дело №2-2108/07
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
М.Запоріжжя 04.07.2007.
Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:
Головуючого, судді Кухаря С.В.
при секретарі Живогляд І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Дитячої школи мистецтв №2 Управління культури Запорізької міської Ради про скасування наказів та стягнення шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом в якому просив суд: накази директора Дитячої школи мистецтв №2 від 18 січня 2007 року №9 "Про накладення догани ОСОБА_1." та від 23.05.2007. №58 "Про скасування наказу від 18.01.2007. "Про накладення догани ОСОБА_1." скасувати, як безпідставні, та прийняті з порушенням порядку передбаченим чинним законодавством, а також стягнути з відповідача завдану їй моральну шкоду в розмірі 1000 ірн. та 900 грн. за надання правової допомоги.
У судовому засіданні представник позивача та позивач в обгрунтування позовних вимог ' пояснили суду, що Наказом директора ДШМ №2 від І 8.01.2007 р. № 9 позивачці оголошена догана "за порушення пункту 3.1. Правил внутрішнього трудового розпорядку школи, яке сталося внаслідок запізнення на роботу 23.12.2006 р. на 10 хвилин без поважних причин, нездійснення записів про свій відхід з роботи в листах обліку робочого часу педагогічних працівників 20 та 23 грудня 2006, фальсифікації запису у журналі відвідування та успішності учнів 20.12.2006 про нібито проведене заняття з ученицею ОСОБА_2 з 14.30 до 15.15".
29 березня 2007 р. позивач звернулась до голови КТС ДШМ №2 з заявою про відміну наказу № 9 від 18.01.2007. проте, до теперішнього часу заява не розглянута. Директор ДШМ №2 відмовляється призначати час засідання КТС безпідставно посилаючись на пропуск позивачкою трьохмісячного терміну звернення до КТС. З зазначених підстав позивач вимушена звернутися до суду з позовною заявою. Вважає, що трьохмісячний термін звернення до суду нею не пропущений у зв'язку припиненням цього строку подачею заяви до КТС ДШМ №2 від 29 березня 2007. Вважає зазначений наказ незаконним та безпідставним, таким що підлягає скасуванню, як не відповідний чинному законодавству України про працю з точки зору підстав та порядку застосування дисциплінарного стягнення.
Порушення трудового законодавства щодо підстав дисциплінарного стягнення наступні:
1. Запізнення на заняття о 8.00 23 грудня 2006 року було не на 10, а на 5 хвилин і було
обумовлено тим, що саме у цей день в учнів класу об 11.00 був запланований контрольний урок за
підсумками 1-го півріччя за участю заступника директора з навчальної роботи ОСОБА_3., завідуючої
відділом ОСОБА_4., викладача ОСОБА_5та батьків учнів. Тому початок робочого дня не мав
принципового значення. Проте, це незначне запізнення не вплинуло на навчально-виховний процес,
перевірку здобутих у класі учнями теоретичних знань і практичних вмінь гри на фортепіано. Всі учні на
контрольному уроці показали високі результати: 1 учень отримав оцінку "8", 1 учень - "9", 3 учня -
отримали "10", а 4 учня - "11", що свідчить про високий рівень навчально-виховного процесу у класі.
Вважає, що незначне за змістом запізнення у порівнянні з високими показниками у навчально-
виховному процесі не утворювало підстав директору ДШМ №2 оголошувати позивачці зазначене
дисциплінарне стягнення.
2. Щодо нездійснення «записів про свій відхід з роботи», то загалом вважає недоречним це
зауваження у зв'язку з тим, що протягом всього періоду її роботи у ДШМ №2 з листопада 1997 p., коли
позивач працювала заступником директора з виховної роботи та одночасно викладачем з фаху
додаткового інструменту, а з грудня 2001 р. по теперішній час - викладачем-сумісником, жодного разу
їй не робилось зауважень, не оголошувались дисциплінарні стягнення за те, що не робила зазначених «записів про відходи з роботи».
Тому вважає безпідставними вказані у наказі від 18.01.07 №9 зауваження щодо «нездійснення записів про свій відхід з роботи в листах обліку робочого часу педагогічних працівників 20 та 23 грудня 2006 p.».
3. Обставини проведення заняття у середу 20 грудня 2006 р. з ученицею ОСОБА_2 наступні: заняття було проведене з 15-15 до 16-00 у зв'язку з тим, що у грудні 2006 р. до неї звернувся учень ОСОБА_6 з проханням перенести його заняття з середи з 15-20 до 16-05 на суботу у зв'язку із спортивними тренуваннями. Таким чином, у середу з'явилося "вікно" з 15-20 до 16-05, щоб його ліквідувати навчальні заняття з ОСОБА_2 були за згодою її батьків перенесені на 15-15 до 16-00. Так проводилися навчальні заняття 6, 13, 20 грудня 2006 р. Учениця ОСОБА_5 на контрольному уроці отримала оцінку «11».
Таким чином, і ці обставини перекручені у наказі, де вказано про фальсифікацію та «20.12.2006 р. нібито проведене заняття з ученицею її класу ОСОБА_2 з 14-30 до 15-15».
Зазначені підстави є малозначними та такими, що за своєю тяжкістю не завдали і не могли завдати будь-якої шкоди. Інших правових і фактичних підстав дисциплінарного стягнення наказ від 18 січня 2007 р. №9 не має.
Порушення щодо порядку застосування дисциплінарного стягнення наступні:
1. Дисциплінарне стягнення у вигляді догани, застосоване директором ДШМ №2, не відповідає вимогам ст. 149 КЗпП України та постанови Пленуму з Верховного Суду України від 6 листопада 1992 р. № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»:
а) директор не взяв до уваги пояснення позивачки від 17.01.2007 p., де викладені фактичні обставини,
які він вимагав викласти у своєму листі з чотирьох пунктів. Проте, всупереч ч.1 ст. 149 КЗпП України,
та, фальсифікуючи обставини справи, він склав акт від 17 січня 2007 р. про відмову надати
пояснювальну записку;
б) директор склав наказ від 18 січня 2007 р. № 9 з суттєвими вадами щодо фактичних підстав і
юридичних наслідків останнього, він має неузгодженості щодо мотивувальної та резолютивної частин:
· вказується, що позивачка була відсутня на роботі 12 грудня 2006 p., проте вона взагалі не повинна була у цей день з'являтися на роботі;
· вказується, що вона не робила записи у листах обліку робочого часу 15, 18, 22, 25, 29 листопада, 2, 6, 9, 13, 16 грудня 2006 p., проте місячний термін, передбачений ст. 148 КЗпП України, застосування дисциплінарного стягнення вже пройшов і директор не мав підстав посилатися на ці обставини;
· аналогічна вада присутня у посиланні на відсутність на роботі з 14-30 до 15-15 6 і 12 грудня 2006 p.;
· у резолютивній частині наказу директор зазначені обставини не згадує;
- неузгодженість наказу полягає і у тому, що його назва «про накладення догани», у п. 1 наказу вказано
«оголосити догану», але ч. 1 ст. 147 КЗпП України не вказує зазначені словосполучення і вказує тільки
«застосування заходів стягнення»;
в) директор у п. 2, після такого ж п. 2, виходить за рамки своєї компетенції, чим суттєво порушує
конституційні і трудові права позивачки, загрожуючи застосуванням більш суворих заходів
адміністративного впливу;
г) директор не мав підстав у наказі посилатися на порушення позивачкою п. З.1. Правил внутрішнього
трудового розпорядку школи у зв'язку з тим, що з вказаними Правилами вона не ознайомлена, про що
вказує у своїй заяві від 17 січня 2007 р. Директор ДШМ №2 порушив п. 2.5 Правила внутрішнього
трудового розпорядку школи тим, що при прийнятті позивачки на роботу як викладача-сумісника не
ознайомив з основними нормативними документами: Статутом ДШМ № 2, Колективним договором,
Правилами внутрішнього трудового розпорядку школи. Станом на 17 січня 2007 р. вона не знала змісту
вказаних документів та їх вимог щодо викладача-сумісника. Більш того, навіть, Посадову інструкцію
викладача ДШМ №2 - директор дав їй для ознайомлення лише 11.01.07., після отримання 10.01.07
доповідної записки заступника директора ОСОБА_6 яка зазначена у наказі від 18.01.07 №9.
2. Порушення порядку застосування дисциплінарного стягнення полягає у повному ігноруванні директором ДШМ № 2 вимог ч. З ст. 149 КЗпП України щодо його правового обов'язку враховувати «ступінь тяжкості проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника». Проте, позивачка характеризується виключно позитивно. Так, за підсумками попередніх 5-ти років у квітні 2006 р. атестаційною комісією ДШМ №2 позивачці було підтверджено кваліфікаційну категорію "спеціаліст вищої категорії", а за підсумками 2006 року її як єдиного викладача-сумісника, наказом по школі від 14.12.2006 р. №119 "Про заохочення працівників" було запропоновано для преміювання у розмірі 500 грн. (Але вона, як посадова особа місцевого самоврядування, відмовилась письмово від даної премії).
Окрім цього наказ №58 від 23.05.2007 "Про скасування наказу від 18.01.2007. "Про накладення догани ОСОБА_1." був прийнятий з підстав нібито з підстав виправлення поведінки позивачки та "щодо нормалізації морально-психологічного клімату в колективі", однак він прийнятий не з пістав порушення особою яка його видала законодавства. Тому цей наказ є лише знущанням над позивачкою, тим більше, що він був виданий вже після подачі до суду нею позову.
Вказаними наказами позивачці завдана значна моральна шкода, що складається у паплюженні її професійної репутації у колі співробітників ДШМ №2 і Управління культури Запорізької міської ради, де вона працює заступником начальника Управління.
У ДШМ №2 позивачка працює з 1997 р., за весь час роботи в колективі вона характеризувалася лише позитивно. Враховуючи об'єктивні високі результати у підготовці учнів її класу, має відповідний авторитет серед викладачів школи. А наказ від 18.01.07 №9 принижує її, робить з неї системну порушницю трудової дисципліни, що не відповідає дійсності.
Крім того, директор школи ОСОБА_7 використав даний наказ для негативної характеристики її 24.01.07 під час проведення засідання депутатської комісії з гуманітарних питань Запорізької міської ради у присутності всіх депутатів та запрошених 10-ти директорів шкіл естетичного виховання м. Запоріжжя. З часу появи зазначеного наказу погіршився стан її здоров'я, появилися певні симптоми: головний біль, тривога, безсоння. її родина разом з нею переживає безглуздя зазначеного дисциплінарного стягнення. Таким чином, вона вважає, що їй завдана моральна, немайнова шкода безпідставними і незаконними наказами яку вона оцінює у 1 000 грн.
Окрім цього на отримання юридичної допомоги в тому числі і за участь її представника, адвоката в суді нею затрачено 900 грн. які вона 03.07.2007. в повному обсязі виплатила представнику, що підтверджено квитанцією.
Представник відповідача в судовому засіданні позов визнав в повному обсязі. 1 дала пояснення аналогічні поясненням позивача, також вказавши, що дійсно наказ про накладення догани був винесений безпідставно, позивач є одним з кращих викладачів школи, і фактично наказ був винесений на підставі особистих неприязних відносин директора до позивачки.
Суд вислухавши позивача, представника позивача, представника відповідача, вивчивши матеріали справи вважає, що позов підлягає повному задоволенню виходячи з наступних підстав.
Так, як встановлено судом, Наказом директора ДШМ №2 від 18.01.2007 р. № 9 позивачці оголошена догана за порушення пункту 3.1. Правил внутрішнього трудового розпорядку школи, яке сталося внаслідок запізнення на роботу 23.12.2006 р. на 10 хвилин без поважних причин, нездійснення записів про свій відхід з роботи в листах обліку робочого часу педагогічних працівників 20 та 23 грудня 2006, фальсифікації запису у журналі відвідування та успішності учнів 20.12.2006 про нібито проведене заняття з ученицею ОСОБА_2 з 14.30 до 15.15".
Зазначений наказ фактично був безпідставним, таким що підлягає скасуванню, бо не відповідає дійсним обставинам.
Порушення трудового законодавства щодо підстав дисциплінарного стягнення наступні:
1. Запізнення на заняття о 8.00 23 грудня 2006 року було не на 10, а на 5 хвилин і було
обумовлене об'єктивними обставинами, фактично підтверджені позивачкою, однак при виданні наказу
ці обставини не перевірялись і цим обставинам не давалась оцінка, в тому числі і поясненню самої
позивачки. 1 міри реагування фактично не по виданню наказу не адекватні обставинам які відбулися.
2. Щодо нездійснення записів про свій відхід з роботи, то як встановлено позивач взагалі не
була ознайомлена з Правилами внутрішнього трудового розпорядку учбового закладу протягом всього
періоду її роботи у ДШМ №2 з листопада 1997 p., коли позивач працювала заступником директора з
виховної роботи та одночасно викладачем з фаху додаткового інструменту, а з грудня 2001 р. по
теперішній час - викладачем-сумісником, жодного разу їй не робилось зауважень, не оголошувались
дисциплінарні стягнення за те, що не робила зазначених записів про відходи з роботи. Тому і ця
обставина не може бути підставою для видання вказаного наказу.
3. Обставини проведення заняття у середу 20 грудня 2006 р. з ученицею ОСОБА_2 Як
встановлено судом в тому числі з пояснень самої позивачки: заняття було проведене з 15-15 до 16-00 у
зв'язку з тим, що були за згодою її батьків перенесені на 15-15 до 16-00. Так проводилися навчальні
заняття 6, 13, 20 грудня 2006 р. Таким чином заняття з учинецею було дісно проведено, в цій частині
інших доказів суду не надано. Тому і ця остання обставина, вказана в наказі, не може бути підставою
для видання наказу.
Зазначені підстави, навіть при їх наявності, є малозначними та такими, що за своєю тяжкістю не завдали і не могли завдати будь-якої шкоди ні школі ні навчальному процесу ні учням. Інших правових і фактичних підстав дисциплінарного стягнення наказ від 18 січня 2007 р. №9 не має.
Окрім цього вуідповідно до вимог ч. З ст. 149 КЗпП України при обранні виду стягнення враховується ступінь тяжкості проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено
проступок, і попередню роботу працівника. Проте, згідно тексту вказаного наказу ступінь тяжкості проступку не оцінювався, яка діями позивачки задана шкода взагалі не вказано, оцінка попередній роботі не надана. Тому вказаний наказ як процедурно так і по суті був прийнятий з порушенням чинного законодавства і саме вимог ст. 149 КЗпП України.
Окрім цього наказ №58 від 23.05.2007 "Про скасування наказу від 18.01.2007. "Про накладення догани ОСОБА_1." був прийнятий вже після подання позову до суду не з підстав порушення особою яка його видала законодавства, а з підстав нібито виправлення поведінки позивачки та "щодо нормалізації морально-психологічного клімату в колективі". Тому цей наказ на думку суду є лише намаганням закрити провадження у справі та відійти від цивільно-правової відповідальності. Бо саме цей наказ був наданий суду разом з заявою про закриття провадження у справі. Тому суд вважає, що цей наказ було видано не з належних підстав, є мнимим, і повинен бути скасованим.
Вказаними наказами позивачці завдана моральна шкода, що складається у приниженні її професійної репутації у колі співробітників ДШМ №2 і Управління культури Запорізької міської ради, де вона працює заступником начальника Управління. У ДШМ №2 позивачка працює з 1997 р., за весь час роботи в колективі вона характеризувалася лише позитивно. Враховуючи об'єктивні високі результати у підготовці учнів її класу, має відповідний авторитет серед викладачів школи. А наказ від 18.01.07 №9 принижує її, показує її як порушницю трудової дисципліни, що не відповідає дійсності. З часу підписання зазначеного наказу погіршився стан здоров'я позивачки це головний біль, тривога, безсоння. Позивач разом з родиною переживає безпідставність зазначеного дисциплінарного стягнення. Таким чином, суд виходячи з принципу справедливості і адекватності оцінює моральну шкоду яка завдана позивачці у розмірі 1 000 грн.
Окрім цього на отримання юридичної допомоги в тому числі і за участь її представника, адвоката в суді нею затрачено 900 грн. які вона 03.07.2007. в повному обсязі виплатила представнику, що підтверджено квитанцією, що долучена до матеріалів справи, і підлягає стягненню з відповідача.
На підставах викладеного і керуючись ст. ст. 147, 148, 149, 150, 232, 233 КЗпП України, ст. ст. 15, 22, 23 ЦК України, ст. ст. 24, 102, 126, 137 ІДПК України, постановою Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 р. № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», -
ВИРІШИВ:
Накази директора Дитячої школи мистецтв №2 від 18 січня 2007 року №9 "Про накладення догани ОСОБА_1." та від 23.05.2007. №58 "Про скасування наказу від 18.01.2007. "Про накладення догани ОСОБА_1." скасувати, як безпідставні, та прийняті з порушенням законодавства.
Стягнути з Дитячої школи мистецтв №2 на користь ОСОБА_1 завдану їй моральну шкоду в розмірі 1000 грн., та 900 грн. за надання правової допомоги.
Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано до Апеляційного суду Запорізької області протягом 10 днів з дня проголошення рішення через Комунарський районний суд м. Запоріжжя. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана в тому ж порядку протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження з поданням її копії до апеляційного суду.