Україна

 Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

 про повернення позовної заяви

          07 січня 2025 року                                                  Справа №200/8943/24  

 Суддя Донецького окружного адміністративного суду Чучко В.М., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення завданої державі шкоди у розмірі 11249,64 грн, -

                                                        ВСТАНОВИВ:

У грудні 2024 року Військова частина НОМЕР_1 (далі – позивач) звернулась до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до ОСОБА_1 (надалі – відповідач) про стягнення завданої державі шкоди у розмірі 11249,64 грн.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2024 року позовну заяву  Військової частини НОМЕР_1 залишено без руху та надано десятиденний строк з моменту отримання копії даної ухвали усунути недоліки поданого адміністративного позову шляхом надання до суду: заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням підстав, що свідчать про поважність причин пропуску строку, з наданням доказів, що підтверджують неможливість такого звернення у вказаний проміжок часу.

На виконання вимог вказаної ухвали, 03.01.2025 року позивач надав суду заяву про поновлення строку звернення до суду, в обґрунтування якої зазначив, що військовою частиною НОМЕР_1 було направлено на адресу відповідача вимогу від 30.11.2024 №39999 із відповідними матеріалами, що підтверджують заподіяння ним шкоди державі в особі військової частини НОМЕР_1 , із метою досудового врегулювання даного питання та відшкодування  відповідачем заподіяної державі шкоди. Також, військова частина НОМЕР_1 знаходиться в районі виконання бойових дій і провести претензійно-позовну роботу є неможливим у визначені Законом строки через те, що різні підрозділи позивача розташовані в різних містах та за різними адресами.

Розглянувши заяву військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку звернення до суду та дослідивши доказі, надані позивачем в її обґрунтування, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Рішенням Конституційного Суду України №17-рп/2011 від 13 грудня 2011 року визначено, що держава може встановлювати відповідні процесуальні строки, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 грудня 2018 року у справі № 818/1688/16 з метою встановлення чіткого критерію визначення юрисдикції спорів щодо відшкодування шкоди/стягнення збитків, завданих особою, яка перебуває або перебувала на посадах, віднесених до державної або публічної служби, за позовом суб`єкта владних повноважень, відступила від висновків, викладених у постановах від 10 квітня 2018 року у справі № 533/934/15-ц, від 20 червня 2018 року у справі № 815/5027/15, від 03 жовтня 2018 року у справі №755/2258/17 та вказала про наступне.

У випадку зобов`язання особи, яка перебуває на посаді державної/публічної служби, відшкодувати шкоду або збитки, завдані внаслідок виконання нею службових/посадових обов`язків, перед судом обов`язково постане питання не лише встановлення обсягу завданої шкоди/збитків, а й оцінки правомірності дій такої особи.

Вказані спори підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства як такі, що пов`язані з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, й питаннями відповідальності за рішення, дії чи бездіяльність на відповідній посаді, що призвели до завдання шкоди/збитків, навіть якщо притягнення її до відповідальності шляхом подання відповідного позову про стягнення такої шкоди/збитків відбувається після її звільнення з державної служби.

Тобто, перебіг строку звернення до суду з цим адміністративним позовом на час звернення позивача до суду визначається саме приписами КАС України.

Як зазначено Верховним Судом у постанові від 26 січня 2021 року у справі № 620/1720/20, відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з абзацом другим частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Суд звертає увагу, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти шостий, сьомий частини п`ятої цієї статті).

Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку звернення до суду.

Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні позовної заяви, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Підстави пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, подання позовної заяви.

Як вбачається з позовної заяви, наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 31.01.2024 року № 643 визначено, що позивачем завдано матеріальну шкоду у розмірі 11249,64 грн.

Проте, до суду з цим позовом позивач звернувся 18.12.2024, що підтверджується відповідною відміткою відділення АТ "Укрпошта" на поштовому конверті, тобто з пропуском тримісячного строку, визначеного статтею 122 КАС України.

Щодо посилань позивача на те, що військова частина НОМЕР_1 знаходиться в районі виконання бойових дій і провести претензійно-позовну роботу є неможливим у визначені Законом строки через те, що різні підрозділи позивача розташовані в різних містах та за різними адресами, суд виходить з наступного.

Дійсно, у позивача могли бути об`єктивні підстави несвоєчасної реалізації права на звернення до суду, проте неналежна організація процесу звернення до суду з позовом з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб`єкта владних повноважень для своєчасного звернення до суду є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Позивач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатися отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі, і щодо вчасного подання позовної заяви.

Такі висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 07 вересня 2023 року у справі № 160/4008/23.

Крім того, з програмного забезпечення «Діловодство спеціалізованого суду» судом встановлено, що позивач вже звертався з аналогічним позовом до суду у травні 2024 року і ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 25.06.2024 року позовна заява була повернута позивачу у зв`язку з не усуненням недоліків позовної заяви, а саме ненадання суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з даним позовом із зазначенням підстав поважності його пропуску та докази поважності причин його пропуску.

Також, суд зауважує, що строк у три роки, визначений Законом України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі", є матеріальним, в межах якого особу можу бути притягнуто до відповідальності.

Тому суд відхиляє доводи позивача про застосування строків, визначених Законом України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі", оскільки, процесуальний строк звернення до суду в цій категорії справ встановлений саме КАС України.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, зокрема, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишену без руху, у встановлений судом строк.

Згідно п. 9 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених ч. 2 ст. 123 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст.123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Оскільки позивачем у встановлений законом та ухвалою суду  від 27 грудня 2024 року строк не було наведено обґрунтованих підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду, які б свідчили про поважність причин його пропуску,  позовна заява підлягає поверненню позивачу.

Керуючись статтями 123, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -  

                                                                 УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду  - відмовити.

2.  Повернути позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення завданої державі шкоди у розмірі 11249,64 грн.

3. Копію ухвали, а також документи, що додані позивачем до позовної заяви, надіслати позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.  

          Суддя                                                                                   В.М. Чучко