Справа № 214/6689/22

1-кп/214/3/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 січня 2025 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі колегії суддів:

головуючого судді                        –         ОСОБА_1 ,

суддів                                        –         ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання                         ОСОБА_4 ,

прокурора                                         ОСОБА_5 ,

обвинуваченого                                 ОСОБА_6 ,

захисника, адвоката                                 ОСОБА_7 ,

перекладача                                         ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, в м. Кривому Розі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22022040000000115 від 30.06.2022 щодо ОСОБА_6 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області прокурор надав клопотання про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_6 на 60 днів. В обґрунтування свого клопотання прокурор зазначив на наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, у разі засудження за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк п`ятнадцять років або довічне позбавлення волі; обвинувачений ОСОБА_6 співпрацював з представниками військових та інших підрозділів держави-агресора та у разі перебування на волі матиме можливість продовжити вчинення злочину або уникнути кримінальної відповідальності шляхом залишення території України; знаходячись на свободі за допомогою віддаленого доступу до даних інтернет - месенджеру «Telegram» та «Viber» може знищити дані, які там зберігаються в листуванні.

Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник, кожен окремо, проти клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою заперечували.

Вислухавши думки учасників судового провадження, дослідивши обвинувальний акт, матеріали кримінального провадження, суд приходить до висновку про задоволення клопотання прокурора в повному обсязі, виходячи з таких підстав.

Відповідно до положень ч.3 ст.331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Згідно з практикою Європейського Суду, зокрема рішенням у складі Великої палати у справі «Labita v.Italy» від 06.04.2000 р., тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи.

Суд вважає, що продовжують існувати ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які були враховані Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області 30.03.2022 при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 , та продовжують існувати на час розгляду кримінального провадження в суді.

Так,  ОСОБА_6  обвинувачується у вчиненні умисного злочину проти основ національної безпеки України, який, згідно з ст.12 КК України, відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, за який передбачено покарання на строк 15 років позбавлення волі або довічне позбавлення волі з конфіскацією майна. Судовий розгляд кримінального провадження не закінчено, у зв`язку з чим, враховуючи принцип безпосереднього дослідження доказів судом, обвинувачений може переховуватись від суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Одночасно, суд приймає до уваги, що ОСОБА_6 раніше не судимий, не одружений, не має на утриманні неповнолітніх дітей, офіційно не працевлаштований, що вказує на відсутність міцних соціальних зв`язків у обвинуваченого. Вказані обставини не виключають можливість застосування до останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і в даному випадку не є гарантією запобігання вказаним ризикам.

ОСОБА_6 може переховуватись від суду, про що свідчать спосіб та суспільна небезпека вчиненого ним кримінального правопорушення, строк покарання який йому загрожує в разі визнання винуватим. Так, обвинувачений співпрацював з представниками військових та інших підрозділів держави-агресора та, у разі перебування на волі, матиме можливість продовжити вчинення злочину або уникнути кримінальної відповідальності шляхом залишення території України, а також знаходячись на свободі за допомогою віддаленого доступу до даних інтернет - месенджеру «Telegram» та «Viber», може знищити дані, які там зберігаються в листуванні.

Застосування більш м`якого запобіжного заходу не буде гарантувати виконання ОСОБА_6 своїх процесуальних обов`язків.

Можливість застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою передбачають вимоги 183 КПК України. Вік та стан здоров`я обвинуваченого дозволяє застосувати до нього запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Тяжкість, характер та обставини інкримінованого злочину свідчать про вагомість заявлених ризиків, яким не здатні запобігти більш м`які запобіжні заходи ніж тримання під вартою.

Розглядаючи можливість застосування до обвинуваченого ОСОБА_6 альтернативного запобіжного заходу, суд зазначає, що наразі «достатніми» та «належними» підставами тримання обвинуваченого під вартою є не лише очікування суду, а дотримання балансу між можливими наслідками його звільнення та безпекою суспільства, яке вимагає ізоляції осіб, які з встановленою вірогідністю здатні завдати істотної шкоди правам та свободам інших осіб, що в даному випадку, повністю виправдовує подальше утримання обвинуваченого під вартою.

Колегія суддів вважає, що обмеження його права на свободу в даному випадку є виправданим та необхідним, через неможливість в жодний інший спосіб запобігти його втечі та забезпечити належне виконання ним своїх процесуальних обов`язків, а тому доводи обвинуваченого та його захисника про можливість звільнення його з під варти, не є слушними.

За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання прокурора та доцільність продовження обвинуваченому ОСОБА_6 строку тримання під вартою на 60 (шістдесят) днів.

Керуючись ст.ст. 176 – 178, 183, 184, 197 331, 372 КПК України, колегія суддів, –

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_6 – задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 (шістдесят) днів, тобто до 02.03.2025 включно.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а обвинуваченому який перебуває під вартою в той же строк з моменту отримання копії ухвали.

Повний текст ухвали складено о 15-00 год. 02.01.2025.

Головуючий суддя                                                         ОСОБА_1

Суддя                                                                         ОСОБА_2

Суддя                                                                         ОСОБА_3