копія

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 січня 2025 року Справа № 607/24595/24

Номер провадження2/608/152/2025

       Суддя Чортківського районного суду Тернопільської області Коломієць Н. З. , ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , заінтересована особа: Управління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради про визначення місця проживання дітей з батьком на його самостійному утриманні та вихованні,

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 , заінтересована особа: Управління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради про визначення місця проживання дітей з батьком на його самостійному утриманні та вихованні.

23 грудня 2024 року ухвалою судді Чортківського районного суду Тернопільської області вказану позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків терміном не більше п`яти днів з отримання копії ухвали. Підставою залишення позовної заяви без руху стала її невідповідність вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України, а саме: позовна заява не була підписана позивачем, не сплачено судовий збір, невірно вказано коло осіб у даній справі.

       Отже,  ОСОБА_1  судом було надано термін для приведення позовної заяви до норм Цивільного процесуального кодексу України та  сплати судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру у розмірі 1211,20 гривень.

       На виконання ухвали суду від 23 грудня 2024 року, позивачем ОСОБА_1 було сплачено судовий збір за позовну заяву та надано квитанцію про його сплату.

       Однак, інші недоліки зазначені в ухвалі від 23 грудня 2024 року, не були усунуті

Відповідно до ч. 3 ст.185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Таким чином, оскільки на даний час недоліки, зазначені в ухвалі про залишення позову без руху не усунуті, позов підлягає поверненню.

       Відповідно до ч.7 ст.185 ЦПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

       Виходячи з наведеного, позовну заяву ОСОБА_1 до  ОСОБА_2 , заінтересована особа: Управління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради про визначення місця проживання дітей з батьком на його самостійному утриманні та вихованні - слід вважати неподаною та повернути її позивачу. Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Такий висновок, цілком узгоджується з висновком Верховного Суду викладеному у постанові Верховного Суду від 22.09.2019  по справі № 705/5060/18 (провадження № 61-3331св19), в якій Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вказав:«повертаючи позовну заяву ОСОБА_1 як неподану, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, зазначив, що заявник отримав копію ухвали суду .... , однак у наданий судом строк недоліки позовної заяви не усунув. Проте, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення. Прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах  «Осман проти Сполученого королівства»  від 28 жовтня 1998 року та «Креуз проти Польщі»  від 19 червня 2001 року. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.Якщо законом визначений порядок для вчинення певних дій, такий порядок в силу вимог вітчизняного та Європейського законодавства повинен дисциплінувати осіб, що звертаються до суду та не допустити судовий процес у безладний рух, так як право на суд не є абсолютним.Разом з тим, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), має тлумачитися з урахуванням верховенства права, яке вимагає, щоб сторони у справі мали ефективний судовий засіб, що давав би їм можливість заявляти про свої громадянські права. Таким чином, це положення втілює «право на суд», право на доступ до якого, тобто право на звернення до суду у цивільних справах, є лише одним аспектом; однак, це аспект, який фактично дає можливість скористатися додатковими гарантіями, викладеними в пункті 1 статті 6 Конвенції.Суд також зазначає, що Конвенція покликана гарантувати не права, які є теоретичними або ілюзорними, а права, які є практичними та ефективними. Це особливо стосується гарантій, закріплених у статті 6 Конвенції, з огляду на важливе місце, яке в демократичному суспільстві займає право на справедливий суд з усіма гарантіями відповідно до цієї статті. Суд нагадує, що національні органи влади, зокрема суди, мають вирішувати проблеми тлумачення внутрішнього законодавства, їх роль обмежується перевіркою відповідності результатів такого тлумачення Конвенції. Це стосується, зокрема, тлумачення судами процесуальних норм, таких як строки подання документів або подання апеляцій (рішення у справі «Кунерт проти Польщі», заява N 8981/17, від 04 квітня 2019 року). Отже, залишаючи позовну заяву без руху, ОСОБА_1 був поінформований про обов`язок виправити недоліки вказаної заяви, а саме: привести її зміст та форму відповідно до вимог статей 175,177 ЦПК України. Отже, оскільки ОСОБА_1 не подав позовну заяву, яка повинна відповідати вимогам статей 175, 177 ЦПК України, і таким чином, не вичерпав наявних засобів захисту свого права, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про визнання позовної заяви неподаною та її повернення. Таким чином доводи касаційної скарги про те, що судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій перешкоджають та обмежують право позивача на доступ до правосуддя, колегія суддів не бере до уваги з огляду на вищевикладене».

Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема , повернення заяви або скарги.

Враховуючи наведене та керуючись ч.3 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , заінтересована особа: Управління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради про визначення місця проживання дітей з батьком на його самостійному утриманні та вихованні, визнати неподаною та повернути позивачу.

Роз`яснити, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із позовом до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

       Роз`яснити, що позивач може звернутися до суду з клопотання про повернення судового збору.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги Тернопільському апеляційному суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її вручення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Згідно з оригіналом

Суддя:/підпис/        

Оригінал ухвали знаходиться в Чортківському районному суді Тернопільської області в матеріалах справи № 607/24595/24.

Ухвала набрала законної сили « »                                року.

Суддя:                                                                                 Н. З . Коломієць