Справа № 216/3531/24

провадження 3/216/25/25

ПОСТАНОВА

іменем України

        06 січня 2025 року                                                м. Кривий Ріг

             Суддя Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Чирський Г.М., розглянувши матеріали, які надійшли від ППП в м. Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України,  військовослужбовця в/ч  НОМЕР_1 , який проживає за адресою:   АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, –

в с т а н о в и в :

Згідно протоколу, водій ОСОБА_1 10 травня 2024 року, о 07 год. 51 хв., у м. Кривому Розі по вул. Окружна, 27, керував транспортним засобом «ВАЗ 21099-20», реєстраційний номер НОМЕР_2 , у стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився у встановленому законом порядку із застосуванням спеціального технічного приладу – газоаналізатора «Драгер». Результат тесту 0,29 проміле. Вказаними діями водій ОСОБА_1 порушив п.п. 2.9 а) Правил дорожнього руху України. За даним фактом уповноваженою посадовою особою полку патрульної поліції в м. Кривому Розі Управління патрульної поліції в Дніпропетровської області Департаменту патрульної поліції складено протокол серії ААД №736941, за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 , його представник – адвоката Федосов М.М. на останнє судове засідання не з`явилися. Захисником суду подано заперечення, які він підтримав під час судового розгляду, в яких просив справу відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. В запереченнях посилався на те, що водій ОСОБА_1 не був зупинений працівниками патрульної поліції, а вони під`їхали до вказаного запаркованого автомобіля, яким нібито керував ОСОБА_1 . Протокол не відповідає  вимогам Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої Наказом МВС України від 06.11.2015 № 1376. Крім того, за результатами огляду лікарем  ОСОБА_2  складено Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 1142 датований 10.05.2024.Відповідно до Висновку - у ОСОБА_1  ознак сп`яніння не виявлено. Також, відповідно до квитанції тестування на алкоголь до протоколу серії ААД № 736941 для замірів вмісту алкоголю у ОСОБА_1  застосовано Драгер Alcotest 6820, прилад № ARHF-0016.Відповідно до наведеної квитанції даний прилад в останнє проходив калібрування 16.05.2023. В той час, як відповідно до керівництва з експлуатації Драгеру Alcotest 6820 таке калібрування для належної роботи приладу повинно проводитись один раз на шість місяців. На час проведення огляду  ОСОБА_1  на стан алкогольного сп`яніння (10.05.2024), з часу останнього калібрування приладу Драгер мав бути двічі відкаліброван.Наведене ставить під сумнів результати огляду  ОСОБА_1  на стан сп`яніння та підтверджує висновок лікаря щодо огляду проведеного в КП «Криворізька багатопрофільна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної ради. 

Повно та всебічно дослідивши адміністративний матеріал, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є в тому числі своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Як регламентують приписи ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов`язаний, зокрема, з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст.251 КУпАП.

Суд відповідно з приписами ст.252 КУпАП оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Практика Європейського суду з прав людини вказує на необхідність оцінювати докази керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (рішення ЄСПЛ «Авшар проти Туреччини»). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» зобов`язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» №39598/03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v.the UnitedKingdom), п.161, Series A заява № 25).

Крім того, відповідно до статті 8 пункту 5 Конвенції про дорожній рух від 08.11.1968 року, яка ратифікована Українською РСР 25.04.1974 року, зі змінами, внесеними Європейською угодою, якою доповнено Конвенцію про дорожній рух, від 01.05.1971 року, зі змінами та доповненнями, в національному законодавстві повинні бути передбачені спеціальні положення, які стосуються керування під впливом алкоголю, а також допустимий законом рівень вмісту алкоголю в крові, а у відповідних випадках - у повітрі, що видихається, перевищення якого є несумісним з керуванням транспортним засобом. У всіх випадках максимальний рівень вмісту алкоголю в крові у відповідності до національного законодавства не повинен перевищувати 0,50 г чистого алкоголю на літр крові або 0,25 мг на літр повітря, що видихається.

До того ж, визначення терміну «керування транспортним засобом» було наведено в п. 27 Пленуму ВСУ від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», за яким керування транспортним засобом - виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.

В рішенні №404/4467/16-а від 20.02.19 ВС/КАС зазначено, що само по собі керування транспортним засобом розуміється як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.

 Разом з тим, відповідно до п. v) ч.1 ст. 1 Конвенції про дорожній рух «термін «водій» означає будь- яка особа, яка керує транспортним засобом, автомобілем (включаючи велосипеди) або особа, яка супроводжує по дорогах худобу, стада, запряжних, в`ючних або верхових тварин».

Таким чином, керування транспортним засобом - це умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зворушення з місця, а під час руху для зміни напрямку руху та/чи швидкості транспортного засобу.

З відеозапису з нагрудного відеореєстратору працівників патрульного полку поліції, долученого до протоколу не вбачається зафіксований поза розумним сумнівом факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом з моменту початку відеозапису події. На відеозапису зафіксований початковий момент, коли працівники поліції під`їжджають до автомобіля, який припаркований на узбіччі. З відеозапису не вбачається, що в момент руху автомобіля працівників поліції, транспортний засіб, в якому знаходився ОСОБА_1 , теж рухається. Також, немає беззаперечного визнання ОСОБА_3 факту керування ним транспортного засобу та зупинки його працівниками поліції (БК 477469, 767424).

Крім того, не є беззаперечним доказом цієї обставини і рапорт поліцейського без підтвердження іншими доказами, який має суттєві розбіжності із обставинами, встановленими з відеозапису, зокрема, щодо обставин зупинки транспортного засобу, в якому знаходився ОСОБА_1 .

Інших належних доказів правопорушення органом, що склав протокол, до суду не надано, в тому числі, адміністративних протоколів чи постанов про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху у той день.

Крім того, з висновку КП «Криворізька багатопрофільна лікарня з надання психіатричної допомоги» ДОР № 1142 від 10.05.2024 року вбачається, що ОСОБА_1 10.05.2024 року о 09:40 год. самостійно пройшов медичний огляд на стан сп`яніння та за висновком огляду останній не перебуває в стані алкогольного, наркотичного сп`яніння.

При цьому, суд враховує, що огляд у медичному закладі на стан сп`яніння ОСОБА_3 пройшов в межах 2-х годинного строку, визначеного законодавством в якості допустимого терміну між зупинкою транспортного засобу та оглядом лікаря.

Таким чином, суд ставить під сумнів те, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

З урахуванням цього, при вирішенні даної справи суд виходить з принципу презумпції невинуватості особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи зазначені обставини, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, суд вважає за необхідне адміністративну справу відносно ОСОБА_1 закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Керуючись ст.ст.9,245,247,251-252, 266, 279-280 КУпАП, суд

                                                 П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП, - закрити, у зв`язку з відсутністю в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення.        

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу.

        Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя  Г. М. Чирський