Справа №295/19103/24

1-кс/295/8178/24

У Х В А Л А

24.12.2024 року м. Житомир

Слідчий суддя Богунського районного суду міста Житомира ОСОБА_1 ,

за участі секретаря - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого дізнавача СД Житомирського РУП ГУНП України в Житомирській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна в кримінальному провадженні № 12024065400001634 від 12.12.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшло указане клопотання, мотивоване тим, що 11.12.2024 до Житомирського РУП ГУНП України в Житомирській області із заявою звернулася ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зазначила, що 11.09.2024 року невідома особа, перебуваючи у невстановленому місці, шляхом обману, заволоділа 1/2 частиною будинку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме оформила право власності на ім`я ОСОБА_6 . 12.12.2024 в якості потерпілої було допитано ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка пояснила, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її брат ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з яким вони порівну володіли частинами будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Вона отримала право на спадщину 01.06.2019 і стала єдиним власником будинку. 21.07.2020 отримала право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1810136300:10:002:0057 за вказаною адресою. 08.10.2024 їй зателефонувала із мобільного номеру телефону НОМЕР_1 невідома жінка і, представившись реєстратором, запропонувала допомогу в продажі будинку. Проте вона відмовилася, оскільки та була підозрілою жінкою. 13.11.2024 за місцем роботи в робочий час прийшов невідомий їй раніше чоловік, який назвався другом її покійного брата - ОСОБА_8 . Повідомив, що він має договір дарування його сину від її брата частини будинку і він хотів вирішити дане питання або поділити навпіл загальну суму від продажу будинку, або щоб вона відкупила його частину будинку, жодного документу він не пред`явивши. Але вона попросила його піти, оскільки вона перебувала на робочому місці. Через тиждень невідомий чоловік прийшов повторно за відповіддю. Оскільки вона не хотіла з ним розмовляти, чоловік почав погрожувати їй.

Як зазначено в клопотанні, 04.12.2024 їй прийшло сповіщення про те, що її чекає лист у відділені № 9 Укрпошти, за адресою: площа Польова, 18, м. Житомир, а коли вона забрала лист, то побачила заяву ОСОБА_6 , що він продає 1/2 належну йому частину будинку за 500000 тисяч гривень та повідомляє, що вона має право переважної купівлі. У цьому листі мова йшла про будинок за адресою: АДРЕСА_1 . Вона звернулася до правління реєстру, яке веде реєстр речових прав та побачила, що державний реєстратор ОСОБА_9 , 11.09.2024 зареєстрував право власності на 1/2 частину будинку за вказаною вище адресою, хоча на той момент власником цього будинку була ОСОБА_5 . На даний час реєстрацію скасовано. 13.12.2024 було надіслано запит до Департаменту реєстрації Житомирської міської ради з вимогою надати «копію реєстраційної справи від 11.09.2024 (державний реєстратор ОСОБА_9 ) щодо, нерухомого майна № 1806142318101 за договором дарування, серія та номер: 1648, виданий 15.05.2012, видавник: ОСОБА_10 , приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу (власник ОСОБА_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , УНЗР: 19930820-05610.). 17.12.2024 було отримано відповідь від Департаменту реєстрації про відмову з посиланням на частину 6 статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а саме витребування «вилучення» реєстраційних справ або документів із них здійснюється виключно за судовим рішенням. 12.12.2024 вказана подія внесена до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024065400001634 та розпочате досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.

Тому дізнавач просить накласти арешт на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 з метою проведення всіх необхідних слідчих (розшукових) дій та неможливості відчуження 1/2 частини житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка зареєстрована на ОСОБА_6 , та тимчасово позбавити власника і третіх осіб права відчуження та розпорядження цим майном.

У судове засідання дізнавач не з`явився, про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлявся належним чином, надав письмову заяву, в якій просить здійснювати розгляд клопотання за його відсутності та вказав про підтримання вимог клопотання.

Клопотання розглядалося без повідомлення власника майна на підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, оскільки майно, стосовно якого подано клопотання, не було тимчасово вилученим.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (ч. 3 ст. 170 КПК України).

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Згідно положень ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Як вбачається з копії інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 406757186 від 05.12.2024, право власності на 1/2 частину будинку АДРЕСА_1 зареєстровано 11.09.2024 за ОСОБА_6 , а право власності на іншу 1/2 частину - 01.06.2019 за ОСОБА_5 .

З огляду на те, що будинок АДРЕСА_1 є предметом кримінального правопорушення та має значення речового доказу, відповідаючи критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, та оскільки згідно ч. 3 ст. 170 КПК України арешт може бути накладено на майно будь-якої фізичної або юридичної особи, арешт наведеного майна зумовлений необхідністю його збереження та запобіганню можливості відчуження й перетворення, слідчий суддя вважає за доцільне накласти на нього арешт.

Керуючись ст. ст. 170 - 173 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити. Накласти арешт на житловий будинок АДРЕСА_2 частина якого зареєстрована за ОСОБА_6 , а інша - за ОСОБА_5 , та тимчасово позбавити власників і третіх осіб права відчуження та розпорядження ним.

Ухвала підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1