ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 січня 2025 року   ЛуцькСправа № 140/13155/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Дмитрука В.В.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОВІСТ» до Житомирської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКОВІСТ» (далі – ТзОВ «ЕКОВІСТ») звернулося з адміністративним позовом до Житомирської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA101090/2024/000079/1 від 13.05.2024.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач ТзОВ «ЕКОВІСТ» подало на митний пост Житомирської митниці митну декларацію (далі – МД) від 13.05.2024 №24UA101090005309U0, згідно з якою було заявлено до митного оформлення товар: «Натуральний кукурудзяний крохмаль NUTRISTARCH CORN STARCH, у вигляді дрібного порошку білого кольору, чистий, без стороннього запаху, не містить у своєму складі генетично модифікованих організмів, не для харчової промисловості, використовується як клей у картонно – паперовій промисловості. Розфасовано у мішки по 1000 кг., не в первинній упаковці. Вага нетто 18000 кг.», код згідно УКТЗЕД – 1108120000», а також документи, на підставі яких товар був куплений та доставлений до митного кордону України.

Проте, митний орган 13.05.2024 прийняв рішення №UA101090/2024/000079/1 про коригування митної вартості товару, а також відмовив у митному оформленні товару згідно із карткою відмови №UA101090/2024/000184.

Позивач не погоджується з оскаржуваним рішенням, оскільки декларантом було надано митному органу всі витребувані ним документи, які підтверджують заявлену декларантом митну вартість. Митний орган безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості товарів, а надані до митного оформлення документи є достатніми для підтвердження заявленої митної вартості товару. Оскаржуване рішення прийняте з порушеннями вимог частин п`ятої, шостої статті 55 Митного кодексу України (далі – МК України), оскільки не були проведені письмові консультації з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості, а також з порушеннями вимог пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, оскільки не містять наявної в митного органу інформації, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, та у них відсутнє належне обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митницею, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA101090/2024/000079/1 від 13.05.2024.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 25.11.2024 відкрито спрощене позовне провадження у справі без проведення судового засідання та виклику сторін.

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву позовні вимоги не визнав, просив відмовити у задоволенні позову, мотивуючи тим, що при митному оформленні мала місце сукупність таких обставин:

-документи, подані для митного оформлення містили розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару;

- в ході опрацювання та виконання митних формальностей виявлено, що по даній ЕМД спрацював АСАУР 000-1 «За участі фізичної особи (гр. 54 МД) наявні протоколи про порушення митних правил. Розглянути питання щодо посилення митного контролю з метою недопущення повторних порушень». Виконання даного профілю ризику визначено як обов`язкова форма проведення митного контролю;

- витрати на транспортування товару до митного кордону України, які є частиною митної вартості такого товару, не підтверджені в установленому законом порядку. Так, при митному оформленні декларантом надано калькуляцію транспортних витрат від 13.05.2024 №336-СТ складену експедитором (ТОВ «Ареал-Плюс»), а необхідно було надати калькуляцію про транспортні витрати складену перевізником (ТОВ «Агро Форте»);

- відповідно до п. 5.1 Контракту №11/08/2023 KROH від 14.08.2023 умова оплати за товар визначена як 100 % передоплата. Згідно із умовами п. 2 Специфікації №20 від 25.04.2024 до контракту №11/08/2023 KROH від 14.08.2023 умови оплати за товар визначені, також, як 100% передоплата;

- декларантом до митного оформлення надано документ про оплату оцінюваного товару від 08.05.2024 на суму 34225,00 євро. Даний документ не може бути використаний для підтвердження заявленої митної вартості, бо існують розбіжності у вартості: в інвойсі №OI-007733 від 10.05.2024 зазначена сума – 6390,00 євро, в специфікації №20 від 25.04.2024 – 128090,00 євро, та в документі про оплату від 08.05.2024 – 34225,00 євро. Враховуючи виявлені розбіжності, наданий документ про оплату оцінюваного товару від 08.05.2024 на суму 34225,00 євро не може бути використаний як належний доказ фактично сплаченої ціни за товар.

Митне оформлення завершене 14.05.2024 о 11.16 год. Митна вартість декларантом скориговано відповідно до рішення про коригування митної вартості №UA101090/2024/000079/2 на рівні 0,543 євро за кілограм. Митне оформлення здійснено відповідно до вимог ст.55 МК України. Сума гарантії відповідно до вимог ст.55 МК України склала – 34598,04 грн.

Представник відповідача вважає, що рішення про коригування митної вартості від 13.05.2024 №UA101090/2024/000079/1 є обґрунтованим, мотивованим та прийнятим в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому відсутні підстави для його скасування.

У відповіді на відзив позивач зазначає, що заявлена митна вартість товарів (355 євро за 1 т Товару) не є нижчою за вартість ввезених на митну територію України схожих товарів. Митна вартість партії Товару, про який йдеться в даному випадку, збігається з вартісними показниками Товару, погодженими в специфікації №20 від 25.04.2024 до Контракту.

Твердження Житомирської митниці щодо того, що документи, подані для митного оформлення, містять розбіжності, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар, не відповідає фактичним обставинам, всі подані для митного оформлення документи є вірними та належними доказами, не містять жодних розбіжностей. Ціна Товару зафіксована в специфікації №20 від 25.04.2024 до Контракту, повна вартість Товару згідно згаданої специфікації оплачена ТзОВ «ЕКОВІСТ».

Додатковою угодою №1 від 31.08.2023 до Контракту сторони погодили внесення змін до розділу 11, змінивши платіжні реквізити Продавця та виклавши їх в новій редакції. Зокрема, з моменту підписання згаданої додаткової угоди №1 актуальним став наступний рахунок Продавця: «Account № RO65BTRLEURCRT0360054603». Враховуючи вищевикладене, документ про оплату товару від 08.05.2024 на суму 34 225,00 євро є належним та допустимим доказом фактично сплаченої ціни за товар.

Представник позивача зазначає, що вартість товару, яка підлягала оплаті, була оплачена підприємством повністю станом на момент подання для митного оформлення. Відповідно, позивачем в повній мірі виконані умови Контракту та специфікації №20 до Контракту в частині оплати за Товар, а саме кукурудзяний крохмаль та кукурудзяний натуральний харчовий крохмаль NutriStarch.

Крім того вказав, що Компанія OMNIA EUROPE S.A. своїм листом підтвердила, що ТзОВ «ЕКОВІСТ» є її ексклюзивним дистриб`ютором в Україні. Водночас, жодним нормативно-правовим документом не передбачено, що факт ексклюзивного дистриб`юторства має бути підтверджений контрактом чи товаро-супровідними документами як стверджує Житомирська митниця.

ТзОВ «ЕКОВІСТ» є ексклюзивним дистриб`ютором компанії OMNIA EUROPE S.A. в Україні, що серед іншого, підтверджується листом та Декларацією ексклюзивного дистриб`ютора компанії OMNIA EUROPE S.A. (копія листа компанії OMNIA EUROPE S.A. від 23.10.2023, копія Декларації ексклюзивного дистриб`ютора компанії OMNIA EUROPE S.A. від 15.08.2023). Разом з тим, додатковою угодою №2 від 06.12.2023 до контракту №11/08/2023 KROH від 14.08.2023 компанія OMNIA EUROPE S.A. вкотре підтвердила той факт, що ТОВ «ЕКОВІСТ» є офіційним ексклюзивним дистриб`ютором даної компанії на підставі Декларації ексклюзивного дистриб`ютора від 15.08.2023.

Також представник позивача зауважує, що 03.05.2024 між ТОВ «Агро-форте» та ТОВ «АРЕАЛ ПЛЮС» як експедитор було укладено договір №VV/A1078/24 на транспортно-експедиційні послуги, за умовами якого експедитор замовляє, а перевізник надає послуги з міжнародних і внутрішніх перевезень вантажів автомобільним транспортом, а також по організації таких перевезень.

22.02.2024 між ТОВ «ЕКОВІСТ» як замовником та ТОВ «АРЕАЛ-ПЛЮС», як виконавцем було укладено договір №13/24/ЛВ про організацію перевезень автомобільним транспортом (надалі - Договір), згідно умов якого виконавець зобов`язався організувати перевезення вантажів Замовника вантажним автомобільним транспортом, під кожне перевезення Замовник надає Виконавцю Заявку на узгодження, в якій зазначається найменування та кількість вантажу, маршрут перевезення, місце доставки вантажу, заплановану дату надання вантажу відправником, тип транспортного засобу, дані про вантажовідправника та вантажоодержувача, а також іншу необхідну інформацію.

08.05.2024 між ТОВ «ЕКОВІСТ» та ТОВ «АРЕАЛ-ПЛЮС» було укладено заявку №140 на автоперевезення до Договору на таких умовах:

- маршрут: Меджидія – смт Понінка; - найменування вантажу – крохмаль; - вага (брутто) –18т; Адреса завантаження/замитнення погранперехода: завантаження: Меджидія, замитнення: погранперехід: розмитнення: Житомирська область, Звягельський район, село Наталівка, розвантаження: смт Понінка; - адреса розмитнення/розвантаження – Понінка; - ставка, вартість перевезення – 41 400,00 грн. без ПДВ.

13.05.2024 ТОВ «АРЕАЛ-ПЛЮС» підготовлено в митні органи України довідку №336-СТ про транспортно - експедиційні витрати, відповідно до якої транспортні витрати з перевезення вантажу згідно CMR №148491 та Інвойсу №ОІ-007733 автомобілем MAN BХ 6395 HЕ/ВХ 6072 XО по маршруту Румунія – Україна: - вартість перевезення до кордону України становить 28 000,00 грн.; - вартість перевезення по території України, становить 13 400,00 грн.

Документи, що підтверджують витрати на транспортування саме цієї поставки товару та мали бути використані під час перевірки його митної вартості, були надані декларантом (копія довідки про транспортно - експедиційні витрати №336-CT від 13.05.2024, виданої ТОВ «АРЕАЛ-ПЛЮС»).

Представник позивача вважає, що ТзОВ «ЕКОВІСТ» подано для митного оформлення імпортованого товару документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, чітко підтверджували ціну товарів, що підлягала сплаті підприємством на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товарів за ціною Контракту згідно з вимогами частин четвертої та п`ятої статті 58 Митного кодексу України. Просив адміністративний позов задовольнити.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що14.08.2023 між ТзОВ «ЕКОВІСТ» (покупець) та фірмою Omnia Europe S.A. (продавець) було укладено контракт №11/08/2023 KROH, за умовами якого продавець приймає на себе зобов`язання поставити і передати у власність покупця, а покупець – прийняти і оплатити, на умовах цього контракту кукурудзяний крохмаль (OmniBond 100, OmniBond 150, OmniCat 135A) (код товару УКТ ЗЕД 1108), іменований надалі товар.

Валюта контракту – євро. Ціна товару за цим контрактом встановлюється в євро і вказується в специфікаціях до цього контракту.

Товар поставляється продавцем покупцеві на узгоджених умовах, зазначених в специфікаціях, що додаються до цього контракту.

Умови оплати – 100% передплата. За домовленістю сторін умови оплати товару можуть бути змінені, що сторони фіксують в додатках/специфікаціях. Оплата здійснюється в євро шляхом банківського переказу грошових коштів з рахунку покупця на рахунок продавця, зазначений у даному контракті.

Додатковою угодою №1 від 31.08.2023 до контракту №11/08/2023 KROH від 14.08.2023 сторони внесли зміни до контракту, змінивши платіжні реквізити постачальника.

Додатковою угодою №2 від 06.12.2023 до контракту №11/08/2023 KROH від 14.08.2023 сторони доповнили розділ 1 контракту пунктом 1.3, за умовами якого покупець на підставі Декларації ексклюзивного дистриб`ютора від 15.08.2023 є офіційним ексклюзивним дистриб`ютором Omnia Europe S.A. (Румунія) в Україні з усіма правами та обов`язками, що випливають із цього.

Додатковою угодою №3 від 06.12.2023 до контракту №11/08/2023 KROH від 14.08.2023 внесені зміни в пункт 2.2. та пункт 2.3. розділу 2 «ЦІНА І ЗАГАЛЬНА ВАРТІСТЬ КОНТРАКТУ» та викласти його в наступній редакції: «2.2. Кількість Товару, що поставляється за даним Контрактом, становить 20 000 тонн (двадцять тисяч тон). 2.3. Орієнтовна сума Контракту становить 7 300 000,00 євро (сім мільйонів триста тисяч євро 00 євроцентів).».

13.05.2024 до митного посту «Новоград-Волинський» з метою імпорту товару «Натуральний кукурудзяний крохмаль NUTRISTARCH CORN STARCH, у вигляді дрібного порошку білого кольору, чистий, без стороннього запаху, не містить у своєму складі генетично модифікованих організмів, не для харчової промисловості, використовується як клей у картонно – паперовій промисловості. Розфасовано у мішки по 1000 кг., не в первинній упаковці. Вага нетто 18000 кг.», код згідно УКТЗЕД - 1108120000, що ввозився на адресу ТОВ «ЕКОВІСТ», подано митну декларацію №24UA101090005309U0.

До митної декларації додано: пакувальний лист (Packing list) б/н від 10.05.2024; рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) OI-007733 від 10.05.2024; автотранспортна накладна (Road consignment note) 148491 від 10.05.2024; декларація про походження товару (Declaration of origin) OI-007733 від 10.05.2024; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 (Movement certificate EUR. 1) Y 0035639 10.05.2024; документ, що підтверджує вартість перевезення товару 336-СТ від 13.05.2024; специфікація виробника товару Специфікація №20 від 25.04.2024; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 31.08.2023; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №2 від 06.12.2023; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №3 від 05.12.2023; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №11/08/2023 KROH 14.08.2023; договір про надання послуг митного брокера №2 від 01.09.2022; заява декларанта або уповноваженої ним особи, у вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари не є генетично модифікованим організмом або продукцією, виробленою із застосуванням генетично-модифікованих організмів заява-ГМО від 06.09.2023; інші некласифіковані документи CERTIFICATE OF ANALYSIS від 10.05.2024; інші некласифіковані документи лист-опис від 06.09.2023; митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів 24UA101090005265U3 від 13.05.2024.

Відповідачем направлено декларанту електронне повідомлення, в якому зазначено, що з метою обґрунтованого вибору другорядного методу визначення митної вартості оцінюваних товарів проводиться консультація, в ході якої декларанту запропоновано інформацію щодо вартості схожих товарів. Методи 2а і 2б не можуть бути застосовані у зв`язку з відсутністю цінової інформації на ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методи 2в і 2г – в зв`язку з відсутністю основи для віднімання та додавання вартості. Митна вартість визначена за резервним методом, із врахуванням обмежень, передбачених ч. 3 ст. 64 Митного кодексу України, яка ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митними органами митній вартості схожих товарів: за МД №23UA101090013107U0 від 30.10.2023 – «Натуральний кукурудзяний крохмаль OMNIBOND-150, у вигляді дрібного порошку білого кольору, чистий, без стороннього запаху, не містить у своєму складі генетично модифікованих організмів, не для харчової промисловості, використовується як клей у виробництві гофрокартону. Розфасовано у мішки по 1000 кг., не в первинній упаковці. Вага нетто 22000кг. Торгівельна марка: OMNIA. Виробник: OMNIA EUROPE S.A.. Країна виробництва: RO» – 0,543 євро за кілограм; з дотриманням принципів і критеріїв, визначених Угодою про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.

13.05.2024 Житомирською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA101090/2024/000079/1 та сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA101090/2024/000184.

У графі 33 оскаржуваного рішення від 13.05.2024 №UA101090/2024/000079/1 зазначено, що митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності, а саме:

- відповідно до відомостей, викладених у Додатковій угоді №2 від 06.12.2023 до Контракту №11/08/2023 KROH від 14.08.2023 покупець товару є ексклюзивним дистриб`ютором продавця в Україні з усіма правами та обов`язками, що випливають з цього. Згідно додаткової угоди №2 від 06/12/2023 до Контракту №11/08/2023 КRОН від 14.08.2023 додано пункт 1.3 «покупець на підставі Декларації ексклюзивного дистриб`ютора від 15.08.2023 є офіційним ексклюзивним дистриб`ютором Omnia Europe S.A. (Румунія) в Україні з усіма правами та обов`язками, що випливають з цього». До митного оформлення надано специфікацію №20 від 25.04.2024, в якій зазначено ціну 355 євро/тону, яка діє для ексклюзивного дистриб`ютора, але дистриб`ютерство ТзОВ «ЕКОВІСТ» не підтверджено документально відповідно до законодавства;

- відповідно до п. 5.1 Контракту №11/08/2023 KROH від 14.08.2023 умова оплати за товар визначена як 100 % передоплата. Згідно із умовами п. 2 Специфікації №20 від 25.04.2024 до контракту №11/08/2023 KROH від 14.08.2023 умови оплати за товар визначені, також, як 100% передоплата. Декларантом до митного оформлення надано документ про оплату оцінюваного товару від 08.05.2024 на суму 34225,00 євро. Даний документ не може бути використаний для підтвердження заявленої митної вартості, через наявність розбіжностей у загальній сумі вказаних в наступних документах: в інвойсі №OI-007733 від 10.05.2024 зазначена ціна – 6390,00 євро, в специфікації №20 від 25.04.2024 – 128090,00 євро, та в документі про оплату від 08.05.2024 – 34225,00 євро. Враховуючи виявлені розбіжності, наданий документ про оплату оцінюваного товару від 08.05.2024 на суму 34225,00 євро не може бути використаний як належний доказ фактично сплаченої ціни за товар;

- відповідно до відомостей, що містяться у автотранспортній накладній CMR №148491 від 13.05.2024 фактичним перевізником оцінюваного товару є ТОВ «Агро Форте». Разом з тим, для підтвердження витрат на транспортування товарів до митного оформлення надано довідку про транспортно - експедиційні витрати від 13.05.2024 №336-СТ, складену ТОВ «Ареал-Плюс». Окрім того, декларантом надано калькуляцію транспортних витрат від 13.05.2024 №336-СТ складену ЕКСПЕДИТОРОМ (ТОВ АРЕАЛ-ПЛЮС), для перевірки достовірності декларування витрат на транспортування товару необхідно було надати калькуляцію транспортних витрат складену фактичним перевізником оцінюваного товару (ТОВ АГРО ФОРТЕ) та інші документи за допомогою яких можна визначити фактичну вартість перевезення.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України.

Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.

Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як визначено частиною п`ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.

У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 МК України).

Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за основним методом (за ціною договору (контракту).

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій – четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.

Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).

Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У розглядуваному випадку спірні рішення прийняті відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України декларант не надав усіх додаткових документів витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій – четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності.

Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).

У розумінні частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.

Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) позивач подав разом із МД документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України, а саме були подані: пакувальний лист (Packing list) б/н від 10.05.2024; рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) OI-007733 від 10.05.2024; автотранспортна накладна (Road consignment note) 148491 від 10.05.2024; декларація про походження товару (Declaration of origin) OI-007733 від 10.05.2024; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 (Movement certificate EUR. 1) Y 0035639 10.05.2024; документ, що підтверджує вартість перевезення товару 336-СТ від 13.05.2024; специфікація виробника товару Специфікація №20 від 25.04.2024; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 31.08.2023; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №2 від 06.12.2023; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №3 від 05.12.2023; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №11/08/2023 KROH 14.08.2023; договір про надання послуг митного брокера №2 від 01.09.2022; заява декларанта або уповноваженої ним особи, у вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари не є генетично модифікованим організмом або продукцією, виробленою із застосуванням генетично-модифікованих організмів заява-ГМО від 06.09.2023; інші некласифіковані документи CERTIFICATE OF ANALYSIS від 10.05.2024; інші некласифіковані документи лист-опис від 06.09.2023; митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів 24UA101090005265U3 від 13.05.2024.

На думку суду, подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи підтверджують складові митної вартості за першим (основним) методом, дозволяють ідентифікувати оцінюваний товар та містять об`єктивні дані, що піддаються обчисленню.

При цьому, подані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Щодо тверджень відповідача в оскаржуваних рішеннях про те, що митна вартість товарів є нижчою за вартість ввезених на митну територію України схожих товарів, то суд зазначає, що відповідачем не надано доказів на спростування визначеної товариством вартості товару, а саме по собі припущення митного органу про відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості схожих товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товару, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу її визначення. Більше того, наявність в базах митного органу інформації про те, що ідентичні або подібні товари розмитнено у попередні періоди за вищою митною вартістю, не може бути підставою для відмови у прийнятті заявленої декларантом митної вартості за ціною контракту. Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, висловленими у постанові від 16.07.2020 у справі №815/6833/17.

Також суд вважає безпідставними твердження відповідача про розбіжність у вартості товару, яка міститься в інвойсі, специфікації та в документах про оплату, то суд зауважує, що в специфікаціях вказується загальна вартість товару. Разом з тим, зважаючи на те, що весь об`єм товару, визначений специфікаціями, неможливо поставити однією партією, тому така поставка здійснюється окремими невеликими партіями, на кожну з яких складається інвойс. Відтак, цілком очевидним є той факт, що вартість товару, яка зазначена у специфікації буде значно більша вартості товару, яка зазначена в інвойсі. У свою чергу, що стосується документів про оплату, то такі охоплюють оплату кількох партій товару. Крім того, у платіжному документі міститься посилання на контракт, а також на специфікацію по якій проведено відповідну оплату.

Крім того, суд не бере до уваги твердження митного органу в оскаржуваному рішенні про те, що довідка про транспортно-експедиційні витрати не є належним доказом, яка підтверджує вартість фактично понесених позивачем витрат на транспортування.

У той же час, подана декларантом позивача довідка про транспортно-експедиційні витрати від 13.05.2024 №336-СТ містить усі необхідні реквізити, відповідно до яких митний орган встановлює вірність декларування витрат на транспортування, а саме: дату складання довідки, адресата довідки, вартість перевезення, маршрут перевезення, дані про транспортні засоби, дані про відсутність страхування. Більше того, дана довідка містить посилання на CMR та інвойс, а тому відповідач мав можливість під час митного оформлення встановити приналежність відповідної довідки про транспортно-експедиційні витрати до конкретної поставки. Суд звертає увагу, що Верховний Суд в постанові від 31.05.2019 у справі №804/16553/14 зазначив, що законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, а тому такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Щодо твердження відповідача про те, що згідно даних щодо міжнародних перевезень Румунія-Україна за поточний рік середня вартість перевезення складає орієнтовно 70 грн/км та якщо брати до уваги довідку від 13.05.2024, то вартість за кілометр значно менше (49,82 грн/км), суд погоджується що витрати на транспортування маршрутами розподілено непропорційно.

22.02.2024 між ТОВ «ЕКОВІСТ» як замовником та ТОВ «АРЕАЛ-ПЛЮС», як виконавцем було укладено договір №13/24/ЛВ про організацію перевезень автомобільним транспортом (надалі - Договір), згідно умов якого виконавець зобов`язався організувати перевезення вантажів Замовника вантажним автомобільним транспортом, під кожне перевезення Замовник надає Виконавцю Заявку на узгодження, в якій зазначається найменування та кількість вантажу, маршрут перевезення, місце доставки вантажу, заплановану дату надання вантажу відправником, тип транспортного засобу, дані про вантажовідправника та вантажоодержувача, а також іншу необхідну інформацію.

Під час митного оформлення позивачем в частині витрат на перевезення товару було надано договір – заявку на перевезення вантажів №140 на суму 41 400,00 грн, довідку про транспортно-експедиційні витрати ТзОВ «АРЕАЛ-ПЛЮС» №336-СТ від 13.05.2024, згідно з якою вартість перевезення по маршруту Меджидія (Румунія) - м.п. Порубне-Сирет становить 28 000,00 грн., а від кордону до м. Понінка (Україна) – 13 400,00 грн.

Суд зазначає, що відповідач не надав будь-яких належних та допустимих доказів, які спростовували б розмір понесених позивачем витрат на перевезення вантажу та які вказували б на їх заниження, відтак, такі зауваження відповідача є необґрунтованими та безпідставними.

Крім того, різні суми витрат на перевезення вантажу за межами митної території України і на митній території України зумовлена різною вартістю пального, відрядними витратами водію, простоями на переходах, платними дорогами, сумами податків, які нараховуються перевізником, наявністю, інших вантажів до перевезення.

Також суд враховує, що перевізник, самостійно визначає розмір транспортних витрат по маршруту перевезення, додатково зазначивши що даний вантаж є консолідованим і жодних сумнівів щодо недостовірності наданої перевізником довідки у позивача не має.

Отже, враховуючи вищевикладене, з наданих під час митного оформлення товару документів підтверджувалася вартість товару та заявлені до митної вартості витрати пов`язані із транспортуванням. Зазначені документи були достатніми для завершення митного оформлення за першим заявленим декларантом методом.

Стосовно не підтвердження дистриб`юторства ТзОВ «ЕКОВІСТ» документально, суд зазначає, що додатковою угодою №2 від 06.12.2023 до контракту №11/08/2023 KROH від 14.08.2023 компанія OMNIA EUROPE S.A. підтвердила той факт, що ТзОВ «ЕКОВІСТ» є офіційним ексклюзивним дистриб`ютором даної компанії на підставі Декларації ексклюзивного дистриб`ютора від 15.08.2023.

На думку суду, зазначені митницею у повідомленні декларанту та рішенні про коригування митної вартості зауваження та розбіжності, які стали підставою для витребування митницею додаткових документів та прийняття спірного рішення про коригування митної вартості, не можуть бути визнані об`єктивними, обґрунтованими та такими, що впливають на числові значення заявленої митної вартості.

По суті, вказані митним органом зауваження носять формальний характер, що у їх сукупності та окремо кожне не вказує на наявність підстав для коригування заявленої декларантом вартості товару.

З урахуванням наведеного відсутні підстави ставити під сумнів митну вартість товару, визначену декларантом, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості самого товару та вони містять достатньо відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.

Суд також не може погодитися із діями відповідача стосовно витребування додаткових документів, оскільки відповідачем не вказано та не обґрунтовано, які числові значення такі документи мали підтвердити чи спростувати, при тому, що вартість придбання оцінюваного товару підтверджена документально.

Суд зазначає, що вимога про надання додаткових документів, перелік яких визначено у частинах третій-четвертій статті 53 МК України та про надання яких вказано у повідомленні декларанту може мати місце лише тоді, коли документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або відсутні відомості про усі числові значення складових митної вартості товарів.

Однак за обставин цієї справи відповідач не довів наявність таких розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, ознак підробки у поданих документах чи відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари згідно з умовами, визначеними договірними сторонами (продавцем та покупцем), а сумніви відповідача ґрунтуються виключно на його необґрунтованих припущеннях, а не на достовірних відомостях.

Суд наголошує, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. А тому необґрунтованою є вимога митниці про надання висновку про якісні та вартісні характеристики товару, підготовленого спеціалізованою експертною організацією, оскільки відповідач не вказав, яким чином висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями, надасть можливість підтвердити чи спростувати відомості офіційно виданих продавцем товару документів щодо ціни товару, недійсність чи ознаки підробки щодо яких не виявлено. За таких обставин відсутність висновків про якісні та вартісні характеристики товару не повинна братися митницею до уваги при контролі за митною вартістю та не може бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару. Підтверджуючими документами про вартість товару в даному випадку є зовнішньоекономічний контракт та рахунок-фактура (інвойс).

Крім того, ненадання виписки з бухгалтерської документації продавцем покупцю не може позбавляти останнього можливості декларувати товар на підставі інших документів, що підтверджують ціну товару. Відсутність такої бухгалтерської документації у покупця товару, яка може бути комерційною таємницею продавця щодо формування ціни товару для інших покупців і за відмінними умовами поставки, не свідчить про недобросовісність у декларуванні митної вартості.

Ненадання додаткових документів (каталоги, специфікації, прайс-листи) не свідчить про недобросовісність позивача та не може позбавляти його можливості декларувати товар на підставі інших документів, про які домовилися сторони зовнішньоекономічного контракту і які за правилами частини другої статті 53 МК України підтверджують митну вартість товару.

З урахуванням наведеного висновки у спірному рішенні про неможливість визначення митної вартості товару за ціною договору щодо товару, який імпортується, та за рівнем, визначеним декларантом, не є доведеними. При цьому відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації, не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах. Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.

Враховуючи позицію Верховного Суду у постановах від 12.03.2019 у справі №826/2313/16, від 13.06.2019 у справі №820/6315/15, суд зауважує, що вимоги частини третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товару, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

При вирішенні спору суд враховує, що застосування другорядного - резервного методу визначення митної вартості товару передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митним органом митних вартостях.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

За змістом пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17.

Між тим у спірному рішенні митний орган лише вказав номер та дату митної декларації, на основі якої було здійснено коригування митної вартості товару, що не дає підстав вважати вказані рішення обґрунтованими та мотивованими. На думку суду, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

За усталеною та послідовною практикою Верховного Суду (постанови від 10.06.2021 у справі №815/6854/17, від 14.07.2020 у справі №809/1734/16) навіть наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначений МК України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті органом доходів і зборів відповідних рішень. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

На думку суду, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення у даному випадку не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару, і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Також суд зазначає, що Верховний Суд у постанові від 08 жовтня 2019 року у справі №803/776/17 вказав, що декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, доки протилежне не буде доведено контролюючим органом.

На думку суду, відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи у своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом за ціною договору, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу.

Відтак, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості спірного товару, оскільки позивач надав передбачені чинним законодавством документи, які підтверджують митну вартість товару, що ввозиться, та дають можливість визначити митну вартість товару за ціною договору шляхом застосування першого методу, а тому оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів №UA101090/2024/000079/1 від 13.05.2024 є необґрунтованим та таким, що не відповідає вказаним вище нормам МК України, у зв`язку із чим з наведених вище мотивів та підстав позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення належить задовольнити.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 2 423,00 грн, сплачений відповідно до платіжної інструкції №63 від 18.11.2024.

Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Житомирської митниці про коригування митної вартості товарів №UA101090/2024/000079/1 від 13.05.2024.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Житомирської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОВІСТ» судовий збір у розмірі 2 423 (дві тисячі чотириста двадцять три) гривень 00 копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКОВІСТ» (43020, Волинська область, м. Луцьк, вул. Електроапаратна, 3/117, код ЄДРПОУ 45348163).

Відповідач: Житомирська митниця (10003, Житомирська область, м. Житомир, вул. Перемоги, 25; код ЄДРПОУ 44005610).

Суддя                                                                                                В.В. Дмитрук