У Х В А Л А
І м е н е м У к р а ї н и
21.07.2011 м. Ужгород
Апеляційний суд Закарпатської області у складі суддів : головуючого – Дацківа В.В., суддів – Гошовського Г.М., Машкаринця І.М., за участю прокурора – Фотченка С.І., підсудних – ОСОБА_1, ОСОБА_2 та їх захисника – адвоката ОСОБА_3, розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією помічника прокурора Мукачівського району на вирок Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 17 травня 2011 року.
Цим вироком
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець і мешканець АДРЕСА_1, одружений, з середньою освітою, має на утриманні двох малолітніх дітей, судимий 15.11.2010 року Мукачівським міськрайонним судом за ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки 6 місяців, засуджений за ч. 2 ст. 185 КК України з застосуванням ст. 69 КК України до 850 грн. штрафу.
Вирок Мукачівського міськрайонного суду від 15 листопада 2010 року щодо ОСОБА_1 постановлено виконувати самостійно.
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженка і мешканка АДРЕСА_1, одружена, маюча на утриманні 2-х малолітніх дітей, з середньою освітою, непрацююча, не судима, засуджена за ч. 2 ст. 185 КК України на 1 рік позбавлення волі та на підставі ст.75 КК України звільнена від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку 1 рік.
Постановлено: запобіжним заходом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишити підписку про невиїзд, речові докази – металевий каркас хвіртки, металевий каркас парти-стола – повернути ОСОБА_4
ОСОБА_1, і ОСОБА_2 визнані винними у тому, що 31 січня 2011 року о 17 годині за попередньою змовою між собою, шляхом вільного доступу проникли до дачної ділянки на дачному масиві «Павлова гора», належну ОСОБА_4, звідки таємно викрали металевий каркас хвіртки вартістю 176 грн. та металевий каркас парти-стола вартістю 147,7 грн., чим спричинили потерпілому матеріальну шкоду на суму 323,70 грн.
В апеляції помічник прокурора Мукачівського району, не оспорюючи правильності кваліфікації дій підсудних та доведеності їх вини, посилаючись на невідповідність призначеного ОСОБА_1 покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м'якості, просить вирок в цій частині скасувати та призначити йому більш суворе покарання, зазначаючи про вчинення ним злочину у період іспитового строку.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, промову прокурора, який підтримав апеляцію, пояснення підсудних та їх захисника про законність і обґрунтованість вироку, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає з таких підстав.
Висновки суду щодо доведеності винності ОСОБА_1 у таємному викраденні чужого майна, вчиненого повторно, за попередньою змовою групою осіб, при зазначених у вироку обставинах є обґрунтованими та відповідають фактичним обставинам справи, які ніким з учасників судового процесу не оспорюються, внаслідок чого вони, відповідно до вимог статті 365 КПК України, апеляційним судом не перевірялись.
Покарання підсудному призначено у відповідності з вимогами ст.ст. 65, 69 КК України, з урахуванням тяжкості вчиненого злочину, пом'якшуючих відповідальність обставин та даних, що характеризують особу винного.
Призначаючи ОСОБА_1 покарання, суд врахував щире каяття підсудного, активне сприяння у розкритті злочину, добровільне відшкодування завданого збитку та вчинення злочину внаслідок збігу тяжких особистих та сімейних обставин.
Також суд першої інстанції при обранні виду і розміру покарання врахував характер і ступінь суспільної небезпеки, всі обставини справи, особу підсудного ОСОБА_1, який скоїв злочин середньої тяжкості під час іспитового строку, однак щиро розкаявся у вчиненому, по місцю проживання характеризується позитивно, незначну вартість викраденого, яке рахував покинутим та його цінність для потерпілого ОСОБА_4, з показань якого слідує, що дійсно його дача виглядала як закинута, оскільки раніше з неї майже усе було викрадено і що заяву про крадіжку він написав на прохання працівників міліції, ніяких претензій до підсудних він немає і викрадені речі не являються для нього істотною шкодою. Крім цього судом враховано важкі матеріальні умови підсудного, у якого на утриманні перебуває двоє малолітніх дітей, на час скоєння злочину діти хворіли і були відсутні засоби для існування - відсутні кошти на одяг, їжу та ліки для дітей, так як ОСОБА_1 і його дружина ніде не працювали.
При таких обставинах, враховуючи наявність ряду обставин, що пом’якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_1 злочину, з урахуванням особи винного, суд правильно прийшов до висновку за можливе перейти до іншого, більш м’якого виду основного покарання, не пов’язане з ізоляцією від суспільства, не зазначеного в санкції ч. 2 ст. 185 КК України і призначив йому покарання у виді штрафу, оскільки в даний час підсудний працевлаштувався та спроможний сплатити даний штраф.
Підстав для зміни вироку в частині призначеного покарання ОСОБА_1, в тому числі серед доводів апеляцій, колегія суддів не вбачає.
Порушень вимог кримінально-процесуального закону, які б тягнули за собою скасування або зміну вироку, не встановлено.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, апеляційний суд
У Х В А Л И В :
апеляції помічника прокурора Мукачівського району залишити без задоволення, а вирок Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 17 травня 2011 року щодо ОСОБА_1 – без зміни.
Судді: