Справа № 606/2391/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 січня 2025 року м. Теребовля

Теребовлянський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої судді Мельник А.В.

за участю секретаря судового засідання Кавалко В.С.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Теребовлі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Теребовлянської міської ради (ОТГ) про визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Теребовлянської міської ради (ОТГ), у якому просить визнати за нею в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на земельну ділянку площею 2,00 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Довгенської сільської ради, Тернопільського району, Тернопільської області.

В обґрунтування заявлених вимог, вказує на те, що 09.04.1997 ОСОБА_2 було складено заповіт, згідно якого остання заповіла позивачу ОСОБА_1 належний їй на праві особистої власності сертифікат на право на земельну частку (пай), серії НОМЕР_3, виданий КСП "Дружба". 24.03.1998 ОСОБА_2 було отримано державний акт на право приватної власності на землю серії ТР №0269. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла. За час свого життя остання після складання заповіту, не внесла до нього зміни (не зазначила Державний акт на вищевказану земельну ділянку). У зв`язку з цим, отримати в нотаріальному органі свідоцтво про право на спадщину за заповітом позивач не може.

Враховуючи вказані обставини, позивач звернулась до суду для визнання права власності на спадкове майно за рішенням суду.

Ухвалою суду від 05.12.2024 було відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 07.01.2025.

Позивач ОСОБА_1 та її представник в судове засідання не з`явилися, позивач подала до суду заяву, у якій просила справу розглядати за її відсутності, позовні вимоги підтримує повністю.

Представник відповідача Теребовлянської міської ради (ОТГ) в судове засідання не з`явився, однак подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги визнає у повному обсязі.

Відповідно до вимог частини третьої статті 200 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

За вказаних обставин, на підставі частини другої статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши та оцінивши докази по справі суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 21.05.2003, виданого Довгенською сільською радою Теребовлянського району Тернопільській області, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Деренівка, Теребовлянського району, Тернопільської області (а.с.8).

Згідно копії заповіту, складеного 09.04.1997, посвідченого секретарем Довгенської сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області від 09.04.1997, за реєстровим №56, ОСОБА_2 заповіла належний їй на праві особистої власності сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий КСП "Дружба", серії НОМЕР_3 онучці - ОСОБА_1 (а.с.6).

Теребовлянською державною нотаріальною конторою 02.10.2024 була заведена спадкова справа за №160 після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 . Вказане підтверджується копією постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії, виданої Теребовлянською державною нотаріальною конторою за №640/02-14 від 27.09.2024 (а.с. 14).

З вказаної постанови слідує, що при розгляді документів, а саме: свідоцтва про смерть, заповіту посвідченого Довгенською сільською радою Теребовлянського району Тернопільської області від 09.04.1997 за реєстровим №56, державного акта на земельну ділянку ТР№0269, витягу з Державного земельного кадастру, серії НВ-2100363732024, було виявлено, що заповіт посвідчений на правовстановлюючий документ - сертифікат на право на земельну частку пай, серії ТР № 0156925, а також є розбіжності в свідоцтві про народження матері спадкоємця померлої ОСОБА_3 , де в графі батьки вказана мати ОСОБА_2 . Враховуючи вказане ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 (а.с.14).

Згідно відповіді Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області від 05.11.2024, згідно Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), що видаються Теребовлянською районною державною адміністрацією Тернопільської області 03.12.1996 ОСОБА_2 видано сертифікат на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_4 площею 2,42 в умовних кадастрових гектарах в КСП "Дружба" на території Довгенської сільської ради Теребовлянського району на підставі розпорядження Теребовлянської районної державної адміністрації від 15.07.1996 №328. Про що внесено запис за №346. Також, міститься відмітка про видачу ОСОБА_2 державного акта на право приватної власності на землю (серії ТР № 0269). ОСОБА_2 24.03.1998 видано Державний акт на право приватної власності на землю серії ТР № 0269 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,00 га, на території Довгенської сільської ради (а.с. 9).

Як слідує з копії Державного акту на право приватної власності на землю серії ТР № 0269 від 24.03.1998, ОСОБА_2 , яка проживає за адресою: с.Деренівка, Теребовлянського району, Тернопільської області, на підставі рішення 11 сесії Довгенської сільської Ради народних депутатів від 26.02.1998 за №80, є власником земельної ділянки площею 2,00 га, яка розташована на території Довгенської сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 269 (а.с.7).

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

У відповідності до статті 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

У відповідності до частини першої статті 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно статті 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до статті 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Згідно частини першої статті 81 Земельного кодексу України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; г) прийняття спадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Відповідно до статті 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, а також право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується: цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною у порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою; свідоцтвом про право на спадщину (частина перша і частина друга статті 126 Земельного кодексу України).

Згідно пункту 10 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування», у відповідності до статті 1225 ЦК право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), право користування чужим майном (сервітут).

Судом встановлено, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , за життя склала заповіт, згідно якого заповіла позивачу ОСОБА_1 належний їй сертифікат на право на земельну частку пай, серії ТР 0156925. Після чого, ОСОБА_2 було отримано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ТР № 0269. Однак, за час свого життя остання після складання заповіту, не внесла до нього зміни (не зазначила Державний акт на вищевказану земельну ділянку). Спадщину після смерті ОСОБА_2 , згідно заповіту, прийняла ОСОБА_1 , яка, згідно довідки Довгенського старостинського округу Теребовлянської міської ради від 02.07.2024 була зареєстрована та проживала разом із ОСОБА_2 на момент її смерті (а.с. 10), та надалі, звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини.

Однак, позивач не може отримати свідоцтво про прийняття спадщини, як спадкоємець за заповітом, оскільки у заповіті вказано неналежний правовстановлюючий документ на земельну ділянку, тому майнове право позивача має бути захищено у судовому порядку шляхом визнання права власності на вищевказане майно.

Згідно статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способом захисту цивільних прав та інтересів згідно частини другої статті 16 цього Кодексу може бути, зокрема, визнання права.

Відповідно до статті 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвічує його право власності.

Із досліджених письмових доказів встановлено, що позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 та має право на спадкування, однак не може оформити право власності на земельну ділянку площею 2,00 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Довгенської сільської ради, Тернопільського (раніше Теребовлянського) району, Тернопільської області, що належала ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ТР № 0269 від 24.03.1998, у зв`язку із зазначенням у заповіті неналежного правовстановлюючого документа.

Враховуючи вищенаведене, визнання позову відповідачем, а також те, що у зв`язку з зазначенням у заповіті неналежного правовстановлюючого документа на земельну ділянку, позивач не може реалізувати своїх спадкових прав, її право підлягає судовому захисту, а позов до задоволення шляхом визнання за ОСОБА_1 права власності в порядку спадкування за заповітом на земельну ділянку площею 2,00 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Довгенської сільської ради, Тернопільського (раніше - Теребовлянського) району, Тернопільської області, після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ТР № 0269 від 24.03.1998.

Керуючись статтями 4, 12, 200, 247, 265, 354 ЦПК України, статтями 15, 16, 392, 1216, 1217, 1218, 1225, 1268, 1270 ЦК України, статтями 81, 125, 126 Земельного кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Теребовлянської міської ради (ОТГ) про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 2,00 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Довгенської сільської ради, Тернопільського (раніше Теребовлянського) району, Тернопільської області та на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ТР № 0269 від 24.03.1998 належала ОСОБА_2 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

Відповідач: Теребовлянська міська рада (ОТГ), місцезнаходження: вул. Кн. Василька, 104а, м.Теребовля, Тернопільська обл., код ЄДРПОУ 04058456.

Повний текст рішення суду складено 07.01.2025.

Суддя А.В.Мельник