Особи
Учасники процесу:
Ім`я Замінене і`мя Особа
Судове рішення #1840255748

Справа № 577/36/25

Провадження № 2-а/577/13/25


У Х В А Л А

"03" січня 2025 р. м. Конотоп


Суддя Конотопського міськрайонного суду Сумської області Кравченко В.О. ознайомившись із матеріалами адміністративного позову ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Лішунов Євгеній Олександрович, до ОСОБА_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження в справі,-


                                                          ВСТАНОВИВ:


02.01.2025 року представник позивача ОСОБА_1 адвокат Лішунов Є.О. через систему «Електронний суд» звернувся до Конотопського міськрайонного суду із вищевказаним адміністративним позовом, у якому просить скасувати постанову відповідача серії АП № 2773 від 01.11.2024 року про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а провадження в справі закрити.

Ознайомившись з матеріалами поданого позову вважаю, що звернення слід залишити без руху з наданням строку для усунення недоліків виходячи із такого.

Статтею 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 5 КАС кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

У разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати до суду доказ надсилання цих матеріалів іншим учасникам справи.

Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності у іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у іншого учасника справи електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення (ч. 9 ст. 44 КАС).

Приписами ч. 2 ст. 161 КАС визначено, що у разі подання позовної заяви та доданих до неї документів в електронній формі через електронний кабінет до позовної заяви додаються докази надсилання її копії та копій доданих документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.

Згідно із п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС в позовній заяві зазначаються, зокрема повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

За правилами п. п. 3, 5 ч. 1 ст. 171 КАС суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; подано позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Відповідно до ст. 121 КАС суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк. Про поновлення процесуального строку, відмову у поновленні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.

Приписами ч. 6 ст. 161 КАС унормовано, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Тлумачення наведених норм надає підстави для висновку, що для вирішення питання про поновлення пропущеного строку звернення до суду позивач повинен подати окремо від позову відповідну заяву, у якій зазначити поважність причин пропуску такого строку та докази на підтвердження таких вимог.

Вивченням матеріалів позовної заяви, встановлено, що даний позов не відповідає вимогам ст.ст. 160, 161, 286 КАС виходячи із такого.

Як вже зазначалося вище умовою прийнятності позовної заяви до розгляду є її відповідність вимогам щодо форми і змісту, які визначені у статті 160, 161 КАС, а також дотриманні строків звернення до суду, обов`язковому поданні переліку матеріалів, що повинні бути додані до неї, в тому числі у разі пропуску строку звернення до суду, подання відповідного клопотання про його поновлення, доказів поважності причин його пропуску (ч.6 ст. 161 КАС).

Тож право на судовий захист не є абсолютним. Законодавством встановлені вимоги, зокрема,  щодо необхідності дотримання особою, яка звертається до суду за захистом прав, свобод та інтересів, відповідних строків, а також конкретизації відповідача, яким в адміністративному судочинстві є суб`єкт владних повноважень (ст.ст. 2, 5 КАС), а не фізична особа, в даному випадку ОСОБА_2 , про що зазначено у позові.

Частина перша статті 118 КАС визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Правові висновки щодо порядку застосування статті 118 КАС України викладені, зокрема у постановах Верховного Суду від 17 вересня 2021 року у справі № 420/473/20, від 5 травня 2022 року у справі № 240/10663/20, від 1 червня 2022 року у справі № 460/100/21, від 18 січня 2023 року у справі № 160/6211/21 та від 14 березня 2023 року у справі № 160/26351/21.

Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС, відповідно до частини першої якої у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Частиною другою цієї ж статті передбачено, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Главою 11 КАС визначені особливості позовного провадження в окремих категоріях адміністративних справ.

Зокрема, за правилами частини 2 статті 286 КАС, позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Оскільки оскаржуване рішення суб`єкта владних повноважень ухвалено 01.11.2024 року, то останній десятиденний строк припадав на 11.11.2024 року, який не був не вихідним не святковим днем.

Проте, позивач звернувся до суду лише 02.01.2025 року направивши позов з додатком через систему «Електронний суд», а відтак поза межами десятиденного строку. При цьому заява про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду у додатку до позову відсутня.

Відповідно до частин 1, 2 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись: ст.ст. 160, 161, 169, 171, 286 КАС України, суд, -


                                                             ПОСТАНОВИВ:


Позовну заяву ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Лішунов Євгеній Олександрович, до ОСОБА_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження в справі залишити без руху.

Надати строк на усунення недоліків терміном десять днів з моменту отримання копії ухвали.

Роз`яснити, що в разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.


СуддяВ. О. Кравченко





Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація