Справа № 515/1951/24

Провадження № 3/515/110/25

Татарбунарський районний суд Одеської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2025 року м. Татарбунари

Суддя Татарбунарського районного суду Одеської області Луцюк В.О., розглянувши матеріали, які надійшли від ВП №2 Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області, про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.173-2 КУпАП, щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого, паспорт громадянина України № НОМЕР_1 , виданий 19 грудня 2022 року Органом 5118, РНОКПП НОМЕР_2 , -

В С Т А Н О В И В:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 009775 від 30 липня 2024 року, ОСОБА_1 29 липня 2024 року близько 08 години 30 хвилин за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру щодо своєї матері ОСОБА_2 , а саме виражався на її адресу нецензурною лайкою, внаслідок чого могла бути завдана шкода психологічному здоров`ю потерпілої, чим вчинив правопорушення передбачене ч.2 ст. 173-2 КУпАП, за ознакою повторності.

        ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи не подав.

У відповідності до положень ст. 268 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 КУпАП не є обов`язковою, тому, враховуючи наведені положення, той факт, що ОСОБА_1  при повідомленні судом про місце і час розгляду справи, не з`явився у судове засідання, будучи обізнаним про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, вважає за необхідне розглянути справу за відсутності особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до такого.

Відповідно до ч.2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до положень ст.9 КУпАП - адміністративним правопорушенням (проступком) визнаються протиправні, винні (умисні або необережні) дії або бездіяльність, які посягають на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, а також встановлений порядок управління і які тягнуть за собою застосування адміністративно-правових санкцій. 

Відповідно до вимог статей 251, 252 КУпАП  доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.        

Згідно зі ст.129 Конституції України, однією з основних засад судочинства, є забезпечення доведеності вини.

В порядку ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Відповідно до вимог п.7 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП.

       Приписами ч. 2 ст. 38 КУпАП, передбачено, що адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніше як через три місяці з дня його виявлення.

Визначення на законодавчому рівні у статті 38 КУпАП тривалості строків накладення адміністративного стягнення безпосередньо пов`язано з можливістю реального впливу адміністративної відповідальності на суспільні відносини, поведінку суб`єктів, їхню правосвідомість тощо, тобто з можливістю реалізації функцій адміністративної відповідальності, яка втрачається з плином часу.

При вирішенні питання щодо закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв`язку із закінченням на момент розгляду такої справи строків накладення адміністративного стягнення, визначених ст. 38 КУпАП, суд враховує положення ст. 6 Конституції України, згідно з якою органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.

КУпАП чітко передбачає, що закінчення строків накладення адміністративних стягнень є підставою, що виключає провадження у справі на будь-якій стадії. Тобто, приписи 247 статті КУпАП є імперативними, і чітко вказують, що суд повинен лише закрити провадження, і не вирішувати при цьому жодних інших питань.

Крім того, логічне тлумачення абзацу першого статті 247 КУпАП дозволяє дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення (стаття 280 КУпАП), у тому числі й вини особи у його вчиненні.

Причому аналіз даної статті вказує, що такі обставини, як: відсутність події і складу адміністративного правопорушення; вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони, - можливо встановити лише шляхом розгляду справи по суті, та перевірки фактичних обставин.

Інші ж обставини, зазначені в ст.247 КУпАП встановлюються незалежно від фактичних обставин справи, в залежності від зазначеної конкретної обставини. Наприклад: смерті особи - свідоцтвом про смерть; неосудність - психіатричним висновком; недосягнення особою на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку - свідоцтвом про народження; строків притягнення особи до відповідальності - закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків передбачених статтею 38 цього Кодексу, тощо.

Наведена норма не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження про адміністративні правопорушення. При цьому, ст.247 КУпАП, не надає право органу, що здійснює адміністративне провадження його закрити, а зобов`язує його це зробити. Встановлення будь-якої обставини в рішенні суду після закінченням строків притягнення особи до адміністративної відповідальності, може порушити право особи на справедливий суд, оскільки таке рішення буде прийнято на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу.

Таким чином, при вирішенні питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності, першочерговим є встановлення судом дотримання строку накладення адміністративного стягнення, за умови закінчення якого суд або уповноважений орган взагалі позбавлені можливості досліджувати та вирішувати питання про наявність в діях особи ознак адміністративного правопорушення.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Грабчук проти України» від 26 вересня 2006 року, у разі закриття провадження по справі з нереабілітуючих обставин, питання про доведеність вини особи не вирішується."

Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 11 липня 2018 року (справа № 308/8763/15-а).

Датою вчинення правопорушень у протоколі від 30 липня 2024 року серії ВАД №009775 зазначено 29 липня 2024 року. Справа надійшла до суду 25 грудня 2024 року, тобто на день її надходження та розгляду 10 січня 2024 року строк накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 закінчився.

Ураховуючи, що на момент розгляду справи закінчився строк, передбачений ч.2 ст.38 КУпАП, то провадження в справі про адміністративне правопорушення належить закрити на підставі п.7 ст.247 КУпАП, у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строку, передбаченого ст.38 КУпАП.

Керуючись ст.ст.38, п.7 ст. 247, 283, 284 КУпАП, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.173-2 КУпАП, закрити на підставі п.7 ст.247 КУпАП, у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, протягом десяти днів з дня винесення постанови на ім`я Одеського апеляційного суду через Татарбунарський районний суд Одеської області.

Суддя В.О. Луцюк