ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 594/1488/24Головуючий у 1-й інстанції Чир П.В.

Провадження № 22-ц/817/104/25 Доповідач - Гірський Б.О.

Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 січня 2025 року        м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючого - Гірського Б.О.

cуддів - Костіва О.З., Хоми М.В.,        

       розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу №608/2411/24 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 від імені якого діє адвокат Карапетян Едуард Томікович на ухвалу Борщівського районного суду Тернопільської області від 26 листопада 2024 року (постановлену суддею Чир П.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

В С Т А Н О В И В :

       У жовтні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом.

       В обґрунтування заявлених вимог зазначав, що 14 лютого 2023 року між ним та ОСОБА_2 був зареєстрований шлюб.

       Вказував, що тривалий час разом не проживають, у них відсутні спільні інтереси та наявні різні погляди на життя, відсутнє взаєморозуміння. Шлюб носить виключно формальний характер та припинив своє існування, тому подальше спільне життя та збереження сім`ї стало недоцільним.

       У зв`язку з вищенаведеним, просив задовольнити його позовні вимоги та розірвати між ним та відповідачкою шлюб.

       29 жовтня 2024 року ОСОБА_2 надіслала до Борщівського районного суду Тернопільської області відзив, у якому заперечила проти задоволення позову та просила надати строк для примирення.

       Ухвалою Борщівського районного суду Тернопільської області від 26 листопада 2024 року  призначено подружжю 4 місяці для примирення.

       Провадження у справі зупинено на строк, наданий сторонам для примирення.

       Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

       Зазначає, що даний шлюб суперечить інтересам позивача, оскільки вже тривалий час позивач має іншу дівчину і бажає з нею одружитися, що зробити неможливо з огляду на наявність зареєстрованого шлюбу з відповідачкою.

       Наголошує, що з 26 лютого 2022 року він мобілізований до лав Збройних Сил України та бере участь в активних бойових діях, тому з березня 2023 року їхні шлюбні відносини припинилися.

       Вказує, що з моменту подання позову про розірвання шлюбу ОСОБА_2 жодного разу йому не зателефонувала.

        Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.

       Згідно із ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з особливостями встановленими цією главою.

       За змістом ч.13 ст.7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

       Відповідно до п.14 ч.1 ст.353 ЦПК України, окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо зупинення провадження у справі.

       Частиною 2 ст. 369 ЦПК України, передбачено, що особливості розгляду в апеляційному порядку окремих категорій справ апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1,5,6,9,10,14,19,37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

       Таким чином, дана апеляційна скарга підлягає розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

       Частинами 1, 2 статті 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

       Ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

       Судом встановлено, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровано шлюб 14 лютого 2023 року, про що свідчить свідоцтво про шлюб (повторно) серія НОМЕР_1 , видане Тернопільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, дата повторної видачі 03 жовтня 2024 року (а.с. 6).

       Ухвалою Борщівського районного суду Тернопільської області від 26 листопада 2024 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу призначено подружжю 4 (чотири) місяці для примирення.

       Провадження у справі зупинено на строк, наданий сторонам для примирення (а.с. 32).

       Згідно п.п. 1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі та застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

       Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

       Вказаним вимогам оскаржувана ухвала не відповідає.

       Постановляючи оскаржувану ухвалу та зупиняючи провадження у справі суд першої інстанції вважав, що можливе примирення подружжя, тому слід надати сторонам термін для примирення строком на 4 місяці, з урахуванням обставин встановлених у судовому засіданні, а саме проходження ОСОБА_1 військової служби.

       Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

       Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

       Згідно з частиною першою статті 4 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

       У статті 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства, які є конституційними гарантіями права на судовий захист.

       Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 12 ЦПК України).

       Статтею 51 Конституції України визначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

       Відповідно до статті 112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

       Згідно зі статтею 111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.

       Статтею 2 ЦПК України визначено, що розумність строків розгляду справи судом є однією з основних засад цивільного судочинства.

       Частиною сьомою статті 240 ЦПК України визначена можливість суду у справі про розірвання шлюбу суд зупинити розгляд справи і призначити подружжю строк для примирення, який не може перевищувати шести місяців.

       Водночас, у пункті 4 частини першої статті 251 ЦПК України встановлено обов`язок суду зупинити провадження у справі у разі надання сторонам у справі про розірвання шлюбу строку для примирення.

       У пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» судам роз`яснено, що передбачене статтею 111 СК України вжиття судом заходів щодо примирення подружжя застосовується у випадку відсутності згоди одного з них на розірвання шлюбу за ініціативою однієї зі сторін або суду у формі відкладення розгляду справи слуханням та надання сторонам строку на примирення.

       Судам слід використовувати надану законом можливість відкласти розгляд справи для примирення подружжя, особливо за наявності неповнолітніх дітей. При визначенні строку на примирення суд заслуховує думку сторін та враховує конкретні обставини справи. Якщо після закінчення призначеного судом строку примирення подружжя не відбулося і хоча б один з них наполягає на припиненні шлюбу, суд вирішує справу по суті.

       Системний аналіз наведених положень матеріального та процесуального права дає підстави для висновку, що заходи для примирення подружжя вживаються судом за таких умов: це не суперечить моральним засадам суспільства; існують об`єктивні обставини, які свідчать, що такі заходи можуть бути дієвими, тобто такими, що можуть призвести до примирення сторін; застосовані заходи для примирення подружжя, якщо вони мають наслідком зупинення провадження у справі, не повинні суперечити загальним засадам цивільного судочинства та не порушувати розумність строків розгляду справ.

       У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 листопада 2018 року у справі № 761/33261/16-ц зроблено висновок по застосуванню статті 111 СК України та вказано, що "примирення подружжя здійснюється судом лише за умови, що це не суперечить моральним засадам суспільства. Суд не може примушувати дружину та чоловіка проживати разом, цікавитися обставинами їх приватного життя, вимагати надання доказів порушення сімейних обов`язків особистого характеру тощо. Закон не визначає, які саме заходи можуть застосовуватися судом для примирення подружжя."

       У справі, що переглядається, суд першої інстанції, надаючи строк для примирення подружжя та зупиняючи розгляд справи на 4 місяців, не звернув уваги на те, що закріплена у статті 111 СК України норма права є диспозитивною, тому суд вживає заходів щодо примирення подружжя лише у тому випадку, якщо це не буде суперечити моральним засадам суспільства, а за обставинами справи існує реальна можливість примирення сторін.

       З матеріалів справи вбачається і судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 перебуває у зоні бойових дій, а тому, зупиняючи провадження у справі з метою надання строку на примирення, суд першої інстанції не оцінив, наскільки реальною є можливість примирення сторін, у тому числі з урахуванням заперечень сторони позивача, який у позовній заяві висловив свою категоричну позицію щодо наявності підстав для розірвання шлюбу та неможливість збереження сім`ї.

       З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла до висновку, що зупинення судом провадження у справі на 4 місяців з метою надання сторонам строку на примирення належно не обґрунтовано, не наведено оцінки співмірності та дієвості застосованого судом заходу для примирення подружжя з урахуванням обставин цієї справи у співвідношенні з необхідністю дотримання розумних строків розгляду справ.

       Аналогічний висновок зроблено у постановах Верховного Суду від 08 березня 2023 року у справі №127/16963/22-ц, від 26 листопада 2018 року у справі №761/33261/16-ц.

       За наведених обставин, апеляційний суд приходить до переконання про те, що оскаржувана ухвала постановлена Борщівським районним судом Тернопільської області з порушенням норм процесуального права, тому підлягає скасуванню.

       Відповідно до статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

       Відповідно до п. 4 ч. 1. ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

       З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що наявні підстави для скасування ухвали Борщівського районного суду Тернопільської області від 26 листопада 2024 року, тому апеляційну скаргу необхідно задовольнити, оскаржувану ухвалу – скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

       Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 379, 381 - 382, 384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 — задовольнити.

Ухвалу Борщівського районного суду Тернопільської області від 26 листопада 2024 року — скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови складено 08 січня 2025 року.

Головуючий: Гірський Б.О.

Судді: Костів О.З.

                                                                Хома М.В.