ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________________________________________________________________________________
Підлягає публікації в ЄДРСР
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"21" жовтня 2011 р.Справа № 22/17-3425-2011
За позовом: Державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство";
до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2;
про стягнення 50722,09 грн.;
Суддя Торчинська Л.О.
Представники:
Від позивача: ОСОБА_3 - представник за довіреністю № Ю-1-34/11 від 17.08.2011р.;
Від відповідача: -не з'явився;
СУТЬ СПОРУ: позивач Державна судноплавна компанія "Чорноморське морське пароплавство" звернулась до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення 50722,09 грн.
Представник позивача в судове засідання з’явився та просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві.
Відповідач у засідання суду не з’явився, відзив на позов не надав, у зв’язку з чим справу розглянуто у відповідності зі ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача,
суд встановив:
10.06.09р. між Державною судноплавною компанією "Чорноморське морське пароплавство" (Позикодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (Користувач) було укладено договір позички №ОД-2820, згідно умов якого Позичкодавець зобов’язався передати, а Користувач прийняти позичку в тимчасове платне користування, у вигляді нежитлових приміщень (Майно) загальною площею 268,20кв.м., що розміщене за адресою: м.Одеса, Дальницьке шоссе, 22а, що знаходиться на балансі ДСК”ЧМП”.
Відповідно до п.2.1. договору Користувач вступає в термінове платне користування майном на умовах, зазначених у договорі, але не раніше підписання сторонами даного договору і акту приймання-передачі майна.
Згідно п.3.1. договору, розмір плати за користування позичкою визначається за домовленістю сторін і становить за місяць користування –3352,50грн. без урахування ПДВ.
Пунктом 3.4. договору Користувач щомісяця здійснює авансовий платіж за позичку шляхом перерахування відповідних платежів на поточний рахунок Позикодавця за кожний календарний місяць до п'ятого числа.
Згідно п.3.5. договору щомісяця до 15 числа Позикодавець виставляє Користувачеві рахунок на передоплату й перерахунок за попередній календарний місяць із урахуванням коректування розміру позички у зв’язку зі зміною індексу інфляції.
Пунктом 10.1. договору встановлено, що даний договір укладений строком менш одного року, що діє з 10.06.2009р. до 31.12.2009р.
Відповідно до п. 10.6. договору у випадку відсутності заяви однієї зі сторін про припинення або зміну даного договору по закінченні строку його дії протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той же строк на тих же умовах, які були передбачені даним договором.
01.07.2009р. між сторонами було укладено додаткову угоду №ОД-2863, згідно якої сторони домовились про наступне: „п.1.1....Позикодавець додатково передає, а Користувач приймає позичку в тимчасове платне користування, у вигляді нежитлових приміщень (Майно) загальною площею 268,20кв.м., розміщене за адресою: м.Одеса, Дальницьке шоссе, 22а, що знаходиться на балансі ДСК”ЧМП”.”; ”п.3.1. Розмір плати за користування позичкою визначається за домовленістю сторін і становить за місяць користування –3600грн. без урахування ПДВ.
В порушення умов договору відповідач неналежним чином виконував свої обов'язки з оплати і розрахувався несвоєчасно та не в повному обсязі, у зв’язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 32253,23 грн. та за комунальні послуги 13684,87 грн.
Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (зі змінами та доповненнями) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що визначено в ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст.625 зазначеного кодексу боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Позивачем нараховано штрафні санкції у розмірі 4783,98 грн.
Таким чином, оцінюючи надані докази в сукупності та враховуючи вищевикладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покласти на відповідачів згідно ст. 44, 49 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82–85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1 на користь Державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство" (65026, м. Одеса, вул. Ланжеронівська, 1; код ЄДРПОУ 01125614, р/р №26001060468645 в філії Южне ГРУ ПАТ КБ „ПриватБанк” м. Одеса, МФО 328704) суму боргу у розмірі 50722,09грн., витрати по сплаті держмита на суму 598грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на суму 236грн.
Рішення суду набуває законної сили в порядку ст.85 ГПК України.
Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК.
Суддя Торчинська Л.О.
Повне рішення складено 21.10.2011р.