Справа № 2- 206 / 11

                                                                 Р І Ш Е Н Н Я

                                                     І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

19 вересня  2011 року      Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді                          Грищенко І.О.

при секретарях                                Мушаровій (Дворніченко) Г.О., Самогньозд О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду  в м. Харкові цивільну справу  за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2,  ЗАТ «ОТП Банк»( ПАТ «ОТП Банк»)  в особі філії ЗАТ «ОТП Банк» (ПАТ «ОТП Банк») в м. Харкові, 3- ті особи- приватний нотаріус ХМНО ОСОБА_3, Служба у справах дітей  Дзержинського району,  про визнання правочину недійсним,

                                                       В  С  Т  А  Н  О  В  И  В:

28 квітня  2009 року позивач  в інтересах своєї неповнолітньої дитини- Красовської ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1, звернулася до суду з позовною заявою, в якій просить визнати недійсним договір іпотеки № PCNL- 702/009/2007 від 26 січня 2007 року , укладений між ЗАТ «ОТП Банк»та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_3, зареєстрований в реєстрі за № 192.

Свої вимоги позивач обґрунтовує  тим, що відповідно до умов договору іпотеки, укладеного між відповідачами , в особі банку та її чоловіка,  предметом іпотеки є нерухоме майно- квартира АДРЕСА_3 що належала на праві приватної власності її чоловікові. На дату передачі квартири в іпотеку банку, в ній проживали вона, її чоловік та неповнолітня дочка. Зареєстрованими були вона та її чоловік ОСОБА_2 Зважаючи на те, що її дочка має право користування вказаною квартирою, для вчинення  правочину стосовно нерухомого майна була потрібна попередня згода органу опіки та піклування.  Такої згоди отримано не було, що є порушенням прав та інтересів неповнолітньої дитини. Відтак, недодержання сторонами при вчинення правочину вимог закону є підставою для визнання такого правочину недійсним. Крім того, 01.07.2008 року приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_3 було вчинено виконавчий напис на договорі іпотеки, після чого підрозділом примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області було відкрито виконавче провадження  про звернення стягнення на предмет іпотеки.

В судовому засіданні  позивач   підтримала свої  позовні  вимоги  та просила їх задовольнити , посилаючись на обґрунтування, викладене в позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2  в судове засідання не з»явився, про причини неявки суду не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчать дані, які містяться в матеріалах справи.

Представник відповідача,  в особі  ПАТ «ОТП Банк», ОСОБА_5, який діє на підставі довіреності,  в судовому засідання позовні вимоги позивача не визнав, тому що вважає їх незаконним та необґрунтованими,   заперечував проти їх задоволення. Свої заперечення мотивує тим, що для отримання кредиту відповідач ОСОБА_2 надав до банку заповнену ним власноручно  анкету –заяву, в якій вказав  свої особисті дані  та  дані членів своєї родини, при цьому зазначив лише про дружину, з якою перебуває у зареєстрованому шлюбу, не вказавши про наявність прав дітей на нерухоме майна. Крім того, надав довідку з місця проживання, з якої вбачається, що  в квартирі, що передається в іпотеку банку, проживають лише він та його дружина. Зі змісту договору іпотеки також вбачається, що іпотекодавець ОСОБА_2 підтвердив ту обставину, що  за адресою місцезнаходження предмета іпотеки не проживають та не зареєстровані діти, відсутні малолітні, які мають право користуватися предметом іпотеки. Позивач перед укладенням договорів  подала  заяву про надання згоди  на укладення її чоловіком кредитного договору та договору іпотеки, при цьому не повідомила банк про наявність малолітньої дитини, яка проживає в квартирі, що передається в іпотеку та має право на користування цим майном.

Судом до участі у справі в якості третьої особи було залучено приватного нотаріуса ХМНО ОСОБА_3, яким було посвідчено договір іпотеки.

Третя особа- приватний нотаріус ХМНО ОСОБА_3 в судове засідання не з»явився, про причини неявки суду не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчать дані, які містяться в матеріалах справи.

За клопотанням позивача, з метою захисту прав її неповнолітньої дитини ,  до участі  у справі в якості третьої особи було залучено Службу у справах дітей Дзержинського району.

Представник третьої особи в судове засідання не з»явився, про причини неявки суду не повідомлено, про час та місце розгляду справи  повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчать дані, які містяться в матеріалах справи.

Суд, заслухавши пояснення учасників процесу , дослідивши  докази, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дійшов наступного.

Судовим розглядом справи  встановлені такі обставини та визначені відповідно до них правовідносини, що підтверджуються наявними в справі доказами .

26 січня 2007 року  між ОСОБА_2 та ЗАТ «ОТП Банк», в особі філії ЗАТ «ОТП Банк», був уклалений кредитний договір № CNL- 702/009/2007, відповідно до умов якого, ОСОБА_2 отримав кредит в сумі 63 000 доларів США зі сплатою процентів їз розрахунку 13,99 % річних на строк до 26.01.2017 року. Для забезпечення  виконання прийнятих за вказаним договором  зобов»язань, ОСОБА_2 надав в іпотеку належну йому на праві приватної власності  квартиру АДРЕСА_1  та уклав договір іпотеки № PCNL- 702/009/2007,  який було посвідчено приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_3

Відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про іпотеку»іпотекодавець зобов»язаний до укладення іпотечного договору попередити іпотекодержателя про всі відомі йому права та вимоги інших осіб на предмет іпотеки, в тому числі ті, що не зареєстровані у встанволеному законом порядку. Отриманню кредиту передувала низка дій , що була вчинена як самим позивачем , та й її чоловіком. Так, для отримання кредиту у вказаній вищі сумі, відповідач ОСОБА_2 надав до банку заповнену ним власноручно  анкету – заяву № 009 фізичної особи на отримання іпотечного кредиту ( копія якої міститься в матеріалах справи), в якій вказав  свої особисті дані  та  дані членів своєї родини, при цьому  в п. 7 – відомості про родину,  зазначив лише про дружину ОСОБА_1, з якою перебуває у зареєстрованому шлюбу, не вказавши про наявність  дітей. Крім того, надав довідку з місця проживання від 16.01.2007 року № 123/1, з якої вбачається, що  в квартирі, що передається в іпотеку банку, проживають лише він та його дружина. Зі змісту договору іпотеки   ( пп. h, п. 5.1)  вбачається, що іпотекодавець ОСОБА_2 підтвердив ту обставину, що  за адресою місцезнаходження предмета іпотеки не проживають та не зареєстровані діти, відсутні малолітні, які мають право користуватися предметом іпотеки.

Позивач ОСОБА_1 перед укладенням договорів  26.01.2007 року оформила нотаріально посвідчену   заяву про надання згоди  на укладення її чоловіком кредитного договору та договору іпотеки щодо передачі в іпотеку банку квартири АДРЕСА_2 , з можливим відчуженням зазначеного майна в майбутньому, при цьому не повідомила банк про наявність малолітньої дитини, яка проживає в квартирі, що передається в іпотеку та має право на користування цим майном.

Відповідно до вимог ст.. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

В судовому засіданні  позивач підтвердила ту обставину, що станом на 26.01.2007 року, тобто на день укладення оспорюваного позивачем  правочину, в квартирі були зареєстровані вона та її чоловік, малолітня дочка була зареєстрована в спірній квартирі  вже після укладання договору іпотеки.

Відповідно до вимог ст. 57 ЦПК України  доказами є будь-які фактичні данні, на підставі яких  суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст.. ст..58  та 59 ЦПК України  докази повинні бути належними та допустимими.

В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення сторонами договору  норм ст. 203 ЦК України  в частині того, що правочин, що вчиняється батьками, не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх дітей.

Через те, що органом опіки та піклування дозвіл на укладення договору не надавався,  відповідно до вимог ст. 215 ЦК України,  до такого правочину повинні бути застосовані правові наслідки недодержання сторонами при вчиненні правочину вимог закону, а саме, недійсність такого правочину.

Суд не може погодитися з такими твердженнями позивача, тому що вони не грунтуються на нормах чинного цивільного законодавства України. Перед укладанням  кредитного договору та договору іпотеки іпотекодавець  ОСОБА_2 та його дружина ОСОБА_6 надали  банку  пакет документів, якими підтвердили відсутність прав власності або користування малолітніх дітей відносно предмету іпотеки.   Враховуючи те, що іпотека це вид забезпечення виконання зобов»язання нерухомим майном, яке залишається у володінні та користуванні іпотекодавця, в даному випадку батька малолітньої дитини, згідно з яким іпотекодержатель має право у разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов»язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки.

Зважаючи на те, що при укладенні договору іпотеки відчуження житла не відбувається, відповідно,  в такому випадку отримання дозволу органу опіки та піклування  на вчинення такого прпвочину не є необхідним.

Крім того, в силу наданих  банку документів при оформленні кредитного договору та іпотеченого договору , дані про те, що дитині належить майно, що передається в іпотеку або про  майнові права дитини,  батьками дитини заявлено не було, відтак,  вимоги ст. 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей»під час укладення   договору іпотеки   , порушено не було.

Оцінивши надані позивачем докази на підтвердження  законності та обгрунтованості своїх вимог, суд вважає, що вони не є належними, тому що не містять інформації щодо предмета доказування, через що підстав  вважати їх належними та допустимими не має.  

Позивач   не надала суду належних доказів в підтвердження обґрунтованості своїх   позовних вимог  щодо порушення  прав її неповнолітньої дочки при укладенні її чоловіком іпотечного договору, згоду на укладення якого вона давала особисто.

Відтак, підстав, передбачених ст.. 215 ЦК України  для визнання правочину,  у вигляді  договору іпотеки ,  недійсним,  не вбачається.

Таким чином,  враховуючи факти та обставини, які було встановлено в ході судового розгляду справи та які знайшли своє підтвердження,  суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача  не обгрунтовані, не підтверджені належними доказами, а тому не підлягають задоволенню.

01.07.2008 року приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_3 на договорі іпотеки  було вчинено виконавчий напис № 2405,  який переданий на виконання в частині звернення стягнення на предмет іпотеки до підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби головного управління юстиції у Харківській області.

Виконавчий напис нотаріуса позивачем  або іпотекодавцем ОСОБА_2  у встановленому законом  порядку оспорено не було.  Вимога щодо визнання іпотечного договору недійсним  була заявлена позивачем лише після того, як виконавчою службою  було відкрито виконавче провадження  за виконавчим написом нотаріуса щодо зверенння стягнення на предмет іпотеки.

Позивачем  до суду було подано заяву про  забезпечення позову шляхом зупинення розпочатого підрозділом примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби головного управління юстиції у Харківській області виконавчого провадження  по зверненню стягнення на майно, що є предметом іпотеки.

Ухвалою суду від 08.07.2009 року заяву про забезпечення позову було задоволено частково. Зупинено розпочате підрозділом примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби головного управління юстиції у Харківській області виконавче провадження  по зверненню стягнення на майно по договору іпотеки № PCNL- 702/009/2007 від 26 січня 207 року , укладеного між ЗАТ «ОТП Банк»та ОСОБА_2 , до вирішення справи по суті.

Відповідно до вимог ст. 154 ЦПК України , заходи забезпечення позову можуть бути скасовані  судом, який розглядає справу. Якщо у задоволенні позову відмовлено, вжиті заходи забезпечення позову застосовуються до набрання судовим рішенням законної сили.

            На підставі викладеного, керуючись ст.. ст.. 10, 11,  57-60, 154,   209, 212, 214, 215  ЦПК України, ст.ст.203, 215 ЦК України, Законом України «Про іпотеку»,  Законом України «Про охорону дитинства», Законом України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей»,  суд

                                           В И Р І Ш И В :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , яка дії в інтересах неповнолітньої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1,  про визнання  недійсним договору іпотеки № PCNL- 702/009/2007 від 26 січня 2007 року , укладеного між ЗАТ «ОТП Банк»та ОСОБА_2 , посвідченого приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_3,, зареєстрованого в реєстрі за № 192  - відмовити.

Після набрання судовим рішенням законної сили скасувати заходи забезпечення позову , вжиті на підставі ухвали суду від 08 липня 2009 року .

Скасувати зупинення  розпочатого підрозділом примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби головного управління юстиції у Харківській області виконавчого провадження  по зверненню стягнення на майно по договору іпотеки № PCNL- 702/009/2007 від 26 січня 2007 року , укладеного між ЗАТ «ОТП Банк»та ОСОБА_2

         Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд 1 інстанції шляхом подачі протягом десяти днів  з дня  його проголошення  апеляційної скарги.

          Особи, які  брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час  проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів  з дня отрим ання копії цього рішення.

Суддя: