втечею, перешкоджанням встановленню істини у кримінальному провадженні і впливом на інших його учасників, на підставі чого згідно ст. 194 КПК України слідчому судді належить постановити цю ухвалу про застосування домашнього арешту з достатнім обсягом обов`язків самообмеження у спілкуванні, забезпечуючи належну процесуальну поведінку в межах строку досудового розслідування за ст. 219 КПК України, тобто до 02 березня 2025 року.

Слідчий суддя вважає, що більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час, чи внесення застави за для якої підозрюваним не надано доказів наявних законних джерел доходів, а так само особистого зобов`язання є недостатнім для запобігання ризикам, встановленим п.п. 1, 3, 4 ст. 177 КПК України, а тому з врахуванням наведеного, особи підозрюваного, тяжкості інкримінованого йому діяння, слідчий суддя вважає недоведеними підстави для застосування більш м`якого виду запобіжного заходу.

В той же час, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати цілодобовий домашній арешт до підозрюваного за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки саме у цій квартирі підозрюваний має право проживання, оскільки його місце проживання зареєстроване там у передбаченому законом порядку, тоді як належних та допустимих доказів проживання на законних підставах в іншому житлі, стороною захисту не надано, зокрема, ні договору оренди житла, ні інших доказів права постійного проживання у квартирі АДРЕСА_3 .

Так само стороною захисту не надано жодних доказів працевлаштування, якому перешкоджало б перебування під цілодобовим домашнім арештом, у зв`язку з чим в цій частині доводи сторони захисту слідчий суддя відхиляє.

Відповідно до ст. 181 КПК України та Інструкції про порядок виконання органами Національної поліції ухвал слідчого судді, суду про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та про зміну раніше обраного запобіжного заходу на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, затвердженої наказом МВС України № 654 від 13 липня 2016 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 03 серпня 2016 року за № 1087/29217 контроль за виконанням цієї ухвали слід покласти на орган Національної поліції за місцем проживання підозрюваного, тобто на уповноважену особу Самарівського районного відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області.

Керуючись ст.ст. 132, 176-178, 181, 193, 194 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ :

Клопотання старшого слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту до ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 42023040000000174, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07 березня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України – задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 , одночасно з покладенням на підозрюваного обов`язків згідно зі ст. 194 КПК України строком на один місяць 23 днів, тобто до 02 березня 2025 року:

- за першою вимогою прибувати на виклик слідчого, прокурора, суду;

- не відлучатися з м. Самар Дніпропетровської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, а також про можливе працевлаштування;

- не залишати місце постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- утримуватися від спілкування зі свідками та іншим підозрюваним у зазначеному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України та в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Попередити ОСОБА_4 , про те, що в разі невиконання підозрюваним покладених на нього за ухвалою про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту обов`язків за п.п. 1, 2, 3, 4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України може бути вирішене питання про застосування іншого більш жорсткого виду запобіжного заходу.

Визначити строк дії ухвали до 02 березня 2025 року.

Контроль за виконанням ухвали покласти на уповноважену особу Самарівського районного відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складений і оголошений учасникам провадження 10 січня 2025 року о 14:05 год.

Слідчий суддя                                                                 ОСОБА_1