УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 січня 2025 року

м. Київ

справа № 716/400/23

провадження № 51-6 ск 25

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянув касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 у інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Заставнівського районного суду Чернівецької області від 30 квітня 2024 року та ухвалу Чернівецького апеляційного суду від 30 вересня 2024 року.

Суть питання та встановлені судом обставини

Вироком Заставнівського районного суду Чернівецької області від 30 квітня 2024 року ОСОБА_5 засуджено за ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 152 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років 6 місяців.

Ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 30 вересня 2024 року вирок суду першої інстанції залишено без зміни.

Захисник ОСОБА_4 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій не погоджується з вказаними судовими рішеннями щодо ОСОБА_5 та порушує питання про їх перегляд у касаційному порядку.

Мотиви Суду

Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 КПК України,

суд касаційної інстанції дійшов висновку, що скаргу подано без додержання вимог п. 4 ч. 2 цієї статті.

Згідно зі ст. 427 КПК України в касаційній скарзі, серед іншого, зазначається обґрунтування заявлених скаржником вимог із зазначенням того, у чому саме полягає незаконність чи необґрунтованість судових рішень.

Відповідно до ст. 438 КПК України підставами для зміни або скасування судових рішень судом касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність і невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання

про наявність зазначених підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального

та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Тобто суд касаційної інстанції є судом права, а не факту.

Посилаючись на незаконність судових рішень, особа, яка подає касаційну скаргу, повинна вказати конкретні порушення закону, що є підставою для їх зміни

чи скасування, а також належним чином обґрунтувати свої доводи. Кожна

із зазначених підстав скасування чи зміни судових рішень є самостійною та потребує зазначення доводів із їх належним обґрунтуванням.

Так, коли сторона вимагає скасування або зміни судового рішення, посилаючись

на порушення, допущене під час кримінального провадження, вона має обґрунтувати не лише наявність такого порушення, але й надати доводи тому, як воно істотно позначилося на можливостях сторони відстоювати свою позицію у справі. Для цього сторона має продемонструвати, що вона під час кримінального провадження вжила заходів у межах процесуальних можливостей, наданих їй кримінальним процесуальним законодавством, для виправлення ситуації, що склалася внаслідок стверджуваного порушення.

Однак всупереч вищевказаному захисник ОСОБА_4 , посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, не наводить обґрунтування допущення судами таких порушень, які в силу ст. 412 КПК України є істотними та тягнуть за собою скасування оскаржених вироку і ухвали на підставі, передбаченій п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України.

Натомість скаржник, надаючи свою оцінку доказам, заперечує правильність встановлення фактичних обставин кримінального провадження та посилається на неповноту судового розгляду, що в силу статей 433, 438 КПК України не є предметом перевірки суду касаційної інстанції.

Позиція захисника є суперечливою з огляду на те, що він акцентує увагу на незаконності судових рішень з підстави істотного порушення кримінального процесуального закону, і разом з тим убачає за можливе закрити кримінальне провадження після їх скасування.

Поза увагою адвоката залишилось те, що касаційний суд позбавлений можливості самостійно досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено судами попередніх інстанцій.

Не містить касаційна скарга і доводів на обґрунтування неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність з урахуванням положень ст. 413 КПК України, на що серед іншого вказує захисник у скарзі.

Також захисник ОСОБА_4 , оскаржуючи в тому числі ухвалу апеляційного суду, не вказує у чому конкретно полягає її незаконність чи необґрунтованість з огляду на положення статей 412 - 414 КПК України.

Відповідно до ст. 429 КПК України суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених ст. 427 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки касаційної скарги і встановлюється строк, необхідний для їх усунення, що не може перевищувати п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала касаційну скаргу.

Колегія суддів звертає увагу, що недоліки касаційної скарги можуть бути усунуті шляхом складання нового тексту касаційної скарги, якщо зауваження стосувалися змістовної частини скарги, та/або шляхом подання додаткових документів, якщо всупереч вимогам КПК України не додано усіх документів, які мають подаватися разом з касаційною скаргою.

Ураховуючи викладене, керуючись ст. 429 КПК України, колегія суддів вважає

за необхідне залишити скаргу без руху та встановити строк для усунення допущених недоліків.

З цих підстав Суд постановив:

Касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 на вирок Заставнівського районного суду Чернівецької області від 30 квітня 2024 року та ухвалу Чернівецького апеляційного суду від 30 вересня 2024 року щодо засудженого ОСОБА_5 залишити без руху і встановити строк для усунення недоліків

- десять днів із дня отримання копії цієї ухвали.

У разі невиконання ухвали касаційну скаргу буде повернуто скаржнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3