Справа №613/1687/24 Провадження № 1-кс/613/6/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 січня 2025 року. Слідчий суддя Богодухівського районного суду Харківської області ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , розглянувши скаргу ОСОБА_3 на постанову дізнавача про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні №12024226010000130,

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла скарга ОСОБА_3 про скасування постанови дізнавача Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області від 05.12.2024 про відмову у визнанні ОСОБА_3 потерпілою у кримінальному провадженні №12024226010000130 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України.

В обґрунтування скарги посилається на те, що СПД №1 Богодухівського РВП здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12024226010000130 з правовою кваліфікацією - ч.1 ст.125 КК України.

Постановою дізнавача від 26.10.2024 відмовлено у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_4 , яка представляє у провадженні інтереси ОСОБА_5 (цивільного чоловіка заявниці) про зміну правової кваліфікації зі ст.125 ч.1 на ст.296 ч.2 КК України - з підстав відсутності умислу на вчинення хуліганства.

26.10.2024 дізнавачем винесено постанову, якою відмовлено у визнанні ОСОБА_3 потерпілою у кримінальному провадженні через відсутність тілесних ушкоджень. Заявниця оскаржила зазначену постанову та ухвалою слідчого судді від 22.11.2024 постанову було скасовано.

Однак 05.12.2024 дізнавачем винесено постанову, якою повторно відмолено у визнанні ОСОБА_3 потерпілою у кримінальному провадженні, постанова обґрунтована тим, що ОСОБА_3 не надано доказів наявності тілесних ушкоджень, за медичною допомогою вона не зверталась. Також в постанові зазначено, що діти ОСОБА_3 ОСОБА_6 та ОСОБА_7 повідомили, що крім ОСОБА_8 на території подвір`я вони сторонніх осіб не бачили, оскільки одразу зайшли до будинку. Їх психологічний стан не змінився, шкоди їм завдано не було.

ОСОБА_3 зазначає, що оскаржувана постанова не обґрунтована належним чином, є такою, що не відповідає вимогам законодавства. Крім того, з 22.11.2024 слідчі дії з дітьми не проводились, а в попередньому допиті діти повідомляли, що на подвір`я приходили п`яні чоловіки та кричали.

Сама ОСОБА_3 вважає, що постраждала від злочинних дій ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , які виражались брутально, штовхнули ОСОБА_3 в груди, від чого вона впала та відчувала фізичний біль. Вважає, що дізнавач формально підійшла до розгляду клопотання, тому просить постанову скасувати.

Беручи до уваги дату отримання копії постанови, просить поновити строк звернення зі скаргою.

Дізнавач в судове засідання не з`явилась, її неявка, відповідно до положень ч.3 ст.306 КПК України не є перешкодою для розгляду скарги.

Заявник просила розглядати скаргу за її відсутності, скаргу задовольнити.

Враховуючи встановлені КПК України скорочені строки розгляду скарги та волевиявлення самої заявниці, слідчий суддя вважає за можливе розглянути скаргу за відсутності особи, що подала скаргу.

Дослідивши матеріали за скаргою, слідчий суддя дійшов наступного.

Пунктом 5 ч. 1ст.303 КПК України передбачено, що на досудовому провадженні може бути оскаржено рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим.

Відповідно до ч.1 ст.55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.

При цьому, права і обов`язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про злочин або заяви про залучення її до провадження як потерпілого (ч.2 ст.55КПК України).

Згідно ч. 3 ст.55 КПК України потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв`язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого.

Правилами частини 5 статті 55 КПК України визначено, що за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до кримінального провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної в частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.

Під час вивчення матеріалів скарги було встановлено, що СД Богодухівського РВП здійснюється дізнання у кримінальному провадженні за фактом отримання тілесних ушкоджень ОСОБА_5 - за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України.

24.10.2024 ОСОБА_3 подано клопотання про визнання її потерпілою.

Постановою дізнавача від 26.10.2024 у визнанні ОСОБА_3 потерпілою у кримінальному провадженні провадженні було відмовлено.

Ухвалою слідчого судді зазначену постанову дізнавача скасовано.

Постановою дізнавача від 05.12.2024 у задоволенні клопотання ОСОБА_3 та у визнанні її потерпілою у кримінальному провадженні провадженні відмовлено повторно.

Постанова обґрунтована тим, що ОСОБА_3 не було завдано тілесних ушкоджень, за медичною допомогою вона не зверталась, відповідних документів не надала. Також в постанові зазначено, що діти ОСОБА_3 повідомили, що крім ОСОБА_8 на території подвір`я вони сторонніх осіб не бачили, оскільки одразу зайшли до будинку. Їх психологічний стан не змінився, шкоди їм завдано не було.

Вирішуючи питання про наявність підстав для задоволення скарги, слідчий суддя зазначає, що системний аналіз положень ч. 1, 2, 5 ст. 55 КПК України свідчить, що для вирішення питання щодо процесуального статусу особи як потерпілої необхідним є з`ясування чи заподіяно такій особі шкоди злочином та якої саме, моральної, фізичної чи майнової.

Розглядаючи скаргу на постанову про відмову у визнанні потерпілим, слідчий суддя, серед іншого, повинен перевірити наявність підстав для винесення такої постанови, законність джерел отриманих даних, які стали підставою для винесення постанови про відмову у визнанні потерпілим, мотиви прийняття відповідного рішення. Відповідні підстави мають бути належним чином мотивовані в постанові слідчого. За умови встановлення того, що зазначені вимоги є недотриманими, постанова слідчого підлягає скасуванню.

ОСОБА_3 заявляє, що внаслідок дій вказаних нею осіб вона впала, оскільки її штовхнули, відчувала фізичний біль, було пошкоджено майно - хвіртка, були налякані діти.

Водночас як свідчить зміст оскаржуваної постанови, в постанові не надано належної оцінки всім доводам ОСОБА_3 , зазначеним нею в клопотанні про визнання потерпілою. Крім того заявник стверджує, що під час допиту її діти не давали таких свідчень, про які зазначено в постанові.

Отже, висновок дізнавача про те, що скаржнику не завдано шкоди, є передчасним.

Додатково слідчий суддя наголошує, що, дійсно, кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.125 КК України відноситься до кримінальних правопорушень проти здоров`я особи, а об`єктивну сторону цього правопорушення характеризують, зокрема, наслідки у виді легких тілесних ушкоджень.

Водночас визначення дізнавачем попередньої кваліфікації кримінального правопорушення не виключає можливості її подальшої зміни.

З урахуванням викладеного, з огляду на те, що постанова дізнавача в частині висновку про незавдання ОСОБА_3 жодної шкоди правопорушенням належним чином не вмотивована, слідчий суддя доходить висновку про наявність підстав для задоволення скарги та скасування постанови дізнавача від 05.12.2024.

Враховуючи дату отримання копії постанови, строк подання скарги не порушено.

Керуючись ст.ст. 303-307 КПК України,

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_3 - задовольнити.

Скасувати постанову дізнавача СД Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області від 05.12.2024 про відмову у визнанні ОСОБА_3 потерпілою у кримінальному провадженні №12024226010000130.

Слідчий суддя - ОСОБА_1