Справа № 2-3971/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2011 року                                                                       м. Ужгород

          Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого     судді Деметрадзе Т.Р.,

при секретарі              Секереш О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до дирекції ТОВ «Інтерфіл», третьої особи –генерального директора ТОВ «Інтерфіл»Ален Ле Ру про поновлення на роботі, виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

          ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до дирекції ТОВ «Інтерфіл», третьої особи –генерального директора ТОВ «Інтерфіл»Ален Ле Ру про поновлення на роботі, виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди. Зазначає, що на даному підприємстві працював понад 8 років, а на посаді начальника відділу капітального будівництва з 01.01.2008 року. Дирекція підприємства ознайомила його з наказом № 91к від 15.04.2011 року про скорочення штату працівників і наступне вивільнення його з роботи з 17.06.2011 року, при цьому генеральний директор не запропонував йому відповідної його фаху та кваліфікації посади і запропонував роботу в цехах заводу. Він хибно подав заяву від 19.04.2011 року про дострокове звільнення його з роботи, щоб мати час і умови для пошуку іншої роботи. Наказом № 94к від 21.04.2011 року його було звільнено з роботи, у зв’язку з скороченням штату працівників з 22.04.2011 року. Вказує на ряд порушень при звільненні його з роботи, зокрема на те, що у першому наказі відсутня вступна частина (преамбула), йому не було вручено персональне попередження, порушено переважне право залишитися на роботі з огляду на освіту, фах, стаж роботи на підприємстві. Вказує, що його можна було залишити керівником «Служби спостереження за безпечною експлуатацією будівель і споруд». 21.04.2011 року він звернувся з відповідною заявою до генерального директора підприємства, в якій виклав ці та інші обставини, однак відповіді по суті звернення не отримав. Внаслідок цього йому заподіяно матеріальні збитки та моральну шкоду, яка полягає в тому, що порушився звичний суспільний статус його та родини, це вимагає від нього і членів родини додаткових зусиль для подальшої нормалізації життя.

Просить поновити його на попередній постійній роботі в ТОВ «Інтерфіл»на посаді керівника «Служби спостереження за безпечною експлуатацією будівель і споруд», або подібній їй, стягнути з відповідача вихідну допомогу в розмірі двох середніх місячних заробітків та середній заробіток за час вимушеного прогулу з 22.04.2011 року, а також компенсацію моральної шкоди.

          Представник позивача, ОСОБА_3 подав суду заперечення проти позову, в якому вказує, що посада начальника відділу капітального будівництва була утворена, у зв’язку із здійсненням підприємством будівельних робіт та в період економічної кризи будівельні роботи вже тривалий час не проводяться. Керівництво підприємства було змушено вчинити кроки щодо оптимізації чисельності штату працівників, у зв’язку з чим було прийнято рішення скоротити 9 працівників в тому числі позивача. Звертає увагу суду на те, що підприємство звільнило вказаного працівника виключно та у відповідності до норм чинного законодавства. В наказі № 91к від 15.04.2011 року обгрунтовано причину звільнення працівника ОСОБА_1, у зв’язку із скороченням штату працівників. Таким чином, преамбула наказу є обґрунтованою. Як вбачається з позовної заяви та наказу про звільнення позивач був повідомлений про дату його фактичного вивільнення, так як в тексті наказу вказується про його попередження про наступне вивільнення з роботи з 17.06.2011 року. Факт підпису ОСОБА_1 15.04.2011 року свідчить про те, що він був персонально попереджений про дату його вивільнення та причини такого вивільнення. 19 квітня 2011 року ОСОБА_1 подав заяву в якій вказується, що він працевлаштувався на іншу роботу та просить скоротити термін його звільнення, з 22.04.2011 року.

21.04.2011 року ТОВ «Інтерфіл»видав наказ № 94к про його звільнення, з яким він був ознайомлений 21.04.2011 року. Вказує, що подана працівником заява від 21.04.2011 року, після робочого дня, про відкликання раніше поданої заяви про звільнення не могла бути врахована керівництвом, так як наказ на звільнення вже був виданий, працівник був з ним ознайомлений, а відтак звільнений.

          В свою чергу, позивач подав відзив на заперечення, в якому зазначив, що його було проінформовано усно про скорочення посади і надано копію наказу відділу кадрів № 91к від 15.04.2011 року. При цьому, факт підпису ним тексту наказу свідчить лише про його ознайомлення з текстом і не являється офіційним попередженням про скорочення.    

          У судовому засіданні позивач позов підтримав та в обґрунтування навів обставини викладені у позовній заяві та відзиві на письмове заперечення відповідача. Просить його задовольнити у повному обсязі.

          Представники відповідача у судовому засіданні  проти задоволення позову заперечили, посилаючись на обставини викладені у письмовому запереченні на позовну заяву. Просять у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення сторін та дослідивши письмові матеріали справи, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Сторони перебували в трудових відносинах, які регулюються нормами КЗпП України. Наказом генерального директора ТОВ «Інтерфіл»від 15.04.2011 року № 94 у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці та скороченням штату працівників, скорочено з 17 червня 2011 року в  штатному розкладі підприємства посади: начальника технічної служби та начальника відділу капітального будівництва, а наказом № 91к, у зв’язку з скороченням штату працівників позивача попереджено про наступне вивільнення з роботи з 17.06.2011 року та запропоновано йому роботу у виробничих цехах. Цього ж дня ОСОБА_1 було ознайомлено з даним наказом, про що свідчить його підпис в ньому.

19.04.2011 року позивач звернувся до генерального директора ТОВ «Інтерфіл»з заявою, у якій просив скоротити термін його попередження про звільнення і звільнити його з роботи по скороченню штату працівників з 22.04.2011 року, у зв’язку з працевлаштуванням на іншу роботу.

Наступним наказом № 94к від 21.04.2011 року ОСОБА_1 звільнено з роботи достроково з 22.04.2011 року, у зв’язку з скороченням штату працівників і відмовою від переведення на іншу роботу, згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України, з виплатою вихідної допомоги у розмірі середнього місячного заробітку.

В судовому засіданні позивач пояснив, що з даним наказом він ознайомився 21.04.2011 року, однак відповідно до проставленого підпису із зазначенням дати в цьому наказі, з ним він ознайомився 22.04.2011 року, при цьому відмітив, що дає згоду на дострокове звільнення.

Разом з цим, відповідно до заяви позивача від 21.04.2011 року, адресованої генеральному директору ТОВ «Інтерфіл», він просив останнього призупинити дію його заяви про згоду на звільнення з 22.04.2011 року, в зв’язку з змінившимися обставинами, наголошуючи на допущені порушення норм КЗпП України.

Відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках: змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, а згідно ч. 2 цієї ж статті, - звільнення з підстав, зазначених у пункті 1 статті 40 КЗпП України, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу. 

          Згідно ст. 44 КЗпП України, - при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пункті 1 статті 40 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку.

          Ст. 49-2 КЗпП України передбачає, що про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації працівник, за своїм розсудом, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. Водночас власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про наступне вивільнення працівника із зазначенням його професії, спеціальності, кваліфікації та розміру оплати праці.

          Беручи до уваги вищенаведене, суд дійшов висновку, що вивільнення позивача здійснювалось в порядку, передбаченому законом, з дотриманням необхідних умов, а формальна відсутність персонального попередження про майбутнє звільнення, не може вважатися порушенням порядку звільнення працівника, оскільки про його попередження про наступне вивільнення йшлося у відповідному наказі, з яким позивача відразу ознайомлено. Більше того, в заяві від 19.04.2011 року ОСОБА_1 просив скоротити саме термін його попередження про звільнення, що свідчить про усвідомлення останнім його суті.

          Доводи позивача про те, що керівництвом ТОВ «Інтерфіл»при звільненні не було враховано обставин зазначених в його заяві від 21.04.2011 року, не можуть бути взяті судом до уваги, оскільки видача наказу про звільнення позивача, передувала подачі ним вищевказаної заяви, а тому остання і не могла бути розглянута. Крім зазначеного, в підтвердження заяви щодо наміру звільнитися є погодження засвідчене ним 22.04.2011 року при ознайомленні з наказом від 21.04.2011 року.

          В силу вимог ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

При цьому, доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Водночас, доводи позивача про наявність ряду порушень, з боку адміністрації підприємства, при його звільненні, в судовому засіданні, не знайшли свого підтвердження та відповідно підстав для поновлення його на роботі не має, а тому у задоволенні його позовних вимог слід відмовити.

            Керуючись ст.ст. 10, 60, 212-215 ЦПК України,   

Р І Ш И В:

         У задоволенні позову ОСОБА_1 до дирекції ТОВ «Інтерфіл», третьої особи –генерального директора ТОВ «Інтерфіл» Ален Ле Ру про поновлення на роботі, виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди - відмовити.

        Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Закарпатської області протягом десяти днів з дня його проголошення, а у разі проголошення рішення без участі особи, яка його оскаржує, протягом десяти днів з дня його отримання.

Суддя                                                                                                      Т. Р. Деметрадзе