Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

01 січня 2025 року Справа №200/9066/24

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Михайлик А.С., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, 3, ЄДРПОУ 13486010) про визнання неправомірними дій, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просить:

визнати неправомірними дії щодо неврахування при перерахунку пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" стажу роботи в Виробничо-комерційному підприємстві «Контур» з 15 липня 1995 року по 05 серпня 1996 року відповідно до довідки від 15.12.1999 року №21;

зобов`язати провести перерахунок пенсії з 01 липня 2023 року на підставі заяви від 20 червня 2023 року, із зарахуванням до страхового стажу періоду роботи в Виробничо-комерційному підприємстві «Контур» з 15 липня 1995 року по 05 серпня 1996 року відповідно до довідки від 15.12.1999 року №21, здійснивши виплату з урахуванням виплачених сум.

Відповідно до п.п. 3, 5 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161 цього Кодексу, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Згідно частини 1 та 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина 2 статті 122 КАС України).

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Необхідно чітко диференціювати передбачені ст. 122 КАС України поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись» про порушення своїх прав.

Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав.

При визначенні початку перебігу строку звернення до суду суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.

Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів.

Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.

Аналогічного висновку дійшла Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Верховного Суду у постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19.

Відповідно до рішення № 056550003160 від 23.06.2023 позивача за його заявою від 20.06.2023 проведено перерахунок пенсії, датою перерахунку у рішення зазначено «20.06.2023», видом перерахунку «у зв`язку з уточненням даних в ЕПС, 01.07.2023». За змістом позовних вимог позивач не погоджується із проведеним перерахунком та просить провести його з 01.07.2023 із зарахуванням до страхового стажу періоду роботи з 15 липня 1995 року по 05 серпня 1996 року відповідно до довідки від 15.12.1999 року № 21 та виплатити пенсію.

До суду із даним позов позивач звернувся 26.12.2024. Відтак, 6-місячний строк звернення до суду із позовними вимогами щодо перерахунку та виплати пенсії за період з 01.07.2023 по 26.06.2024 пропущено.

Позивач у позові посилається на незнання про порушення його прав, оскільки відповідачем не надсилалось йому рішення про відмову у зарахуванні до стажу спірного періоду та зростання пенсії після оскаржуваного перерахунку (оскілки відповідачу позивачем подавалось дві довідки про його стаж). Вказує, що про порушення своїх прав дізнався із відповіді на адвокатський запит №0500-0202-8/113924 від 27.11.2024 (який надіслано 09.12.2024 згідно штемпелю на конверт).

Судом з огляду на матеріали позову встановено, що у відповідь на адвокатський запит від 20.11.2024, як вказано у листі відповідача від 27.11.2024 № 0500-0202-8/113924, позивачу у вказаному листі роз`яснено які періоди занятості зараховано до його стажу при проведенні спірного перерахунку пенсії.

При цьому, з огляду на наведені судом вище висновки Верховного Суду, не можна вважати, що позивач дізнався про порушення прав при отриманні від пенсійного органу цієї відповіді, і відтак, звернувся до суду у 6-місячний строк, оскільки за спірним перерахунком позивач звернувся 20.06.2023, його проведено 01.07.2023, проте, адвокатський запит зі спірного питання складено лише 20.11.2024, тобто, майже через 1,5 роки з моменту, коли позивач мав можливість без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати за липень 2023 року, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) пенсії звернутись до пенсійного органу із заявою про надання відповідної інформації.

Згідно з ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску.

Позивачем, при цьому, не додано до позову клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску.

Згідно з ч.ч. 1-2 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Наведене вище свідчить про те, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 КАС України, що з огляду на ст. 169 цього Кодексу є підставою для постановлення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на наведене та керуючись ст.ст. 169, 171, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання неправомірними дій, зобов`язання вчинити певні дії, - залишити без руху.

Встановити десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви, протягом якого позивач має надати до суду заяву про поновлення строку звернення до суду і відповідні докази поважності причин його пропуску.

Роз`яснити позивачеві, що у разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде залишена без розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А.С. Михайлик