У Х В А Л А
І м е н е м У к р а ї н и
02.08.2011 м. Ужгород
Апеляційний суд Закарпатської області у складі суддів : головуючого – Дацківа В.В., суддів – Гошовського Г.М., Лізанця П.М., за участю прокурора – Міцовди К.Д., засуджених: ОСОБА_1, ОСОБА_2 та їхнього захисника – адвоката ОСОБА_3, розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями: захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_1, засудженого ОСОБА_2 на вирок Ужгородського міськрайонного суду від 04 квітня 2011 року.
Цим вироком
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець АДРЕСА_1, з неповною середньою освітою, не одружений, непрацюючий, судимий 08.10.2004 року Ужгородським міським судом за ст. 309 ч. 1 КК України на 1 рік позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком на 1 рік, засуджений за ч. 2 ст. 309 КК України на 2 (два) роки позбавлення волі; за ч. 1 ст. 317 КК України на 3 (три) роки позбавлення волі.
У відповідності до ст.70 КК України за сукупністю вчинених злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено ОСОБА_1 покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишено підписку про невиїзд.
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м.Дрезден, Німеччина, мешканця АДРЕСА_2, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не одружений, непрацюючий, судимий: 05.11.2004 р. Ужгородським міським судом за ст. 309 ч. 1 КК України на 2 роки позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком на 1 рік; 24.10.2007 р. Виноградівським районним судом за ст. 191 ч. 3 КК України до обмеження волі на 2 роки з іспитовим строком на 1 рік; 07.04.2008 р. цим же судом за ст. 191 ч. 3 КК України до штрафу у розмірі 800 грн., засуджений за ч.2 ст.309 КК України на 2 (два) роки позбавлення волі.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишено підписку про невиїзд.
Речові докази, згідно обвинувального висновку (а.с.159-162) – постановлено знищити.
Постановлено стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 судові витрати пов'язані з проведенням по справі судово-хімічної експертизи у розмірі 941,40 грн. на користь держави.
Згідно вироку, ОСОБА_1 12.10.2010 року о 10.00 год. з метою незаконного виготовлення та вживання наркотичних засобів без корисливих мотивів, умисно, протиправно надав приміщення квартири АДРЕСА_1, в якому він постійно проживає, для незаконного виготовлення та вживання наркотичних засобів ОСОБА_2 Останній разом з ОСОБА_1, за попередньою змовою між собою, в період з 11.00 год. по 13.30 год. 12.10.2010 року умисно, незаконно, без мети збуту, з 20-ти таблеток лікарського препарату «Седалгін Нео» кустарним способом виготовили 13,0 мілілітрів наркотичної речовин, яка містить у своєму складі наркотичний засіб кодеїн та
спожили по 1,5 мілілітра її кожен, шляхом внутрівенних ін'єкцій, а решту вищевказаної наркотичної рідини в кількості 10,0 мілілітрів, вагою 0,2317 гр. в перерахунку на суху речовину, зберігали в приміщенні зазначеної квартири до моменту її виявлення та вилучення працівниками міліції, під час проведення огляду, в період з 16.00 по 17.00 год. 12.10.2010 р.
В апеляціях:
- адвокат ОСОБА_4, не оспорюючи фактичних обставин справи та кваліфікації дій засудженого вважає, що покарання, призначене ОСОБА_1, є надто суворим. Суд не врахував, що він позитивно характеризується за місцем проживання, свою вину у вчиненні злочинів визнав повністю, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочинів. Просить врахувати вказані обставини і звільнити ОСОБА_1 від призначеного йому покарання з випробуванням.
- засуджений ОСОБА_2, посилаючись на щире каяття у вчиненому, а також враховуючи його активне сприяння у розкритті злочину, просить суд пом'якшити покарання та призначити таке, що не пов'язане з позбавленням волі.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, промову прокурора, який вважав вирок законним та обґрунтованим, пояснення засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2 та їх захисника, які підтримали апеляції, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, апеляційний суд вважає, що підстав для їх задоволення немає.
Як видно із вироку та протоколу судового засідання, місцевий суд досить повно, всебічно та об’єктивно дослідив зібрані по справі докази, вірно кваліфікував дії ОСОБА_1 і ОСОБА_2 у скоєнні інкримінованих їм злочинах та правильно визначив покарання відповідно до вимог ст. 65 КК України, а ОСОБА_1 ще й у відповідності до ст. 70 вказаного Кодексу, з врахуванням всіх обставин справи та даних про особу засуджених.
Висновки суду щодо доведеності винності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні даних злочинів при зазначених у вироку обставинах є обґрунтованими та відповідають фактичним обставинам справи, які ніким з учасників судового процесу не оспорювалися, внаслідок чого вони, відповідно до вимог статті 365 КПК України, апеляційним судом не перевірялись.
Призначаючи ОСОБА_1 та ОСОБА_2 покарання, суд врахував щире каяття засуджених, тяжкість скоєних ними злочинів, дані про осіб винних, що по місцю проживання характеризується позитивно, раніше притягалися до кримінальної відповідальності.
Таким чином, як за видом, так і за розміром призначене ОСОБА_1 та ОСОБА_2 покарання, апеляційний суд вважає необхідним і достатнім для виправлення засуджених, а також для запобігання ним вчинення нових злочинів і тому не знаходить достатніх підстав для його пом’якшення.
Порушень вимог кримінально-процесуального закону, які б потягли за собою скасування або зміну вироку, не встановлено.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, апеляційний суд
У Х В А Л И В :
апеляції захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_1 та засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Ужгородського міськрайонного суду від 04 квітня 2011 року щодо них – без зміни.
Судді: