ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" січня 2025 р. Справа №597/1684/24

Суддя Заліщицького районного суду Тернопільської області Тренич А.Г., розглянувши матеріали, які надійшли з Відділення поліції № 4 (м.Заліщики) Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце проживання: АДРЕСА_1 , раніше до адміністративної відповідальності не притягувався,

за частиною 1 статті 130 КУпАП,

встановив:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №450751 від 22.10.2024,  ОСОБА_1 22.10.2024 о 18 год 52 хв. в смт. Товсте по вул. Колійова, 1, керував т/з марки «Мітцубіші», д.н.з.  НОМЕР_1 , здійснив ДТП, з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, почервоніння шкірного покриву обличчя, поведінка, яка не відповідає обстановці. Водієві було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння на місці події. Однак водій відмовився. Також водієві було запропоновано проїхати в медичний заклад для проходження аналогічного огляду, останній відмовився, чим порушив вимоги пункту 2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена частиною 1 статті 130 КУпАП.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 – адвокат Данильчук Н.Б. просив закрити провадження у справі, у зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, про що подав письмове клопотання.

Заслухавши пояснення захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, переглянувши відеозаписи та дослідивши інші письмові матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

За змістом ст.ст.245, 252, 280, 283 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення забезпечується всебічне, повне та об`єктивне з`ясування всіх обставин справи. Підлягають з`ясуванню питання про те, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні. Рішення по справі приймається на підставі доказів досліджених у суді і оцінених суддею за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Суд, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.

Кодексом України про адміністративні правопорушення визначено форму і основні елементи змісту рішення (постанови), що приймається в конкретній справі. В ній, зокрема, повинні бути викладені всі обставини вчинення правопорушення, отримані на підставі сукупності досліджених доказів на обґрунтування наявності складу правопорушення та правильності його юридичної кваліфікації.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з ст.ст.  245, 280, 256 КУпАП, одним із завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи. Необхідно також встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, які мають значення для справи. Наявним у матеріалах справи доказам суд повинен надати належну оцінку.

У відповідності до диспозиції частини 1 статті 130 КУпАП адміністративним правопорушенням, окрім керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції та передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, є відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 №1306, передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Таке положення ПДР є формою правового забезпечення працівників поліції у процесі визначення здатності водіїв здійснювати безпечне керування транспортними засобами.

Водієм, згідно з п. 1.10 ПДР, є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Керування транспортним засобом та набуття статусу учасника дорожнього руху є передумовою для виникнення у особи, яка керує транспортним засобом, низки обов`язків, встановлених вимогами чинного законодавства, адже, діяльність, пов`язана з використанням транспортних засобів чинним законодавством України визначена джерелом підвищеної небезпеки та підлягає підвищеному контролю з боку держави.

За таких обставин, користуючись правом та реалізуючи бажання керувати транспортним засобом, ОСОБА_1 одночасно прийняв на себе і обов`язок неухильно підкорятися вимогам нормативно-правових актів України, визначених для водіїв транспортних засобів, в тому числі на вимогу працівників поліції проходити медичний огляд для визначення стану наркотичного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

У рішенні по справі «ОГаллоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, доведена:

протоколом про адміністративне правопорушення, серії ААД № 450751 від 22.10.2024;

актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 22.10.2024, яким встановлено, що ОСОБА_1 від проходження огляду відмовився;

направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 22.10.2024, яким засвідчується, що ОСОБА_1 від проходження огляду в Заліщицька ЦМЛ відмовився;

рапортом ст.інспектора чергового відділення поліції №4 (м.Заліщики) Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області – Микитчук В.Т. від 22.10.2024 по суті правопорушення, який підтверджує обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення;

письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 22.10.2024;

долученими до матеріалів компакт-дисками, в яких відображені обставини, що відбувалися на місці огляду транспортного засобу за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, які узгоджуються з викладеними у протоколі обставинами та зафіксований факт відмови водія від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Оцінюючи вищевказані докази у їх сукупності, суд визнає їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки вони містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, що підлягають доказуванню у справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, передбаченому законом, уповноваженою на те посадовою особою.

У своїй сукупності безпосередньо досліджені судом докази є достатніми для прийняття рішення, оскільки беззаперечно доводять факт вчинення ОСОБА_1  адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.

Суддя зауважує, що з матеріалів справи вбачається відмова ОСОБА_1 від проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу, що підтверджується відеозаписом з нагрудних камер працівників поліції. Також, останньому було запропоновано пройти освідування на стан алкогольного сп`яніння у медичному закладі, на що ОСОБА_1 відмовився.

Суд, відхиляє доводи захисника Симотюка В.І., наведені в клопотанні про закриття провадження у справі з підстав їх необгрунтованості, враховуючи досліджені адміністративні матеріали, в тому числі відеозаписи з нагрудної камери поліцейського.

Суд враховує, що ОСОБА_1 визнав свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП при розгляді протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№ 156593 від 22.10.2024 року, що спростовує його доводи, наведені в письмових поясненнях від 22.10.2024 року.

Постановою Заліщицького районного суду Тернопільської області від 07.11.2024 року у справі №597/1673/24 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.

Необґрунтованими є твердження захисника Симотюка В.І. про те, що наявні в адміністративних матеріалах відеозаписи є не безперервним, оскільки відеозаписи є електронними документами, оцінюються судом у сукупності з іншими доказами, які підтверджують наявність в діях останнього складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, у суду не виникає сумніву щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, а саме відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Призначаючи адміністративне стягнення ОСОБА_1   суд враховує: характер та суспільну небезпеку вчиненого ним правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, яка доведена повністю, істотність наслідків вчиненого правопорушення, а також те, що ОСОБА_1 не спростував факти, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, та доходить переконання, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення в межах санкції частини 1 статті 130 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Накладення судом на ОСОБА_1 такого адміністративного стягнення, за перелічених фактичних обставин, буде необхідним та достатнім для його виховання у дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

З огляду на викладене та зважаючи на вимоги статті 40-1 КУпАП з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, підлягає стягненню судовий збір на користь держави в розмірі ставки, визначеної частиною 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись статтями 23, 33, 40-1, ч.1 130, 283, 284 КУпАП, статтею 4 Закону України «Про судовий збір», Заліщицький районний суд Тернопільської області, -

постановив:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, і накласти стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 605 (шістсот п`ять) грн. 60 (шістдесят) коп. судового збору в дохід держави на розрахунковий рахунок: UA908999980313111256000026001 ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030106.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до вимог статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови – не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: - подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП; - витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подання апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду через Заліщицький районний суд Тернопільської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя                                                                А.Г. Тренич