Справа № 190/604/24

                                                                Провадження №1-в/190/29/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2025 року м.П`ятихатки

П`ятихатський районний суд Дніпропетровської області

в складі головуючого судді                 ОСОБА_1 ,

за участю секретаря                         ОСОБА_2 ,

прокурора                                 ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. П`ятихатки подання Кам`янського районного відділу № 2 філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області про приведення вироку у відповідність до вимог Кримінального кодексу України та змін, внесених Законом України від 18 липня 2024 року № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів»,

в с т а н о в и в:

Заступник начальника Кам`янського районного відділу № 2 філії Державної установи «Центр пробації у Дніпропетровській області» ОСОБА_4 звернулась до суду з поданням про приведення вироку П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 15 квітня 2024 року у відповідність до вимог Кримінального кодексу України та змін, внесених Законом України від 18 липня 2024 року № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів».

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні подання підтримав, просив його задовольнити.

Представник органу пробації ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилась, подала до суду заяву з проханням справу розглядати за її відсутності, подання підтримує.

Засуджений ОСОБА_5 в судове засідання не явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

Вислухавши думку прокурора, дослідивши матеріали подання, суд приходить до наступного висновку.

Під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про звільнення від покарання і пом`якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України (п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України).

09.08.2024 року набрав чинності Закон України №3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» (надалі - Закон №3886-ІХ).

Відповідно до вказаного Закону №3886-ІХ, стаття 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення була викладена у новій редакції, внаслідок чого, дрібним викраденням чужого майна вважається крадіжка, шахрайство, привласнення чи розтрата, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з п.5 підрозділу 1 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.

Відповідно до пп. 169.1.1 пункту 169.1 ст.169 Податкового кодексу України, податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь - якого платника податку.

Таким чином два неоподатковуваних мінімумів доходів громадян дорівнює 100 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи та відповідно станом на 2024 рік становило 3028 грн.

Судом встановлено, що вироком П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 15 квітня 2024 року ОСОБА_5 засуджений за ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357, ч. 1 ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з встановленням іспитового строку 2 роки.

Відповідно до зазначеного вироку, ОСОБА_5 :

- 25.01.2024 року вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, завдавши потерпілому матеріальну шкоду в розмірі 597,50 грн.;

- 26.01.2024 року вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, завдавши потерпілому матеріальну шкоду в розмірі 670 грн.;

- 27.01.2024 року вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, завдавши потерпілому матеріальну шкоду в розмірі 635 грн.

Кримінальна протиправність діяння, а також його карність та інші кримінально-правові наслідки визначаються тільки Кримінальним кодексом, що діяв на час вчинення цього діяння ( ч. 3 ст. 3, ч. 2 ст. 4 КК України).

Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість (ч. 1 ст. 5 КК України).

Указане положення цілком узгоджується із вимогами ст. 58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Таким чином, на теперішній час кримінальна відповідальність за таємне викрадення чужого майна (крадіжка) настає виключно у випадку, якщо вартість такого майна становить більше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян встановленого на дату скоєння відповідного правопорушення.

Частиною 2 статті 74 КК України, передбачено, що особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.

Таким чином, ОСОБА_5 підлягає звільненню від покарання за вироком П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 15 квітня 2024 року за ч. 4 ст. 185 КК України, оскільки завдав матеріальну шкоду потерпілому на суму, меншу двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян станом на день скоєння крадіжки майна, тобто вчинене ним діяння відповідно до вимог Закону України №3886-ІХ не є кримінально-караними на теперішній час.

При цьому, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 357 КК України за вчинення якого ОСОБА_5 відбуває покарання за вироком П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 15 квітня 2024 року, відповідно до вимог закону не є таким, що входить до поняття «дрібного викрадення чужого майна», тому підстави для звільнення ОСОБА_5 від покарання за вказаним вироком відсутні.

Керуючись ст. ст. 537, 539 КПК України, суд,

у х в а л и в :

Подання Кам`янського районного відділу № 2 філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області про приведення вироку у відповідність до вимог Кримінального кодексу України та змін, внесених Законом України від 18 липня 2024 року № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» – задовольнити.

На підставі ч.2 ст. 74 КК України звільнити засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від покарання, призначеного вироком П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 15 квітня 2024 року за ч. 4 ст. 185 КК України у зв`язку з усуненням караності діяння.

Вважати ОСОБА_5 засудженим за вироком П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 15 квітня 2024 року за ч. 1 ст. 357 КК України із призначенням покарання два роки обмеження волі. На підставі ст. 75, 76 КК України звільнити від відбування покарання з встановленням іспитового строку два роки.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга протягом семи днів з дня її проголошення до Дніпровського апеляційного суду через П`ятихатський районний суд.

Ухвала, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги - ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий суддя                                                 ОСОБА_1