Справа № 161/92/25

Провадження № 1-кп/161/490/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

       м. Луцьк                                                                 10 січня 2025 року

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді  -       ОСОБА_1 ,

з участю секретаря  -     ОСОБА_2 ,

прокурора    -                 ОСОБА_3

обвинувачених   - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

їх захисників  - адвокатів ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ,

       провівши у залі судових засідань в режимі відеоконференції підготовче судове засідання у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024030000000053 від 17.02.2024 про обвинувачення ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України,

в с т а н о в и в :

03.01.2025 року з Волинської обласної прокуратури до Луцького міськрайонного суду Волинської області надійшов обвинувальний акт у вказаному кримінальному провадженні. Ухвалою суду від 06.01.2025 року у кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання.

Під час проведення підготовчого судового засідання судом поставлено на обговорення питання можливості призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта в кримінальному провадженні.

Обвинуваченим роз`яснено положення ч. 2 ст. 31 КПК України, згідно якої кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років, здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів лише за клопотанням обвинуваченого.

Прокурор вважає за можливе призначити судовий розгляд даного кримінального провадження на підставі обвинувального акта у відкритому судовому засіданні.

Обвинувачені ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , кожен зокрема, їх захисники – адвокати відповідно ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 висловилися та визнали за можливе призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта суддею одноособово у відкритому судовому засіданні.

Щодо здійснення судового розгляду колегіально судом у складі трьох суддів кожен з обвинувачених та їх захисники заперечили, висловивши бажання про одноособовий розгляд кримінального провадження суддею.

З урахуванням позиції сторін кримінального провадження, перешкод для призначення судового розгляду судом не встановлено, оскільки підстави для прийняття рішення в порядку, передбаченому пунктами 1-4 та 6 ч. 3 ст. 314 КПК України відсутні, зокрема, відсутні підстави для закриття кримінального провадження, що передбачені пунктами 4-8, 10 ч. 1 або ч. 2 ст. 284 КПК України. Кримінальне провадження підсудне Луцькому міськрайонному суду Волинської області. Обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, при його затвердженні прокурором дотримано вимоги процесуального закону, порушень вимог КПК України, які б унеможливлювали призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта та були підставою для повернення обвинувального акта прокурору, судом не встановлено.

Судом проведено підготовку до судового розгляду, як і визначено час та місце судового розгляду, з урахуванням дати отримання обвинуваченими копій обвинувального акта, складу осіб, що підлягають виклику.

На підставі викладеного, суд вважає можливим призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України, суддею одноособово, у відкритому судовому засіданні, викликавши в судове засідання прокурора, обвинувачених, захисників.

Прокурором подано письмове клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченої ОСОБА_4 на 60 днів, оскільки ризики, визначені п.п.1, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які існували на час обрання запобіжного заходу, не відпали, а продовжують існувати. Так, ОСОБА_4 може переховуватися від суду, оскільки не має офіційного джерела доходів та місця роботи, не має міцних соціальних зв`язків та родини на території України. Через тяжкість кримінального покарання, яке загрожує обвинуваченій, остання має стимул до переховування від суду з метою уникнення покарання у виді позбавлення волі, що з врахуванням відсутності постійного джерела прибутку, є реальною загрозою невиконання покладених обов`язків у разі застосування більш м`яких запобіжних заходів. Також може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, не маючи постійного місця проживання, а тому може не з`являтися на виклик до суду. Може вчинити інше кримінальне правопорушення. У клопотанні прокурор просить суд не визначати розмір застави, оскільки інкриміновано особливо тяжкий злочин у сфері незаконного обігу психотропних речовин.

Захисник обвинуваченої ОСОБА_4 – ОСОБА_9 заперечила щодо продовження строку тримання під вартою та подала до суду письмове клопотання про зміну запобіжного заходу на більш м`який або визначення розміру застави, розмір якої буде достатнім для забезпечення виконання обвинуваченою її процесуальних обов`язків при продовженні запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Клопотання обґрунтовує тим, що ризик переховуватися від суду, вказаний у клопотанні прокурора, є припущенням, оскільки жодного доказу цього ним надано не було. Ризик перешкоджання кримінальному провадженню необґрунтований, оскільки усі слідчі дії проведені. ОСОБА_4 має постійне місце проживання за адресою АДРЕСА_1 , де проживає зі своїм дідусем та бабусею. Не підтверджено також ризик вчинити інші кримінальні правопорушення, оскільки ОСОБА_4 є соціально-адаптованою, раніше ні до адміністративної, ні до кримінальної відповідальності не притягувалася.

В ході судового засідання ОСОБА_4 повідомила, що має вищу освіту, до затримання працювала фахівцем «Монобанку», батько загинув рік тому на війні, однак доказів цього суду не надано, а тому вони не можуть бути визнані судом встановленими.

Заслухавши думки учасників судового провадження, суд прийшов до наступних висновків.

Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

За приписами п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Як вбачається з положень ч. 4 ст. 199 КПК України розгляд клопотання про продовження строку дії тримання під вартою здійснюється за правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

У судовому засіданні встановлено, що матеріалами клопотання стверджено обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 у складі організованої групи кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років і вони класифікуються як особливо тяжкі злочини. Згідно обвинувального акту ОСОБА_4 інкримінується співорганізація вчинення учасниками організованої групи 128 кримінальних правопорушень щодо збуту психотропних речовин, усього у кримінальному провадженні вилучено більше 3 кг психотропних речовин у чистому вигляді, з них безпосередньо в обвинуваченої – більше 1 кг, що становить особливо великі розміри. ОСОБА_4 є особою молодого віку, офіційно не працевлаштована та джерела доходів не має, не одружена, утриманців не має, міцні соціальні зв`язки відсутні. Отже, обвинувачена може мати намір та матиме можливість переховатись від суду задля уникнення кримінальної відповідальності. Крім того, може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки інкриміновані обвинуваченій епізоди відбувалися за місцем її проживання, а тому запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, поверне її у злочинне середовище та сприятиме вчиненню нею нових кримінальних правопорушень.

Також ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки не має постійного місця проживання на території Волинської області, а тому може не з`являтись на виклики до суду. Вищевказані факти свідчать про те, що ризики, встановлені ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду від 10.09.2024 року про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, та передбачені п.п.1, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України не зменшилися і продовжують існувати, оскільки судовий розгляд не розпочато, не допитано обвинувачених, свідків та не досліджено матеріалів кримінального провадження. Також встановлено неможливість запобігання зазначеним ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, у тому числі, домашнього арешту, застави, особистої поруки чи особистого зобов`язання. Ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України – можливий незаконний вплив на свідків та інших обвинувачених, що був встановлений ухвалою слідчого судді при обранні запобіжного заходу, не зазначено прокурором ні в клопотанні, ні в судому засіданні, що може свідчити про те, що такий ризик на даний час відпав. Водночас, на переконання суду, сукупність та вагомість існуючих ризиків, роль обвинуваченої в організованій групі, обсяги психотропних речовин та інші встановлені обставини виправдовують подальше її тримання під вартою. Крім того, враховуючи вищенаведене, суд не вбачає саме на даному етапі підстав для визначення розміру застави у провадженні про обвинувачення у вчиненні особливо тяжких злочинів у сфері обігу психотропних речовин засобів на підставі п.5 ч.4 ст.183 КПК України.

Таким чином, клопотання прокурора підлягає до задоволення, а в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_9 про зміну запобіжного заходу слід відмовити.

Крім того, прокурором подано письмове клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_6 на 60 днів, оскільки ризики, визначені п.п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які існували на час обрання запобіжного заходу, не відпали, а продовжують існувати. Так, ОСОБА_6 , розуміючи суворість можливого покарання, зможе безперешкодно переховуватися від суду. ОСОБА_6 засуджений вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30.01.2024 за ч.2 ст.307 КК України із застосуванням іспитового строку, однак на шлях виправлення не став і вчинив нові особливо тяжкі злочини у сфері незаконного обігу психотропних речовин. Оскільки свідки у судовому засіданні не допитані, є ризик впливу зі сторони обвинуваченого на них. Крім того, обвинувачений, перебуваючи на іншому, більш м`якому запобіжному заході може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення. Будь-який інший запобіжний захід не зможе забезпечити його належну процесуальну поведінку, зокрема, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту дозволятиме йому продовжувати вчиняти протиправні дії. Під час досудового розслідування вину не визнав, показань не надав. У клопотанні прокурор просить суд не визначати розмір застави, оскільки інкриміновано особливо тяжкий злочин у сфері незаконного обігу психотропних речовин.

Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник ОСОБА_11 заперечили щодо продовження строку тримання під вартою, попросили суд застосувати заставу або цілодобовий домашній арешт. Під час досудового розслідування від давання показань обвинувачений відмовився, реалізувавши своє право, передбачене статтею 63 Конституції України, зазначивши, що показання надасть в суді.

В ході судового засідання ОСОБА_6 повідомив, що має вищу освіту, раніше працював експедитором Торгової марки «Рудь», має звання майстра спорту з кікбоксингу, одружений, на утриманні перебуває малолітня дитина віком півтора року, служив у морській піхоті. Однак доказів цього суду надано не було, а тому суд не може вважати їх встановленими.

Заслухавши думки учасників судового провадження, суд прийшов до наступних висновків.

У судовому засіданні встановлено, що матеріалами клопотання стверджено обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_6 у складі організованої групи кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років і які класифікуються як особливо тяжкі злочини. Згідно обвинувального акту ОСОБА_6 інкримінується вчинення у складі організованої групи двох кримінальних правопорушень щодо збуту психотропних речовин, усього вилучено безпосередньо в обвинуваченого 35,8951 грам психотропної речовини, що становить особливо великий розмір. ОСОБА_6 є особою молодого віку, офіційно не працевлаштований та офіційного джерела доходів не має, одружений, має малолітню дитину. При цьому судимий вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30.01.2024 за ч.2 ст.307 КК України, на шлях виправлення не став і вчинив нові особливо тяжкі злочини у сфері незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин. Отже, обвинувачений може мати намір та, перебуваючи на волі, матиме можливість переховатись від суду задля уникнення кримінальної відповідальності. Крім того, може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки раніше судимий за вчинення аналогічних злочинів. Також ОСОБА_6 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки може не з`являтись на виклики до суду. Вищевказані факти свідчать про те, що ризики, встановлені ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду від 03.07.2024 року про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, та передбачені п.п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України не зменшилися і продовжують існувати, оскільки судовий розгляд не розпочато, не допитано обвинувачених, свідків та не досліджено матеріалів кримінального провадження. Також встановлено неможливість запобігання зазначеним ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, у тому числі домашнього арешту, застави, особистої поруки чи особистого зобов`язання. Встановлені обставини виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою. Крім того, суд не вбачає саме на даному етапі підстав для визначення розміру застави у провадженні про обвинувачення у вчиненні особливо тяжких злочинів у сфері обігу психотропних речовин на підставі п.5 ч.4 ст.183 КПК України.

Враховуючи вищенаведене, клопотання прокурора підлягає до задоволення.

Крім того, прокурором подано письмове клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_5 на 60 днів, оскільки ризики, визначені п.п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які існували на час обрання запобіжного заходу, не відпали, а продовжують існувати. Так, ОСОБА_5 може переховуватися від суду, оскільки продовжує існувати високий рівень його суспільної небезпечності, який дозволяє спрогнозувати, що обвинувачений, будучи обізнаним про суворість кримінального покарання, яке може бути йому призначене, опинившись на волі, потенційно може ухилятися від суду шляхом переховування з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене. Також існує ризик незаконного впливу на свідків у провадженні, так як вони на даний час судом іще не допитані. Крім того, перебуваючи на іншому, більш м`якому запобіжному заході, обвинувачений може перешкоджати кримінальному провадженню іншим шляхом, вчинити інше кримінальне правопорушення. Будь-який інший запобіжний захід не зможе забезпечити його належну процесуальну поведінку. У клопотанні прокурор просить суд залишити визначений ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду від 12.04.2024 року розмір застави у 80 мінімальних прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник – адвокат ОСОБА_10 заперечили щодо продовження строку тримання під вартою, попросили суд застосувати цілодобовий домашній арешт або зменшити розмір застави.

В судовому засіданні ОСОБА_5 повідомив, що має середню спеціальну освіту, утриманців не має, не одружений, раніше служив у Державній Прикордонній Службі, однак доказів цього суду надано не було.

Заслухавши думки учасників судового провадження, суд прийшов до наступних висновків.

У судовому засіданні встановлено, що матеріалами клопотання стверджено обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 у складі організованої групи кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 та ч. 3 ст. 307 КК України, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років і класифікуються як особливо тяжкі злочини. Згідно обвинувального акту ОСОБА_5 інкримінується вчинення у складі організованої групи, як виконавцем 113 кримінальних правопорушень щодо збуту психотропних речовин, у тому числі в особливо великих розмірах. ОСОБА_5 є особою молодого віку, офіційно не працевлаштований та джерела доходів не має, не одружений, утриманців не має, не судимий. Водночас встановлено, що обвинувачений, перебуваючи на волі, матиме можливість переховатись від суду задля уникнення кримінальної відповідальності. Крім того, може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки йому інкримінується значна кількість аналогічних злочинів, що може свідчити про злочинний промисел. Також ОСОБА_5 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки може не з`являтись на виклики до суду. Вищевказані факти свідчать про те, що ризики, встановлені ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду від 12.04.2024 року про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, та передбачені п.п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України не зменшилися і продовжують існувати, оскільки судовий розгляд не розпочато, не допитано обвинувачених, свідків та не досліджено матеріалів кримінального провадження. Також встановлено неможливість запобігання зазначеним ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, у тому числі, домашнього арешту, застави, особистої поруки чи особистого зобов`язання. Встановлені обставини виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою. Крім того, суд не вбачає законних підстав для зменшення розміру застави, оскільки відповідно до п. 3 ч. 5 ст.182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах – щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину – від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. При цьому ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду від 12.04.2024 визначено мінімальний розмір застави, у 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тому суд приходить до висновку про необхідність залишити саме такий визначений розмір застави.

Враховуючи вищенаведене, клопотання прокурора підлягає задоволенню.

Окрім того, прокурором також подано письмові клопотання про продовження на два місяці дії обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України щодо обвинувачених ОСОБА_8 , відносно якого діє застава у 100 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, визначена ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29.07.2024 та ОСОБА_7 , стосовно якого ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10.10.2024 застосовано запобіжний захід у виді особистого зобов`язання.

Обвинувачені ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , їх захисники – адвокати ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , кожен зокрема, щодо продовження обов`язків та задоволення клопотання прокурора не заперечували. ОСОБА_7 надано суду документи щодо продовження ним лікування.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Згідно з ч. 7 ст. 194 КПК України обов`язки, передбачені ч. 5, ч.6 цієї статті можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше 2-х місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 КПК України.

З клопотання вбачається, що ОСОБА_8 та ОСОБА_7 обвинувачуються у вчиненні умисних злочинів, які згідно ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких та особливо тяжких злочинів, та наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а тому, заслухавши думку учасників судового розгляду, з урахуванням наведених обставин, які підтверджуються матеріалами кримінального провадження, суд приходить до висновку, що необхідним є продовження застосування відносно обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_7 покладених обов`язків.

Отже, наведені обставини свідчать про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від суду, оскільки ОСОБА_8 та ОСОБА_7 не мають офіційного джерела доходів та місця роботи, не мають міцних соціальних зв`язків; через тяжкість кримінального покарання, яке загрожує обвинуваченим, останні мають стимул до переховування від суду, з метою уникнення покарання у виді позбавлення волі, що з врахуванням відсутності постійного джерела прибутку, є реальною загрозою невиконання покладених обов`язків у разі застосування більш м`яких запобіжних заходів; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, можуть вчинити інше кримінальне правопорушення.

Отже, суд приходить до висновку, що викладене вище дає обґрунтовані підстави вважати, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Вивченням даних про особу ОСОБА_8 та ОСОБА_7 не встановлено будь-яких фактичних даних, які б були достатніми для можливості застосування щодо них менш суворого запобіжного заходу, та як наслідок, забезпечити їх належну процесуальну поведінку.

Суд також вважає, що з моменту покладення на обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_7 обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України, та до моменту вирішення вказаного клопотання, не змінилися обставини, які стали підставою для покладання щодо них обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України, та не змінилася обстановка, яка дає суду підстави вважати, що належну процесуальну поведінку обвинувачених може забезпечити і більш м`який запобіжний захід, оскільки наведені в судовому засіданні підстави для продовження обов`язків, визначених ч. 5 ст.194 КПК України є належним чином обґрунтовані та вмотивовані, ризики, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу, на даний час не змінилися.

Зважаючи на те, що ОСОБА_8 та ОСОБА_7 хоча і не судимі, однак ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_7 – у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України, які згідно із ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжкого та особливо тяжкого злочинів, не працюють, а тому наявні, ризики, визначені ст. 177 КПК України. На даний час в рамках кримінального провадження не розпочато судовий розгляд, запобігти зазначеним ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, на думку суду, неможливо, а тому, з метою забезпечення належної поведінки обвинуваченого під час судового провадження, клопотання прокурора необхідно задовольнити та продовжити строк дії обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України, покладених на обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , на строк два місяці.

Керуючись ст.ст. 177, 182, 183, 194, 199, 314-316, 372 КПК України, суд,

п о с т а н о в и в :

Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024030000000053 від 17.02.2024 про обвинувачення ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України, на 14 год. 00 хв. 20.01.2025 року у приміщенні Луцького міськрайонного суду Волинської області за адресою: м.Луцьк, вул.Конякіна, 3.

Судовий розгляд кримінального провадження провести суддею одноособово.

В судове засідання викликати учасників судового розгляду.

Клопотання прокурора про продовження строку запобіжних заходів ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 у виді тримання під вартою задовольнити. У задоволенні клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_4 – адвоката ОСОБА_9 про зміну запобіжного заходу – відмовити.

Продовжити строк дії обвинуваченій ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 10 березня 2025 року включно.

Відповідно до п.5 ч.4 ст.183 КПК України, суд не визначає ОСОБА_4 розмір застави.

Продовжити строк дії обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 10 березня 2025 року включно.

Відповідно до п.5 ч.4 ст.183 КПК України, суд не визначає ОСОБА_6 розмір застави.

Продовжити строк дії обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 10 березня 2025 року включно, з можливістю внесення застави з покладенням відповідних обов`язків, у розмірах, визначених ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12 квітня 2024 року.

Клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків обвинуваченим ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , задовольнити.

Продовжити строк дії обов`язків, визначених ч.5 ст.194 КПК України, покладених на обвинуваченого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на строк 2 (два) місяці, тобто до 10 березня 2025 року, а саме:прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою їх вимогою; не відлучатися з місця свого фактичного проживання, а саме Львівської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання або роботи; утриматися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;носити електронний засіб контролю.

Продовжити строк дії обов`язків, визначених ч.5 ст.194 КПК України, покладених на обвинуваченого  ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на строк 2 (два) місяці, тобто до 10 березня 2025 року,а саме: з`являтись на виклик до суду у попередньо визначений та погоджений день і час на протязі судового провадження кримінального провадження №12024030000000053, а в разі неможливості з`явитись через поважні причини – завчасно повідомити про це суд; не відлучатися з місця свого фактичного проживання, а саме Дубенського району Рівненської області, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання або роботи; утриматися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні.

Копію ухвали вручити учасникам судового розгляду.

Ухвала в частині продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення.

Суддя Луцького міськрайонного суду ОСОБА_1