Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 грудня 2024 року Справа№200/216/23

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Михайлик А.С. розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_3 ), -

за участю:

секретаря судового засідання - Столяренко Я.С.

від позивача - Мандрик В.В.

від відповідача 1 - Луцик Б.В.

від третьої особи 1 - Шипов І.М., Шиманський О.Л.

від третьої особи 2 - Войтенко А.Е.

ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 , в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність щодо ненарахування та невиплати додаткової винагороди відповідно п. 1 постанови КМУ від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 100 000 грн, починаючи з 26.09.2022 по 31.12.2022 пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів;

- зобов`язати нарахувати та виплатити додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 100 000 грн, починаючи з 26.09.2022 по 31.12.2022 пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що під час проходження військової служби, перебуваючи у відрядженні в ІНФОРМАЦІЯ_3 , позивач виконував бойові завдання на кордоні з республікою Білорусь на підставі бойових наказів (розпорядження), які видавались начальником НОМЕР_4 прикордонного загону, а отже набув право на отримання додаткової винагороди до 100 000,00 гривень відповідно до постанови КМУ від 28 лютого 2022 року №168. Проте відповідач, як вказано у позові, здійснював виплату додаткової винагороди розмірі до 30 000,00 гривень, посилаючись на відсутність підстав для таких виплат, передбачених наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30.07.2022 № 392-АГ "Про реалізацію вимог постанови КМУ від 28.02.2022 № 168". Позивач вважає, що наказ Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30.07.2022 №392-АГ не нормативним актом, на підставі якого можна позбавити (обмежити) право на додаткову винагороду, передбачену Постановою № 168 через відсутність державної реєстрації в Міністерстві юстиції України.

З приводу посилань відповідача на те, що підставою для невиплати збільшеної до 100 000 грн додаткової винагороди стало ненадання начальником НОМЕР_4 прикордонного загону інформації про дні безпосередньої участі у бойових діях, позивач зазначив, що у нормативно-правових актах відсутнє загальне визначення бойового розпорядження.

У додаткових письмових поясненнях позивач вказав, що військовою частиною НОМЕР_1 видано позивачу довідку від 19.10.2022 №12/5059 про те, що він дійсно є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 у АДРЕСА_1 та з 28.10.2021 по час її видачі брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні із здійснення, перебуваючи в районі проведення операції Об`єднаних сил у Донецькій області та приймає безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії. Також стосовно позивача видано довідку № 3611 від 07.01.2023 про його безпосередню участь в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії з 26.09.2022 по 31.12.2022.

Крім цього позивач, на його думку, не має доводити обставини безпосередньої участі в бойових діях чи в забезпеченні таких заходів, документами на підтвердження яких володіє відповідач відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 05.06.2024 у справі № 200/660/23.

Також позивач вважає безпідставними посилання відповідача на те, що надані сторонами та наявні в матеріалах справи докази свідчать про протиправну бездіяльність не відповідача, а бездіяльність іншої військової частини (в/ч НОМЕР_2 ) щодо ненадання інформації та документів відрядженого військовослужбовця, оскільки це не є предметом спору у цій справі, через те що документи щодо участі у бойових діях оформлює командир військової частини, де проходить службу військовослужбовець.

Згідно з позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 21.03.2024 у справі № 560/3159/23, в постанові від 05.06.2024 у справі № 200/660/23 порушення порядку передання документів, рапортів та іншої інформації між військовими частинами щодо безпосередньої участі позивача у бойових діях по забезпеченню заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, не свідчить про відсутність права у позивача на таку винагороду.

Позивач підкреслив, що у підпорядкуванні ІНФОРМАЦІЯ_3 перебував у період з 26.09.2022 по 31.12.2022 та виконував такі завдання: чергування на лінії розмежування (території між позиціями військ противника та своїх військ); виконання завдань ракетними військами та артилерією з вогневого ураження противника; влаштування фортифікаційних споруд, обладнання позицій військ та забезпечення функціонування позицій; демонстрація сили на білоруському кордоні із Україною.

Відповідачем 1, Військовою частиною НОМЕР_1 , надано до суду відзив на позов, в якому відповідач заперечував проти задоволення заявлених вимог позивача. За змістом відзиву підвищена додаткова винагорода за період перебування позивача у відрядженні не нараховувалась та не виплачувалась, оскільки начальником прикордонного загону, до якого був відряджений позивач не надано підтверджуючих документів щодо безпосередньої участі позивача у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 наказу № 392-АГ, зокрема за наведеною у додатку 1, додатку 2 до наказу № 392-АГ формою.

Через неотримання довідок до 5 числа щомісячно військовою частиною НОМЕР_1 з метою реалізації вимог постанови КМУ № 168 та наказу №392-АГ на адресу начальника НОМЕР_4 прикордонного загону відповідачем направлялися листи із клопотаннями про надання інформації щодо відряджених військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 про їх безпосередню участь у бойових діях або заходах за встановленою формою (у виді довідок), визначених наказом № 392-АГ. Водночас, у відповідь отримано інформацію про те, що НОМЕР_4 прикордонний загін не вбачає підстав надання довідок для виплати підвищеної додаткової винагороди підрозділам (військовослужбовцям) Військової частини НОМЕР_1 за час їх перебування у відрядженні на ділянці НОМЕР_4 прикордонного загону. Так, військовослужбовці, які знаходяться у межах Чернігівської і Сумської областей, не виконували бойових завдань на лінії бойового зіткнення.

Стосовно тверджень позивача про відсутність державної реєстрації в Міністерстві юстиції України наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30.07.2022 № 392-АГ відповідач зазначає, що цей наказ не був визнаний нечинним у встановленому законодавством порядку. Крім того, наказ Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30.07.2022 № 392-АГ та виданий на його заміну наказ від 09.12.2022 №628-АГ не є актами, що регулюють господарські відносини, а також адміністративні відносини між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання, отже посилання позивача на Закон України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» є помилковим. При цьому, накази командира відповідач вважає обов`язковими до виконання незалежно від необхідності їх реєстрації як нормативно-правових актів в силу Закону України "Про Дисциплінарний Статут Збройних Сил України" та Закону України "Про Статут Внутрішньої служби Збройних Сил України".

У додаткових письмових поясненнях відповідач 1 повторно наголосив на тому, що у спірний період позивач перебував у відрядженні (в оперативному підпорядкуванні) та виконував обов`язки військової служби в інших військових частинах (інших прикордонних загонах), відповідно оформлення документів щодо залучення або незалучення позивача до участі у бойових діях або забезпеченні здійснення відповідних заходів, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, здійснювалося у військових частинах, до яких був відряджений позивач відповідно до приписів Інструкції про службові відрядження військовослужбовців Державної прикордонної служби України в межах України та за кордон, затвердженої наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30.07.2012 року № 582. Підвищена додаткова винагорода за період перебування позивача у відряджені не нараховувалась та не виплачувалась НОМЕР_5 прикордонним загоном (в/ч НОМЕР_1 ), оскільки начальником прикордонного загону, до якого був відряджений позивач, не надавалось підтверджуючих документів щодо безпосередньої участі позивача у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 наказу № 392-АГ.

У наданих суду поясненнях третьою особою 1 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_2 ), залученим до участі у справі ухвалою від 18.10.2024, зазначено, що, у складі НОМЕР_4 прикордонного загону позивач не перебував, приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської області у складі НОМЕР_5 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_1 ), в той час як відповідно до Інструкції № 582 копії наказів, витягів з наказів та інших документів (заяв, рапортів, листів, тощо) на підтвердження прийняття на службу знаходяться за місцем його служби - у військовій частині НОМЕР_1 , яка є їх володільцем.

Також вказано, що позивача у відповідності до бойового наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 16.09.2022 N165 гриф (володільцем даного бойового наказу є Адміністрація Державної прикордонної служби України) у складі 2 відділу прикордонної служби НОМЕР_5 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_1 ) у складі зведеного загону ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_3 ) було направлено в оперативне підпорядкування НОМЕР_4 прикордонного загону та відповідно до бойових розпоряджень начальника НОМЕР_4 прикордонного загону від 19.09.2022 N276/гриф (скасоване), від 25.09.2022 N1348/гриф (скасоване) та від 25.10.2022 N1697/гриф він приступив до виконання завдань в оперативному підпорядкуванні НОМЕР_4 прикордонного загону. Дані розпорядження надати немає можливості, оскільки вони скасовані та/або мають обмежений гриф допуску «таємно».

Ці бойові розпорядження зазначали керівництву зведеного загону ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_3 ) прийняти під охорону та оборону певну ділянку державного кордону України в межах відповідальності НОМЕР_4 прикордонного загону. При цьому, видача бойового наказу (розпорядження) не є безумовним доказом виконання військовослужбовцем та його безпосередньої участі у бойових діях чи відповідних заходах. Завдання відповідно до вищезазначених бойових розпоряджень НОМЕР_4 прикордонного загону не підпадають під підпункт пункту 2 Наказів N 392-АГ, N 628-АГ, оскільки дані бойові розпорядження військової частини НОМЕР_2 видавалися стосовно зведеного загону НОМЕР_6 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_3 ) (в цілому, без зазначення прізвищ військовослужбовців) та стосувалися прийняття під охорону та оборони певної ділянки державного кордону України в межах відповідальності НОМЕР_4 прикордонного загону.

На підставі даних бойових наказів (розпоряджень) у зведеному загоні НОМЕР_6 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_3 ) видавались власні бойові розпорядження (за підпорядкованістю), які до військової частини НОМЕР_2 не надавалися. Копії з журналу бойових дій, книги оперативно-службової діяльності та журналу надходження розпоряджень по підрозділу (документів, які підтверджують виконання бойових завдань позивачем), надати не має можливості, так як їх облік та ведення безпосередньо здійснювалося у 2 впс НОМЕР_5 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_1 ) та до управління НОМЕР_4 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ) не надавалися. Таким чином, підтверджуючі документи щодо прийняття позивачем безпосередньої участі (в сукупності) у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів до НОМЕР_4 прикордонного загону від 2 впс НОМЕР_5 прикордонного загону у період з 26.09.2022 по 31.12.2022 не надходили.

Разом з тим, рапорти начальника 2 відділу прикордонної служби НОМЕР_5 прикордонного загону майора ОСОБА_2 щодо виплати додаткової винагороди у розмірі до 30 тисяч гривень та 70 тисяч гривень були відправлені до НОМЕР_5 прикордонного загону. Водночас, посилання на будь-які бойові розпорядження, накази, журнали бойових дій, інші документи в даних рапортах начальника 2 відділу прикордонної служби НОМЕР_5 прикордонного загону ОСОБА_2 від 17.11.2022 та від 01.12.2022 у них також відсутні, підстави для їх складання в даних рапортах не зазначені. Рапорт щодо виплати військовослужбовцям 2 впс НОМЕР_5 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_1 ) додаткової грошової винагороди у розмірі до 70 000 гривень за грудень 2022 року залишено без реалізації, оскільки документи, зазначені в графі «підстава» до управління НОМЕР_4 прикордонного загону надані не були.

Оскільки позивач був прикомандирований до військової частини НОМЕР_2 у період з 27.09.2022 по 07.01.2023, начальником військової частини НОМЕР_2 видано довідку про його безпосередню участь в бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії. Разом з тим, дана довідка інформує про період перебування позивача в зоні бойових дій та можливість виконання ним бойових завдань згідно пункту 2 Наказу 2 та не є довідкою про підтвердження безпосередньої участі позивача у бойових діях або заходах, які складаються з метою визначення права військовослужбовця на отримання з додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ №168. Наведена довідка не містить в собі жодних відомостей щодо наявності бойових наказів (бойових розпоряджень); журналів бойових дій (вахтових журналів), журналів ведення оперативної обстановки; списків особового складу, який залучався для виконання бойових (спеціальних) завдань; бойових донесень; рапортів (донесень) командира підрозділу (групи) про участь позивача у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних завдань) тощо. Отже, вказана довідка не може бути належним доказом участі позивача у таких заходах.

ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_3 ) - третя особа 2 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, залучений до участі у справі ухвалою від 04.11.2024, також надав до суду пояснення, де зазначено, що за період перебування у службовому відрядженні позивача у військовій частині НОМЕР_2 , саме остання мала б в період з 26.09.2022 по 31.12.2022 щомісячно до 5 числа повідомляти військову частину, в якій безпосередньо проходить військову службу позивач, а саме Військову частину НОМЕР_1 , про його безпосередню участь у бойових діях або заходах у формі, передбаченій додатком 2 до Наказу №392-АГ або додатком 2 до Наказу №628-АГ. При цьому, у Військовій частині НОМЕР_3 позивач не проходить та не проходив військову службу та, відповідно, на фінансовому забезпеченні не перебував, тому у Військової частини НОМЕР_3 були відсутні повноваження видачі бойових розпоряджень і контролю за їх виконанням позивачем, журналів бойових дій, інших документів, які б могли підтвердити право на отримання ОСОБА_1 додаткової винагороди до 100 000 грн в період перебування у відрядженні у Військовій частині НОМЕР_2 .

У поясненнях Військової частини НОМЕР_3 зауважено також, що вона у період спірних відносин не здійснювала керівництво діями позивача, а керівництво прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_6 прикордонного загону не підпорядковувалось Військовій частині НОМЕР_3 , оскільки воно перебувало у відрядженні в НОМЕР_4 прикордонному загоні (Військовій частині НОМЕР_2 ), який одноособово визначав завдання особовому як складу прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_6 прикордонного загону, так і військовослужбовцям інших військових частин, які прибували на ділянку відповідальності НОМЕР_4 прикордонного загону, який, в свою чергу, керував ходом ведення бойових дій на ввіреній ділянці, віддавав відповідні бойові накази та контролював їх виконання. Тобто, керівництво прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_6 прикордонного загону виконувало обов`язки керівництва зведених підрозділів Державної прикордонної служби України у складі Військової часини НОМЕР_2 , а тому воно виконувало виключно бойові розпорядження останньої. В свою чергу, Військова частина НОМЕР_3 не могла володіти з метою забезпечення безпеки сил і засобів будь-якою інформацією про те, які саме бойові розпорядження та накази віддавались Військовою частиною НОМЕР_2 відрядженим до неї військовослужбовцям, які заходи передбачались такими розпорядчими документами та які сили мали бути до них залучені.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 10.04.2023, яке постановою Перший апеляційний адміністративний суд від 27.06.2023 залишено без змін, у задоволенні позову відмовлено. Водночас, постановою Верховного Суду від 26.04.2024 рішення судів першої і другої інстанції скасовано, а справу направлено на новий розгляд. Ухвалою від 22.07.2024 справу після надходження до суду першої інстанції прийнято до провадження судді Михайлик А.С., призначено до розгляду у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін, витребувано додаткові докази у справі. Ухвалою від 01.10.2024 справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження, витребувано додаткові докази, підготовче засідання у справі призначено на 16.10.2024, яке відкладено на 18.10.2024. Ухвалою від 18.10.2024 залучено до участі у справі як третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_2 ). У підготовчому засіданні 18.10.2024 оголошено перерву до 28.10.2024, в подальшому його відкладено до 30.10.2024, до 01.11.2024, до 04.11.2024. Ухвалою від 04.11.2024 залучено до участі у справі як третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_3 ), оголошено перерву у підготовчому засіданні до 27.11.2024, яке відкладено до 04.12.2024. У підготовчому засіданні 04.12.2024 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті на 18.12.2024. Ухвалами від 14.10.2024, 18.10.2024, 28.10.2024, 31.10.2024, 05.11.2024, 04.12.2024, 09.12.2024 забезпечувалась участь представників учасників справи у судових засіданнях в режимі відеоконференції.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ

Позивач, ОСОБА_1 , учасник бойових дій (посвідчення серія НОМЕР_7 від 25.11.2015), відповідно до витягу з Наказу начальника НОМЕР_5 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 28.10.2021 №438-ОС прийнятий за контрактом на проходження військової служби в Державній прикордонній службі України строком на 3 роки, з 28.10.2021.

Відповідно до витягу з наказу начальника НОМЕР_5 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 11.07.2022 №153-ВВ позивач вибув у службове відрядження до НОМЕР_6 прикордонного загону (в/ч НОМЕР_3 ), АДРЕСА_2 , з метою проведення заходів визначених розпорядженням, з 11.07.2022 до особового розпорядження (підстава: Бойовий наказ Адміністрації Державної прикордонної служби України від 27.06.2022 №106 (гриф)).

Вибуття позивача у службове відрядження на ділянку ІНФОРМАЦІЯ_4 (на виконання наказу начальника НОМЕР_5 прикордонного загону від 11.07.2022 № 153-ВВ) підтверджується також довідкою Військової частини НОМЕР_1 від 20.02.2023 № 12/556.

Відповідно до розпорядження Адміністрації Державної прикордонної служби України від 16.09.2022 №(гриф)/25-2075-Е позивача передислоковано з НОМЕР_6 прикордонного загону на ділянку НОМЕР_4 прикордонного загону, в тому числі, з вересня 2022 року по грудень 2022 року він перебував у службовому відрядженні та оперативному підпорядкуванні начальника НОМЕР_4 прикордонного загону.

Наказом начальника НОМЕР_5 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 26.10.2022 №237-ВВ позивачу надано відпустку за сімейними обставинами тривалістю 5 календарних днів, з 26.10.2022, вказано приступити до службових обов`язків 31.10.2022.

Згідно з наказом командира НОМЕР_5 прикордонного загону Держприкордонслужби від 09.01.2023 №7-ВВ позивач прибув зі службового відрядження та приступив до виконання службових обов`язків.

Відповідно до архівної відомості виплати грошового забезпечення позивачу з січня по грудень 2022 року в період з квітня по серпень 2022 року йому нараховувалася та виплачувалася додаткова винагорода до 100 000 гривень, передбачена Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" (далі - постанова КМУ №168). Починаючи з вересня по грудень 2022 року така винагорода виплачувалася у розмірі 30 000 грн пропорційно в розрахунку на місяць, що також підтверджується розрахунковими листами.

Відповідно до рапортів начальника 2 відділу прикордонної служби НОМЕР_5 прикордонного загону майора ОСОБА_3 першому заступнику начальника загону - коменданту прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_6 прикордонного загону полковнику ОСОБА_4 від 17.11.2022, від 01.12.2022, на виконання п. 4 наказу АДПСУ від 30.07.2022 № 392-АГ «Про реалізацію ПКМУ від 28.02.2022 № 168» представлено відомості про участь військовослужбовців у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районі ведення бойових дій для виплати додаткової винагороди до 70 тисяч гривень на місяць пропорційно часу безпосередньої участі військовослужбовців 2 відділу прикордонної служби НОМЕР_5 прикордонного загону у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районі ведення бойових дій, зокрема, позивачу, за період з 27.09.2022 по 30.09.2022, з 10.10.2022 по 25.10.2022, 31.10.2022, з 01.11.2022 по 30.11.2022.

Згідно з витягом з наказу начальника НОМЕР_6 прикордонного закону від 04.04.2022 № 4-вв, від 13.02.2023 № 100-ос ОСОБА_5 направлено у службове відрядження до оперативного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » з 04.04.2022 з метою прийняття участі у заходах на підставі бойового розпорядження Адміністрації прикордонної служби України від 02.04.2022 № 56-Т, із якого він повернувся зі НОМЕР_4 прикордонного загону з 09.02.2023.

Його рапорти, про які наведено вище, були додано до листів ОСОБА_4 від особи НОМЕР_6 прикордонного загону від 17.11.2022 № 1672, від 01.12.2022 № 1880 начальнику НОМЕР_4 прикордонному загону, у яких зазначалось про направлення рапортів на виплату додаткової винагороди у розмірі до 30 тис. та 70 тис. грн за вересень-листопад 2022 року із зазначенням військовослужбовців особового складу 2 відділу прикордонної служби НОМЕР_5 прикордонного загону, які перебувають в оперативному підпорядкуванні начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 з метою реалізації вимог постанови Кабінету Міністрів України віл 28.02.2022 N 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам. рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» та наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30.07.2022 N 392-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 N 168» та з метою підвищення рівня соціального захисту військовослужбовців на період дії воєнного стану. Відповідні документи для проведення виплати додаткової винагороди особовому складу 2 ВПС вказувалось направити до НОМЕР_5 прикордонного загону.

Листами від 19.11.2022, від 04.12.2022 рапорти направлено НОМЕР_4 прикордонним загоном начальнику НОМЕР_5 прикордонного загону.

Відповідно до виданої військовою частиною НОМЕР_2 позивачу довідки від 07.01.2023 № 3611 повторно 16.10.2024 за № 5581, позивач, який проходить військову службу в військовій частині НОМЕР_1 , приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської області з 27.09.2022 по 30.09.2022, з 01.10.2022 по 25.10.2022, 31.10.2022, з 01.11.2022 по 30.11.2022, з 01.12.2022 по 31.12.2022, з 01.01.2023 по 07.01.2023.

Водночас, у рапорті начальника 2 відділу прикордонної служби НОМЕР_5 прикордонного загону майора ОСОБА_3 першому заступнику начальника загону - коменданту прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_6 прикордонного загону полковнику ОСОБА_4 від 21.12.2022 зазначено про представлення відомостей про виконання обов`язків військової служби для виплати додаткової винагороди у сумі 30000 грн, в тому числі, позивачем з 01.12.2022 по 31.12.2022.

У відповідь на запит представника позивача Військова частина НОМЕР_1 листом від 06.01.2023 № 14/133-23-вих. повідомила, що Адміністрація Держприкордонслужби видала наказ від 30.07.2022 № 392-АГ, який набрав чинності з 01.08.2022 та застосовувався до 30.11.2022, відповідно до п. 4 якого безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, підтверджується довідкою за формою, наведеною у додатку 1 до вказаного наказу. Ця довідка видається начальником органу Держприкордонслужби, який веде (він) бойові дії та до якого для виконання завдань відряджені військовослужбовці із зазначенням періоду (кількості днів) такої участі.

Відтак, за текстом згадуваного листа, підвищена додаткова винагорода за період перебування позивача у відрядженні на ділянці НОМЕР_4 прикордонного загону не нараховувалася та не виплачувалася, оскільки начальник цього загону не надавав інформації про дні безпосередньої участі у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 Наказу № 392/0/81-22-АГ за формою, наведеною у додатку 2 до нього.

У тому самому листі зазначено також про те, що на адресу відповідача надійшов лист НОМЕР_4 прикордонного загону від 04.12.2022 вих.№ 22/4928-22, у якому зазначено про відсутність інформації щодо безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій, у зв`язку з чим відсутні підстави для внесення військовослужбовця до наказу про збільшення розміру виплати додаткової винагороди до 100000 грн.

Окрім того, НОМЕР_4 прикордонний загін, у відповідь на адвокатський запит представника позивача листом від 01.01.2023 повідомив, що військовослужбовця ОСОБА_1 , відповідно до бойового наказу Адміністрації Держприкордонслужби від 16.09.2022 № 165 [гриф], у складі 2 відділу прикордонної служби НОМЕР_5 прикордонного загону направлено в оперативне підпорядкування НОМЕР_4 прикордонного загону; відповідно до бойових розпоряджень начальника НОМЕР_4 прикордонного загону від 19.09.2022 № 276/гриф (скасоване), від 25.09.2022 № 1348/гриф (скасоване) та від 25.10.2022 № 1697/дск сержант ОСОБА_1 приступив до виконання завдань в оперативному підпорядкуванні НОМЕР_4 прикордонного загону.

У цьому листі зазначено також, що передбачені Наказом від 30.07.2022 № 392/0/81-22-АГ списки військовослужбовців для виплати підвищеної винагороди за місцем проходження служби позивача направлені не були. Водночас, у листі Адміністрації Держприкордонслужби від 17.04.2022 № 21-1215-2022 передбачено, що збільшення додаткової винагороди військовослужбовцям здійснюється лише за дні безпосереднього виконання бойових завдань з відбиття атак (вогневого ураження, бойового контакту з ворогом), збройного нападу на об`єкти, які охороняються, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення (вогневого ураження), у тому числі безпосередньому перебуванні цих об`єктів під бомбардуванням, артилерійським, ракетним обстрілами.

Довідки про безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії сержанту ОСОБА_1 не видавали.

У матеріалах справи наявний також лист Військової частини НОМЕР_2 ( НОМЕР_4 прикордонний загін) від 29.11.20222№ 22/4820-22 вих., надісланий за результатом розгляду звернення начальника НОМЕР_5 прикордонного загону, у якому зазначено, що підрозділи Держприкордонслужби, які розташовані в межах Чернігівської та Сумської областей, не виконують бойових завдань на лінії зіткнення, у зв`язку з чим довідки про військовослужбовців Військової частини НОМЕР_1 , які брали участь у бойових діях або заходах за вересень та жовтень 2022 року у складі Військової частини НОМЕР_2 , не опрацьовувалися. Зазначено також, що копії відповідних рапортів про виплату додаткової винагороди були надіслані відповідачу.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ, ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ ТА ВИСНОВКИ

Відповідно до частин першої та другої статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII (надалі - Закон № 2232-XII) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Згідно зі статтями 14, 16 Закону України «Про Державну прикордонну службі України» від 03.04.2003 № 661-IV (далі - Закон № 661-IV) до особового складу Державної прикордонної служби України входять військовослужбовці та працівники Державної прикордонної служби України.

Умови грошового забезпечення військовослужбовців та оплати праці працівників Державної прикордонної служби України визначаються законодавством.

Частинами 2-4 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон №2011-XII) до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який безперервно продовжувався та триває дотепер.

На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" та № 69 "Про загальну мобілізацію", Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнято Постанову № 168 (далі - Постанова №168 в редакції, чинній на час тривання спірних правовідносин), абз. 1 пункту 1 якої (в редакції, яка набула чинності 18.10.2022, але застосовується з 01.09.2022 та була чинною на час виникнення спірних відносин) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Державної прикордонної служби виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників) (абз. 3 п.1).

Установити, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.

При цьому, згідно з Постановою КМУ № 793 від 07.07.2022 Постанову 168 доповнено пунктом 2-1 (застосовується з 24.02.2022), яким установлено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.

На підставі цього пункту Адміністрація Держприкордонслужби видала Наказ від 30.07.2022 № 392/0/81-22-АГ (далі - Наказ № 392/0/81-22-АГ), який був уведений в дію з 01.08.2022, відповідно до п. 1 якого додаткова винагорода збільшується до 100 тисяч гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів.

Згідно з п. 2 заходами, передбаченими абзацом другим пункту 1 цього наказу, визначається виконання у відповідні дні військовослужбовцем: 1) бойових завдань із ведення руху опору на тимчасово окупованій території України; 2) бойових завдань з пошуку, виявлення і знешкодження диверсійнорозвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб), поєднаних з безпосереднім контактом з такими групами, формуваннями, особами; 3) бойових завдань у районах безпосереднього ведення бойових дій з виявлення та вогневого ураження повітряних цілей; 4) польотів у районах безпосереднього ведення бойових дій або ведення повітряного бою, а також заходів з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту; 5) бойових (спеціальних) завдань у районах безпосереднього ведення бойових дій кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії, поєднаних з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником; 6) бойових завдань з відбиття збройного нападу (безпосереднього вогневого ураження) на об`єкти, що охороняються, у тому числі бойові позиції, блокпости, контрольно-пропускні пункти, спостережні пункти, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою, за умови безпосереднього зіткнення з противником або нанесення руйнувань чи пошкоджень цим об`єктам під час вогневого ураження; 7) бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення (в межах району виконання бойових (спеціальних) завдань органом (підрозділом, у тому числі зведеним) Держприкордонслужби оборони або наступу, контрнаступу, контратаки) під час перебування у складі органу військового управління, штабу угрупування військ (сил) або штабу тактичної групи, включеної до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави; 8) бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення органів Держприкордонслужби або їх підрозділів (у тому числі зведених), які виконують завдання у складі діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовим розпорядженням, поєднане з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником.

Пунктом 4 Наказу № 392/0/81-22-АГ встановлено, що підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, здійснюється на підставі сукупності наявної інформації у таких документах: 1) бойового наказу (бойового розпорядження); 2) журналу бойових дій (службово-бойових дій, вахтового, навігаційно-вахтового, навігаційного журналу), журналу ведення оперативної обстановки, бойового донесення (підсумкового, термінового, позатермінового) або постової відомості (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад; 3) рапорту (донесення) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, катерів і кораблів Морської охорони, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах.

Згідно з пунктом 5 Наказу № 392/0/81-22-АГ для військовослужбовців, відряджених до органів військового управління Держприкордонслужби, окрім документів, зазначених у пункті 4 цього Наказу, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, додатково підтверджується довідкою за формою, наведеною у додатку 1 до цього наказу, що видається начальником органу Держприкордонслужби, який веде (вів) бойові дії та до якого для виконання завдань відряджені військовослужбовці, із зазначенням періоду (кількості днів) такої участі.

Для військовослужбовців Держприкордонслужби, які відряджені до органів військового управління (штабів угрупувань військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, у підпорядкування яких вони передані, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, підтверджується довідкою, виданою керівником відповідного органу військового управління, з відображенням у ній термінів безпосередньої участі у бойових діях або заходах кожного військовослужбовця.

У довідках, передбачених цих пунктом, обов`язково мають зазначатися відомості про підтверджуючі документи, передбачені пунктом 4 цього наказу.

Відповідно до пункту 10 Наказу від 30.07.2022 № 392-/0/81-22-АГ облік військовослужбовців, які беруть безпосередню участь в бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу та підготовку проєкту наказу про виплату додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 цього наказу, в органах Держприкордонслужби покладено на штаб органу, а у випадку відсутності штабу - на підрозділ (посадову особу), який веде облік бойових дій.

Надання військовослужбовцям довідок про участь у зазначених заходах здійснює підрозділ, який веде облік особового складу.

Відповідно до пункту 11 Наказу від 30.07.2022 № 392-/0/81-22-АГ склад органів і підрозділів Держприкордонслужби, які беруть (брали) участь у бойових діях або заходах у відповідних районах ведення бойових дій, визначаються щомісячно наказом Адміністрації Держприкордонслужби відповідно до рішень (наказів, директив, розпоряджень) Головнокомандувача Збройних Сил України (абзац перший пункту 11 Наказу).

Інформація про військовослужбовців, відряджених з інших органів та підрозділів Держприкордонслужби, дні їх безпосередньої участі у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, подаються начальниками органів Держприкордонслужби (органів військового управління (штабів угрупування військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, до 5 числа щомісячно (у поточному місяці за попередній) в органи, в яких ці військовослужбовці проходять службу, за формою, наведеною у додатку 2 до цього наказу (абзац другий пункту 11 Наказу).

Згідно з пунктом 12 наказу № 392-/0/81-22-АГ виплата військовослужбовцям додаткової винагороди здійснюється щомісяця (у поточному місяці за попередній) на підставі наказів начальника (командира) органу Держприкордонслужби, а начальникам (командирам) органів Держприкордонслужби - на підставі наказів вищих начальників (командирів).

До наказу про виплату додаткової винагороди, виходячи з розміру до 100 тисяч гривень на місяць, в обов`язковому порядку додаються узагальнені дані, отримані з документів, передбачених пунктами 4-6 цього наказу.

З 01.12.2022 уведений в дію наказ Адміністрації Держприкордонслужби від 09.12.2022 № 628/0/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168», яким був змінений перелік бойових завдань і заходів, передбачених пунктом 1 Постанови № 168, але залишився незмінним перелік документів для підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців, у тому числі відряджених, у таких бойових діях або заходах.

Для визначення порядку та умов виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168, у спірний період підлягають застосуванню саме накази Адміністрації Держприкордонслужби від 30.07.2022 №392-/0/81-22-АГ і від 09.12.2022 №628/0/81-22-АГ, про що дійшов висновків дійшов Верховний Суд в постанові від 26.06.2024 у справі № 200/216/23.

При цьому, як зазначив Верховний Суд в постанові від 21.12.2023 у справі № 200/193/23, до даних правовідносин не застосовується Інструкція про порядок та розміри виплати винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, розвідувального органу Адміністрації Державної прикордонної служби України за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.03.2016 № 188.

Так, з огляду на зміст наказів Адміністрації Держприкордонслужби від 30.07.2022 № 392/0/81-22-АГ, від 09.12.2022 № 628/0/81-22-АГ судом встановлено, що підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах, передбачених цими наказами, здійснюється на підставі сукупності наявної інформації у таких документах, як бойові накази, розпорядження, журнали бойових дій, журнали ведення оперативної обстановки, рапорти, при цьому, для військовослужбовців, відряджених до органів військового управління Держприкордонслужби, окрім наведених документів, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених наказами, додатково підтверджується довідкою за формою, наведеною у додатках до цих наказів, що видається начальником органу Держприкордонслужби, який веде (вів) бойові дії та до якого для виконання завдань відряджені військовослужбовці, із зазначенням періоду (кількості днів) такої участі та обов`язковим зазначенням відомостей про підтверджуючі документи, як то бойові накази, розпорядження, журнали бойових дій, журнали ведення оперативної обстановки, рапорти.

При цьому, інформація про військовослужбовців, відряджених з інших органів та підрозділів Держприкордонслужби, дні їх безпосередньої участі у бойових діях або заходах, передбачених наказами, подаються начальниками органів Держприкордонслужби (органів військового управління (штабів угрупування військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, до 5 числа щомісячно (у поточному місяці за попередній) в органи, в яких ці військовослужбовці проходять службу.

Відповідачем не заперечується факт участі позивача у заходах, передбачених від 30.07.2022 № 392/0/81-22-АГ, від 09.12.2022 № 628/0/81-22-АГ, проте вказується, що йому не надано достатніх необхідних документів для підтвердження участі у них позивача, зауважує на неотриманні довідок, передбаченої наказами, із зазначенням у ніх необхідної інформації, передбаченої наказами, на підставі якої її видано, що є обов`язковим (посилань на бойові накази, розпорядження, журнали бойових дій, журнали ведення оперативної обстановки, рапорти).

При цьому, відповідачем та третіми особами в ході розгляду справи зауважувалось на тому, що кожен з них не вважав себе відповідальним за складання таких документів посилаючись на такий обов`язок у іншого із них, оскільки позивач хоч і проходить військову службу у НОМЕР_5 прикордонному загоні (військова частина НОМЕР_1 ), водночас його відповідно до розпорядження Адміністрації державної прикордонної служби України від 16.09.2022 N165 гриф у складі 2 відділу прикордонної служби НОМЕР_5 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_1 ) у складі зведеного загону ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_3 ) було направлено в оперативне підпорядкування НОМЕР_4 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ), де він приступив до виконання завдань в оперативному підпорядкуванні НОМЕР_4 прикордонного загону; командування також було відряджено.

Суд зауважує, що під час розгляду справи жодна з військових частин (відповідач та треті особи 1, 2) не визнала свого обов`язку документувати безпосередню участь позивача у бойових діях та відповідних заходах.

Суд при вирішенні питання наявності підстав для отримання позивачем додаткової винагороди у сумі більше за отримані ним 30 000 грн на місяць оцінює довідку, видану військовою частиною НОМЕР_2 ( НОМЕР_4 прикордонний загін) від 07.01.2023 № 3611 (повторно 16.10.2024 за № 5581) згідно якої позивач проходить військову службу в військовій частині НОМЕР_1 та приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської області з 27.09.2022 по 30.09.2022, з 01.10.2022 по 25.10.2022, 31.10.2022, з 01.11.2022 по 30.11.2022, з 01.12.2022 по 31.12.2022, з 01.01.2023 по 07.01.2023, а також рапорти начальника 2 відділу прикордонної служби НОМЕР_5 прикордонного загону майора ОСОБА_3 першому заступнику начальника загону - коменданту прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_6 прикордонного загону полковнику ОСОБА_4 від 17.11.2022, від 01.12.2022, відповідно до яких на виконання п. 4 наказу АДПСУ від 30.07.2022 № 392-АГ «Про реалізацію ПКМУ від 28.02.2022 № 168» представлено відомості про участь військовослужбовців у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районі ведення бойових дій для виплати додаткової винагороди до 70 тисяч гривень на місяць пропорційно часу безпосередньої участі військовослужбовців 2 відділу прикордонної служби НОМЕР_5 прикордонного загону у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районі ведення бойових дій, зокрема, про таку участь позивача у період з 27.09.2022 по 30.09.2022, з 10.10.2022 по 25.10.2022, 31.10.2022, з 01.11.2022 по 30.11.2022 (згідно витягів з наказу начальника НОМЕР_6 прикордонного закону від 04.04.2022 № 4-вв, від 13.02.2023 № 100-ос ОСОБА_5 направлено у службове відрядження до оперативного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » з 04.04.2022 з метою прийняття участі у заходах на підставі бойового розпорядження Адміністрації прикордонної служби України від 02.04.2022 № 56-Т, із якого він повернувся зі НОМЕР_4 прикордонного загону з 09.02.2023).

Суд погоджується із твердженнями військових частин, що довідка, видана позивачу військовою частиною НОМЕР_2 ( НОМЕР_4 прикордонний загін) від 07.01.2023 № 3611 не відповідає формам, встановленим вимогами наказів Адміністрації Держприкордонслужби від 30.07.2022 № 392/0/81-22-АГ, від 09.12.20222 № 628/0/81-22-АГ, оскільки, зокрема, не містить посилань на бойові накази, розпорядження, журнали бойових дій, журнали ведення оперативної обстановки, рапорти, на підставі яких їх видано, що є обов`язковим відповідно до вимог наказів.

Належним чином оформлена така довідка за вимогами наказів Адміністрації Держприкордонслужби від 30.07.2022 № 392/0/81-22-АГ є, при цьому, обов`язковою для підтвердження участі військовослужбовців, відряджених до органів військового управління Держприкордонслужби, у заходах, передбачених наказами, та, відповідно, для нарахування та виплати таким особам додаткової винагороди у розмірі до 100000 грн, через що суд дійшов висновку про відсутність доказів допущення відповідачем бездіяльності щодо ненарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди відповідно п. 1 постанови КМУ від 28.02.2022 № 168 у розмірі до 100 000 грн (в ході розгляду справи позивач не наполягав на виплаті допомоги у розмірі 100 000 грн та ставив питання про наявність підстав для виплати її у сумі 70 000 грн), оскільки відсутні докази отримання відповідачем належним чином оформленої відповідно до вимог наказів Адміністрації Держприкордонслужби від 30.07.2022 № 392/0/81-22-АГ, від 09.12.2022 № 628/0/81-22-АГ довідки про участь позивача у заходах, передбачених цими наказами та існування такої довідки взагалі.

Водночас, відповідно до вимог наказів Адміністрації Держприкордонслужби від 30.07.2022 № 392/0/81-22-АГ, від 09.12.2022 № 628/0/81-22-АГ сам по собі факт безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах, передбачених цими наказами, підтверджується на підставі сукупності наявної інформації у таких документах, як бойові накази, розпорядження, журнали бойових дій, журнали ведення оперативної обстановки, рапорти. Вимоги наказів Адміністрації Держприкордонслужби від 30.07.2022року № 392/0/81-22-АГ, від 09.12.2022 № 628/0/81-22-АГ при цьому не передбачають, що факт участі особи у таких заходах можливо підтвердити виключно за наявності кожного з документів, передбаченого переліком (бойові накази, розпорядження, журнали бойових дій, журнали ведення оперативної обстановки, рапорти), а визначають, що цей факт підтверджується сукупністю наявної інформації.

Так, як встановлено судом, рапортами начальника 2 відділу прикордонної служби НОМЕР_5 прикордонного загону майора ОСОБА_3 першому заступнику начальника загону - коменданту прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_6 прикордонного загону полковнику ОСОБА_4 від 17.11.2022, від 01.12.2022 підтверджено участь позивача в вересні-листопаді 2022 року у діях і заходах, що передбачали виплату додаткової винагороди до 70 тисяч гривень на місяць пропорційно часу безпосередньої участі у таких діях і заходах. При цьому, це не суперечить також інформації в довідці від 07.01.2023 № 3611.

Правомірність складення рапортів від 17.11.2022, від 01.12.2022 в ході розгляду справи не спростовано, учасниками справи наявність підстав їх складання під сумнів не ставилась , через що суд не вбачає підстав для їх неврахування при оцінці обставин участі позивача в спірний період у діях і заходах, передбачених наказами Адміністрації Держприкордонслужби від 30.07.2022 № 392/0/81-22-АГ, від 09.12.2022 № 628/0/81-22-АГ. За висновками Верховного Суду в постанові від 21.03.2024 у справі № 560/3159/23 зміст таких документів може ставитися під сумнів лише за наявності доказів недобросовісного чи зловмисного спотворення фіксації реальної участі конкретного військовослужбовця у бойових діях чи відповідних заходах.

У матеріалах справи відсутні докази недобросовісного чи зловмисного спотворення фіксації відомостей про реальну участь позивача у бойових діях чи відповідних заходах.

Водночас, участь позивача у таких заходах в грудні 2022 року наявний в матеріалах справи рапорт щодо цього періоду начальника 2 відділу прикордонної служби НОМЕР_5 прикордонного загону майора ОСОБА_3 першому заступнику начальника загону - коменданту прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_6 прикордонного загону полковнику ОСОБА_4 від 21.12.2022 не підтверджує, оскільки у ньому йдеться лише про виконання позивачем обов`язків військової служби та наявність підстав для виплати додаткової винагороди у сумі тільки 30000 грн. Інші докази стосовно участі позивача у грудні 2022 року у таких заходах, що відповідно до наказу Адміністрації Держприкордонслужби від 09.12.2022 № 628/0/81-22-АГ які б могли вважатись належними та підтверджуючими вказану обставину, матеріали справи не містяться. Сама по собі довідка від 07.01.2023 № 3611 не може бути таким доказом з огляду на відсутність у ній необхідних реквізитів та невідповідність її форми наказам Адміністрації Держприкордонслужби від 30.07.2022 у № 392/0/81-22-АГ, від 09.12.2022 № 628/0/81-22-АГ. Крім цього, виплата позивачу додаткової винагороди у сумі більше за 30000 грн за грудень 2022 року суперечила б викладеному у рапорті начальника 2 відділу прикордонної служби НОМЕР_5 прикордонного загону майора ОСОБА_3 від 21.12.2022.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що сукупністю наявної інформації в матеріалах справи, підтверджено участь позивача у діях і заходах, передбачених у п. 2 наказу Адміністрації Держприкордонслужби від 30.07.2022 № 392/0/81-22-АГ, у вересні-листопаді 2022 року та наявність підстав для виплати за цей період додаткової винагороди у сумі до 70 000 грн пропорційно дням у часті у цих заходах.

Суд при цьому погоджується із твердженнями позивача про те, що порушення порядку складення, передання документів, рапортів та іншої інформації між військовими частинами щодо безпосередньої участі позивача у цих заходах не свідчить про відсутність права у позивача на таку винагороду. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 21.03.2024 у справі № 560/3159/23. У постанові від 05.06.2024 у справі № 200/660/23 Верховний Суд вказав, що заслуговує уваги з`ясування питання, коли участі позивача у завданнях/заходах у документах, які потім слугують підставою для виплати додаткової винагороди у розмірі до 100000,00 грн може бути не зафіксована.

Так, позивач не був відповідальним за складання таких документів, не міг мати вплив на це та не має за це відповідати або бути позбавленим через це належної йому винагороди.

Доречно наголосити при цьому на пунктах 70, 71 рішення Європейського суду з прав людини «Рисовський проти України» (заява № 29979/04), від 20.10.2011, остаточне 20.01.2012), де вказано, що Суд застосовує «принцип належного урядування» як багатоаспектний принцип, котрий, серед іншого, зводиться до того, що держава зобов`язана організувати роботу державного апарату таким чином, щоб забезпечувалась юридична визначеність у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Понад це «на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок. Водночас згідно з концепцією «принципу належного урядування» «Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються».

У цьому ж контексті принцип «належного урядування» може не лише покладати на державні органи обов`язок діяти невідкладно, виправляючи свою помилку (наприклад, рішення у справі «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), пункт 69), а й потребувати виплати відповідної компенсації чи іншого виду належного відшкодування колишньому добросовісному власникові (зазначені вище рішення у справах «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), пункт 53 та «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), пункт 38).

Згідно частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Решта доводів та аргументів сторін висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

З огляду на зазначене вище, суд вбачає підстави для зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 у розмірі до 70 000 грн за вересень-листопад 2022 року пропорційно дням участі у бойових діях або відповідних заходах.

Таким чином, позов підлягає задоволенню частково.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 205, 250, 255, 257-262, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_3 ), - задовольнити частково.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" у розмірі до 70 000 грн за вересень-листопад 2022 року пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або якщо справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 30.12.2024.

Суддя А.С. Михайлик