Справа № 216/74/25

провадження 3/216/467/25

ПОСТАНОВА

іменем України

        07 січня 2025 року                                                м. Кривий Ріг

             Суддя Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Чирський Г.М.,  розглянувши матеріали, які надійшли від Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , 1996 року народження, фізичної особи-підприємця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-4 КУпАП,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 , будучи ФОП, несвоєчасно подав за встановленою формою відомостей про доходи громадян податковий розрахунок за встановленою формою № 4-ДФ відомостей про доходи громадян за 4 квартал 2022 року по строку подання 09.02.2023 р. Фактично вказаний розрахунок було подано за 4 квартал 2022 року – 10.01.2024р. та зареєстровано у Криворізькій південній ДПІ ГУ ДПС у Дніпропетровській області за №9314390058, чим порушив вимоги пп. 16.1.3 п. 16.1, пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 гл. 2 р. 2, п. 51.1 ст. 51 гл. 2 р. 2, абз. «б» п. 176.2 ст. 176 р. 4 ПКУ та відповідно вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 163-4 КУпАП.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, хоча про час, день та місце слухання справи повідомлявся належним чином.

У вказаному протоколі зазначено, що адміністративне правопорушення ОСОБА_1 вчинене 01.10.2024 року, проте як протокол про адміністративне правопорушення складений відносно нього 12.12.2024 року, а надійшов до суду 07.01.2025 року.

З цього приводу слід зазначити, що триваюче правопорушення - це проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об`єктивно існує цей обов`язок, виконанням обов`язку відповідним суб`єктом або припиненням дії відповідної норми закону.

Правопорушення за ч. 1 ст. 163-4 КУпАП не носить характеру триваючого, на даний час закінчилися строки притягнення до адміністративної відповідальності, визначені у частині 1 статті 38 КУпАП.

Дана правова позиція підтверджується висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 11 квітня 2018 року у справі №804/401/17, постанові КАС ВС від 11 грудня 2018 року у справі №242/924/17 (провадження №К/9901/38815/18).

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу.

Кодекс України про адміністративні правопорушення передбачає, що закінчення строків накладення адміністративних стягнень є підставою, що виключає провадження у справі на будь-якій стадії. Тобто, приписи ст. 247 КУпАП є імперативними і вказують, що після закінчення строків накладення адміністративного стягнення, суд повинен закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

Під час розгляду адміністративного матеріалу суддя враховує практику Європейського Суду з прав людини (пункт 137 Рішення від 09 січня 2013 року у справі «Олександр Волков проти України» (заява №21722/11) про те, що строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними (див. рішення від 22 жовтня 1996 року у справі «Стаббінгз та інші проти Сполученого Королівства» (StubbingsandOthers v. theUnitedKingdom), п. 51, Reports 1996-IV). Строки давності є загальною рисою національних правових систем договірних держав щодо кримінальних, дисциплінарних та інших порушень.

Отже, на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення, відносно ОСОБА_1 , тобто станом на 07.01.2025 року, сплинув строк накладення адміністративного стягнення, провадження підлягає закриттю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 38, 247, 283-285 КУпАП суддя,-

п о с т а н о в и в :

Провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-4 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , закрити у зв`язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, який виніс постанову.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя                                                                Г.М.Чирський