Справа № 22-ц-1300/2011
Категорія 23
Головуючий у 1 інстанції Крилюк М.І.
Суддя-доповідач Перегінець Л.В.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 жовтня 2011 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
Головуючої Перегінець Л.В.
суддів: Палишиної А.Т., Бойчука І.В.
секретаря: Сурмачевської У.С.
з участю апелянта ОСОБА_2,
позивача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання договору оренди земельної ділянки, стягнення боргу за договором позики, відшкодування завданих збитків та моральної шкоди за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Косівського районного суду Івано-Франківської області від 08.06.2011 року,-
в с т а н о в и л а :
У грудні 2010 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання договору оренди земельної ділянки, стягнення боргу за договором позики, відшкодування завданих збитків та моральної шкоди.
Рішенням Косівського районного суду Івано-Франківської області від 08.06.2011 року позов задоволено частково. Розірвано договір оренди земельної ділянки, укладений 23.07.2010 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, стягнуто з відповідача на користь позивача 3000 грн. отриманих за договором позики, 8000 грн. витрат, зумовлених достроковим розірванням договору оренди земельної ділянки, 1000 грн. моральної шкоди та 1166 грн. судових витрат.
Не погодившись з таким рішенням, відповідач - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм матеріального і процесуального права та неповне з’ясування обставин справи. Зокрема вказує на те, що він дійсно зичив у позивача кошти на виготовлення технічної документації для підключення електроенергії до торгівельного ларька. Через недостатність коштів відповідні роботи не було завершено
_____________________________________________________________________________
Справа № 22-ц-1300/2011р. Головуючий у 1 інстанції Крилюк М.І.
Категорія 23 Суддя-доповідач Перегінець Л.В.
і електроенергія була забезпечена від будинку сусідів, встановивши при цьому лічильник для обліку та оплати спожитої електроенергії, що позивачу було відомо. Таким чином апелянт вважає, що він фактично забезпечив торгівельний ларьок електроенергією, однак судом не взято до уваги зазначені доводи, а також безпідставно відхилено його клопотання щодо допиту в якості свідків його сусідів – ОСОБА_4 та ОСОБА_5 Також апелянт посилається на те, що суд безпідставно визнав встановленою обставину щодо сплати позивачкою щомісячної орендної плати в розмірі 200 грн., оскільки даний факт, крім слів позивачки, нічим більше не підтверджений. Також судом І інстанції не взято до уваги той факт, що спірний договір оренди було розірвано по суті з ініціативи ОСОБА_3, а не ОСОБА_2, що підтверджується повідомленням від 03.12.2010 року, а тому зважаючи на умови договору - 8000 грн. не підлягали стягненню з нього. Крім того, договір оренди земельної ділянки не містить умови щодо забезпечення торгівельного ларька електроенергією, а тому висновок суду щодо неналежного виконання ним умов договору не відповідає дійсності. Суд безпідставно визнав встановленим факт понесених позивачкою втрат внаслідок зіпсуття частини товару через відсутність електромережі, оскільки дана обставина нічим не підтверджена тому просить рішення суду скасувати, а в позові відмовити.
У засіданні апеляційного суду апелянт доводи скарги підтримав з наведених в ній мотивів.
Позивач доводи скарги не визнала, посилаючись на обґрунтованість висновків суду, просить в задоволенні скарги відмовити.
Вислухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
Задовольняючи позов частково суд І інстанції виходив з того, що відповідач порушив умови договору оренди землі, як підстави для стягнення 8000 грн. витрат за достроковим розірванням договору оренди земельної ділянки. Проте колегія суддів вважає такий висновок помилковим виходячи з наступного.
Законом України «Про оренду землі» встановлено форму, визначено істотні умови та порядок укладення договору оренди землі.
Відповідно до ст.ст.18,20 вказаного Закону укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації і лише після цього набирає чинності.
Згідно ст.ст.31,32 згаданого Закону, договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.
Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.
На вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
У разі розірвання договору оренди землі за погодженням сторін кожна сторона має право вимагати в іншої сторони відшкодування понесених збитків відповідно до закону.
Як вбачається з матеріалів справи, 23.07.2010 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було укладено договір, за яким « …ОСОБА_2 дав в оренду частину землі під кіоск терміном на 2 роки для проведення торгівлі ОСОБА_3. У випадку розірвання договору з його сторони, він зобов»язується оплатити всі витрати , які понесла ОСОБА_3 сума витрат складає 8000грн. Договір оренди складає 2 роки тобто до 23.07.2012 року. ОСОБА_3 зобов»язується не перешкоджати будівництву комплексу, якщо такий буде будуватись до 2012 року.
Проте спірний договір не містить встановлених Законом істотних умов, не відповідає типовій формі, він не пройшов державну реєстрацію, а підставою для оплати ОСОБА_2 8000,0 грн. в ньому визначено, - розірвання договору з його ж ініціативи, чого в даному випадку не було. Як підтвердила в судовому засіданні позивач, вона повідомила відповідача про розірвання договору.
Тому висновок суду щодо порушення відповідачем умов договору, які в ньому фактично не викладені, не відповідає матеріалам справи і в цій частині щодо його розірвання з підстав вказаних позивачем та стягнення 8000 грн., рішення підлягає скасуванню.
Необгрунтованим є і висновок суду щодо наявності підстав для стягнення моральної шкоди, оскільки з матеріалів справи не вбачається доказів, які підтверджують спричинену шкоду.
За змістом ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Позивачкою не представлено доказів, які підтверджують факт спричинення їй моральної шкоди, глибину фізичних та душевних страждань, існування безпосередніх винних дій відповідача у їх спричиненні, причинний зв’язок між їх діями та спричиненою шкодою відтак рішення суду в цій частині також підлягає скасуванню.
Що ж до стягнення коштів за розпискою ОСОБА_2, то даючи оцінку даним обставинам, суд прийшов до правильного висновку щодо наявності підстав для стягнення 3000грн. отриманих відповідачем.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно розписки від 23.07.2010 року ОСОБА_2 позичив у ОСОБА_3 3000 грн. для проведення електрообладнання в кіоск по вул.Миру в с.Вербовець на орендованій земельній ділянці. Електрообладнання зобов»язувався провести до 15.08.2010 року, після проведення всіх робіт, розписка анулюється і втрачає свою силу.
Як встановлено в ході слухання справи судом першої інстанції та підтверджено відповідачем, спірні кошти він дійсно отримав від позивачки для влаштування електрообладнання, проте не здійснив такі роботи, тому з огляду на зміст ст.1049 та ст.604 ЦКУ суд правильно стягнув дані кошти з відповідача.
Керуючись ст.ст.604,1049,1167 ЦКУ, ст.ст.18,19,31,32 ЗУ «Про оренду землі», ст.ст.307,309,313-315,317 ЦПК України, колегія суддів, -
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволити частково.
Рішення Косівського районного суду Івано-Франківської області від 08.06.2011 року в частині розірвання договору оренди та стягнення з ОСОБА_2 8000 грн. витрат, зумовлених достроковим розірванням договору оренди земельної ділянки, 1000 грн. моральної шкоди скасувати.
Постановити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання договору оренди земельної ділянки стягнення з ОСОБА_2 8000 грн. витрат, зумовлених достроковим розірванням договору оренди земельної ділянки, 1000 грн. моральної шкоди відмовити.
В решті рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуюча Перегінець Л.В.
Судді: Палишина А.Т.
Бойчук І.В.