"06" січня 2025 р. Справа № 363/6519/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

       06 січня 2025 року суддя Вишгородського районного суду Київської області Олійник С.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Головного управління ДПС у Київській області щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_1 ,

про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП,

встановив:

05 листопада 2024 року о 16 год. 30 хв., ОСОБА_1 , продавець-касир, перебуваючи в магазині «Раки» за адресою: с. Нові Петрівці Вишгородського р-ну Київської обл., вул. Святопокровська, 2Г, порушив порядок проведення розрахункових операцій, а саме проведення розрахункової операції без застосування РРО/ПРРО, без створення та надання відповідного розрахункового документу встановленої форми та змісту, чим порушив вимоги п. 1, 2 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 155-1 КУпАП.

Зазначені обставини підтверджуються даними протоколу №2923/10-36-07-08 про адміністративне правопорушення від 05 грудня 2024 року, актом фактичної перевірки від 05 грудня 2024 року №006543, відповідно до якого перевірка почалася 05 грудня 2024 року та закінчилася 05 грудня 2024 року, копією паспорту ОСОБА_1 з додатку «Дія», відомостями з реєстру платників податків щодо ФОП ОСОБА_2 .

ОСОБА_1 до суду не прибув та про причини своєї неявки суд не повідомив, заяв та клопотань від нього не надходило. Про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчить довідка про доставку повідомлення у додаток «Viber», наявна в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Згідно ч. ст. 277-2 КУпАП України, повістка особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, ОСОБА_1 своєчасно та належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи, у судове засідання не з`явився, клопотань про відкладення слухання справи суду не надав, у зв`язку з чим справа розглядається без участі правопорушника, відповідно до ст. 268 ч. 1 КУпАП.

Неявку правопорушника у судове засідання суд розцінює, як намагання уникнути відповідальності та затягування розгляду справи.

З огляду на те, що при повідомленні судом про місце і час розгляду справи, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, не з`явилась у судове засідання, будучи обізнаною про складання щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення, про що свідчить відмітка у ньому про те, що розгляд адміністративної справи відбудеться за сповіщенням суду, не вжила заходів для явки до суду, не подала письмових заперечень проти протоколу, тому суд вважає, що наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи, з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого статтею 38 КУпАП.

Європейський Суд з прав людини у рішенні "Пономарьов проти України" від 03.04.2008 наголосив, що "сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження". Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).

Отже, сторона, яка добросовісно користується наданими законом процесуальними правами, зобов`язана слідкувати за перебігом розгляду справи, учасником якої він є, та зобов`язана утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу. Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 06.03.2019 у справі №910/189/14.

Стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за статтею ст. 155-1 КУпАП без обов`язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного.

Відповідно до п. 1 та п. 2 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо)

при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Згідно ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг тягне за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від двох до п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п`яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За таких підстав, суд доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, а його вину доведено повністю.Таким чином суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбачено ст. 155-1 КУпАП.

При накладенні адміністративного стягнення, суд враховує характер скоєного правопорушення, особу правопорушника, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, міститься у ст. 5 вказаного Закону.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні відомості про те, що ОСОБА_1 відноситься до категорій осіб, які підлягають звільненню від сплати судового збору, а відтак, з нього слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.

       З урахуванням наведеного та керуючись статтями 33, 155-1, 283, 284 КУпАП,

постановив:

визнати ОСОБА_1 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП та застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5 (п`яти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 85 (вісімдесят п`ять) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» та ст. 40-1 КУпАП судовий збір у розмірі 605,60 грн. на користь держави.

Штраф має бути сплачений правопорушником не пізніше як через 15 днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови – не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

       У разі несплати штрафу у вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Вишгородський районний суд протягом 10 днів з дня її винесення.

Постанова підлягає пред`явленню до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.

Суддя                                                                        С.В. Олійник