ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.10.11 Справа № 7/180/10-8/218/10-7/225/10-30/5009/4202/11
Суддя Кагітіна Л.П.
За позовом: Бердянського міжрайонного прокурора (71100, м. Бердянськ Запорізької області, вул. Дюміна, 61) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах –Бердянської міської ради (71100, м. Бердянськ Запорізької області, пл. 1 Бердянської Ради, 2)
до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (71100, АДРЕСА_1)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області (69095, м. Запоріжжя, пл. Пушкіна, 4)
про знесення самочинно збудованого будівництва;
Суддя Кагітіна Л.П.
За участю представників сторін та учасників процесу:
Прокуратура Запорізької області: Марков І.О., посвідчення № 80 від 11.08.2010р.;
від позивача: не з’явився;
від відповідача: ОСОБА_1, паспорт НОМЕР_1 від 14.11.1996р.;
від третьої особи: не з’явився;
учасники процесу: ОСОБА_3, паспорт НОМЕР_2 від 05.03.1996р.;
ОСОБА_4, паспорт НОМЕР_3 від 13.06.1997р.;
До господарського суду Запорізької області звернувся Бердянський міжрайонний прокурор Запорізької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах –Бердянської міської ради з позовною заявою про зобов’язання Приватного підприємця ОСОБА_1 здійснити знесення недобудованого об’єкту нерухомості –готелю, що складається з будівлі літера «А»та розташований на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_2
В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на приписи ст. 121 Конституції України, ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру», ст.ст. 23, 24, 29 Закону України «Про планування та забудову території», ст.ст. 375, 376 Цивільного кодексу України та ст.ст. 12, 20 Земельного кодексу України. Вказує, що проведеною Бердянською міжрайонною прокуратурою перевіркою було встановлено порушення вимог ст. 29 Закону України «Про планування і забудову території» та ст. 22 Закону України «Про основи містобудування», а саме: на наданій в оренду земельній ділянці відповідачем розпочато роботи з будівництва готелю сезонного типу без дозволу інспекції державного архітектурного контролю. За доводами прокурора, зазначений об’єкт нерухомості є самочинним будівництвом у розумінні ст. 376 ЦК України і підлягає знесенню за рішенням суду за рахунок особи, яка здійснила це будівництво.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 06.12.2010р. у справі №7/180/10 –8/218/10 –7/225/10 позовні вимоги задоволено повністю.
За результатами перегляду рішення суду апеляційною інстанцією, постановою Донецького апеляційного господарського суду від 01.03.2011р. у справі № 7/180/10 –8/218/10 –7/225/10 рішення господарського суду у даній справі скасовано. У задоволенні позовних вимог Бердянського міжрайонного прокурору в інтересах держави в особі Бердянської міської ради про спонукання Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 знести недобудований об’єкт нерухомості –готель, що складається з будівлі літера «А»та розташований самовільно на земельній ділянці за адресою: Запорізька область, АДРЕСА_2, відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 06.06.2011р. у справі №7/180/10-8/218/10-7/225/10 постанову Донецького апеляційного господарського суду від 01.03.2011р. та рішення господарського суду Запорізької області від 06.12.2010р. по даній справі скасовано, справу направлено на новий розгляд господарському суду Запорізької області.
Скасовуючи судові акти першої та апеляційної інстанції, Вищий господарський суд України вказав на те, що здійснюючи судовий розгляд справи судами першої та апеляційної інстанції не установлювалися належним чином фактичні обставини справи та підстави для застосування ч. 7 ст. 376 ЦК України. Також, суд касаційної інстанції зазначив, що вирішуючи справу щодо самочинного будівництва, суди повинні були перевірити загальні умови, дотримання яких вимагається при будівництві або реконструкції будь-якого об'єкту нерухомості, наявність права на земельну ділянку, на якій ведеться нове будівництво; дотримання цільового призначення та дозволеного використання земельної ділянки; наявність затвердженої у встановленому порядку проектної документації; дозвіл на будівництво, виданий органом місцевого самоврядування; дотримання містобудівних регламентів, будівельних, екологічних, санітарно-гігієнічних, протипожежних та інших правил, нормативів; дотримання права та законних інтересів власників, землекористувачів та орендарів. Крім того, не надано належної правової оцінки наявним у справі документам, з яких вбачалося, що рішення у справі може стосуватись прав та обов'язків фізичних осіб, що не перевірялось судами та виходячи з чого не досліджувалось питання щодо підвідомчості цього спору господарським судам.
25.07.2011р. справу № 7/180/10-8/218/10-7/225/10 отримано канцелярією господарського суду Запорізької області і згідно зі ст.2-1 ГПК України передано на розгляд судді Кагітіній Л.П. та присвоєно № 7/180/10-8/218/10-7/225/10-30/5009/4202/11.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 25.07.2011р. прийнято справу № 7/180/10-8/218/10-7/225/10-30/5009/4202/11 до провадження, розгляд справи призначено на 25.08.2011р.
На підставі ст.ст. 69, 77 Господарського процесуального кодексу України строк вирішення спору продовжено на 15 днів за клопотання відповідача, розгляд справи відкладено до 10.10.2011р.
За клопотанням присутнього у судовому засіданні прокурора та відповідача, який особисто представляв свої інтереси, фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася.
Представник прокуратури Запорізької області у судовому засіданні підтримав доводи, викладені Бердянським міжрайонним прокурором у позовній заяві.
Представник Бердянської міської ради (позивача) у судове засідання не з’явився. У раніше наданих письмових поясненнях Бердянська міська рада підтримала викладені прокурором у позовній заяві доводи, а також зазначила про розгляд справи за відсутності її представника.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача – Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області представника у судове засідання не направила, у наданих суду письмових поясненнях підтримує викладені у позові вимоги. Вважає, що відсутність погодженого та затвердженого проекту в установленому законодавством порядку, а також відсутність відповідного дозволу на виконання будівельних робіт є суттєвим порушення будівельних норм і правил, а проведення перебудови об’єкту в даному випадку не є можливим.
Відповідач –Фізична особи-підприємець ОСОБА_1 у відзиві на позовну заяву та наданих при новому розгляді справи письмових поясненнях проти заявлених позовних вимог заперечує. Вказує, що у розумінні ч. 7 ст. 376 ЦК України, на приписи якої посилається прокурор в обґрунтування позовних вимог, знесенню підлягає майно, яке побудоване не просто з порушенням будівельних норм і правил, а з істотним порушенням будівельних норм і правил. За доводами відповідача, долучені до матеріалів справи документи свідчать про відсутність істотних порушень основних державних будівельних норм при будівництві спірного об’єкту. При цьому зауважує, що матеріали справи містять в собі дозвільні документи, в тому числі проект будівництва готелю, який був погоджений з головним архітектором міста. Також звертає увагу на те, що Бердянським міжрайонним прокурором у позовній заяві не зазначено в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави в особі Бердянської міської ради самочинним будівництвом, не обґрунтував у позовній заяві необхідність їх захисту. Крім того вказує, що рішенням Бердянського міського районного суду від 22.12.2010р. було визнано за ОСОБА_1, ОСОБА_4 право власності на 1/2 частку та за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частку самочинно збудованого житлового трьохповерхового будинку, розташованого по АДРЕСА_2, та зареєстроване в Комунальному підприємстві з технічної інвентаризації Бердянської міської ради. Зазначене, на думку відповідача, свідчить про непідвідомчість даного спору господарському суду, оскільки спірний об’єкт належить на праві власності фізичним особам.
У судовому засіданні відповідач, який особисто представляв свої інтереси, в повному обсязі підтримав доводи, викладені у відзиві на позив та наданих суду письмових поясненнях. Додатково пояснив, що фактично перевірка Бердянською міжрайонною прокуратурою не проводилася, жодних документів від нього не витребували. Вказує, що за встановлене Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області порушення –відсутність дозволу на виконання будівельних робіт (на час проведення перевірки) він був притягнутий до адміністративної відповідальності, припис інспекції про припинення будівельні роботи ним було виконано. Також, відповідачем суду для огляду були надані оригінали наявних у справі документів, зокрема, матеріали розробленого КП «Архітектурно-планувальне бюро»Бердянської міської ради Проекту будівництва спірного об’єкту, який було погоджено з головним архітектором міста.
Присутні у судовому засіданні фізичні особи ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підтвердили викладені відповідачем обставини. В наданих суду письмових поясненнях відзначають, що надані відповідачем до матеріалів справи документи, а саме: Робочий проект КП «Архітектурно-планувальне бюро»Бердянської міської ради, Висновок №043/04/10 щодо можливості використання самочинно побудованої трьохповерхової будівлі під житловий будинок, Технічний звіт № 074/07/10 про відповідність будівлі по АДРЕСА_2 будівельним стандартам та нормам, а також технічні погодження з іншими комунальними службами, свідчать про відповідність побудованого об’єкту передбаченим діючим законодавством вимогам.
В судовому засіданні 10.10.2011р. справу розглянуто, прийнято і оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну і резолютивну частини рішення.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення присутнього у судовому засіданні прокурора та представників відповідача, суд
ВСТАНОВИВ:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 є користувачем земельної ділянки на підставі укладеного між ним та Бердянською міською радою Запорізької області договору оренди землі від 06.03.2007р. (зареєстрований у Бердянському районному відділі Запорізької регіональної філії ДП «Центр ДЗК при Держкомземі України»17 травня 2007р. за № 040726500165).
За умовами вказаного договору оренди відповідачу із земель житлової та громадської забудови було надано в користування земельну ділянку, яка знаходиться у місті Бердянську, Запорізької області, АДРЕСА_2, для будівництва готелю строком до 01.02.2025 року.
Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області було проведено перевірку додержання ПП ОСОБА_1 вимог містобудівного законодавства.
За результатами перевірки постановою контролюючого органу № 52Б від 25.07.2008р. ПП ОСОБА_1. притягнутий до адміністративної відповідальності шляхом накладення на нього адміністративного штрафу в розмірі 170 грн. за проведення робіт з будівництва готелю сезонного типу на території земельної ділянки АДРЕСА_2, без дозволу інспекції ДАБК на виконання будівельних робіт.
10.06.2008р. винесено Припис № 94-Б про зупинення ведення будь-яких будівельних робіт з будівництва готелю сезонного типу на території домоволодіння АДРЕСА_2 до оформлення дозволю на виконання будівельних робіт.
На виконання вказаного припису будівельні роботи були припинені.
За викладеними прокурором у позовній заяві доводами, які були підтримано Бердянською міською радою та Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області, в порушення вимог ст. 29 Закону України «Про планування і забудову території»та ст. 22 Закону України «Про основи містобудування»на наданій в оренду земельній ділянці відповідачем розпочато роботи з будівництва готелю сезонного типу без дозволу інспекції державного-архітектурного контролю, тому зазначений об’єкт нерухомості є самочинним будівництвом у розумінні ст. 376 ЦК України і підлягає знесенню за рішенням суду за рахунок особи, яка здійснила це будівництво.
Позовні вимоги про зобов’язання ФОП ОСОБА_1 здійснити знесення недобудованого об’єкту нерухомості –готелю, що складається з будівлі літера «А»та розташований на земельній ділянці за адресою: Запорізька область, АДРЕСА_2, є предметом судового розгляду у даній справі.
Дослідивши та проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, вислухавши представника прокуратури Запорізької області та відповідача, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст. 22 Закону України «Про основи містобудування»(із змінами та доповненнями) забудова земельних ділянок, що надаються для містобудівних потреб, здійснюється після виникнення права власності чи права користування земельною ділянкою у порядку, передбаченому законом, та отримання дозволу на виконання будівельних робіт.
Право на забудову (будівництво) виникає щодо земельних ділянок, визначених для містобудівних потреб містобудівною документацією, місцевими правилами забудови.
Право на забудову (будівництво) полягає у можливості власника, користувача земельної ділянки здійснювати на ній у порядку, встановленому законом, будівництво об’єктів містобудування, перебудову або знесення будинків та споруд.
Матеріалам справи доведено, що спірна будівля споруджена на земельній ділянці, відведеній для цієї мети в належному порядку, що підтверджується рішенням Бердянської міськради № 22 від 28.02.2007р. та договором оренди земельної ділянки від 06.03.2007р.
Статтею 12 Закону України «Про планування і забудову територій» встановлено, що відповідно до генеральних планів населених пунктів сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи в межах повноважень, визначених законом, вирішують питання щодо розташування та проектування нового будівництва, здійснення реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єктів містобудування та упорядкування територій; організують розроблення та затвердження місцевих правил забудови, детальних планів території, планів червоних ліній, іншої містобудівної документації та проектів; узгоджують питання забудови та іншого використання територій, в яких заінтересовані територіальні громади суміжних адміністративно-територіальних одиниць.
За приписами статті 29 вказаного Закону дозвіл на виконання будівельних робіт - документ, що засвідчує право замовника та підрядника на виконання підготовчих (якщо роботи не були виконанні раніше відповідно до дозволу на виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд.
Здійснення будівельних робіт на об'єктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт або його перереєстрації, а також здійснення не зазначених у дозволі будівельних робіт вважається самовільним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.
Згідно ч. 6 ст. 23 Закону України «Про планування і забудову територій»будівництво об'єктів містобудування здійснюється згідно з вимогами законодавства та відповідно до затвердженої проектної документації. Аналогічна норма міститься в ч.1 ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність».
Розділом 9 Державних будівельних норм (далі - ДБН) А.2.2-3-2004, якими встановлено склад, порядок розробки, погодження та затвердження проектної документації на нове будівництво та реконструкцію будинків та споруд (далі об'єктів) громадського призначення та на нове будівництво, реконструкцію та технічне переоснащення об'єктів промислового призначення (далі - будівництво), вимоги яких є обов'язковими для застосування юридичними та фізичними особами-суб'єктами господарської діяльності в галузі будівництва незалежно від форм власності встановлено порядок проведення погодження, експертизи та затвердження проекту.
Згідно п. 9.12 розділу 9 ДБН А.2.2-3-2004 проект, до його погодження підлягає обов'язковій комплексній державній експертизі у відповідності законодавством незалежно від джерел фінансування будівництва.
За змістом ч.7 ст. 376 ЦК України у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.
Згідно п. 9.16 розділу 9 ДБН А.2.2-3-2004 пред'явлення проектної документації на погодження, експертизу та затвердження є обов'язком замовника.
В обґрунтування вимоги про знесення недобудованого об’єкту нерухомості прокурор посилається на приписи ч. 7 ст. 376 ЦК України і на те, що при здійсненні будівництва готелю відповідачем порушено вимоги будівельних норм і правил через відсутність відповідного дозволу на виконання будівельних робіт.
Виходячи із положень ч. 7 ст. 376 ЦК України знесенню нерухомого майна за рішенням суду за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво повинно передувати: 1) встановлення факту істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил; 2) рішення суду про зобов'язання особи, що здійснила самочинне будівництво, провести перебудову цих будівель і споруд або встановлення факту неможливості проведення такої перебудови чи відмови особи, що здійснила самочинне будівництво провести перебудову.
Таким чином, для застосування наведеної норми права суду необхідно встановити, по-перше, факт відсутності погодженого та затвердженого проекту в установленому законодавством порядку, по-друге, чи дійсно є встановлений факт відсутності проектної документації істотним порушенням будівельних норм та правил.
Судом встановлено, що проект будівництва готелю був погоджений з головним архітектором міста. Також матеріали справи містять докази того, що до початку будівництва відповідачем були отримані наступні дозвільні документи: проект водопровідного вводу та випуску каналізації, документи на підтвердження виконання водопостачання відповідно до технічних умов та відповідного проекту, технічні умови на електропостачання, проект на електропостачання, документи на підтвердження виконання електропостачання відповідно до технічних умов не електропостачання.
Відсутність дозволу на проведення будівельних робіт відповідачем не заперечується, проте, зазначене не може бути доказом істотного порушення будівельних норм та правил.
Статтею 25 Закону України «Про основи містобудування»встановлено, що особи, винні у виконанні будівельних робіт без дозволу та затвердженого у встановленому порядку проекту або з відхиленням від нього, несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством.
Відповідальність за правопорушення у сфері містобудування, перелік та визначення правопорушень визначається Законом України «Про відповідальність підприємств, установ, організацій за правопорушення у сфері містобудування», Цивільним кодексом України та Кодексом України про адміністративні правопорушення (Правила Держбуд України від 10.12.2001, № 219 «Про затвердження Типових регіональних правил забудови»).
Згідно статті 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення виконання будівельних або реставраційних робіт без дозволу чи затвердженого проекту або з відхиленням від нього тягне за собою накладення штрафу на громадян від десяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
На виконання постанови № 52Б від 25.07.2008р. та припису № 94-Б від 10.06.2008р. про усунення порушень законодавства при здійсненні будівництва об'єкту, відповідачем будівельні роботи були припинені, а штраф за порушення у сфері містобудування був сплачений.
Суд вважає необхідним відзначити, що за змістом ч. 7 ст. 376 ЦК України передбачено застосування цієї норми права лише у випадку, якщо за наявності виявлених порушень та відхилень від проекту особа, яка здійснює будівництво відмовляється здійснити відповідну перебудову або така перебудова неможлива.
В даному випадку відсутні жодні посилання та докази того, що відповідний орган державної влади або орган місцевого самоврядування звертався з позовом про зобов'язання особи, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Судом також не встановлено факту відмови особи, що здійснила самочинне будівництво провести таку перебудову.
Слід зазначити, що в позовній заяві та наданих суду документах взагалі відсутні будь-які посилання на те, яким саме будівельним нормам не відповідає збудований об’єкт або які відхилення від проекту допущені.
Судом також встановлено, що 24.01.2008р. ОСОБА_1 було укладено з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 договір на участь у пайовому будівництві, копію якого залучено до матеріалів справи. За поясненнями відповідача та співвласників об’єкту нерухомості, в межах наданої відповідачу земельної ділянки було розпочато будівництво саме готелю, проте, у 2010 році у зв'язку зі зміною порядку будівництва, за спільною згодою учасників пайового будівництва будівлі по АДРЕСА_2 в м. Бердянську, - ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_3, було прийнято рішення замість готелю побудувати житловий будинок. На замовлення ОСОБА_1 було розроблено робочий проект корегування проекту готелю сезонного типу під житловий будинок, копію якого надано до матеріалів справи.
Крім зазначеного робочого проекту,Комунальним підприємством «Архітектурно-планувальне бюро»Бердянської міської ради надано висновок за №043/04/10 щодо можливості використання самочинно побудованої трьохповерхової будівлі під житловий будинок. Згідно цього Висновку будівля знаходиться в задовільному стані; несучі та огороджуючі конструкції будинку забезпечують їх безпечну подальшу експлуатацію; склад приміщень, їхні площі та орієнтація відповідають вимогам ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будівлі». Копію зазначеного висновку також надано до матеріалів справи.
Згідно технічного звіту № 074/07/10 про відповідність будівлі по АДРЕСА_2 будівельним стандартам, будівельним нормам, правилам житлового будинку та можливості оформлення документів, виготовленого КП «Архітектурно-планувальне бюро», самочинно збудована будівля по АДРЕСА_2 в м. Бердянську знаходиться в задовільному стані, відповідає ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будівлі», технічний стан будинку, його конструкцій, забезпечують подальшу безпечну експлуатацію будівлі.
Також, відповідно до експертного висновку протипожежного стану об'єкта від 03.02.2011р. за № 126 шляхи евакуації відповідають нормативним актам, проведеною експертизою протипожежного стану порушень вимог діючих протипожежних норм та правил не виявлено.
Наведене безперечно є підтвердженням відсутності істотних порушень основних будівельних норм при здійсненні будівництва.
Як свідчать матеріали справи, 10.05.2011р. ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 звернулися до Бердянської міської ради з заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 0,0775 га, розташованої по АДРЕСА_2 у м. Бердянськ, для обслуговування житлового будинку, раніше наданої в оренду ОСОБА_1 згідно договору оренди від 06.03.2007 року для будівництва готелю.
Рішенням тринадцятої сесії VI скликання Бердянської міської ради від 26.08.2011 року за №54 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 земельної ділянки, орієнтовною площею 0,0775 га, розташованої по АДРЕСА_2 у м. Бердянськ, для обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.
Відповідно до статті 331 Цивільного кодексу України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, споруди, будівлі, тощо) виникає з моменту завершення будівництва та прийняття його в експлуатацію.
Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 22.12.2010р. у справі № 2-7826/10 за ОСОБА_1 та ОСОБА_4 визнано право власності на 1/2 частку та за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частку самочинно збудованого житлового трьохповерхового будинку, розташованого по АДРЕСА_2, та зареєстроване в Комунальному підприємстві з технічної інвентаризації Бердянської міської ради. За поясненнями вказаних осіб, на сьогоднішній день ними здійснюється оформлення документів щодо зміни цільового призначення землі та введення спірного об’єкту в експлуатацію в установленому Постановою КМУ від 13.04.2011р. № 461 порядку.
Відповідно до рішення Конституційного суду України від 8 квітня 1999 року прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою відповідні функцій у спірних відносинах.
Суд відзначає, що Бердянським міжрайонним прокурором у позовній заяві не зазначено в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави будівництвом ПП ОСОБА_1, не обґрунтовано необхідність захисту державних інтересів.
Суд вважає, що матеріалами справи не доведено істотне відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам, або порушує права інших осіб, істотно порушує будівельні норми і правила та спричиняє шкоду інтересам держави, що є підставою для застосування ч. 7 ст. 376 ЦК України.
Слід зазначити, що Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області не є позивачем у даній справі, а до повноважень Бердянської міської ради, в інтересах якої заявлено позов прокурором, не відноситься контроль за дотриманням містобудівного законодавства.
Таким чином, з огляду на вимоги ч.7 ст.376 ЦК України прокурором та позивачем не доведено порушення відповідачем суспільних інтересів або прав Бердянської міської ради в інтересах якої заявлено позов.
Бердянським міжрайонним прокурором при поданні позовної заяви не було прийнято до уваги, що згідно з умовами укладеного між ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 договору на участь у пайовому будівництві від 24.01.2008р., фінансування будівництва спірного об’єкту нерухомості здійснювалося сумісно і право власності на цю будівлю переходить до зазначених осіб відповідно до внесених ними часток. Отже, заявляючи позов до ПП ОСОБА_1, прокурором не враховано, що рішення у справі може стосуватись прав та обов'язків фізичних осіб.
Разом з тим, вирішуючи питання про підвідомчість даного спору господарським судам, суд не вбачає підстав для припинення провадження у справі з огляду на те, що Бердянським міжрайонним прокурором позов заявлено до Приватного підприємця ОСОБА_1 саме як до суб’єкта господарювання та користувача земельною ділянкою, на якій здійснено будівництва спірного об’єкту.
Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
В даному випадку, за наведених у позовній заяві та доповненнях до неї підстав, позовні вимоги прокурора, підтримані позивачем, не є обґрунтованими. Прокурором та позивачем не надано доказів, які б підтверджували факт істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам, або порушує права інших осіб, істотно порушує будівельні норми і правила та спричиняє шкоду інтересам держави, що є підставою для застосування ч. 7 ст. 376 ЦК України, тому в задоволенні позовних вимог про зобов’язання Приватного підприємця ОСОБА_1 здійснити знесення недобудованого об’єкту нерухомості - готелю, що складається з будівлі літера «А»та розташований на земельній ділянці за адресою: Запорізька область, АДРЕСА_2, слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 45, 33, 34, 44, 49, 64, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
У задоволенні позовних вимог Бердянського міжрайонного прокурору в інтересах держави в особі Бердянської міської ради (м. Бердянськ Запорізької області) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (м. Бердянськ Запорізької області), за участю третьої особи: Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області (м. Запоріжжя), про спонукання відповідача знести недобудований об’єкт нерухомості –готель, що складається з будівлі літера «А» та розташований самовільно на земельній ділянці за адресою: Запорізька область, АДРЕСА_2, відмовити повністю.
Суддя Л.П. Кагітіна
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання. Рішення оформлене у повному обсязі та підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 13.10.2011р.