Справа № 2-2281/2009 рік

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

13 жовтня 2009 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:

головуючого судді Кашперської Т.Ц.,

при секретарі Мазуренко Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду Київської області справу за позовом Комунально-побутового підприємства «Теплоенергопостач» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за надані комунальні послуги по опаленню та гарячому водопостачанню, -

встановив:

Позивач в серпні 2009 року звернувся до суду із позовом про стягнення заборгованості по оплаті комунальних послуг. В позові посилається на те, що позивач надає послуги по опаленню та гарячому водопостачанню приватизованої квартири АДРЕСА_1, де проживають відповідачі, на підставі абонентського рахунку № НОМЕР_1, відкритого на ім’я власника ОСОБА_1 і оформленого шляхом видачі їй абонентської книжки. Договору між сторонами укладено не було, оскільки останні на повідомлення позивача для укладення договору не з’являлись. Відповідачі свого зобов’язання по оплаті за комунальні послуги не виконують і станом з 2005 року по 01.07.2009 року у них утворилася заборгованість в розмірі 5915, 08 грн.

В зв’язку із викладеними обставинами позивач просив стягнути із відповідачів солідарно на користь позивача заборгованість в сумі 5915, 08 грн. і судові витрати в розмірі 120 грн.

В судове засідання представник позивача не з’явилася, надала суду заяву про розгляд справи у її відсутності, заявлений позов підтримала в повному обсязі та просила його задовольнити.

Відповідачі про час і місце судового засідання повідомлялися належним чином, в судове засідання не з’явилися, причину неявки в судове засідання не повідомили. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Суд, вивчивши письмові докази по справі, вважає заявлений позов таким, що підлягає до задоволення, виходячи із наступного.

В судовому засіданні встановлено, що позивач - Комунально-побутове підприємство «Теплоенергопостач» надає відповідачам послуги по опаленню та гарячому водопостачанню, в зв’язку із чим на ім’я ОСОБА_1, що разом із членами сім’ї ОСОБА_2 та ОСОБА_3 проживає в АДРЕСА_1, був відкритий особовий рахунок № НОМЕР_1. Наведені обставини підтверджуються довідкою Ірпінського КЖЕП «Ірпінь» № 1096 від 28.05.2009 року про склад сім’ї відповідачів, даними про квартиронаймача, рішенням 22 сесії 24 скликання Ірпінської міської ради Київської області № 740-22-ХХІУ від 27.05.2004 року про утворення КПП «Теплоенергопостач» (а. с. 9, 15, 21-23).

Судом також встановлено, що внаслідок несплати відповідачами послуг по опаленню та гарячому водопостачанню в період з 2005 року по 01.07.2009 року існує заборгованість в розмірі 5915, 08 грн. (а. с. 21-23).

Надані позивачем докази відповідачами не заперечені.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.

У відповідності до ст. ст. 1, 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживачем є фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу. Споживач зобов’язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору, оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

У відповідності до ст. 257, 267 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Оскільки в судовому засіданні було встановлено, що між позивачем і відповідачами існують цивільні правовідносини, в яких відповідачі є споживачами житлово-комунальних послуг, від споживання житлово-комунальних послуг не відмовлялися, договір на надання житлово-комунальних послуг не укладали, внаслідок чого надання їм житлово-комунальних послуг відбувається на підставі відкриття особового рахунку та встановлених тарифів, сплату наданих житлово-комунальних послуг не проводять, факт наявності заборгованості і її розмір відповідачами не оспорений, суд стягує з відповідачів солідарно на користь позивача борг у відповідності до наданих позивачем розрахунків за період з 01.01.2005 року по 01.07.2009 року в розмірі 5915, 08 грн.

Оскільки суд задовольняє заявлені позивачем позовні вимоги, суд стягує із відповідачів на користь позивача понесені витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи пропорційно до задоволених позовних вимог в розмірі 10 грн. з кожного, а також стягує із відповідачів в доход держави судовий збір в розмірі 17 грн. з кожного.

Окрім того, суд вважає за необхідне повернути позивачу надмірно сплачені судові витрати, керуючись наступним.

11.08.2009 року позивачем було сплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в сумі 30 грн. на р/р 31215259700007 у відділенні № 1 ВАТ «ВіЕйБі Банк», що стверджується квитанцією № 946.

09.09.2009 року позивачем було сплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в сумі 90 грн. на р/р 31215259700007 у відділенні № 1 ВАТ «ВіЕйБі Банк», що стверджується квитанцією № 998.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 83 ЦПК України, сплачена сума судового збору і кошти на оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи повертаються у разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору у більшому розмірі, ніж це встановлено законом.

У відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 05.08.2009 р. № 825, розмір витрат з інформаційно-технічного забезпечення в справах про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги становить 30 грн.

Оскільки категорія даної справи передбачає сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в меншому розмірі, ніж сплачено позивачем, суд повертає позивачеві витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі надмірно сплачених коштів 90 грн.

На підставі ст. ст. 11, 509, 526, 527, 611 ЦК України, ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212 - 215, 224 - 227 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позов Комунально-побутового підприємства «Теплоенергопостач» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за надані комунальні послуги по опаленню та гарячому водопостачанню задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 солідарно на користь Комунально-побутового підприємства «Теплоенергопостач заборгованість в розмірі 5915, 08 грн. (п’ять тисяч дев’ятсот п’ятнадцять грн. 08 коп.).

Стягнути із ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 з кожного на користь Комунально-побутового підприємства «Теплоенергопостач» судові витрати в розмірі 10 грн., судовий збір в дохід держави в розмірі 17 грн.

Повернути Комунально-побутовому підприємству «Теплоенергопостач» надмірно сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 90 грн. за квитанцією № 998 від 09.09.2009 року у відділенні № 1 ВАТ «ВіЕйБі Банк» на р/р 31215259700007.

Копію рішення направити сторонам для відома.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.