Справа № 515/1969/24

Провадження № 1-кп/515/4/25

Татарбунарський районний суд Одеської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2025 року м. Татарбунари

Татарбунарський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у спрощеному провадженні, за відсутності учасників судового провадження та відповідно до ч.4 ст.107 КПК України без фіксування судового провадження технічними засобами, кримінальне провадження №12024168240000039 від 17 травня 2024 року за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця   м.Татарбунари Одеської області, громадянина України, військовозобов`язаного, з загальною середньою освітою, офіційно непрацевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с.Дивізія Татарбунарського району Одеської області, громадянина України, військовозобов`язаного, з професійно-технічною освітою, офіційно непрацевлаштованого, маючого на утриманні трьох малолітніх дітей, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.2 ст.28, ч.1 ст.249 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

16 травня 2024 року, приблизно о 14:00 годині, більш точний час в ході досудового розслідування встановити не надалось можливим, знаходячись в м. Татарбунари Білгород-Дністровського району Одеської області у ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з метою незаконного зайняття рибним добувним промислом, за попередньою змовою групою осіб, виник протиправний умисел, спрямований на незаконний вилов водних біоресурсів, а саме, риби виду «атерина» в озері Шагани, яке перебуває у складі Національного природного парку «Тузловські лимани» (далі НПП) та розташоване поблизу с. Кочкувате Дивізійської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області.

Маючи єдиний протиправний умисел, спрямований на незаконне заняття рибним добувним промислом, ОСОБА_3 за попередньою змовою із ОСОБА_4 , не маючи на це відповідного дозволу, який видається відповідними органами, що реалізують державну політику у сфері рибного господарства, відповідно до Законів України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», «Про природно-заповідний фонд України», в порушення вимог пункту 1 розд. ІV «Правил любительського рибальства», затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 700 від 19.09.2022, відповідно до якого «забороняється добування (вилов) сітками та пастками усіх типів конструкцій, а також іншими сітковими знаряддями добування (вилову), за винятком раколовок конструкції «хапка», підсак та ручних драг, встановленими цими Правилами розмірів.. давлячими, капканоподібними знаряддями лову..», за допомогою заборонених для рибалок-любителів знарядь лову - ятерю (сітка, виготовлена з плетених прутів, натягнута на каркас, бочкоподібну конструкцію), усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді спричинення шкоди рибним запасам України шляхом їх хижацького знищення та бажаючи їх настання, посягаючи на суспільні відносини у сфері охорони й відтворення довкілля, раціонального використання природних ресурсів, 16 травня 2024 року, приблизно о 14:30 годині, більш точний час в ході досудового розслідування встановити не надалось можливим,  ОСОБА_3 і ОСОБА_4 прибули на берег водойми - до озера Шагани за координатами 45,7477834о С, 29,9132210о В, яке знаходиться в межах НПП «Тузловські лимани», де знаходячись на відстані 5 км. від села Кочкувате Білгород-Дністровського району за допомогою гумового надувного човна з написом «MEGA BOAT» з двома веслами та заздалегідь одягнутих двох забрідних гумових костюмів типу ОЗК, заплили у водойму озера Шагани, де незаконно встановили у воді ятері, в кількості двох штук, після чого повернулися на берег.

У подальшому, продовжуючи реалізацію раніше виниклого умислу, спрямованого на незаконне зайняття рибним промислом, цього ж дня, 16 травня 2024 року приблизно о 19:00 годині, ОСОБА_3 з ОСОБА_4 таким же чином повернулися до раніше залишених ними у водоймі озера Шагани за координатами 45,7477834о С, 29,9132210о В, що входить до складу НПП «Тузловські лимани» на відстані 5 км. від села Кочкувате Дивізійської сільської ради Білгород-Дністровського району ятерів, та усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його наслідки у вигляді незаконного вилову риби та бажаючи їх настання, посягаючи на суспільні відносини у сфері охорони та відтворення навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів, не маючи належного законного дозволу на зайняття рибним добувним промислом, виданого компетентним органом, за допомогою гумового надувного човна з написом «MEGA BOAT» з двома веслами та заздалегідь одягнутих двох забрідних гумових костюмів типу ОЗК дістали із водойми раніше встановлені ними вищевказані ятері, в кількості двох штук, разом з наявною в них рибою, таким чином здійснили в межах НПП «Тузловські лимани» незаконний вилов водних біоресурсів, а саме: риби виду «атерина», в кількості 11550 екземплярів, вагою 105 кілограмів, яку вони на узбережжі озера Шагани погрузили до пластикових тар, після чого 16.05.2024 біля 21:30 години були виявлені співробітниками прикордонної служби відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » спільно з співробітниками сектору водної поліції Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області.

Таким чином, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в результаті незаконного зайняття рибним добувним промислом без належного дозволу, виданого компетентним органом, за допомогою забороненого знаряддя лову - ятерів у рибогосподарських водних об`єктах України на території об`єкта природно-заповідного фонду України порушили вимоги нормативних актів з охорони навколишнього природного середовища, передбачені ст. ст. 7, 91 Закону України «Про природно-заповідний фонд України, ст. ст. 12, 38 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. ст. 7, 17, 25, 521 Закону України «Про тваринний світ», пункту 2 розд. І, підпункту 4 п. 1 розд. ІІІ, підпункту 1 п. 2 розд. ІІІ, п. 1 розд. ІV, підпункту 1 п. 3 розд. ІІ додатка 3 до п. 3 розд. ІІ «Правил любительського рибальства», затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства №700 від 19.09.2022 та іншими.

Разом з цим, згідно до Положення про національний природний парк «Тузловські лимани», затвердженого наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 31.08.2020 № 109 в «п. 1.1... Територія Парку є Рамсарським водно-болотним угіддям міжнародного значення та об`єктом Смарагдової мережі Європи..п.2.1. Парк створено з метою збереження, відтворення та раціонального використання унікальних природних комплексів водно-болотних угідь міжнародного значення, як середовище існування водоплавних птахів, а також об`єктів Північного Причорномор`я, що мають важливе природоохоронне, наукове, історико-культурне, естетичне, рекреаційне та оздоровче значення...п. 4.4. На території зони регульованої рекреації, стаціонарної рекреації та господарської зони забороняється будь-яка діяльність, яка призводить або може призвести до погіршення стану навколишнього природного середовища та зниження рекреаційної цінності території Парку…п. 4.5. Використання природних ресурсів на території Парку здійснюється у загальному та спеціальному порядках. Загальне використання природних ресурсів здійснюється відповідно до цього Положення, Проекту організації території та з урахуванням вимог режиму території...Спеціальне використання природних ресурсів у межах території Парку здійснюється на підставі дозволів, виданих уповноваженими на те органами у сфері охорони навколишнього природного середовища у межах лімітів, затверджених Міндовкілля. 4.6. У межах Парку забороняється: погіршення стану збереження водно-болотного угіддя міжнародного значення...середовищ перебування (зростання) видів тваринного та рослинного світу...».

Внаслідок своїх умисних, протиправних дій, що виразилися у незаконному добуванні водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах на території об`єкта природно-заповідного фонду України порушенні вимоги нормативних актів із охорони навколишнього природного середовища, зокрема ст. ст. 7, 91 Закону України «Про природно-заповідний фонд України, ст. ст. 12, 38 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. ст. 7, 17, 25, 521 Закону України «Про тваринний світ», пункту 2 розд. І, підпункту 4 п. 1розд. ІІІ, підпункту 1 п. 2 розд. ІІІ, п. 1 розд. ІV, підпункту 1 п. 3 розд. ІІ додатка 3 до пункту 3 розділу ІІ «Правил любительського рибальства» та пунктів 4.4.-4.6. «Положення про національний природний парк «Тузловські лимани», а саме, внаслідок незаконного добування об`єктів тваринного світу, без належного на те дозволу, із застосуванням заборонених знарядь лову, риби виду «атерина» в кількості 11550 екземплярів вагою 105 кг з озера Шагани за координатами 45,74778340 С, 29,91322100 В, яке знаходиться в межах НПП «Тузловські лимани» на відстані 5 км. від села Кочкувате Дивізійськоі сільської ради Білгород-Дністровського району, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 своїми діями спричинили істотну шкоду державі в особі Національного природного парку «Тузловські лимани» на загальну суму 18 760 (вісімнадцять тисяч сімсот шістдесят) гривень 35 копійок.

Таким чином, органом досудового розслідування дії ОСОБА_3 та ОСОБА_4 кваліфіковано за ч.2 ст. 28, ч.1 ст.249 КК України, за ознаками: незаконне зайняття рибним добувним промислом, яке заподіяло істотну шкоду, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Положеннями ч.2 та ч.3 ст.381 КПК України передбачено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту.

       Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

В обвинувальному акті прокурором заявлено клопотання, в якому зазначено, що враховуючи те, що підозрювані беззаперечно визнають свою винуватість, не оспорюють встановлені досудовим розслідуванням обставини і згодні з розглядом обвинувального акту за їх відсутності, у відповідності до положень ч.1 ст.302 КПК України, просить суд розглянути кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.1 ст.249 КК України, у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Також відповідно до вимог ч.3 ст.302 КПК України до обвинувального акту було додано письмові заяви обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , згідно з якими останні у присутності захисників – адвокатів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 беззаперечно визнали свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.1 ст.249 КК України, повністю згодні із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлені з обмеженнями права апеляційного оскарження, передбаченими ч.1 ст.394 КПК України та згодні з розглядом обвинувального акту у спрощеному провадженні.

У даній заяві захисниками – адвокатами ОСОБА_5 та ОСОБА_6 підтверджено добровільність беззаперечного визнання винуватості підозрюваних, згоду останніх із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акту щодо них у спрощеному порядку, без судового розгляду у судовому засіданні, за їх відсутності.

Враховуючи викладене, а також те, що вимоги КПК України виконано, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, передбаченому ст. 381-382 КПК України.

Ухвалою суду від 30 грудня 2024 року за клопотанням прокурора, у відповідності до вимог ст.381 та ст.382 КПК України, обвинувальний акт щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.1 ст.249 КК України, призначено до судового розгляду без проведення судового розгляду у судовому засіданні за відсутності учасників кримінального провадження.

Обставини вчинення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.1 ст.249 КК України, не оспорюються учасниками судового провадження.

Вивчивши обвинувальний акт, долучені до нього додатки та матеріали кримінального провадження, суд вважає доведеним те, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.28, ч.1 ст.249 КК України, а саме: незаконне зайняття рибним добувним промислом, яке заподіяло істотну шкоду, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Враховуючи викладене, та те, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 обвинувачуються у вчиненні кримінального проступку, їх заяви, в яких вони зазначають, що не оспорюють встановлені під час досудового розслідування обставини і згодні з розглядом обвинувального акту у спрощеному порядку без їх участі, відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинувачених, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, визначеному статтями 381-382 КПК України.

При цьому, відповідно до частини 4 статті 107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Відповідно до частин 2, 3 статті 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Суд, вивчивши обвинувальний акт та матеріали кримінального провадження, надані органом досудового розслідування, керуючись законом та оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, дійшов висновку, що подія кримінального правопорушення мала місце, вина обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 при обставинах, встановлених органом досудового розслідування, поза розумним сумнівом, доведена повністю, а дії ОСОБА_3 та ОСОБА_4 обґрунтовано кваліфіковані за ч.2 ст. 28, ч.1 ст.249 КК України, як незаконне зайняття рибним добувним промислом, яке заподіяло істотну шкоду, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченим покарання, суд виходить із встановленої ст.50 КК України його мети кари, виправлення і запобігання вчиненню винними нових кримінальних правопорушень, заснованої на вимогах виваженості та справедливості, з урахуванням позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до якої покарання як втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи) (справи «Бакланов проти Росії» від 09.06.2005 р.; «Фрізен проти Росії» від 24.03.2005 р.; «Ісмайлова проти Росії» від 29.11.2007 р.).

При цьому суд бере до уваги визначені ст.65 КК України загальні засади призначення покарання стосовно обставин цієї справи, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (проступку) і законну за нього санкцію, особу винного та визначені ст.66 КК України пом`якшуючі його обставини; вид і розмір призначеного покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення винного у скоєнні кримінальних правопорушень особи та попередження нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до ч.2 ст.65 КК України більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення ним нових злочинів.

Суд також враховує правовий висновок Верховного Суду, висловлений у постанові від 08.02.2018 року у справі №522/20964/16-к, відповідно до якого визначені у ст.65 КК України загальні засади призначення покарання є гарантією обрання винній особі необхідного і доцільного заходу примусу, який би ґрунтувався на засадах законності, гуманізму, індивідуалізації та сприяв досягненню справедливого балансу між правами і свободами особи та захистом інтересів прав держави і суспільства. Відповідно до вказаних засад особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи з принципу співмірності, цей захід примусу за своїм видом і розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їхній небезпечності та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення і повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують і обтяжують.

При призначенні виду і розміру покарання обвинуваченим ОСОБА_3  та ОСОБА_4 , суд у відповідності до ст.65-67 КК України приймає до уваги характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого ними кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України є кримінальним проступком, мотиви і причини, які призвели до скоєння ними кримінального правопорушення, їх ставлення та поведінку після вчинення злочину, наслідки, що настали, завдання матеріальної шкоди, дані про осіб, а саме те, що ОСОБА_3  та ОСОБА_4  повністю визнали свою вину у вчиненні інкримінованого діяння, активно сприяли розкриттю кримінального правопорушення, шляхом надання повних та послідовних показів стосовно відомих їм обставин, щиро каються у вчиненому, раніше не судимі, не перебувають на обліку у лікаря психіатра та нарколога, ОСОБА_4 має на утриманні трьох неповнолітніх дітей.

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , згідно зі ст.66 КК України суд визнає щире каяття у вчиненні кримінального правопорушення, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , відповідно до ст.67 КК України, судом не встановлено.

Суд має призначати покарання конкретній особі за конкретне кримінальне правопорушення, максимально індивідуалізуючи покарання, що є виключно судовою дискрецією у кримінальному судочинстві і охоплює повноваження суду, надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо.

З урахуванням вищенаведеного, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи обставини та мотиви вчинення кримінального правопорушення, обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, відсутність обтяжуючих покарання обставин, особу обвинувачених та їх відношення до вчиненого, думку прокурора з приводу покарання та вважає за можливе призначити покарання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в межах санкції ч.2 ст. 28, ч.1 ст.249 КК України у виді штрафу у дохід держави.

Таке покарання на переконання суду є справедливим і достатнім для виправлення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , попередження вчинення ними кримінальних правопорушень та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

       Установлено, що підстав для вирішення питань, пов`язаних із запобіжним заходом відносно обвинувачених немає, з огляду на відсутність таких клопотань в учасників кримінального провадження та враховуючи, що відповідно до статей 22,26 КПК України суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами, які є вільними у використанні своїх процесуальних прав.

       Цивільний позов Державної екологічної інспекції Південно-західного округу (Миколаївська та Одеська область) до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, у розмірі 18 760,35 грн суд задовольняє у заявленому позивачем розмірі на підставі ст.1166 ЦК України, як такий, що знайшов своє підтвердження матеріалами кримінального провадження у межах пред`явленого обвинувачення.

       На підставі частини 4 статті 174 КПК України, відповідно до якої суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту на майно, накладеного ухвалами Тарутинського районного суду Одеської області від 02 липня 2024 року та Арцизького районного суду Одеської області від 28 червня 2024 року.

       Процесуальні витрати, пов`язані із залученням експерта у розмірі 22 718,40 грн підлягають стягненню з обвинувачених на користь держави відповідно до вимог ст.124 КПК України.

       Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

       Керуючись ст.ст.381-382, ст.ст.368-371, 373-374, 376 КПК України, -

У Х В А Л И В:

        ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 28, ч.1 ст.249 КК України, та призначити покарання у виді штрафу в дохід держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 17 000,00 грн (сімнадцять тисяч грн 00к.).

        ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 28, ч.1 ст.249 КК України, та призначити покарання у виді штрафу в дохід держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 17 000,00 грн (сімнадцять тисяч грн 00к.).

       Цивільний позов Державної екологічної інспекції Південно-західного округу (Миколаївська та Одеська область) до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, задовільнити. Стягнути з ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , та ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , у солідарному порядку на користь держави шкоду, завдану навколишньому природному середовищу, в сумі 18 760,35 грн (вісімнадцять тисяч сімсот шістдесят грн 35к.) на рахунок UA678999980333149331000015730 фонду охорони навколишнього природного середовища Дивізійська  сільська ТГ, отримувач коштів ГУК в Од.обл./с.Дивізія/24062100, код ЄДРПОУ 37607526, банка казначейство України (ел. адм. подат.), код класифікації доходів бюджету 24062100.

       Стягнути з ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , та ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь держави  11 359,20 грн (одинадцять тисяч триста п`ятдесят дев`ять грн 20к.) на відшкодування витрат на проведення експертизи, з кожного.

       Скасувати арешти на майно, накладені ухвалою Тарутинського районного суду Одеської області від 02 липня 2024 року та ухвалою Арцизького районного суду Одеської області від 28 червня 2024 року.

       Речові докази по справі: 1 ятер, який скріплено за допомогою паперової бирки з маркуванням «Пакет №1», 1 ятер, який скріплено за допомогою паперової бирки з маркуванням «Пакет №2», гумові рибацькі штани (бувші в експлуатації) в кількості 2 шт., які скріплено за допомогою паперової бирки з маркуванням «Пакет №3», гумовий надувний човен, який скріплено за допомогою паперової бирки з маркуванням «Пакет №4», які передані на зберігання до камери зберігання речових доказів ВП № 2 Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області - конфіскувати у дохід держави;

       автомобіль марки FORD з державним реєстраційним номером НОМЕР_3 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, належить ОСОБА_7 , повернути за належністю власнику;

       рибу виду «Атерина» в кількості 11 550 шт., загальною вагою 105 кг, яку передано на відповідальне зберігання ПП «Клест ЛТД» (код ЄДРПОУ 33659539) конфіскувати, шляхом звернення коштів, отриманих від її реалізації через ПП «Клест ЛТД» в дохід держави;

       відеозаписи зберігати в матеріалах кримінального провадження.

       Відповідно до ч.4 ст.382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

       На вирок можуть бути подані учасниками судового провадження апеляційні скарги до Одеського апеляційного суду через Татарбунарський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

       Відповідно до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

       Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

       Суддя  ОСОБА_1