Справа №1-263/2007

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2007 року Ленінський районний суд М.Кіровограда в складі:

головуючого судді:                                                                      Бутельської Г.В.

при секретарі:                                                                               Нетесі С.М.

за участю прокурора:                                                                   Петрова Т.І.

адвоката:                                                                                        ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в М.Кіровограді кримінальну справу за звинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кіровограда, українця, гр.України, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого, мешкаючого АДРЕСА_1,

у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.186, ст.304 КК України, Неповнолітнього    ОСОБА_3,    ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Кіровограда, українця, гр.України, з неповною середньою освітою, учня СПТУ № 2, раніше не судимого, мешкаючого АДРЕСА_2,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_2 вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, за попередньою змовою групою осіб.

Крім того, підсудний ОСОБА_2 вчинив втягнення неповнолітнього у злочинну діяльність.

Неповнолітній ОСОБА_3 вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров"я потерпілого, за попередньою змовою групою осіб.

Злочин вчинено за наступних обставин.

30 березня 2007 року приблизно о 14.00 год., ОСОБА_2, за попередньою змовою з н/літнім ОСОБА_4, знаходились біля магазину "Візит" по вул. Будьонного в м. Кіровограді, де побачили раніше їм не знайомого н/літнього ОСОБА_5. В цей час у підсудних виник намір на відкрите викрадення чужого майна. Діючи умисно та цілеспрямовано, з корисливих спонукань, за попередньою змовою між собою, підійшовши до н/літнього ОСОБА_5. ОСОБА_2 попросив цигарку, а н/літній ОСОБА_3 запитав котра година. Після чого, останній застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, підбігши позаду схопив потерпілого за руки та став його тримати. Подолавши таким чином

опір потерпілого, ОСОБА_2 викрав з кишені н/літнього потерпілого ОСОБА_5. мобільний телефон "Соні Еріксон К 300 і", вартістю 400 грн., з сім-картою мобільного оператора "Джине", вартістю 25 грн., на рахунку якої знаходилось 1 грн. 50 коп., спричинивши потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 426 грн. 50 коп.

З місця вчинення злочину зникли, викраденим розпорядилися на свій розсуд.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину у вчиненому злочині визнав повністю, підтвердив покази дані на досудовому слідстві, не заперечив проти фактичних обставин справи та показав, що дійсно 30.03.2007 р. приблизно о 14.00 год., знаходячись разом з н/літнім ОСОБА_3 по вул. Будьонного в м. Кіровограді, побачили раніше не знайомого н/літнього ОСОБА_5., в цей час у них виник намір на грабіж. Після чого, підійшовши позаду, тримаючи потерпілого руками, викрали у нього мобільний телефон, заволодівши майном н/літнього ОСОБА_5., з місця вчинення злочину зникли. У вчиненому розкаявся.

Допитаний в судовому засіданні підсудний н/літній ОСОБА_3 свою вину у вчиненому злочині визнав повністю, не заперечив проти фактичних обставин справи, підтвердив покази дані на досудовому слідстві, підтвердив покази ОСОБА_2 дані у судовому засіданні. У вчиненому розкаявся.

Вина підсудних ОСОБА_2 та н/літнього ОСОБА_3 підтверджується доказами, дослідженими в порядку ч.3 ст.299 КПК України, оскільки показання підсудних відповідають фактичним обставинам справи і ними не оспорюються.

Суд кваліфікує діяння підсудного ОСОБА_2 за ст.186 ч.2, ст.304 КК України як вчинення відкритого викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, за попередньою змовою групою осіб, та втягнення неповнолітнього у злочинну діяльність.

Діяння н/літнього ОСОБА_6 за ч.2 ст.186 КК України, як вчинення відкритого викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров"я потерпілого, за попередньою змовою групою осіб.

Вирішуючи питання щодо міри покарання підсудним, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особи винних, пом'якшуючі та обтяжуючі покарання обставини.

Підсудні ОСОБА_2 та н/літній ОСОБА_3 вчинили тяжкий злочин, як особи характеризуються позитивно, раніше не судимі.

Обставинами пом"якшуючими покарання підсудних ОСОБА_2 та н/літнього ОСОБА_3 суд визнає щире каяття, вчинення злочину вперше, а для підсудного ОСОБА_3 ще і вчинення злочину неповнолітнім.

Обставин, які обтяжують покарання підсудних, судом не визнано.

Враховуючи викладені обставини, суд вважає можливим виправлення засуджених ОСОБА_2 та н/літнього ОСОБА_3 без відбування покарання, відповідно до ст.ст.75, 104 КК України звільнити ОСОБА_2 та н/літнього ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням.

Керуючись ст.ст.321-324 КІЖ України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним за ч.2 ст.186, ст.304 КК України і призначити покарання за ч.2 ст.186 КК України у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки, за ст.304 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

Згідно ст. 70 ч.1 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з іспитовим строком на 2 (два) роки.

Відповідно до ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_2 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, періодично з'являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 на апеляційний період залишити підписку про невиїзд.

Неповнолітнього ОСОБА_3 визнати винним за ч.2 ст.186 КК України, і призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

На підставі ст.ст.75, 104 КК України звільнити н/літнього ОСОБА_3 від відбування покарання з іспитовим строком на 2 (два) роки.

Відповідно до ст.76 КК України зобов'язати н/літнього ОСОБА_3 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, періодично з'являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Міру запобіжного заходу н/літньому ОСОБА_3 на апеляційний період залишити підписку про невиїзд.

Речові докази по справі залишити потерпілому ОСОБА_5., як йому належні.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Кіровоградської

області протягом 15 діб через Ленінський.районний суд м. Кіровограда з

моменту його проголошення.