Справа № 529/1072/24

Провадження № 2/529/87/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 січня 2025 року Диканський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Чуб К.В.,

за участю секретаря с/з - Онищенко В.М.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини, -

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом у якому просить розірвати шлюб з відповідачем ОСОБА_2 та стягнути з останнього аліменти на утримання малолітньої дитини.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказує, що вона з відповідачем ОСОБА_2 18 листопада 2023 року зареєстрували шлюб, від якого мають малолітню дитину - доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Однак, у зв`язку із різними поглядами на сімейне життя, відсутності взаємопорозуміння та поваги один до одного, шлюбні відносини з ним фактично припинено, домоленості між ними щодо участі відповідача по утриманню дитини не досягнуто. Посилаючись на вказані обставини, позивач просить розірвати шлюб з відповідачем, змінивши її прізвище на дошлюбне та стягувати щомісячно з відповідача на її користь аліменти на утримання малолітньої дитини у розмірі 1/4 частини від всіх видів доходу відповідача, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку в місяць.

28.11.2024 ухвалою судді Диканського районного суду Полтавської області відкрито провадження у справі, визначено порядок її розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Позивач в судове засідання не з`явилася, на адресу суду від неї надійшла заява з проханням розглянути справу у її відсутність. При цьому вказала, що свої вимоги підтримує повністю та просить їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання також не з`явився, подав письмову заяву з проханням розглянути справу у його відсутність та вказав, що позов визнає в повному обсязі.

У зв`язку з розглядом справи за відсутності сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до вказаних правовідносин, дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що сторони по справі 18 листопада 2023 року зареєстрували шлюб у Полтавському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис № 296, що підтверджується свідоцтвом про шлюб (а.с. 4).

Від вказаного шлюбу сторони мають малолітню дитину - доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 (а.с. 5).

Також, судом встановлено, що подружнє життя сторін не склалося через різні погляди на сімейне життя, відсутність взаємопорозуміння між ними. Шлюбні стосунки між подружжям фактично припинені, відновлювати їх сторони наміру і бажання не мають. Спільне господарство сторони не ведуть.

Відповідно до положень статтей 21, 24 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Статтею 5 Протоколу № 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.

Положеннями ст.110 Сімейного кодексу України визначено, що позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Оскільки сторонами наполягають на розірванні шлюбу, то, відповідно, відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбних відносин, що є не припустимим.

Вказане свідчить, що подальше спільне життя подружжя і збереження їхнього шлюбу суперечить інтересам кожного з них тому, відповідно до ст. 112 СК України, шлюб між сторонами слід розірвати.

Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Крім цього, судом встановлено, що відповідач по справі є батьком дитини, що проживає з позивачкою, між сторонами не досягнуто домовленості щодо утримання дитини.

Згідно ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Частиною 2 ст. 182 СК України передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

У ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства" визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

З огляду на викладене, враховуючи те, що домовленості між сторонами щодо утримання доньки не досугнуто, при цьому відповідач позовні вимоги визнав повністю, не заперечував щодо стягнення з нього аліментів у визначеній позивачкою частці, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову та вважає за необхідне призначити аліменти на користь позивачки на утримання неповнолітньої дитини у розмірі 1/4 частки від усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, але не менше, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

При цьому, на підставі частини першої статті 191 СК України стягнення аліментів необхідно присудити від дня пред`явлення позову.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Враховуючи, що при зверненні до суду з позовом про стягнення аліментів позивач звільняється від сплати судового збору в дохід держави, вказані витрати підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 24, 105, 110, 112-114, 180-183, 191 Сімейного кодексу України, ст. ст. 258, 259, 263-265,268 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини - задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , зареєстрований 18 листопада 2023 року Полтавським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис № 296.

Після розірвання шлюбу прізвище позивачки ОСОБА_1 змінити на дошлюбне - " ОСОБА_1 ".

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ), на користь ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ), на утримання малолітньої дитини - доньки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в розмірі 1/4 частки від усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 26 листопада 2024 року і до досягнення дитиною повноліття.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.

Рішення набирає законної сили через тридцять днів з дня його ухвалення, якщо на нього не буде подана апеляційна скарга учасниками справи.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його ухвалення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.

Головуючий К.В. Чуб