У Х В А Л А
І м е н е м У к р а ї н и
16.08.2011 м. Ужгород
Апеляційний суд Закарпатської області у складі суддів : головуючого – Дацківа В.В., суддів – Гошовського Г.М., Дорчинець С.Г., за участю прокурора – Сирохман Л.І. та обвинуваченого ОСОБА_1, розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією обвинувача - помічника прокурора м. Ужгорода на постанову Ужгородського міськрайонного суду від 11 травня 2011 року.
Даною постановою кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Шандровець Турківського району Львівської області, мешканця АДРЕСА_1, українця, з середньою спеціальною освітою, раніше не судимого, у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 та ч. 3 ст. 204, ч. 1 ст. 216 КК України, повернуто прокурору м. Ужгорода на додаткове розслідування.
Органом досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що не будучи зареєстрованим як суб'єкт підприємницької діяльності та не маючи відповідної ліцензії на право виготовлення та торгівлі алкогольними напоями, протягом 2010 року незаконно зберігав з метою збуту та збував незаконно виготовлені алкогольні напої, незаконно виготовляв алкогольні напої з недоброякісної сировини, що становили загрозу для здоров'я і життя людей та незаконно використовував підроблені марки акцизного збору.
Зокрема, в його обвинуваченні вказується, що він наприкінці квітня 2010 року придбав у АДРЕСА_2 у приватного підприємця ОСОБА_2 близько 500 пляшок з-під коньяку марки «Закарпатський» ординарний «чотири зірочки», кришки з написом «Тиса», підроблені марки акцизного збору України, етикетки та контр етикетки з написом коньяк «Закарпатський», побутовий спиртометр, есенцію коричневого кольору з запахом перепаленого цукру, шланги, клей силікатний та есенцію іноземного виробництва із запахом шоколаду і з їх використанням в орендованому у громадянина ОСОБА_3 приміщенні по вул. Сковороди, 5 у м. Ужгороді кустарним способом з використанням недоброякісної сировини – етилового спирту міцністю 78%, з метою збуту, виготовив 411 пляшок алкогольних напоїв, що можуть становити загрозу для здоров'я та життя людей, місткістю по 0,5 літра, з яких 11.02.2010 року на ринку по вул. Бородіна в м. Ужгороді 30 пляшок збув громадянину ОСОБА_4 Крім цього, 18-19 липня 2010 року за адресою АДРЕСА_2, ще 30 пляшок, в рахунок орендної плати, збув ОСОБА_3
Постанова суду про направлення кримінальної справи на додаткове розслідування вмотивована посиланням на неповноту досудового слідства, яка не може бути усунута під час судового розгляду справи.
В апеляції обвинувач порушує питання про скасування вказаної постанови через допущені судом першої інстанції істотні порушення кримінально-процесуального закону. Зазначає, що судом конкретно не вказано на недоліки досудового слідства та дії, які належить виконати для їх усунення, що такі могли бути усунені під час судового розгляду, в тому числі шляхом дачі доручень в порядку ст.315-1 КПК України, що обвинувальний висновок у даній справі затверджено заступником прокурора області, тому її повернення прокурору м. Ужгорода є неправомірним. Просить кримінальну справу направити на новий судовий розгляд.
Захисник ОСОБА_5 подав на апеляцію заперечення, в якому зазначив, що вона є необґрунтованою і не підлягає задоволенню, так як в ній не спростовано доводів щодо неповноти і неправильності досудового слідства.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, промову прокурора про підтримання апеляції, пояснення підсудного, який просив постанову суду залишити без зміни, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи сторін, апеляційний суд вважає, що апеляція підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 281 КПК України повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.
Згідно ч. 2 ст. 74 КПК України показання обвинуваченого підлягають обов’язковій перевірці.
Ці вимоги кримінально-процесуального закону органом досудового слідства не додержані.
Як слідує з матеріалів справи, підсудний ОСОБА_1 як на досудовому слідстві, так і в судовому засіданні заперечував свою винність у незаконному виготовленні, зберіганні з метою збуту та в збуті незаконно виготовлених з недоброякісної сировини та з використанням підроблених марок акцизного збору алкогольних напоїв. Показав, що дійсно в березні 2010 року орендував господарське приміщення за адресою: АДРЕСА_2 для зберігання продуктів харчування. Однак, в подальшому він з дозволу власника здав вказане приміщення особі на ім’я «ОСОБА_11». З приводу вилучених в орендованому приміщенні фальсифікованих алкогольних напоїв, кришок, етикеток та інших предметів, то такі йому не належать і про їх походження йому не відомо. Що стосується змісту телефонних розмов, то він дійсно мав такі розмови із зазначеними абонентами, однак алкогольні напої їм не продавав. Факт збуту алкогольних напоїв заперечив.
Свідок ОСОБА_3 підтвердив, що підсудний дійсно орендував у його покійної бабусі господарське приміщення за вказаною адресою, яке перездав особі на ім’я «ОСОБА_11». У ОСОБА_1 він алкогольних напоїв не купував.
Свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7 та Волинських, визнаючи факти телефонних розмов з ОСОБА_1, однак заперечили факти придбання у нього спиртних напоїв.
Доказів у підтвердження того, що ОСОБА_1 придбав у ОСОБА_2 кришки з написом «Тиса», підроблені марки акцизного збору України, етикетки та контр етикетки з написом коньяк «Закарпатський», побутовий спиртометр, есенцію коричневого кольору з запахом перепаленого цукру, шланги, клей силікатний та есенцію іноземного виробництва із запахом шоколаду, досудовим слідством здобуто не було.
Крім цього, на підтвердження обвинувачення, орган досудового слідства посилається на дані оперативно-розшукових заходів, а саме на оперативну закупку, що відбулась 11.02.2010 року і яку проводив громадянин під вигаданим ім’ям «ОСОБА_4.».
В ході проведення оперативного заходу задокументовано, як громадянин з вигаданим ім’ям ніс картонну коробку, в якій були 30 пляшок з алкогольним напоєм марки «Закарпатський».
Допитаний у судовому засіданні по даному факту свідок ОСОБА_8 показав, що він був учасником оперативно-розшукового заходу «оперативна закупка», однак при самій оперативній закупці безпосередню участь не приймав.
Свідок ОСОБА_9 показав, що був присутнім в якості понятого при наданні коштів невідомій особі для оперативної закупки та при проведенні відбору зразків. Разом з цим, висловив сумнів з приводу належності йому підпису в графі протоколу оперативної закупки.
З показів свідка ОСОБА_10 вбачається, що ОСОБА_1 він не знає, підписи в протоколах оперативного заходу йому не належать.
Таким чином, жоден з допитаних судом свідків безпосередньо не вказали на підсудного як на особу, яка виробляла, зберігала та збувала фальсифіковані алкогольні напої. Доказів, які б безпосередньо свідчили про належність виявлених предметів саме ОСОБА_1, в справі, як правильно визначив суд першої інстанції, здобуто не було та висунута підсудним версія з приводу належності виявленого особі на ім’я «ОСОБА_11», органом досудового слідства належним чином не перевірена.
Крім цього, висновки лабораторних досліджень алкогольних напоїв містять істотні суперечності та при їх складанні не дотримано вимог ст. 12 Закону України «Про судову експертизу», оскільки не містять описової частини дослідження та обґрунтування.
Постановляючи вирок, суд, окрім інших, передбачених ст. 324 КПК України питань, вирішує питання стосовно того, чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується підсудний, чи має це діяння склад злочину і якою саме статтею кримінального закону він передбачений, а також чи винен підсудний у вчиненні інкримінованого йому злочині.
Оскільки встановлені по справі обставини свідчили про істотну неповноту та суперечності досудового слідства, які не могли бути усуненими в ході судового слідства, суд першої інстанції підставно та обґрунтовано повернув кримінальну справу відносно ОСОБА_1 прокурору для додаткового розслідування та дав вказівки на вжиття заходів до перевірки зазначених судом обставин, які стосуються проведення оперативних заходів, зокрема оперативної закупки та усунення зазначених недоліків, перевірки версії підсудного стосовно особи на ім’я «ОСОБА_11», а також усунення вказаних судом у постанові інших недоліків та суперечностей по справі.
Твердження апелянта про те, що при винесенні даної постанови судом конкретно не вказано на недоліки слідства та дії, які належить виконати для їх усунення, апеляційний суд відхиляє як такі, що не відповідають дійсності: недоліки досудового слідства в постанові зазначені, а вказівки на слідчі дії, які необхідно виконати, є правом, а не обов’язком суду.
З доводом апелянта про необхідність повернення кримінальної справи на додаткове розслідування заступнику прокурора області, апеляційний суд погоджується.
Керуючись ст. 365, 366 КПК України, апеляційний суд
У Х В А Л И В :
апеляцію помічника прокурора м. Ужгорода задовольнити частково.
Постанову Ужгородського міськрайонного суду від 11 травня 2011 року про повернення прокурору на додаткове розслідування кримінальної справи про обвинувачення ОСОБА_1 – змінити.
Кримінальну справу на додаткове розслідування надіслати прокурору Закарпатської області.
Запобіжним заходом щодо ОСОБА_1 залишити підписку про невиїзд.
В решті цю постанову залишити без зміни.
Судді: