Справа №295/16168/24

Категорія 68

2/295/3706/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.01.2025 року м. Житомир

Богунський районний суд міста Житомира у складі головуючого судді Чішман Л.М.,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просить розірвати шлюб між сторонами, що був зареєстрований 30.08.1997 року Житомирським міським відділом реєстрації актів громадянського стану, актовий запис №1397.

В обґрунтування вимог вказано, що сторони не мають спільних інтересів, проживають окремо, спільного господарства не ведуть, подружні відносини фактично припинені, збереження шлюбу та подальше спільне проживання сторін є неможливим та суперечить інтересам позивача, шлюб носить формальний характер, примирення між сторонами неможливе.

Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 14.11.2024 у справі відкрито провадження та вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін (а.с. 18).

Від відповідача відзиву на позовну заяву не надходило, клопотань про продовження/поновлення строку для надання відзиву не надходило. Копію ухвали про відкриття провадження, копії позовної заяви з додатками було направлено відповідачу в порядку, визначеному ЦПК України, однак такі документи повернулися до суду з відміткою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання".

З урахуванням викладеного, відсутності клопотань сторін про призначення розгляду справи в судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що сторони перебувають в шлюбі, зареєстрованому 30.08.1997 року Житомирським міським відділом реєстрації актів громадянського стану, актовий запис №1397 (а.с. 4).

У шлюбі сторони стали батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 12).

Згідно ст. 51 Конституції України та ст. 24 Сімейного Кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді дружини і чоловіка, примус до шлюбу не допускається.

Відповідно до ст. 55 СК України дружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватись про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Чоловік зобов`язаний утверджувати в сім`ї повагу до матері. Дружина зобов`язана утверджувати в сім`ї повагу до батька. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім`ї за свою поведінку в ній.

За приписами ч. 3 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права чоловіка, дружини на свободу та особисту недоторканість.

Згідно із частиною третьою статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (частина 1 статті 110 СК України).

Проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Відповідно до статті 112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Отже шлюб має добровільний характер та ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка і припиняється внаслідок його розірвання, що засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків і позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Незгода лише будь-кого зі сторін продовжувати шлюбні стосунки є підставою для визнання її права вимагати розірвання шлюбу.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що сімейні відносини між сторонами припинені, позивач вважає, що подальше сімейне життя чоловіка і дружини та збереження сім`ї є неможливим, збереження шлюбу суперечитиме інтересам позивача.

Примушування одного з подружжя до перебування у шлюбі, який проти цього заперечує, порушуватиме його законні права та інтереси і суперечитиме вимогам закону.

Відповідний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 11 листопада 2020 року у справі № 369/7035/18, провадження № 61-1658св20.

Як зазначив Пленум Верховного Суду України в п. 10 постанови «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» №11 від 21.12.2007 року проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.

Відповідно до ст. 16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

З`ясувавши повно, всебічно та об`єктивно обставини справи, оцінивши надані суду докази, виходячи з вищевикладених вимог діючого законодавства, з урахуванням фактичних взаємин подружжя, мотивів та причин розірвання шлюбу, суд вважає необхідним позовну заяву задовольнити, оскільки позивач наполягає на задоволенні позовних вимог у повному обсязі, подальше спільне проживання сторін є неможливим та суперечить інтересам позивача.

Виходячи з викладеного та враховуючи, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад, позивач скористалася своїм правом та звернулася до суду з відповідним позовом, тому суд дійшов висновку про можливість розірвання шлюбу між сторонами.

На підставі ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 1211, 20 грн.

Керуючись ст.ст. 55, 56, 110 СК України, ст. ст. 5, 12, 13, 81, 141, 211, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Розірвати шлюб між громадянами України ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що був зареєстрований 30.08.1997 року Житомирським міським відділом реєстрації актів громадянського стану, актовий запис №1397

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1211, 20 грн.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення набирає законноїсили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Повний текст рішення складено 03.01.2025 року.

Суддя Л.М. Чішман