Справа № 183/12306/24

№ 1-кп/183/2145/24

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 січня 2025 року                                                                м. Самар

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області, у складі:

головуючого судді                                         ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судових засідань                 ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області кримінальне провадження № 12024041350001305 стосовно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Вільне Новомосковського району, Дніпропетровської області, громадянина України, не одруженого, ФОП « ОСОБА_3 », який проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора                                 ОСОБА_4 ,

обвинуваченого                         ОСОБА_3 ,

захисника                                 ОСОБА_5 ,

потерпілої                                 ОСОБА_6

встановив:

18.10.2024 року приблизно о 14 год.10 хв., водій ОСОБА_3 , керуючи автомобілем марки «БОГДАН 231040» реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Гетьманській, м. Самар, в напрямку с. Вільне, поблизу буд. №220А, діючи необережно, не передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків, проявляючи крайню неуважність до дорожньої обстановки та її зміни, не діючи таким чином, щоб не піддавати загрози життю та здоров`я громадян, виїхав на праве за напрямком свого узбіччя та допустив наїзд на велосипед «Україна» під керуванням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який рухався попереду автомобіля по правому узбіччю в попутному з ним напрямку.

Своїми діями водій ОСОБА_3 , грубо порушив вимоги п.п. 1.3., 1.5., 2.3.б), 12.3. Правил дорожнього руху України (далі Правил) відповідно до яких:

п. 1.3.: «Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими»;

п. 1.5.: «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків»;

п. 2.3. б): «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

п. 12.3.: «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він негайно повинен вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників дорожнього руху об`їзду перешкоди»;

Порушення п. 12.3 Правил водієм ОСОБА_3 знаходиться в причинному зв`язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди велосипедисту ОСОБА_7 спричинені тілесні ушкодження у виді лінійного перелому лівої тім`яної, скроневої та крил основної кістки ліворуч, ділянки забоїв головного мозку із утворенням дрібних внутрішньо мозкових гематом у товщі лівої тім`яної та скроневої часток, забої головного мозку на базальних поверхнях правої лобної і скроневої часток, пластинчастий крововилив під тверду м`яку мозкову оболонку на базальній поверхні об`ємом близько 15 мл, крововилив під м`яку мозкову оболонку на поверхні великих півкуль головного мозку та мозочка, більш виражені на поверхні лівої скроневої та тім`яної часток, крововилив у м`які покрови голови у лобній ділянці праворуч, у лівій тім`яно-скроневі ділянці та у товщі лівого скроневого м`язку, садна голови; закритий уламковий перелом шийки лівої стегнової кістки, крововиливи у м`які тканини навколо ділянки перелому, гематома лівого стегна та гомілки, садна колінних суглобів, синець правого плеча, садна тильних поверхонь обох кистей.

Виявлені тілесні ушкодження виникли 18.10.2024 року, незадовго до надходження потерпілого у стаціонар лікувального закладу, від дії тупих предметів, та являють собою єдиний комплекс травми, який утворився в дуже швидкій послідовності одне за одним, перебувають у прямому причинному зв`язку з настанням смерті та, стосовно до живих осіб, у своїй сукупності, мають ознаки тілесних ушкоджень тяжкого ступеню тяжкості, як небезпечні для життя у момент заподіяння та які призвели до настання смерті (згідно з правилами судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень наказу №5 МОЗ України від 17.01.1995).

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину визнав повністю. Пояснив, що всі обставини вірно викладені у обвинувальному акті, так дійсно 18.10.2024 року приблизно о 14 год., він керував автомобілем марки «БОГДАН 231040» по вул. Гетьманській, м. Самар, в напрямку с. Вільне, поблизу буд. №220А, в цей час відволікся від керування на магнітолу, та сталася ДТП. У скоєному щиро кається і готовий нести передбачену законом відповідальність. Моральну та матеріальну шкоду потерпілій ОСОБА_6 відшкодував. Просить суд не позбавляти волі, та не позбавляти його права керування транспортними засобами, оскільки автомобілем розвозить продукти харчування та це є його основним джерелом доходу.

В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_6 пояснила, що 18.10.2024 року по АДРЕСА_2 сталася ДТП, в наслідок чого загинув її брат. Водій ОСОБА_3 надавав їй допомогу, приїжджав до лікарні, купував необхідні ліки, визнав свою провину та не ховався після скоєння злочину. Просила призначити обвинуваченому покарання не пов`язане з позбавленням волі, зазначила, що не має претензій до ОСОБА_3 , та враховуючи, що він працює використовуючи свій автомобіль, вважала доцільним не позбавляти його на права керування транспортними засобами.

Оскільки учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, не оспорювали в судовому засіданні обставини, при яких скоєно злочин, суд, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, вважає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, і учасники судового процесу проти цього не заперечували.

Також в судовому засіданні суд роз`яснив учасникам судового процесу, що у даному випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Судом було з`ясовано, що учасники судового процесу правильно розуміють вищенаведені обставини та наслідки такого порядку дослідження доказів, а також встановлено відсутність сумнівів у добровільності їх позиції.

Суд, дослідивши докази в межах пред`явленої підозри, зберігаючи неупередженість і об`єктивність, не виходячи за межі пред`явлено обвинувачення, яке прокурор підтримав у суді, вважає вину обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення встановленою та доведеною, його дії правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

При призначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд керується ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, сукупність усіх обставин у справі, дані про особу обвинуваченого.

Обставиною, що пом`якшує покарання, згідно з ст. 66 КПК України, суд визнає щире каяття обвинуваченого, що ґрунтується на визнанні останнім факту вчинення кримінального правопорушення, дійсному, відвертому визнанні своєї провини у вчиненому, щирому жалю з приводу цього, та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Також суд враховує позицію потерпілої ОСОБА_6 , щодо призначення не суворого покарання та відсутності будь яких претензій.

Обтяжуючих покарання обставин судом не встановлено.

Тому, враховуючи наявність пом`якшуючих покарання обставин, наслідків вчинення кримінального правопорушення, особу обвинуваченого та його ставлення до вчиненого, позицію потерпілої, яка просила призначити покарання не пов`язане з позбавлення волі та без позбавлення права керування транспортними засобами, суд вважає за необхідне призначити покарання у виді позбавлення волі без позбавлення обвинуваченого права керувати транспортними засобами, при цьому суд враховує, що для ОСОБА_3 використання транспортного засобу є основним джерелом доходу.

Також враховуючи всі обставини, суд дійшов до переконання, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства у виді позбавлення волі, та відповідно до ст. 75 КК України він може бути звільнений від відбування покарання з випробуванням, з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Таке покарання, на думку суду, відповідає обставинам справи, тяжкості вчиненого злочину та особі обвинуваченого, і буде достатнім для його виправлення і запобігання вчиненню ним нових злочинів.

Згідно з ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта. У зв`язку із наведеним підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_3 витрати за проведення судових експертиз на користь держави в особі Дніпропетровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України.

Вирішуючи долю речових доказів відповідно до ст. ст. 100, 374 КПК України, суд вважає необхідним автомобіль марки «БОГДАН 231040» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_8 повернути його власнику або законному володільцю, велосипед марки «Україна», що належить ОСОБА_7 передати потерпілій ОСОБА_6 .

На підставі викладеного, враховуючи ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, а також усі обставини по справі, керуючись ст. ст. 349, 370, 371, 374 КПК України, суд,

ухвалив:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Речові докази: автомобіль марки «БОГДАН 231040», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_8 повернути його власнику або законному володільцю, велосипед марки «Україна», що належить ОСОБА_7 передати потерпілій ОСОБА_6 .

Ухвалу Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23 жовтня 2024 року (справа 183/10890/24, провадження 1кс/183/2137/24) в частині накладення арешту на майно скасувати.

Ухвалу Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23 жовтня 2024 року (справа 183/10890/24, провадження 1кс/183/2136/24) в частині накладення арешту на майно скасувати.

Стягнути з ОСОБА_3 витрати на залучення експертів для проведення експертиз: в сумі 6367 грн. 20 коп., а саме:

- судової технічної експертизи транспортного засобу № СЕ-19/104-24/44791-ІТ від 12.11.2024 року на користь Дніпропетровського НДЕКЦ МВС України – 3183 грн. 60 коп.;

- судової автотехнічної експертизи №СЕ-19/104-24/48284-ІТ від 28.11.2024 року на користь Дніпропетровського НДЕКЦ МВС України – 3183 грн. 60 коп.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України.

Копію вироку негайно вручити обвинуваченому, прокурору та потерпілій.

Суддя ОСОБА_1