справа № 631/1232/24

провадження № 1-кп/631/124/24

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 грудня 2024 року селище Нова Водолага

Нововодолазький районний суд Харківської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , вивчивши обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку разом із доданими до нього матеріалами й розглянувши в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27 червня 2024 року під № 12024226160000023, щодо обвинувачення:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

уродженця села Миколаївка Дворічанського району Харківської області

громадянина України (паспорт з безконтактним електронним носієм

№ НОМЕР_1 , виданий 16.07.2020 року органом № 6347),

реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ,

із середньою освітою, холостого, без утриманців, раніше не судимого

офіційно не працевлаштованого, без постійного місця реєстрації,

взятого на облік як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_1 ,

який фактично проживає за адресою:

АДРЕСА_2 ;

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 125 Кримінального кодексу України,-

в с т а н о в и в:

До Нововодолазького районного суду Харківської області в порядку, передбаченому статтями 291, 293, 301 та 302 Кримінального процесуального кодексу України, надійшов складений прокурором обвинувальний акт із доданими до нього документами разом із клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні та матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27 червня 2024 року під № 12024226160000023, щодо вчинення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кримінального правопорушення у виді кримінального проступку, передбаченого частиною 1 статті 125 Кримінального кодексу України (а. с. 154).

Зазначений обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, обліково-статистичної картки справи та Контрольного журналу судових справ і матеріалів, переданих для розгляду судді, в день надходження зареєстровано під єдиним унікальним № 631/1232/24 (провадження № 1-кп/631/124/24) та передано на розгляд головуючого судді ОСОБА_1 (а. с. 155).

Пунктом 160 частини 1 Указу Президента України «Про реорганізацію місцевих загальних судів» № 451/2017 від 29.12.2017 року шляхом реорганізації (злиття) Валківського районного суду, Коломацького районного суду та Нововодолазького районного суду Харківської області утворено Валківський окружний суд - у Валківському, Коломацькому та Нововодолазькому районах Харківської області із місцезнаходженням у містах Валках, селищі міського типу Новій Водолазі та селі Різуненковому Коломацького району Харківської області.

За змістом пункту 3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VІІІ від 02.06.2016 року районні суди продовжують здійснювати свої повноваження до утворення та початку діяльності місцевого окружного суду, юрисдикція якого розповсюджується на відповідну територію.

Окрім того, Постановою Верховної Ради України № 807-ІХ від 17.07.2020 року «Про утворення та ліквідацію районів», що набрала чинності 19.07.2020 року, змінений адміністративно-територіальний устрій нашої Держави.

Зокрема, відповідно до підпункту 20 пункту 3 та абзаців 3 і 6 підпункту 20 пункту 1 цієї Постанови ліквідований Нововодолазький район Харківської області та утворені Красноградській район Харківської області (з адміністративним центром у місті Красноград) у складі території Старовірівської сільської територіальної громади (на цей час Берестинський район та місто Берестин відповідно) та Харківський район Харківської області (з адміністративним центром у місті Харків) у складі території Нововодолазької селищної територіальної громади, що затверджені Кабінетом Міністрів України, тощо.

При цьому, як чітко визначив законотворець у пункті 6 своєї Постанови, у продовж тримісячного строку з дня набрання нею чинності Кабінет Міністрів України повинен привести свої нормативно-правові акти у відповідність із нею та забезпечити таке приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів.

Одночасно із цим, приписами статті 125 Конституції України, прийнятої 28.06.1996 року № 254к/96-ВР (із змінами та доповненнями), а також статтею 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», закріплено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності, спеціалізації, інстанційності і визначається законом.

Натомість, закон, який змінює існуючу систему судоустрою та приводить її у відповідність до нового адміністративно-територіального устрою, не прийнятий, Валківський окружний суд на цей час свою діяльність не розпочав, а тому обвинувальний акт із доданими до нього документами надійшов на розгляд належного та повноважного суду.

Вирішуючи питання щодо здійснення судового провадження у першій інстанції, судом встановлено, що прокурор Нововодолазького відділу Харківської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 , якому згідно з приписами статей 36 і 37 Кримінального процесуального кодексу України на підставі постанови про призначення групи прокурорів, прийнятої 27.06.2024 року заступником керівника Харківської окружної прокуратури ОСОБА_4 , надані відповідні повноваження процесуального керівника у цьому провадженні, надіслав обвинувальний акт разом із клопотанням про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні (а. с. 1 - 5, 21, 15).

Частиною 2 статті 381 кримінального процесуального кодифікованого закону України визначено, що якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта, суд розглядає його без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.

При цьому, як передбачено частинами 1 і 3 статті 302 Кримінального процесуального кодексу України, прокурор, встановивши під час досудового розслідування, що підозрюваний беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, а потерпілий не заперечує проти такого розгляду, він до обвинувального акта з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні додає їх відповідні письмові заяви та матеріали досудового розслідування.

Вивчаючи матеріали кримінального провадження, суд упевнився, що малолітній потерпілий ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в присутності свого законного представника ОСОБА_6 надав прокуророві свою письмову згоду із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомленням з обмеженням його права апеляційного оскарження згідно із частиною 2 статті 302 Кримінального процесуального кодексу України, а також з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні, що викладено у формі відповідної заяви (а. с. 1, 12 - 13, 59 - 60).

Також, суд переконався, що й підозрюваний ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в присутності захисника ОСОБА_7 , що діє за дорученням для надання безоплатної вторинної правової допомоги особі, у кримінальному провадженні стосовно якої відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу України захисник залучається слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом для здійснення захисту за призначенням № 005-270007170 від 23.07.2024 року та свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю № 001002, виданим 28.09.2018 року, склав письмову заяву щодо беззаперечного визнання ним своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 125 Кримінального кодексу України, згодою із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомленням з обмеженням права апеляційного оскарження відповідно до змісту частини 2 статті 302 Кримінального процесуального кодексу України та наданням згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні (а. с. 8 - 9, 140, 141).

Перевіркою матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27 червня 2024 року під № 12024226160000023, щодо вчинення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кримінального правопорушення у виді кримінального проступку, передбаченого частиною 1 статті 125 Кримінального кодексу України, та змісту обвинувального акта із доданими до нього документами, зокрема, письмовою заявою підозрюваного, засвідченою його підписом та підписом його захисника, доведене беззаперечне визнання ОСОБА_2 своєї винуватості у інкримінованому йому органом дізнання кримінальному проступку за встановлених дізнанням обставин.

Також, оскільки ОСОБА_2 не є особою, визначеною пунктом 14 статті 31 Кримінального процесуального кодексу України, а кримінальне правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується, не віднесене до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду, тому згідно з приписами частини 1 статті 31 вказаного вище процесуального кодексу судочинство у цій справі слід здійснити професійним суддею місцевого загального суду одноособово.

За викладених обставин, у відсутність наявних перешкод для здійснення судового розгляду, суд вважає за можливе за результатами спрощеного провадження ухвалити вирок.

Отже, органом досудового розслідування встановлено та не оспорюється учасниками судового провадження, що 27.06.2024 року близько 07 годині 00 хвилин, більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_2 та малолітній ОСОБА_5 знаходились за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_3 . У вказаний час та у вказаному місці між ними відбувся словесний конфлікт на ґрунті виниклих неприязних стосунків по відношенню один до одного, в ході якого у ОСОБА_2 виник раптовий протиправний умисел, спрямований на спричинення малолітньому ОСОБА_5 тілесних ушкоджень невизначеного ступеню тяжкості. Реалізуючи свій раптовий протиправний умисел, з мотивів виниклих неприязних стосунків, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його наслідки у вигляді спричинення невизначеної шкоди здоров`ю ОСОБА_5 та бажаючи їх настання, з метою спричинення тілесних ушкоджень, діючи умисно, знаходячись у приміщенні кухні за вищевказаною адресою, ОСОБА_2 наніс правою рукою два удари у область нижньої частини тулуба ззаду та один удар правою рукою у область потилиці потерпілому. Потім схопив ОСОБА_5 за плечі та повалив на підлогу, в результаті чого останній впав на живіт та вдарився обличчям об підлогу. Після того як ОСОБА_5 підвівся на ноги та намагався вийти з кухні, ОСОБА_2 взяв у праву руку пластикову мухобійку та, стоячи позаду ОСОБА_5 , наніс йому нею значну кількість ударів по ногах, сідницях та тулубу. В результаті вказаних протиправних дій відповідно до висновку експерта № 12-14/78-НВ/24 від 08.07.2024 року у ОСОБА_5 мали місце множинні синці на обличчі, тулубі та кінцівках, які виникли від травматичної дії тупих твердих предметів з обмеженою контактною поверхнею, механізмом спричинення - удар, можливо в період часу з 25.06.2024 року по 27.06.2024 року. За ступенем тяжкості це легкі тілесні ушкодження, що мають незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більш як шість днів (пункт 2.3.2. «б» і 2.3.5 Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених Наказом МОЗ України № 6 від 17.01.1995 року). Між отриманими тілесними ушкодженнями та незначними скороминущими наслідками, що настали у ОСОБА_5 , мається причинний зв`язок. Дані тілесні ушкодження до небезпечних для життя не відносяться.

Таким чином, своїми умисними діями 27.06.2024 року ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення проти здоров`я ОСОБА_5 у виді умисних легких тілесних ушкоджень.

Тому всебічно, повно, неупереджено й безпосередньо з`ясувавши всі обставини, встановлені під час досудового розслідування у формі дізнання, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_2 доведена повністю. Дії його відповідають складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 125 Кримінального кодексу України, і правильно кваліфіковані як умисне легке тілесне ушкодження, у зв`язку із чим обвинувачений підлягає кримінальному покаранню.

Призначаючи покарання ОСОБА_2 , суд керується нормою прямої дії, а саме приписом частини 2 статті 61 Конституції України щодо того, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, й ураховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, данні про його особу та обставини, що пом`якшують і обтяжують йому покарання.

Так, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_2 кримінального правопорушення, суд виходить з класифікації кримінальних правопорушень, передбаченої статтею 12 Кримінального кодексу України, санкції частини 1 статті 125 цього ж кодексу, а також особливостей та обставин його вчинення, й приходить до висновку, що обвинуваченим дійсно вчинене кримінальне правопорушення, яке кримінальним законом вважається проступком.

Вивчаючи особу винного шляхом з`ясування стану його здоров`я, поведінки до вчинення проступку, складу родини, а також матеріального стану, судом встановлено, що ОСОБА_2 на момент вчинення ним інкримінованого йому кримінального правопорушення раніше не судимий (а. с. 91 зворот), холостий, утриманців не має, на диспансерному обліку у лікаря-нарколога КОМУНАЛЬНОГО НЕКОМЕРЦІЙНОГО ПІДПРИЄМСТВА «НОВОВОДОЛАЗЬКА ЦЕНТРАЛЬНА ЛІКАРНЯ» НОВОВОДОЛАЗЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ не перебуває, проте взятий на такий облік у лікаря-психіатра з діагнозом: легка розумова відсталість з грубими порушеннями поведінки, вираженою соціальною дезадаптацією (а. с. 84, 85), за висновком судово-психіатричного експерта застосування примусових заходів медичного характеру не потребує, у період часу вчинення проступку міг усвідомлювати свої дії та керувати ними (а. с. 147 - 149), без постійного місця реєстрації (а. с. 82 зворот), взятого на облік як внутрішньо переміщена особа (а. с. 132 - 134), за місцем навчання характеризується задовільно (а. с. 87), на обліку ХАРКІВСЬКОГО РАЙОННОГО СЕКТОРА філії ДУ «ЦЕНТР ПРОБАЦІЇ» В ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ не знаходиться (а. с. 89), на військовому обліку ІНФОРМАЦІЯ_3 не перебуває, на військову службу до Збройних Сил України не призивався (а. с. 90), у вчиненому щиро розкаявся.

В силу пункту 1 частини 1 статті 66 Кримінального кодексу України суд визнає обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_2 , щире каяття.

В силу приписів пункту 6 частини 1 статті 67 Кримінального кодексу України суд визнає обставинами, які обтяжують покарання ОСОБА_2 , вчинення кримінального правопорушення щодо малолітньої дитини.

Пленум Верховного суду України у пункті 1 своєї Постанови «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24.10.2003 року (зі змінами та доповненнями) звернув увагу судів на те, що вони при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержуватись вимог статті 65 Кримінального кодексу України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Також судом при призначенні покарання повинні враховуються і вимоги статті 50 вказаного кодексу, тобто, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого й запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень, а тому особі, яка вчинила кримінальний проступок, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Беручи до уваги викладене, а також ураховуючи санкцію кримінального проступку, що інкримінується ОСОБА_2 у провину, суд вважає, що його виправлення можливе без ізоляції засудженого від суспільства шляхом накладення на нього грошового стягнення, а тому йому необхідно призначити покарання в межах, встановлених частини 1 статті 125 Кримінального кодексу України, у виді штрафу, так як саме таке покарання буде необхідним й достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

На думку суду це відповідатиме гуманності й справедливості, та не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між інтересами суспільства, які захищаються, та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності, забезпечуватиме співрозмірність діяння та кари, відповідатиме таким принципам Європейської конвенції захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання.

Обговорюючи питання про призначення саме такого покарання, суд керується принципом законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховує особу винного, обставини та характер вчиненого ним кримінального правопорушення, ступінь його тяжкості, відсутність не відбутих та не погашених судимостей, наявність місця мешкання та реєстрації як внутрішньо переміщена особа, а також факт отримання ним доходу у виді відповідної соціальної виплати вищевказаній категорії осіб, відсутність до нього претензій з боку потерпілого як матеріального, так і морального характеру, а також щире каяття винного, й вважає, що саме така міра покарання сприятиме вихованню його в дусі додержання законів України, формуванню в нього звички законослухняної поведінки і не бажання в майбутньому повторювати діяння, які мають наслідком встановлення зазначених обмежень.

Також, призначаючи ОСОБА_2 покарання, суд не знаходить підстав для застосування положень статті 69 чи 69-1 та 75 Кримінального кодексу України у зв`язку з відсутністю передумов, за яких ці норми права мають бути застосовані.

В рамках цього кримінального провадження цивільний позов поданий не був, речових доказів та процесуальних витрат не має, заходи забезпечення не застосовувались.

Крім того, суд не знаходить підстав задля обрання засудженому міри запобіжного заходу до набрання вироком законної сили з огляду на принцип диспозитивності процесу, так як жодна із сторін кримінального провадження не клопотала про це перед судом.

На підставі викладеного, керуючись статтею 125 Конституції України, прийнятої 28.06.1996 року № 254к/96-ВР (із змінами та доповненнями); статтею 17 і пунктом 3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VІІІ від 02.06.2016 року (із змінами та доповненнями); Постановою Верховної Ради України № 807-ІХ від 17.07.2020 року «Про утворення та ліквідацію районів»; статтями 12, 50, 53, 65 - 67 і частиною 1 статті 125 Кримінального кодексу України № 2341-ІІІ від 05.04.2001 року (із змінами та доповненнями); пунктом 160 частини 1 Указу Президента України «Про реорганізацію місцевих загальних судів» № 451/2017 від 29.12.2017 року; Постановою Пленуму Верховного суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24.10.2003 року (зі змінами та доповненнями), а також статтею 31, пунктом 7 частини 9 статті 100, статтями 291, 293, 302, 349, 368 - 371, 372 - 376, 381, 382, 392, 393 - 395 і 532 - 535 Кримінального процесуального кодексу України № 4651-VІ від 13.04.2012 року (із змінами та доповненнями), -

з а с у д и в:

ОСОБА_2 визнати винним у пред`явленому йому обвинуваченні, передбаченому частиною 1 статті 125 Кримінального кодексу України, і призначити йому по даній нормі закону покарання у виді штрафу в розмірі 30 (тридцяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що дорівнює 510,00 гривень (п`ятсот десять гривень 00 копійок).

Строк відбуття покарання ОСОБА_2 обчислювати з моменту звернення вироку до виконання.

Копію цього судового рішення не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

На вирок може бути подана апеляція в Харківській апеляційний суд через Нововодолазький районний суд Харківської області протягом 30 днів з дня отримання його копії, із застосуванням особливостей, викладених у частині 1 статті 394 Кримінального процесуального кодексу України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а у разі її подання - вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок, що набрав законної сили, є обов`язковим для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, підлягає виконанню на всій території України й звертається до виконання не пізніш як через три дні з дня набрання ним законної сили або повернення матеріалів кримінального провадження до суду першої інстанції із суду апеляційної чи касаційної інстанції.

Вирок постановлено, виготовлено шляхом комп`ютерного набору та підписано суддею в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Суддя ОСОБА_1