Справа № 287/701/19

провадження 2/287/10/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2025 року м. Олевськ

Олевський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді Русина М.Г. розглянувши в м. Олевськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист ділової репутації, честі, гідності та стягнення моральної шкоди за розпорядження принизливої інформації,

ВСТАНОВИВ:

До Олевського районного суду Житомирської області надійшла вищевказана позовна заява.

До відкриття провадження у справі відповідно до статей 36 ч. 1 п. 5, 40

ч. 1 ЦПК України головуючим по справі суддею Русином М.Г. заявлено самовідвід, який обґрунтовано тим, що Русин М.Г. не може розглядати справу, оскільки багато років особисто знайомий як з позивачем, так і з відповідачем. При цьому, у зазначеній справі вирішується спір між ними, тобто їх інтереси суперечать один одному. Крім того, відповідач перебуває у тривалих близьких дружніх відносинах з рідним братом судді Русина М.Г., що може призвести до сумнівів позивача в об`єктивності судового процесу. У зв`язку з цим, суддя Русин М.Г. не може розглядати справу № 287/701/19 і підлягає відводу.

Вивчивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що самовідвід підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 36 ч. 1 п. 5 ЦПК України суддя не може брати участі при розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

Відповідно до частин 1, 3 статті 39 ЦПК України за наявності підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 ЦПК України, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід, який повинен бути вмотивованим і заявленим до початку з`ясування обставин у справі і перевірки їх доказами.

Згідно з частинами 1, 2, 5 статті 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо на час подання заяви про відвід судді у суді здійснюють правосуддя менше трьох суддів, вирішення питання про відвід здійснюється в нарадчій кімнаті суддею, який розглядає справу чи вчиняє іншу процесуальну дію, про що виноситься ухвала.

Відповідно до статті 15 Кодексу суддівської етики неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об`єктивного рішення у справі.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, п. 1 ст. 6 Європейської конвенції з прав людини судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.

У відповідності до положень пункту 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, суддя підлягає відводу від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього є неможливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, такі природу і ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (рішення Європейського суду з прав людини (надалі ЄСПЛ) у справі «Білуха проти України»).

У рішенні ЄСПЛ у справі «Castillo Algaro v. Spain» зазначено, що навіть припущення про факти, які ставлять під сумнів безсторонність суду, можуть мати певне значення; йдеться про довіру, яку суди у демократичному суспільстві повинні викликати у людей.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспекти. Так, у справах «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначалося про необхідність застосування суб`єктивних та об`єктивних критеріїв. Зазначена позиція також підтримана Верховним Судом.

Згідно з об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують, якщо зовсім не брати до уваги особисту поведінку судді, легко з`ясовувані факти, які можуть ставити під сумнів його безсторонність. З цього погляду навіть виступи можуть мати певне значення. Найголовніше це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості і передусім, у особи, яка звертається до суду.

За таких обставин, враховуючи наявність підстав, зазначених у пункті 5 частини 1 статті 36 ЦПК України, суд вважає, що при розгляді даної цивільної справи може виникнути сумнів в об`єктивності та неупередженості головуючого судді, в зв`язку з чим заява про самовідвід судді підлягає задоволенню.

Доцільність вирішення питання про самовідвід судді до відкриття провадження у справі обумовлюється дотриманням розумних строків розгляду цивільної справи та очевидністю підстав для самовідводу.

Керуючись ст. ст. 36, 39-41, 260, 263 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву про самовідвід головуючого - судді Русина Миколи Григоровича по цивільній справі (№ 287/701/19; провадження 2/287/10/25) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист ділової репутації, честі, гідності та стягнення моральної шкоди за розпорядження принизливої інформації - задовольнити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: М. Г. Русин