У     Х     В     А     Л     А

                                              І м е н е м    У к р а ї н и

10.08.2011                                                                                                                 м. Ужгород                         

          Апеляційний суд Закарпатської області у складі суддів : головуючого – Дацківа В.В.,  суддів – Гошовського Г.М.,  Лізанця П.М., за участю прокурора – Сирохман Л.І., розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Перечинського районного суду від 03 червня 2011 року.  

          Цим вироком

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Сімерки Перечинського району, мешканець АДРЕСА_1, українець, з середньою освітою, не працюючий, розлучений, має на утримані двох неповнолітніх дітей, судимий останній раз 26.05.2009 р. Ужгородським міськрайонним судом за ч.1 ст.122, ч.1 ст.186 КК України на 4 (чотири) роки позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 3 роки,

засуджений за ч. 3 ст. 296 КК України на 3 (три) роки позбавлення волі.          

          На підставі с.71 КК України до покарання, призначеного за цим вироком частково приєднано не відбуту частину покарання за вироком Ужгородського міськрайонного суду від 26 травня 2009 року і остаточно ОСОБА_1 призначено 4 (чотири) роки і 1 (один) місяць позбавлення волі.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишено попередній – взяття під варту. Строк відбуття покарання визначено обчислювати з 15.03.2011 року.

          Згідно з вироком суду ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 12 лютого 2011 року біля 20.00 год. знаходячись в кафе «АВС», яке розташоване за адресою вул.Колгоспна, 16 «а», с.Зарічево Перечинського району, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, з особливою зухвалістю, вчинив з потерпілим ОСОБА_2 бійку у ході якої наніс останньому декілька ударів головою по обличчю та тілу, внаслідок чого спричинив потерпілому легкі тілесні ушкодження. На зауваження власника закладу ОСОБА_3 припинити хуліганські дії, ОСОБА_1 не реагував, а навпаки, всупереч таким продовжував вчиняти хуліганські дії щодо останнього та наносити удари по тілу потерпілого ОСОБА_2

          В апеляції та доповненні до неї засуджений ОСОБА_1 порушує питання про скасування вироку суду і повернення  справи на додаткове розслідування. Вказує на те, що між ним та потерпілим раніше існували неприязні стосунки, громадського порядку він не порушував. Посилається на те що органом досудового слідства і судом допущено порушення вимог кримінально-процесуального закону, неправильно кваліфіковано дії за ч. 3 ст. 296 КК України.

          В запереченні на апеляцію помічник прокурора Перечинського району вказує на безпідставність поданої апеляції.

Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_1, який підтримав апеляцію, промову прокурора, який вважає, що апеляція підсудного є безпідставною, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи сторін, апеляційний суд приходить до переконання, що вирок підлягає скасуванню, а справа поверненню на додаткове розслідування.

Відповідно до вимог ст. 22 КПК України органом досудового слідства має бути вжито всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного та об’єктивного дослідження обставин справи, виявлення як тих обставин, що викривають, так і тих, що виправдовують ОСОБА_1, а також обставин, що пом’якшують і обтяжують його покарання.  Доказуванню, відповідно до вимог ст. 64 КПК України, підлягають подія злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину), винність обвинуваченого у вчиненні злочину та мотиви, обставини, що впливають на ступінь тяжкості злочину, а також обставини, що характеризують особу обвинуваченого, пом’якшують та обтяжують покарання.

          Згідно ч.1 ст.132 КПК України у постанові про притягнення як обвинуваченого повинно бути зазначено: хто склав постанову; місце і час її складання; назву справи; прізвище ім’я та по батькові обвинуваченого, день, місяць та рік його народження; злочин, у вчиненні якого обвинувачується дана особа, час, місце та інші обставини вчинення злочину, наскільки вони відомі слідчому, і стаття кримінального закону, якою передбачений цей злочин.

Зазначених вимог закону органом досудового слідства не виконано.

Так, органом досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачується в хуліганстві, пов’язаному з опором громадянину, який припиняв хуліганські дії.

Проте, в постанові про притягнення як обвинуваченого (а.с. 75) не вказано яким конкретно діям громадянина чинив опір ОСОБА_1 і в яких його діях цей опір полягав.

Всупереч вимогам ст. 22 КПК України ці обставини у справі не встановлені, а пред’явлене ОСОБА_1 обвинувачення не відповідає кваліфікації за ч. 3 ст. 296 КК України.

Ця обставина тягне за собою й порушення передбаченого ст. 43 КПК України права обвинуваченого знати в чому він обвинувачується.

Усунути ці порушення кримінально-процесуального закону в судовому засіданні не можливо, а тому справа підлягає поверненню на додаткове розслідування. Окрім усунення зазначених порушень закону, під час додаткового розслідування необхідно перевірити також доводи, викладені в апеляції підсудного.

Підстав для зміни запобіжного заходу ОСОБА_1 апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, апеляційний суд

У  Х  В  А  Л  И  В :

апеляцію підсудного ОСОБА_1 задовольнити частково.

          Вирок Перечинського районного суду від 03 червня 2011 року щодо ОСОБА_1 скасувати, кримінальну справу повернути прокурору Перечинського району для додаткового розслідування.

          Запобіжним заходом щодо ОСОБА_1 залишити тримання під вартою.

Судді: