ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  24/23315.07.11

За позовомЗакритого акціонерного товариства "Український страховий дім"

До1) Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "Оранта"

2) Суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1

Простягнення 31 616, 41 грн.

      Суддя Шевченко В.Ю.

Представники:

Від позивачаОСОБА_2 (дов. №967 від 14.06.2011 р.)

Від відповідача1) не з'явився

2) не з'явився

У судовому засіданні 15 липня 2011 року, згідно з вимогами статті 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

О  Б  С  Т  А  В  И  Н  И      С  П  Р  А  В  И:

Закрите акціонерне товариство "Український страховий дім" (далі –позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (далі –відповідач-1) та з суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (далі –відповідач-2) збитків в сумі 31 616, 41 грн., завданих відшкодуванням майнової шкоди що виникла в результаті дорожньо-транспортної пригоди.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 26.05.2011р, порушено провадження у справі №24/233 та призначено справу до розгляду на 15.07.2011р.

19.07.2011р. відповідач-2 надав через канцелярію суду відзив на позовну заяву, у якому проти позову заперечував з підстав викладених в його письмовому відзиві на позовну заяву.

Відповідач-1 відзив на позовну заяву не надав.

У судове засідання 15.07.2011р. з’явився представник позивача та підтримав позовні вимоги з підстав, викладених в позовній заяві № 1118/1 від 11.05.2011р.

Відповідач-1 та відповідач-2 у судове засідання повноважних представників не направили про причини нез’явлення суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення, які знаходяться в матеріалах справи.

Враховуючи те, що нез’явлення представників відповідачів не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, господарський суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані сторонами документи, та з’ясувавши  фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна вимога, господарський суд м. Києва,-

В  С  Т  А  Н  О  В  И  В :

25.08.2009 р. закритим акціонерним товариством "Український страховий дім" та ОСОБА_3 (далі - страхувальник) був укладений договір добровільного страхування наземних транспортних засобів (далі - договір страхування) №НТ-09№2083КВ0232, відповідно до якого страховик зобов'язувався відшкодувати збитки, що могли настати у зв'язку з пошкодженням, знищенням чи втратою автомобіля марки “Сузукі”, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (далі - застрахований автомобіль).

28.01.2010р. на Південному мосту в м. Києві, відбулася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю застрахованого транспортного засобу та автомобіля “Рено” державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням гр. ОСОБА_4, який є працівником суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1.

Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 21.05.2010р. по справі №3-4070/10, залишеним без змін постановою апеляційного суду м. Києва від 06.07.2010 р., гр. ОСОБА_4 (страхувальника відповідача) визнано винним у скоєні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП України.

Вартість матеріального збитку, завданому власнику в зв'язку з пошкодженням застрахованого автомобіля в результаті ДТП, склала 48 504, 58 грн., що встановлено автотоварознавчим дослідженням та підтверджується звітом №5399 від 19.02.2010р. про оцінку автомобіля “Сузукі”, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (копія в матеріалах справи, оригінал досліджено в судовому засіданні).

На виконання договору страхування позивач, на підставі заяви страхувальника від 28.01.2010 р. та страхового акту №НТ-09/2083/Кв/1 від 13.07.2010р., сплатив страхувальнику страхове відшкодування в сумі 31 616, 41 грн., шляхом перерахування вказаної суми на рахунок гр. ОСОБА_3, що підтверджується платіжними дорученнями №5971 від 12.01.2011р. на суму 1 345, 89 грн., №337 від 13.01.2011р. на суму 2 250,00 грн., №342 від 14.01.2011р. на суму 2 250, 00 грн., №5985 від 17.01.2011р. на суму 2 350, 00 грн., №5992 від 18.01.2011р. на суму 2 350, 00 грн., №6001 від 19.01.2011р. на суму 2 350,00 грн., №6009 від 20.01.2011р. на суму 2 350, 00 грн., №6029 від 21.01.2011р. на суму 2 350,00 грн., №6034 від 24.01.2011р. на суму 3 350,00 грн., №6038 від 25.01.2011р. на суму 2 350,00 грн., №6048 від 26.01.2011р. на суму 2 350, 00 грн., №6055 від 27.01.2011р. на суму 2 350,00 грн., №6069 від 28.01.2011р. на суму 350,00 грн. та №6070 від 28.01.2011р. на суму 3 270, 52 грн. (копії в матеріалах справи).

Позивач наполягає на стягнені з відповідача-1 в регресному порядку відшкодованих страхувальнику 24 990,00 грн., обґрунтовуючи позов тим що відповідач-1 є страховиком особи винної в ДТП, а також на стягненні 6 626, 41 грн. з відповідача-2.

Відповідач-2 проти заявлених позовних вимог заперечує, мотивуючи свої заперечення тим, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів, які беззаперечно підтверджують факт виплати позивачем страхового відшкодування гр. ОСОБА_3 Крім того, відповідач-2 зазначає, що позивачем не доведено того факту, що водій транспортного засобу “Рено”, гр. ОСОБА_4 на момент ДТП 28.01.2010р. здійснював трудові обов’язки, які існували внаслідок трудового договору, укладеного ним з ФОП ОСОБА_1

Дослідивши подані матеріали, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва вважає, що позов має бути задоволений повністю з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Статтею 27 Закону України "Про страхування" №85/96-ВР від 07.03.1996р. та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача в межах суми 31 616, 41 грн. перейшло право зворотної вимоги до осіб, відповідальних за заподіяний збиток.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення. Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Згідно з частиною першою ст.1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Вина гр. ОСОБА_4 встановлена постановою Дарницького районного суду м. Києва від 21.05.2010р. по справі №3-4070/10, яка залишена без змін постановою апеляційного суду м. Києва від 06.07.2010 р.

Цивільна відповідальність гр. ОСОБА_4 на момент настання страхової події була застрахована в відкритому акціонерному товариству Національна акціонерна страхова компанія “Оранта" за договором (у формі полісу) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/5850147 (тип договору –1-й).

Поліс № ВС/5850147 діяв на час коли відбулася ДТП за участю автомобіля “Рено”, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням гр. ОСОБА_4.

Полісом передбачено що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну (на одного потерпілого) становить 25 500,00 грн., франшиза –510, 00грн.

Вказаний поліс є полісом першого типу, і відповідно до ст.15 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", яка діяла на час укладання полісу та скоєння ДТП, страховик за полісом відповідає за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах.

Відповідно до полісу ВС/5850147 забезпеченим транспортним засобом є автомобіль “Рено”, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, а тому відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації цього автомобіля гр. Стрільчуком Володимиром Миколайовичем, була застрахована відповідачем.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" №1961-IV від 01.07.2004р. при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Згідно з пунктом 37.1 статті 37 вказаного Закону виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів.

Пунктом 37.4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Полісом №ВС/5850147 встановлено ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну в розмірі 25 500,00 грн. та франшизу в сумі 510,00 грн. Отже розмір страхового відшкодування, яке має сплатити відповідач-1 складає 24 990,00 грн.

Позивач, листом №276 від 16.02.2011р., до якого додані документи, передбачені ст. 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", звернувся до відповідача з вимогою відшкодувати у порядку регресу шкоду, заподіяну в результаті ДТП.

Доказів оплати суми 24 990,00 грн., в тому числі в установлені строки, суду не надано, а тому зазначена сума підлягає стягненню з відповідача-1.

Таким чином, вимога про стягнення з відповідача-1 на користь позивача страхового відшкодування в сумі 24 990,00 грн. є обґрунтованою, підтверджуються матеріалами справи та підлягає задоволенню.

Оскільки сума, на яку цивільна відповідальність відповідача-2 застрахована відповідачем-1, є недостатньою для покриття фактичних збитків позивача, відповідач -2, у відповідності до ч.1 ст. 1194 Цивільного кодексу України, має сплатити позивачу різницю між фактичним розміром завданої позивачу шкоди і сумою страхової виплати (страховим відшкодуванням), яку має здійснити відповідач-1.

Посилання відповідача-2 на те що позивачем не підтверджено належним чином факт виплати страхового відшкодування господарський суд вважає безпідставними, оскільки з наданих позивачем платіжних доручень та інших матеріалів справи (рахунок-фактура ТОВ “Флагман мотор плюс” № ЗН-02102 від 07.12.2010 р. на суму 31 616, 41 грн., накази відповідача-1 про виплату страхового відшкодування) вбачається що кошти перераховувалися ТОВ “Флагман мотор плюс” саме на ремонт автомобіля “Сузукі”, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та на підставі страхового акту №НТ-09/2083/Кв/1 від 13.07.2010р., тобто були виплачені у якості страхового відшкодування.

Посилання відповідача-2 на те, що гр. ОСОБА_4, який є особою винною у ДТП, керував застрахованим транспортним засобом без його доручення, спростовується наявним у справі трудовим договором від 28.10.2009 р., відповідно до якого ОСОБА_4, прийнятий на роботу суб’єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1.

Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку що вимога до відповідача-2 також є обґрунтованою. Відповідно суб’єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 зобов’язаний сплатити позивачеві 6 626, 41 грн., що обраховується наступним чином 31 616, 41 грн. (загальна суму збитків) –24 990,00 грн. (сума, яку має відшкодувати відповідач-1).

Доказів оплати суми 6 626, 41 грн., в тому числі в установлені строки, суду не надано, а тому зазначена сума підлягає стягненню з відповідача-2.

Відповідно до ст. ст. 4-3, 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна підтвердити ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, поданими доказами.

Отже, позов про стягнення збитків з відповідача-1 в сумі 24 990,00 грн. та з відповідача-2 в сумі 6 626, 41 грн. є обґрунтованим, підтверджуються матеріалами справи та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 1, 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, –

В  И  Р  І  Ш  И  В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75, код ЄДРПОУ 00034186) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь приватного акціонерного товариства "Український страховий дім" (01023, м. Київ, пл. Спортивна, 3, код ЄДРПОУ 32556540) 24 990 (двадцять чотири тисячі дев’ятсот дев’яносто) грн. 00 коп. - збитків, 249 (двісті сорок дев’ять) грн. 90 коп. –витрат по сплаті державного мита та 186 (сто вісімдесят шість) грн. 54 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Стягнути з суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1,  ідентифікаційний номер НОМЕР_3) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь приватного акціонерного товариства "Український страховий дім" (01023, м. Київ, пл. Спортивна, 3, код ЄДРПОУ 32556540) 6 626 (шість тисяч шістсот двадцять шість) грн. 41 коп. - збитків, 66 (шістдесят шість) грн. 26 коп. –витрат по сплаті державного мита та 49 сорок дев’ять) грн. 46 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

           Суддя                                                                                         В.Ю. Шевченко

          Дата підписання рішення 14.10.2011 р.