ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49,  fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про  забезпечення позову

10.01.2025м. ДніпроСправа № 904/81/25

          За заявою Виконувача обов`язків керівника Західної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області Юдіна Ярослава Васильовича (код ЄДРПОУ/Умовний код: 0290993821) про забезпечення позову у справі  за позовом Виконувача обов`язків керівника Західної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області Юдіна Ярослава Васильовича (код ЄДРПОУ/Умовний код: 0290993821) в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ 26510514) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТТ Естейт" (код ЄДРПОУ 43965330) про усунення перешкод у праві користування та розпорядження земельною ділянкою, повернення земельної ділянки, шляхом знесення об`єкту самочинного будівництва та скасування державної реєстрації права приватної власності Товариства з обмеженою відповідальністю «ТТ Естейт» (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2306909112101)

без повідомлення сторін (без виклику учасників)  

Суддя  Скриннікова Н.С.

СУТЬ   СПОРУ:

Виконувач обов`язків керівника Західної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області Юдіна Ярослава Васильовича в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТТ Естейт" в якому просить:

1. Зобов`язати ТОВ «ТТ Естейт»  усунути перешкоди Дніпровській міській раді у праві користування та розпорядження земельною ділянкою, розташованою за адресою: м. Дніпро, вулиця Марії Лисиченко, 18Д, площею 78,0 кв.м, та повернути земельну ділянку, шляхом знесення об`єкту самочинного будівництва: громадського будинку (нежитлової будівлі – магазину), загальною площею 78,0 кв. м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2306909112101).

2. Скасувати державну реєстрацію права приватної власності ТОВ «ТТ Естейт» на об`єкт нерухомого майна – громадський будинок (нежитлова будівля – магазин), загальною площею 78,0 кв. м., який розташований за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вулиця Марії Лисиченко, 18Д (реєстраційний номер 2306909112101), проведену 23.04.2021 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Виноградовою В.Ю. (номер відомостей про речове право: 41778201), із закриттям розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна 2306909112101.

Одночасно з позовом подано заяву про забезпечення позову, в якій прокурор просить: - - заборонити ТОВ «ТТ Естейт» та будь-яким іншим особам, у тому числі суб`єктам державної реєстрації прав (державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам) вчиняти будьякі дії пов`язані з державною реєстрацією речових прав щодо об`єкту нерухомого майна – громадський будинок (нежитлова будівля-магазин), загальною площею 78,0 кв. м., який розташований у м. Дніпро, вулиця Марії Лисиченко, 18Д (реєстраційний номер 2306909112101).

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.01.2025 матеріали позовної заяви та заяву про забезпечення позову передано на розгляд судді Скриннікової Н.С.

Вказана заява обґрунтована тим, що однією із позовних вимог прокурора є вимога про усунення перешкод Дніпровській міській раді у праві користування та розпорядження земельною ділянкою, розташованою за адресою: м. Дніпро, вулиця Марії Лисиченко, 18Д, площею 78,0 кв.м, та повернення земельної ділянки, шляхом знесення об`єкту самочинного будівництва: громадського будинку (нежитлової будівлі – магазину), загальною площею 78,0 кв. м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2306909112101).

Прокурор також зазначив, що земельна ділянка, на якій знаходиться об`єкт нерухомого майна,  перебуває у комунальній власності і будь-яким фізичним чи юридичним особам у користування чи оренду не передавалась; документ про присвоєння адреси: м. Дніпрі, вул. Марії Лисиченко, 18Д  не видавався.

Відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно підтверджується, що за Товариством з обмеженою відповідальністю «ТТ Естейт» (код ЄДРПОУ 43965330) здійснено державну реєстрацію права приватної власності на об`єкт нерухомого майна – громадський будинок (нежитлова будівля – магазин), загальною площею 78,0 кв. м., який розташований за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вулиця Марії Лисиченко, 18Д (реєстраційний номер 2306909112101), проведену 23.04.2021 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Виноградовою В.Ю. (номер відомостей про речове право: 41778201), із закриттям розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна 2306909112101.

Тому заборона Товариству з обмеженою відповідальністю «ТТ Естейт» (код ЄДРПОУ 43965330) та будь-яким іншим особам, у тому числі суб`єктам державної реєстрації прав (державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам) вчиняти будь-які дії пов`язані з державною реєстрацією речових прав щодо об`єкту нерухомого майна – громадський будинок (нежитлова будівля-магазин), загальною площею 78,0 кв. м., який розташований у м. Дніпро, вулиця Марії Лисиченко, 18Д (реєстраційний номер 2306909112101) унеможливить проведення вказаних дій та забезпечить існування предмету спору до набрання законної сили рішенням суду.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Прокурор зазначив, що у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18 зазначається, що у випадку звернення особи до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, не підлягає дослідженню. В такому випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Суд встановив, що забезпечення позову у спосіб, про який просить прокурор, унаочнює погодження з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постанові від 09.06.2023 у справі №37з-23 що можливість відповідача в будь-який момент відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін (вказана правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 у справі №905/448/22).

Разом з тим, обраний прокурором вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки обтяжене майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.

Згідно з частиною 1 статті 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи.

Дослідивши заяву позивача про забезпечення позову, суд, з урахуванням  обставин справи, дійшов висновку про її задоволення з наступних підстав.

Частиною першою статті 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно з частиною першою статті 11 Господарського процесуального кодексу України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Відповідно до статті 136 Господарського кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивачів, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Під час вирішення питання про забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Суд зазначає, що обрання належного й такого, що відповідає предмету спору, заходу забезпечення позову гарантує дотримання принципу співмірності виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову.

Оскільки предметом позову є усунення перешкод у користуванні зайнятою земельною ділянкою та скасування державної реєстрації, тобто позовні вимоги немайнового характеру, то в цьому випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (наведену правову позицію викладено у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18, постановах Верховного Суду від 15.01.2020 у справі №   915/1912/19, від 11.02.2021 у справі № 915/1185/20).

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд зобов`язаний здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів і дослідити подані в обґрунтування заяви докази та встановити наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.07.2021 у справі № 914/2072/20.

Слід зазначити, що законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з заявою про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.

Заборона вчинення реєстраційних дій є одним із визначених законом способів забезпечення позову, який передбачений, зокрема, Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".

Суд звертає увагу, що відчуження у будь-який спосіб майна призведе до зміни власника, а тому у випадку задоволення позову позивач не отримає бажаного результату у разі зміни власника, оскільки буде змушений знову звертатися до суду за захистом своїх порушених прав до нового власника майна.

Вжиття наведених заходів забезпечення позову щодо заборони вчинення реєстраційних дій щодо цього майна спрямоване виключно на збереження існуючого становища до прийняття рішення у цій справі та на ефективний захист порушених прав та інтересів заявника у випадку задоволення поданого позову.

За приписами частин 6, 8 статті 140 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 144 Господарського процесуального кодексу України ухвала господарського суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів. Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Так, предметом позову є усунення перешкод у праві користування та розпорядження земельною ділянкою, її повернення земельної ділянки та скасування державної реєстрації права приватної власності із закриттям розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

На час звернення заявника із заявою про забезпечення позову власником нерухомого майна є  ТОВ «ТТ Естейт», отже наявні достатні підстави вважати, що у випадку невжиття заходів забезпечення позову, виконання рішення, постановленого за позовом прокурора, може бути унеможливлено, оскільки володілець вказаного спірного нерухомого майна має реальні можливості здійснити його відчуження.

Заборона вчинення реєстраційних дій є одним із визначених законом способів забезпечення позову, який передбачений, зокрема, Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".

У випадку відчуження майна та проведення чергових реєстраційних дій, позивач (прокурор) змушений буде звертатися з новим позовом про визнання недійсними таких записів та звертати свої вимоги про знесення вже до нового власника. Така ситуація є недопустимою. Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 16.08.2018 у справі №910/1040/18 звернула увагу, що при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Відповідно суд констатує, що у випадку відчуження майна та невжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони відчуження майна та заборони реєстраційних дій позивач не зможе захистити свої права в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

За вказаних обставин, виходячи з розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, господарський суд дійшов до висновку про наявність правових підстав для забезпечення позову шляхом заборони товариству «ТТ Естейт» та будь-яким іншим особам, у тому числі суб`єктам державної реєстрації прав (державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам) вчиняти будь-які дії пов`язані з державною реєстрацією речових прав щодо об`єкту нерухомого майна – громадський будинок (нежитлова будівля-магазин), загальною площею 78,0 кв. м., який розташований у м. Дніпро, вулиця Марії Лисиченко, 18Д (реєстраційний номер 2306909112101).

Відповідно до частини 1 та частини 4 статті 141 Господарського процесуального кодексу України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання.

Отже, з наведеного вбачається, що зустрічне забезпечення є гарантією відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть виникнути в результаті застосування судом забезпечувальних заходів.

Заразом суд не вбачає підстав задля застосовування зустрічного забезпечення з огляду на те, що відповідні заходи не призведуть до негативних наслідків для відповідача чи інших осіб, та спрямовані на те, щоб не допустити перехід права власності до третіх осіб, що унеможливить виконання рішення у даній справі та призведе до необхідності звернення до суду з іншими позовами, більше того, такі заходи носять тимчасовий характер, що є адекватною мірою та балансом інтересів сторін у такій ситуації.

Аналогічні позиції щодо такого питання викладені у постановах Верховного Суду у справі №916/870/18 від 15.01.2019 та № 916/73/19 від 27.06.2019.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає заявлені прокурором заходи забезпечення позову обґрунтованими, адекватними та співмірними із позовними вимогами та такими, що забезпечують збалансованість інтересів сторін.

При цьому, заходи забезпечення позову не впливатимуть на господарську діяльність товариства та не будуть мати своїм наслідком порушення закріплених в положеннях ст. 1 Першого протоколу Конвенції прав мирного володіння своїм майном.

Вжиття саме таких заходів є адекватним змісту порушеного права власності територіальної громади на землю, на відновлення якого поданий позов у даній справі, та, за умови його задоволення, не створить труднощів при виконанні рішення суду.

Керуючись статтями 2, 13, 74, 136-140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Забезпечити позов повністю.

Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «ТТ Естейт» (код ЄДРПОУ 43965330) та будь-яким іншим особам, у тому числі суб`єктам державної реєстрації прав (державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам) вчиняти будь-які дії пов`язані з державною реєстрацією речових прав щодо об`єкту нерухомого майна – громадський будинок (нежитлова будівля-магазин), загальною площею 78,0 кв. м., який розташований у м. Дніпро, вулиця Марії Лисиченко, 18Д (реєстраційний номер 2306909112101).

Стягувач: Західна окружна прокуратура міста Дніпра Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ/Умовний код: 0290993821 Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Робоча, 24а, 49006) в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради (м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького , 75, індекс 49000, код ЄДРПОУ 26510514).

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "ТТ Естейт" (адреса Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Березинська, буд. 26Д, індекс 49125, код ЄДРПОУ 43965330)

Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом, набирає законної сили з дати її прийняття та підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому Закону України "Про виконавче провадження".

Ухвала набирає законної сили - 10.01.2025.

Строк пред`явлення ухвали до виконання становить три роки - до 11.01.2028.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Н.С. Скриннікова