НОВОМИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

смт Новомиколаївка

Іменем України

РІШЕННЯ

09 січня 2025 рокуСправа № 322/2166/24

       Новомиколаївський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Гасанбекова С.С.,

при секретарі судового засідання Подріз В.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1

до:тимчасово виконуючого обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2

про:скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

       17.12.2024 до Новомиколаївського районного суду Запорізької області надійшов вищезазначений адміністративний позов, в якому позивач просить:

- поновити строк оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності;

- постанову № 5084 від 31.10.2024, складену ІНФОРМАЦІЯ_2 – скасувати.

Ухвалою суду від 30.12.2024, після усунення позивачем недоліків позовної заяви, було визнано поважними причини пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду, відкрито провадження у справі, призначено судовий розгляд справи та встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він не повідомлявся відповідачем про розгляд справи про адміністративне правопорушення, призначений на 31.10.2024, у зв`язку з чим був позбавлений права на участь у розгляді його справи, та не отримував повістки про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 14.10.2024, а його неявка на вказану дату і стала підставою для винесення оскаржуваної постанови.

Виходячи з наведеного, позивач вважає, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно нього за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП було проведено з порушенням норм чинного законодавства, а відтак оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню.

Відповідач у встановлений судом строк подав відзив, в якому просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на дотримання ним під час розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно позивача положень КУпАП, Інструкції зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 01.01.2024 № 3, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 05 січня 2024 року за № 36/41381, Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560.

До відзиву відповідачем додано копію матеріалів справи № 5084 про адміністративне правопорушення за ознаками ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 .

У відзиві відповідач просив розглянути справу за його відсутності.

Позивач 09.01.2025 подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Учасники справи, належним чином повідомлені судом про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання 09.01.2025 не прибули, що відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи неприбуття в судове засідання всіх учасників справи, згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, розглянувши матеріали та з`ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши наявні в справі докази в їх сукупності,

встановив:

31.10.2024 тимчасово виконуючим обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_3 було винесено постанову № 5084 за справою про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн.

В оскаржуваній постанові зазначено: «уповноваженою особою у відповідності до п. 6 ст. 258 КУпАП було складено протокол про адміністративне правопорушення № 5084 від 25.10.2024. Відповідно до протоколу № 5084 про адміністративне правопорушення, 25 жовтня 2014 о 14 год. 00 хв. на блок-пості ІНФОРМАЦІЯ_4 працівниками поліції був зупинений ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , якому 04.10.2024 направлено Укрпоштою листом-повідомлення повістка начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 про прибуття на 14.10.2024 на 11:00 годину до ІНФОРМАЦІЯ_3 для проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби. На вказану дату військовозобов`язаний не з`явився, чим порушив вимоги п. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу». Як вбачається з Довідки (Ф.20) Укрпошти, отримувач від повістки відмовився. Причин поважених для неявки по повістці немає».

       Графа про отримання постанови особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, в оскаржуваній постанові не заповнена, а у наданих відповідачем матеріалах справи про адміністративне правопорушення № 5084 відсутня відмітка про направлення копії постанови позивачу поштою, та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, що є порушенням вимог п. 14 розділу ІІ Інструкції зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 01.01.2024 № 3, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 05 січня 2024 року за № 36/41381 (далі – Інструкція).

       Отже, доводи позивача про отримання ним оскаржуваної постанови лише 30.11.2024 є слушними та підтверджуються наданою позивачем копією конверту поштового відправлення від ІНФОРМАЦІЯ_3 .

       Згідно з протоколом № 5084 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 25.10.2024, у якому зазначено, що він складений діловодом групи документального забезпечення відділення рекрутингу та комплектування ІНФОРМАЦІЯ_3 старшим солдатом ОСОБА_4 , суть вчиненого позивачем правопорушення полягає у такому: «25 жовтня 2014 р. о 14 год. 00 хв на блок-пості ІНФОРМАЦІЯ_4 працівниками поліції був зупинений ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , якому 04.10.2024 року направлено Укрпоштою листом-повідомлення повістка начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 про прибуття на 14.10.2024 на 11.00 годину до ІНФОРМАЦІЯ_3 для проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби. На вказану дату військовозобов`язаний не з`явився, чим порушив вимоги п. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу». Як вбачається з Довідки (Ф.20) Укрпошти, отримувач від повістки відмовився. Причин поважних для неявки по повістці немає».

       Проте, згідно з повісткою № 275984 від 04.10.2024, ОСОБА_1 належало з`явитися 14.10.2024 до ІНФОРМАЦІЯ_3 з метою: «для звірки даних», а не для проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби, як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення та в оскаржуваній постанові.

       Також, судом встановлено, що протокол № 5084 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 25.10.2024 у підсумковій графі «Особа, яка склала протокол» не містить підпису.

Так, відповідно до п. 4 розділу ІІ Інструкції, протокол підписується уповноваженою посадовою особою, яка його склала, та особою, яка притягується до адміністративної відповідальності. За наявності свідків протокол може бути підписано також і цими особами. Аналогічні вимоги щодо підписання протоколу містяться у статті 256 КУпАП.

Згідно з п. 5 розділу ІІ Інструкції у разі відмови особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу уповноважена посадова особа, яка складала протокол, робить про це відповідний запис та засвідчує його своїм підписом із зазначенням дати.

У протоколі № 5084 наявний підпис особи, яка його склала, лише у графі про відмову особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу.

Водночас підписання протоколу про адміністративне правопорушення перед його текстом, а так само підписання протоколу у будь-якому іншому місці, але не наприкінці його, та надання такому протоколу юридичної сили (статусу підписаного) не узгоджуватиметься із завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки викликатиме сумніви щодо його правових наслідків та дійсних намірів автора такого протоколу. Схожий висновок викладено у п. 42 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2024 по справі № 930/191/23 (реєстраційний номер судового рішення у ЄДРСР 122061994).

Отже протокол № 5084 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 25.10.2024 не можна вважати таким, що складений уповноваженою особою, а відтак цей протокол не підлягав розгляду.

ОСОБА_1 має відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, що підтверджується посвідченням № НОМЕР_1 від 12.09.2024, виданим ІНФОРМАЦІЯ_6 . Зазначена обставина відповідачем не спростована.

       Вирішуючи питання про наявність підстав для задоволення позову, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача . У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Частиною третьою статті 79 КАС України визначено, що відповідач повинен подати суду докази разом із поданням відзиву. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу (ч. 4 ст. 79 КАС України).

       Диспозиція ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, за якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності, встановлює відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період, тобто за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Позивачу інкримінується порушення ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» від 25.03.1992 № 2232-ХІІ (далі – Закон № 2232-ХІІ), відповідно до якої громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані, зокрема прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі – відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-ХІІ (далі – Закон № 3543-ХІІ), у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

Згідно з п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 (далі – Порядок), належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ, у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку, є зокрема день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення.

Разом з цим, виклик громадян до територіального центру комплектування та соціальної підтримки не може здійснюватися безпідставно.

Пунктом 27 Порядку визначено, що під час мобілізації громадяни викликаються до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або їх відділів з метою:

- взяття на військовий облік;

- проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби;

- уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки);

- призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби.

Передбачений пунктом 27 Порядку перелік підстав для виклику громадянина до ІНФОРМАЦІЯ_3 є вичерпним і не передбачає такої мети виклику як «для звірки даних», що зазначена у повістці № 275984 від 04.10.2024, що надсилалася ОСОБА_1 .

За відсутності у повістці про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 належної мети виклику, що передбачена пунктом 27 Порядку, не можна стверджувати те, що надсилаючи її, суб`єкт владних повноважень діє на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, отже у громадянина не виникає обов`язку прибуття за такою повісткою.

Належних та допустимих доказів виклику ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 14.10.2024 з метою проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби відповідач суду не надав. Слід зазначити, що повістка про виклик із зазначеною метою і не могла бути надіслана позивачу, який має відстрочку від призову, відповідно до положень пункту 63 Порядку, якими передбачено, що військовозобов`язані, які звернулися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки з заявою про надання відстрочки, до прийняття рішення відповідною комісією не направляються для проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби , а військовозобов`язані, у яких строк дії відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не завершився, на медичний огляд не направляються, крім випадків, коли військовозобов`язані приймаються на військову службу за контрактом.

У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. Відповідний правовий висновок викладено у п. 39 постанови Верховного Суду від 08.07.2020 по справі №463/1352/16-а (реєстраційний номер судового рішення у ЄДРСР 90264746).

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що оскаржувана постанова було винесена відповідачем при неповному з`ясуванні обставин справи, без складеного протоколу про адміністративне правопорушення, що є грубим порушенням вищезазначених норм чинного законодавства та безумовною підставою для її скасування.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

До позовної заяви позивачем додано квитанцію від 27.12.2024, якою підтверджується сплата судового збору в розмірі 605,60 грн., отже відповідна сума підлягає стягненню з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь позивача.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 241 – 246, 250, 255, 271, 286 КАС України, суд

вирішив:

       1. Позов ОСОБА_1 до тимчасово виконуючого обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 – задовольнити повністю.

       2. Скасувати постанову № 5084 за справою про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 31.10.2024, винесену тимчасово виконуючим обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_3 , якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено на нього штраф в розмірі 17000,00 грн.

       3. Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

       4. Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код юридичної особи: НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) 605,60 грн. (шістсот п`ять гривень 60 коп.) витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 09 січня 2025 року.

Суддя                                                                                        С.С. Гасанбеков