Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

                                                               Справа № 279/8/25

                                                               Провадження № 1-в/279/25/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 січня 2025 року                                                                м.Коростень

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , із секретарем ОСОБА_2 , розглянувши клопотання засудженого ОСОБА_3 про приведення вироку до вимог чинного законодавства,

ВСТАНОВИВ :

31.12.2024 року до суду надійшло клопотання ОСОБА_3 про приведення вироків, ухвалених відносно нього відповідно до вимог Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-ІХ від 18.07.2024 (далі за текстом Закон № 3886-ІХ).

Відповідно до ч.1 ст 539 КПК України, питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.

Представник установи в судове засідання не прибув, надіслав заяву про розгляд справи без його присутності. Прокурор в судове засідання не з`явився, подав заяву, в якій просив розглянути клопотання засудженого та звільнити його від покарання за вироком від 07.12.2023 , вирок від 26.10.2023 - залишити без змін .

Засуджений ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду клопотання повідомлений належним чином. Надав суду заяву про розгляд клопотання у його відсутність.

Клопотань про відкладення розгляду до суду не надходило.

Відповідно до ст. 539 КПК України неявка учасників, які належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду справи, тому суд розглядає подання за їх відсутності за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали подання, суд дійшов наступного висновку.

Під час виконання вироків суд, визначений ч.2 ст. 539 КПК України, має право вирішувати питання про звільнення від покарання і пом`якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України (п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України).

09.08.2024 року набув чинності Закон України від 18 липня 2024 року №3886-ІХ Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів, яким було внесено зміни до ст.51 КУпАП (Дрібне викрадення чужого майна).

Викрадення чужого майна вважається дрібним, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 за ч. 1 ст. 51 КУпАП та 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за ч. 2 цієї статті.

Отже правопорушення є адміністративним лише у тому разі, якщо особа вчинила крадіжку, шахрайство, привласнення або розтрату на загальну суму, яка не перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч. 1ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Вказане положення цілком узгоджується із вимогами ст. 58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Таким чином, на теперішній час кримінальна відповідальність за таємне викрадення чужого майна (крадіжку) настає виключно у випадку, якщо вартість такого майна становить більше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян встановленого на дату скоєння відповідного правопорушення.

Судом встановлено, що вироком Святошинського районного суду м. Києва від 26.10.2023 року з урахуванням ухвали Київського апеляційного суду від 31.01.2024 року, ОСОБА_3 визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України з призначенням покарання у виді обмеження волі строком на 3 роки. Початок відбування покарання вважати день фактичного звернення вироку до виконання.

Згідно з вироком Шевченківського районного суду м.Києва від 07.12.2023 року ОСОБА_3 визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України з призначенням покарання у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі. На підставі ч.4 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Святошинського районного суду м.Києва від 26.10.2023 року, більш суворим, призначеним за вказаний злочин, остаточно призначити покарання на строк 5років 6 місяців позбавлення волі. Строк відбування покарання обчислювати з 07.12.2023 року, зарахувавши на підставі ч.5 ст.72 КК України строк попереднього ув`язнення з 14.06.2023 року.

За останнім вироком ОСОБА_3 04.04.2023 року вчинив таємне викрадення чужого майна, завдавши матеріальної шкоди потерпілого ОСОБА_4 на загальну суму 2103,33 грн.

Кримінальна протиправність діяння, а також його карність та інші кримінально-правові наслідки визначаються тільки Кримінальним кодексом, що діяв на час вчинення цього діяння ( ч. 3 ст.3, ч. 2 ст.4 КК України).

Згідно з п. 5 підрозділу 1 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту169.1 статті 169 розділу ІV цього Кодексу для відповідного року.

Оскільки розмір крадіжки станом на 04.04.2023 не перевищує 2 розміри неоподатковуваних мінімумів доходів громадян станом на 01.01.2023 року -2684,00 грн (ст.7 Закону України «Про державний бюджет України на 2023 рік» з урахуванням положень Податкового кодексу України), то засуджений підлягає звільненню від кримінального покарання за це діяння.

Відповідно до ч. 2 ст. 74 КК України особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.

За таких обставин клопотання ОСОБА_3 про приведення вироків у відповідність до Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-IX від 18.07.2024 року підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 537, 539 КПК України,

  ПОСТАНОВИВ :

Клопотання ОСОБА_3 про приведення вироків у відповідність до чинного законодавства задовольнити.

На підставі ч. 2 ст. 74 КК України звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від призначеного покарання за вироком Шевченківського районного суду м.Києва від 07.12.2023 року по справі № 761/22000/23 за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років 6 (шість) місяців.

Вважати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 засудженим за вироком Святошинського районного суду м.Києва від 26.10.2023 за ч.1 ст.309 КК України до покарання у виді 3 років обмеження волі та направити його для подальшого відбування покарання у виді обмеження волі в порядку, установленному для осіб засуджених до позбавлення волі.

Відповідно до ч.1 ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_3 у строк відбуття покарання у виді обмеження волі, покарання відбуте ним у виді позбавлення волі з дня фактичного звернення вироку Святошинського районного суду м.Києва від 26.10.2023 до виконання по день фактичного прибуття до установи виконання покарань з обмеження волі, з розрахунку один день позбавлення волі за два дні обмеження волі.

Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Коростенський міськрайонний суд Житомирської області протягом 7 днів з дня її оголошення.

Для особи, яка тримається під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги,якщо таку скаргу не було подано.У разі подання апеляційноїскарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію ухвали направити засудженому, прокурору, установі виконання покарань.

Суддя:                                                                            ОСОБА_5