БЕРЕЗАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

07541, вул. Шевченків шлях, 30-А, м. Березань, Київська обл.

№ провадження 3/356/35/25

Справа № 356/19/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

08.01.2025 суддя Березанського міського суду Київської області Капшученко І. О., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов від Сектору поліцейської діяльності № 1 Відділу поліції № 1 Броварського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Згурівським РВ ГУ МВС України в Київській області 13.06.2002, пенсіонера,

за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 101670 від 31.12.2024, ОСОБА_1 31.10.2024 о 12 год. 53 хв. в АДРЕСА_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, вчинив відносно своєї співмешканки ОСОБА_2 домашнє насильство, а саме умисні дії психологічного характеру, які полягали у висловлюванні нецензурною лайкою на її адресу, що могло завдати шкоди її психологічному здоров`ю.

Вказаними діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Права, передбачені ст. 268 КУпАП, ОСОБА_1 як особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, судом роз`яснено.

ОСОБА_1 вину у вчиненому правопорушенні не визнав. Пояснив, що перебував у стані алкогольного сп`яніння.

Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні підтвердила вчинення відносно неї домашнього насильства за обставин, зазначених у протоколі.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілої, дослідивши матеріали справи, надані докази в їх сукупності, суд прийшов до наступного висновку.

Так, частиною 1 статті 173-2 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисного вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

За визначенням п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Психологічне насильство – це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи (п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).

Згідно з п.п. 6, 8 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», особою, яка постраждала від домашнього насильства, є особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі; кривдник - особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі.

Статтею 21 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що постраждала особа має право на дієвий, ефективний та невідкладний захист в усіх випадках домашнього насильства, недопущення повторних випадків домашнього насильства.

Згідно ст. 251 КУПАП доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. 

За змістом ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Враховуючи викладені положення законодавства, не дивлячись на заперечення, вина ОСОБА_1 у вчиненому за наведених вище обставин підтверджується поясненнями потерпілої, наданими в судовому засіданні, а також сукупністю інших наданих суду доказів, що повністю узгоджуються між собою та не викликають сумніву у їх достовірності, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 101670 від 31.12.2024 (а.с.1), рапортом інспектора чергового СПД № 1 (м. Березань) ВП № 1 Броварського РУП ГУ НП в Київській області Роздобудько К. М., зареєстрованим в ІТС ІПНП (ЖЄО) за № 4723 від 31.12.2024 (а.с.2-3), заявою потерпілої ОСОБА_2 на ім`я заступника начальника СПД № 1 ВП № 1 Броварського РУП ГУНП в Київській області Гороха С. від 31.12.2024, в якій останній просить вжити заходів впливу до її колишнього чоловіка ОСОБА_1 , який 31.12.2024 близько 12:30 ображав її нецензурною лайкою, стукав у вікна та двері (а.с.4), письмовими поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 (а.с.5), письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 (а.с.5).

Суд вважає вказані безпосередньо досліджені докази належними, допустимими, достовірними і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та визнання її винуватості.

Об`єктивних підстав ставити під сумнів достовірність вказаних доказів та викладених у них обставин, суд не вбачає.

Невизнання ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні правопорушення суд оцінює критично як позицію захисту особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, з метою уникнення від відповідальності, оскільки будь-яких належних та допустимих доказів на їх підтвердження суду не надано, крім того, дані пояснення повністю спростовуються наданими в судовому засіданні показаннями потерпілої ОСОБА_2 , які є достатньо детальними, чіткими, логічними та узгоджуються з рештою доданих до матеріалів справи доказів.

Вивчивши матеріали адміністративної справи, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення доведена, в його діях суд вбачає склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення на особу, яка вчинила адміністративне правопорушення, суд враховує положення ст.ст. 33-35 КУпАП, характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, який вину не визнав, його майновий стан, і вважає за необхідне застосувати до правопорушника мінімальне адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, яке за своїм видом і розміром буде справедливим, відповідатиме характеру вчиненого правопорушення, особі правопорушника та ступеню його вини, а також необхідним і достатнім для його виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так й іншими особами.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення розмір судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на день розгляду справи складає 605,60 грн.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 40-1, ч. 1 ст. 173-2, 251-252, 268, 283-284, 294 КУпАП України, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 340 (триста сорок) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , судовий збір на користь держави 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, зазначений у постанові суду, а саме 680 (шістсот вісімдесят) гривень 00 копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на постанову судді може бути подана протягом 10 (десяти) днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Березанський міський суд Київської області.

Строк пред`явлення постанови для виконання 3 (три) місяці з дня набрання нею законної сили згідно вимог Закону України «Про виконавче провадження».  

Суддя:                                                І. О. Капшученко